Рішення № 137751714, 16.06.2026, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 червня 2026 року м. Тернопіль Справа № 921/159/26 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1 , м. Запоріжжя

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛДАП УКРАЇНА", м.Тернопіль

про зобов`язання вчинити дії

за участю представників:

позивача: Свірський Т.В., адвокат, ордер серії ВО №1132950 від 26.02.2026;

відповідача: не з`явився.

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

ОСОБА_1 18.03.2026 звернувся через адвоката Свірського Тараса Володимировича до Господарського суду Тернопільської області через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛДАП УКРАЇНА", про визнання протиправною бездіяльності та про зобов`язання відповідача надати копії документів фінансової звітності, податкової звітності, правочинів щодо поставок, інших документів за період з 01.09.2024 по 01.03.2026.

В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих у судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на порушення його прав як учасника ТОВ «ПОЛДАП УКРАЇНА" на отримання інформації про діяльність останнього. Зокрема зазначає, що без отримання вказаної інформації неможливо здійснювати контроль за господарською діяльністю та приймати участь в управлінні товариством. Однак, незважаючи на те, що закон встановлює для юридичної особи безумовний обов`язок надавати учаснику будь-яку інформацію про господарську діяльність товариства протягом 10 днів з моменту отримання письмової вимоги, неодноразові звернення до товариства не дали позитивних результатів.

Заперечуючи повністю проти позову, товариство вказує на те, що позивачу не було відмовлено у наданні витребуваної інформації, а лише вказано на необхідність підтвердити повноваження представника, зважаючи на перебування позивача за межами держави Україна, тобто підтвердження представником прав на отримання витребуваних відомостей, оскільки запитувані документи мають обмежений доступ.

Позивачем ці доводи спростовано з посиланням на використання позивачем електронного цифрового підпису при укладенні договору на правничу допомогу та на те, що обов`язок надати інформацію учаснику є імперативним і не ставиться в залежність від внутрішніх наказів товариства про конфіденційність документів. Щодо переліку документів, які позивач просить надати, то зауважив, що дані документи визначені у ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», і цей перелік не є вичерпним, відповідно в кожному конкретному випадку визначається індивідуально.

Заперечення відповідача.

Відповідач позовні вимоги не визнає, зазначивши, що особисто ОСОБА_1 жодних запитів до Товариства не подавалося. Натомість про надання документів та інформації звертався із адвокатськими запитами адвокат Свірський Т.В. Однак, за наявною інформацією, ОСОБА_1 перебуває за кордоном, тому у відповідача виникають сумніви щодо можливості позивача особисто підписати договір про надання правничої допомоги з адвокатом в Україні і саме з цієї причини товариство наполягало на наданні оригіналу договору на правничу допомогу.

Окрім того, зауважує, що частина запитуваної інформації та документів, зокрема копії договорів з контрагентами, містить інформацію з обмеженим доступом, є конфіденційною чи становить комерційну таємницю підприємства котру, в силу положень ст. 21 Закону «Про інформацію» ст.505 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», посадовим особам товариства заборонено надавати та розголошувати.

Крім того, звертає увагу на те, що позивач вимагає надати документи, котрі не відповідають переліку документів, визначених ч.1 ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та котрі стосуються періоду, яких адвокатські запити не стосувалися, а саме з жовтня 2025 року по березень 2026 року.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2026 позов розподілено на розгляд судді Андрусик Н.О.

Ухвалою суду від 23 березня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; сторонам встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті позову; підготовче засідання призначено на 23 квітня 2026 року, в якому оглушувалася перерва до 5 травня 2026 року, а згодом до 2 червня 2026 року.

Ухвалою суду від 2 червня 2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні на 16 червня 2026 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав свої доводи та надав пояснення, з посиланням на долучені у справі докази.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України, суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Справу розглянуто по суті та у відповідності до вимог ч.6 ст.233 ГПК України 16.06.2026 в судовому засіданні судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛДАП УКРАЇНА" (ідентифікаційний код 42269807) є юридичною особою, зареєстрованою 27 червня 2018 року, про що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських внесено запис №11031020000044910; місцезнаходженням якого є: АДРЕСА_1 .

Порядок діяльності, органи управління, права та обов`язки учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛДАП УКРАЇНА" визначені Статутом в новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників, оформленим протоколом зборів № 4 від 24.04.2024.

Згідно з п. 4.1 Статуту учасники Товариства мають право: 1) брати участь в управлінні Товариством у порядку, передбаченому Законом та цим Статутом: 2) отримувати інформацію про господарську діяльність Товариства у порядку, визначеному Законом: 3) брати участь у розподілі прибутку Товариства та отримувати дивіденди: 4) отримати у разі ліквідації Товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість; 5) вийти з Товариства у встановленому цим Статутом та Законом порядку: 6) відчужувати свої частки (частину частки) у статутному капіталі Товариства, в порядку, встановленому діючим законодавством 7) переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника, що продається третій особі строку: 8) надавати Товариству фінансову допомогу для ведення його господарської діяльності. Учасники мають також інші права, передбачені цим Статутом та чинним законодавством. При цьому, згідно з п.4.2 Статуту, учасники Товариства зобов`язані, зокрема, не розголошувати конфіденційну інформацію і комерційну таємницю про діяльність Товариства.

У п.5.1 Статуту встановлено, що засновники Товариства набувають статусу його учасників з моменту державної реєстрації Товариства.

Згідно з п.6.1 Статуту, розмір статутного капіталу Товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.

Розмір частки учасника у статутному капіталі Товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу Товариства

Питання комерційної таємниці регулюються розділом 12 Статуту, згідно з п.12.1 якого, під комерційною таємницею Товариства маються на увазі відомості, пов`язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю Товариства, розголошення (передача, витік) яких може завдати шкоди його інтересам. Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, порядок їх захисту визначаються загальними зборами учасників Товариства. Відомості, які не можуть становити комерційної таємниці, визначаються Кабінетом Міністрів України (п.12.2 Статуту).

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та положень Статуту ТОВ «ПОЛДАП УКРАЇНА», учасниками та засновниками товариства є дві фізичні особи: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), розмір частки якого складає 1 500,00 грн, що становить 50% статутного капіталу товариства; ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), розмір частки якого складає 1 500,00 грн, що становить 50% статутного капіталу товариства. Загальний розмір статутного капіталу товариства становить 3 000,00 грн. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визначені в Реєстрі як особи, що мають прямий вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (кінцеві бенефіціарні власники). Керівником (директором) товариства є ОСОБА_2.

Отже, ТОВ «ПОЛДАП УКРАЇНА» має паритетну структуру власності, де контроль управління розподілений порівну (50/50) між двома засновниками.

16 червня 2025 року в інтересах позивача як учасника до ТОВ «ПОЛДАП УКРАЇНА» звернувся адвокат Свірський Тарас Володимирович з адвокатським запитом про надання інформації про діяльність Товариства та копій документів за таким переліком: документів фінансової звітності за 2024 рік; податкових декларацій з податку на прибуток за 2024 рік; податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за період з 01.09.2024 по дату надання відповіді на запит; засвідчені банківськими установами виписки з усіх банківських рахунків про рух коштів (в розрізі контрагентів) за період з 01.09.2024 по дату надання відповіді на запит; інформації (відомість) про постачальників та покупців за період з 01.09.2024р по дату надання відповіді на запит; інформації (відомість) про залишки товарно-матеріальних цінностей станом на дату надання відповіді на запит; інформації (відомість) про стан дебіторської та кредиторської заборгованості станом на дату надання відповіді на запит (в розрізі контрагентів); копій шляхових листів, товарно-транспортних накладних, відомостей про списання пального та проведення технічного обслуговування, що підтверджують використання транспортних засобів ТОВ «ПОЛДАП УКРАЇНА» за період з 03.11.2023 по дату надання відповіді на запит; Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за період з 01.09.2024 по дату надання відповіді на запит; Витягу про залишок коштів на рахунку ПДВ станом на дату надання відповіді на запит; документального підтвердження фактів подання до ІНФОРМАЦІЯ_1 інформації та звітів (зокрема щодо транспортних засобів) згідно з правилами військового обліку; контрактів (угод, договорів), укладених із іноземними контрагентами за період з 01.09.2024 по дату надання відповіді на запит; документів про отримання товарів від іноземних постачальників: підписані CMR, інвойси та пакувальні листи за період з 01.09.2024 по дату надання відповіді на запит; документів, що підтверджують право власності ТОВ «ПОЛДАП УКРАЇНА» на земельні ділянки та об`єкти нерухомого майна; документів, що підтверджують право оренди товариства на земельні ділянки та об`єкти нерухомого майна; інформації щодо прийняття рішень та виплати дивідендів за період з 01.09.2024 по дату надання відповіді на запит.

До адвокатського запиту долучено копію ордера на надання правничої допомоги; копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; запит підписано адвокатом Свірським Т.В., що вбачається з Протоколу створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису (КЕП) від 16.06.2025 (час підпису 18:11:34год.), котрий підтверджує справжність документа в електронній формі. Запит надіслано відповідачу 16.06.2025 о 18:58год. з адреси ІНФОРМАЦІЯ_2 на адреси товариства: poldap.snab@gmail.com, mutlusu.ua@gmail.com та poldapua@gmail.com. Окрім того, запит направлено відповідачу рекомендованими поштовими відправленнями з описом вкладення №№4600100350744, 4600100350736.

У листах-відповіді №2406/01 від 24.06.2025 та №2506/01 від 25.06.2025 товариство відмовило у наданні інформації, зазначивши, що додані до запиту копії Ордера про надання правничої допомоги та Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не засвідчені належним чином та, оскільки Тігов О.Г. перебуває за кордоном він не мав фізичної можливості підписати договір з адвокатом в Україні. Товариство вимагало надати оригінал договору про надання правничої допомоги. У відповідь адвокатом від 21 липня 2025 року зауважено, що електронні запити підписані кваліфікованим електронним цифровим підписом, який згідно із законом прирівнюється до власноручного підпису. Відтак, просив надати інформацію та копії документів, які вимагалися у запиті від 16 червня 2025 року.

Дана відповідь підписана адвокатом Свірським Т.В. власноруч у паперовій формі з долученням повторно копії ордера на надання правничої допомоги та Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та надіслана поштою рекомендованими листами з описом вкладення, що підтверджується поштовими накладними №№4600100380970, 4600100380961 від 21.07.2025.

У листі № 2507-01 від 25.07.2025 відповідачем відмовлено у наданні інформації з аналогічних підстав, наведених у листах від 24.06.2025 та 25.06.2025.

Пізніше, адвокатом надіслано адвокатський запит від 6 жовтня 2025 року про надання запитуваних документів та інформації, котрі просив надати за період по 01.10.2025, зокрема копії: фінансової звітності та податкових декларацій за 2024 рік; банківських виписок про рух коштів та податкових розрахунків за період з 01.09.2024 по 01.10.2025; відомостей про постачальників, покупців, залишки ТМЦ та стан заборгованості станом на 01.10.2025; документів на транспорт (шляхові листи, ТТН) за період з 03.11.2023 по 01.10.2025; контрактів із іноземними партнерами, CMR, інвойсів та пакувальних листів за період з 01.09.2024 по 01.10.2025; Реєстрів податкових накладних, витягів з рахунку ПДВ та підтвердження звітів до ІНФОРМАЦІЯ_1; документів на право власності та оренду нерухомого майна і землі; інформації про виплату дивідендів за період з 01.09.2024 по 01.10.2025.

Запит надіслано на адреси ТОВ «ПОЛДАП УКРАЇНА» рекомендованими листами №№4600100469210, 4600100469202 з описом вкладення 06.10.2025 на адресу 46018, м. Тернопіль, а/с 409 та на юридичну адресу товариства.

У відповідь за № 1410/01 від 14.10.2025 відповідачем знову надано відмову у наданні інформації, зазначивши, що запитувані документи, зокрема контракти, є внутрішньою інформацією, котра містить комерційну таємницю і є конфіденційною. Згідно норм ч. 2 ст. 24 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на адвокатський запит не надається інформація з обмеженим доступом; повторно просив надати оригінал договору на правничу допомогу.

02.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ПОЛДАП УКРАЇНА» із запитом в порядку ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та положень Статуту товариства, про надання йому засвідчених копій документів про господарську діяльність товариства, зокрема копій: документів фінансової звітності за 2024 та 2025 роки; податкових декларацій з податку на прибуток за 2024 та 2025 роки; податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за період з 01.09.2024 по 01.03.2026; виписок з усіх банківських рахунків про рух коштів (в розрізі контрагентів) за період з 01.09.2024 по 01.03.2026; інформації (відомість) про постачальників та покупців за період з 01.09.2024 по 01.03.2026; інформації (відомість) про залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 01.03.2026; інформації (відомість) про стан дебіторської та кредиторської заборгованості станом на 01.03.2026 (в розрізі контрагентів); копії шляхових листів, товарно-транспортних накладних, відомостей про списання пального та проведення технічного обслуговування, що підтверджують використання транспортних засобів товариства за період з 03.11.2023 по 01.03.2026; Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за період з 01.09.2024 по 01.03.2026; Витягу про залишок коштів на рахунку ПДВ станом на 01.03.2026; документального підтвердження фактів подання до ІНФОРМАЦІЯ_1 інформації та звітів (зокрема щодо транспортних засобів) згідно з правилами військового обліку; контрактів (угод, договорів), укладених із іноземними контрагентами за період з 01.09.2024 по 01.03.2026; документів про отримання товарів від іноземних постачальників: підписані CMR, інвойси та пакувальні листи за період з 01.09.2024 по 01.03.2026; документів, що підтверджують право власності та оренди ТОВ «ПОЛДАП УКРАЇНА» на земельні ділянки та об`єкти нерухомого майна; інформації щодо прийняття рішень та виплати дивідендів за період з 01.09.2024 по 01.03.2026.

Запит надіслано у формі електронного документа електронною поштою з адреси представника позивача ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на офіційні та робочі адреси товариства (poldap.snab@gmail.com, poldapua@gmail.com, mutlusu.ua@gmail.com) 03 березня 2026 року о 21:52год. Документ підписано кваліфікованим електронним підписом (КЕП) ОСОБА_1; що вбачається з Протоколу перевірки підпису.

Відповідачем у встановлений 10-денний строк не надано відповіді чи запитуваних документів.

6 березня 2026 року адвокатом Свірським Т.В., скеровано до товариства адвокатський запит про надання невідкладно (у строк до 5 робочих днів) засвідчених колпій запитуваних документів та інформації про діяльність ТОВ «ПОЛДАП УКРАЇНА», котрий підписано кваліфікованимо електронним підписом (КЕП), та згідно з Протоколом перевірки підпису, він створений успішно 06.03.2026 об 12:31:16год. Додатково запит надіслано на юридичну адресу ТОВ «ПОЛДАП УКРАЇНА» рекомендованим листом №4600100606765 з описом вкладення.

Оскільки відповідачем не надано запитуваної інформації та документів, позивач звернувся з цим позовом до суду з метою захисту порушених корпоративних прав.

Мотиви та норми закону, з яких виходить суд ухвалюючи рішення.

За приписами п.3 ч.1 ст. 20 ГПК України, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, відносяться до юрисдикції господарських судів.

Оскільки між юридичною особою та її учасником виникла суперечка, пов`язана з діяльністю й управлінням господарським товариством, відтак, зазначений спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, відповідно до п.3 ч.1 ст. 20 ГПК України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 96-1 Цивільного кодексу України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Відповідно до частини 6 статті 96-1 Цивільного кодексу України корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Пунктами 1, 5 частини 3 статті 96-1 Цивільного кодексу України встановлено, що учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом: брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом; одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом.

Аналогічні положення містяться в пункті 5 ч. 1 ст. 116 ЦК України.

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників врегульовані Законом України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю" (далі - Закон).

Пунктом 2 частини 1 статті 5 цього Закону обумовлено, що учасники товариства мають право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.

Частиною 1 статті 43 Закону визначено, що товариство зобов`язано зберігати такі документи: 1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); 2) статут товариства та зміни до статуту; 3) протоколи загальних зборів учасників; 4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); 6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; 7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; 8) річну фінансову звітність; 9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 10) документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів; 11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; 12) документи, що підтверджують права товариства на майно; 13) документи бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства.

Згідно з частиною 4 статті 43 Закону товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.

Частиною 5 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті.

Виходячи з положень статті 5 та частини п`ятої статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передумовою для надання запитуваних документів, визначених частиною першою цієї статті, є дія учасника товариства у вигляді надання письмової вимоги про надання таких документів.

Нормами законодавства не встановлено вимог до оформлення такої письмової вимоги, отже, така заява може бути вчинена як формі листа з проханням надати відповідні документи, так і у формі адвокатського запиту в інтересах учасника товариства.

Ніяких додаткових вимог з числа тих, що наведені Товариством, зокрема, щодо надання оригіналу договору укладеного ОСОБА_1 з адвокатом Свірським Т.В.; особливий статус інформації, що стосується господарської діяльності товариства, законодавець не обумовив. Відтак, встановлення Товариством таких додаткових вимог, як передумови для надання власнику (представнику власника) корпоративних прав можливості їх реалізувати, суд вважає протиправним.

В свою чергу, обраний позивачем спосіб надіслання вимог до Товариства забезпечив реальне ознайомлення останнього зі змістом цих вимог, переліком інформації та документів, які в силу Закону, слід надати з метою їх виконання.

Для задоволення позову про зобов`язання товариства надати учаснику документи, які товариство зобов`язане йому надати, суд має встановити наявність відмови товариства у наданні документів та врахувати здійснення або не здійснення самим учасником товариства конкретних дій для отримання запитуваних документів.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що ненадання відповідачем документів (фінансової звітності, банківських виписок, контрактів тощо) на його запити є протиправною бездіяльністю, яка перешкоджає йому в реалізації права на управління підприємством та здійснення контролю за його станом.

З`ясовано, що ОСОБА_1 є учасником ТОВ «ПОЛДАП УКРАЇНА» та володіє часткою в розмірі 50% статутного капіталу товариства, що в грошовому еквіваленті становить 1 500,00 грн.

Наявність корпоративних прав у товаристві наділяє позивача правом на участь в управлінні товариством та отримання повної інформації про діяльність товариства відповідно до закону, зокрема норм ст.ст. 96-1 та 116 Цивільного кодексу України, статті 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та установчих документів, зокрема п. 4.1 Статуту.

При цьому обов`язок товариства (виконавчого органу) протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства надати такому учаснику копії відповідних документів не ставиться в залежність від згоди чи незгоди учасника отримати такі документи у запропонований товариством спосіб, у зв`язку з чим відсутність визначеного способу надання інформації не може бути достатньою підставою для відмови товариства надати його учаснику інформацію про свою діяльність у спосіб, в який просить учасник.

Як встановлено судом і це вбачається з матеріалів справи, позивач - ОСОБА_1 неодноразово звертався до товариства як особисто (запит від 02.03.2026), так і через свого законного представника (адвоката) із письмовими вимогами (запити від 16.06.2025, 21.07.2025, 06.10.2025 та 06.03.2026), котрі підписано кваліфікованим електронним підписом (КЕП), що згідно із законодавством прирівнюється до власноручного підпису.

Як свідчать матеріали справи, наведені вище письмові вимоги позивача були отримані відповідачем, однак до моменту подання позову у даній справі жодна інформація, а також документи на виконання вказаних вимог позивачу надані не були з посиланням на формальні підстави, як-то: встановлення обмеженого доступу до інформації, невірного оформлення адвокатських запитів,посилаючись на перебування ОСОБА_1 за кордоном тощо.

На переконання суду, одержання учасником господарського товариства інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема правомочностей на участь в управлінні господарською організацію.

Відтак, внаслідок невиконання господарським товариством свого обов`язку з надання учаснику господарського товариства, на його вимогу, інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, можуть бути визнані порушеними як право учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №906/157/19, від 03.12.2020 у справі №910/13808/19, від 24.12.2020 у справі №911/73/20).

Водночас, у постанові від 09.07.2025 у справі №927/401/24 Верховний Суд зазначив, що положення статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не містять вичерпного переліку документів, які стосуються його діяльності, і відповідно, право на ознайомлення з якими має його учасник, адже у вказаній нормі наведені як конкретні документи, що мають бути надані учаснику, наприклад статут товариства, протоколи загальних зборів учасників, так і групи документів, що можуть формуватися у зв`язку зі здійснюваною товариством діяльністю у певній сфері (документи бухгалтерського обліку, правовстановлюючі документи, інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства тощо), однак чіткий перелік яких недоцільно унормовувати через те, що назва, вид, форма, відповідних документів, встановлюються іншими нормативними актами, а господарська діяльність товариства потребує гнучкого регулювання.

За висновком Верховного Суду, з огляду на зміст правового регулювання пункту 5 частини першої статті 116 ЦК, пункту 2 частини першої статті 5, статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", яке закріплює право учасника товариства отримувати інформацію про господарську діяльність товариства, суди мають надавати перевагу розширеному тлумаченню такого права учасника, зміст якого полягає в можливості ознайомлення учасником з будь-якими документами, які містять інформацію про діяльність товариства, без обмеження переліку та видів відповідних документів.Також у постанові від 24.12.2020 у справі №911/73/20 Верховний Суд наголосив на тому, що учасник має безумовне право на доступ до документів, перелічених у ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», а товариство не може звужувати це право внутрішніми документами чи відсутністю конкретизації запиту.

У постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №906/157/19 зазначено про існування в учасника права на отримання документів які стосуються звітності товариства, документів, що підтверджують права товариства на майно, документів бухгалтерського обліку, без їх надмірної деталізації та без обмеження їх переліку, якщо вони стосуються діяльності товариства.

Таким чином, закон встановлює для юридичної особи імперативний обов`язок надати учаснику будь-яку інформацію про діяльність товариства, і цей обов`язок не може бути обмежений внутрішніми режимами конфіденційності чи незгодою товариства зі способом отримання документів, наприклад, на поштову адресу адвоката.

Отже, наведеними вище нормами спростовуються доводи ТОВ «ПОЛДАП УКРАЇНА» про те, що право учасника на отримання документів є обмеженим виключно тим списком, який міститься у ч. 1 ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Крім того, стаття 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не містить вичерпного переліку документів, а містить загальні категорії документів, такі як документи бухгалтерського обліку (п. 13 ч. 1 ст. 43) та документи звітності (п. 9 ч. 1 ст. 43).

Оцінюючи відповідність запитуваних позивачем документів категоріям, визначеним частиною першою статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», суд зазначає, що:

- документи фінансової звітності ТОВ «ПОЛДАП УКРАЇНА» за 2024 та 2025 роки відповідають категорії, передбаченій пунктом 8 частини 1 статті 43 Закону, та підпадають під поняття річна фінансова звітність, адже товариство зобов`язане зберігати та надавати учаснику копії балансів, звітів про фінансові результати та інші компоненти звітності, котрі слугують інструментом контролю учасника за фінансовим станом його активу;

- документи податкової звітності за період з 01.09.2024 по 01.03.2026 відповідають категорії, передбаченій пунктом 9 частини 1 статті 43 Закону, та підпадають під поняття документи звітності, що подаються відповідним державним органам, адже податкові декларації з податку на прибуток, розрахунки ПДФО та ЄСВ подаються до органів ДПС, що автоматично відносить їх до категорії звітності;

- документи, що підтверджують права на майно та землю (в тому числі оренду) станом на 01.03.2026 відповідають категорії, передбаченій пунктом 12 частини 1 статті 43 Закону, та підпадають під поняття документів, що підтверджують права товариства на майно. Ця категорія охоплює не лише свідоцтва про право власності, а й договори оренди земельних ділянок чи офісних приміщень, оскільки право користування (оренда) є майновим правом товариства;

- копії контрактів (угод, договорів) із іноземними контрагентами відповідають категорії, передбаченій пунктами 11, 13 частини 1 статті 43 Закону та підпадають під поняття інші документи, передбачені законодавством, статутом та поняття документи бухгалтерського обліку. Учасник має право на ознайомлення з будь-якими документами, що стосуються господарської діяльності. Контракти є первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, а отже, учасник вправі їх отримати з метою перевірки їх законності;

- інформація про рішення щодо виплати дивідендів відповідає категорії, передбаченій пунктами 3 та 13 частини 1 статті 43 Закону та підпадає під поняття протоколи загальних зборів учасників та документи бухгалтерського обліку. Рішення про виплату дивідендів фіксується у протоколах загальних зборів, а сам факт виплати відображається у документах бухгалтерського обліку (платіжних інструкціях, виписках). Оскільки право на отримання частки прибутку є одним із основних корпоративних прав (ст. 116 ЦК України), інформація про його реалізацію є обов`язковою для надання;

- документи бухгалтерського обліку та первинні бухгалтерські документи відповідають категорії, передбаченій пунктом 13 частини 1 статті 43 Закону, та підпадають під поняття документи бухгалтерського обліку.

Як вже зазначалося вище перелік документів у статті 43 Закону не є вичерпним, а право учасника на інформацію є імперативним. Таким чином, у відповідача відсутні законні підстави для відмови у наданні копій документів, що підпадають під зазначені вище категорії.

Щодо заперечень відповідача з посиланням на необхідність підтвердження повноважень адвоката позивача суд відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу, уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Закон встановлює, що вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів, зокрема оригіналу або копії договору про надання правничої допомоги, забороняється.

Верховний Суд у постанові від 16.04.2025 у справі № 910/9198/24 підтвердив, що право учасника на отримання інформації про діяльність товариства може бути реалізовано як особисто, так і через адвоката. У разі залучення адвоката отримання інформації здійснюється саме шляхом надання адвокатського запиту, належним доповненням до якого є ордер.

Таким чином, ордер є самостійним і достатнім документом для підтвердження повноважень адвоката, а вимога надати договір є неправомірним обмеженням діяльності адвоката та прав його клієнта.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем не подано жодного доказу на підтвердження виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛДАП УКРАЇНА» законних вимог позивача ОСОБА_1 щодо надання йому запитуваних документів та інформації чи його законного представника.

Також судом критично оцінюються доводи відповідача наведені у відзиві, про неотримання запиту ОСОБА_1 від 02.03.2026, підписаного електронним підписом позивача адже у матеріалах справи наявні докази його надсилання поштовим відправленням товариству.

Таким чином, відповідач не лише не виконав вимоги позивача у досудовому порядку, а й продовжує заперечувати проти надання документів у межах судового розгляду, не надаючи жодних доказів їх передачі учаснику товариства.

Щодо періоду надання документів та інформації (з 03.11.2023 по 01.03.2026) то суд враховує, що у запитах від 16.06.2025, 02.03.2026 та 06.03.2026 позивачем визначено період надання документів саме 01.09.2024, зокрема для отримання: податкових розрахунків (ПДФО, ЄСВ); банківських виписок про рух коштів; відомостей про постачальників та покупців; реєстру податкових накладних; контрактів з іноземними контрагентами та документів на товар (CMR, інвойси); інформації про виплату дивідендів.

Відповідно до частини 5 статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учаснику копії документів протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги. Ця норма встановлює чіткий алгоритм: спочатку - письмова вимога учасника із зазначенням конкретного переліку та періоду, і лише потім - обов`язок товариства надати документи та інформацію.

У вимогах від 16.06.2025, 21.07.2025, 06.10.2025 та 02.03.2026 позивач просив документи за період з 01.09.2024, тому обов`язок відповідача щодо надання документів за 2023 рік, крім річної звітності, юридично не виник, адже не було відповідного звернення.

Оскільки позивач не вимагав ці документи у відповідача за попередній період з 03.11.2023 по 31.08.2024, суд не має процесуальних підстав зобов`язувати товариство надавати їх за вказаний період, тобто до 1 вересня 2024 року. При цьому, позивачем не доведено необхідності витребування транспортно-супровідних документів за період, який майже на рік передує періоду витребування всієї іншої фінансової та податкової звітності.

Щодо вимоги позивача про надання інформації у формі інформації (відомість) про постачальників/покупців, залишки ТМЦ та стан заборгованості, то суд зазначає наступне.

Норми статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлюють обов`язок надати учаснику товариства саме копії вже створених та наявних у товариства документів, тоді як вимога позивача надати інформацію у формі зведеної відомості передбачає, що відповідач має здійснити аналіз первинних даних та створити новий документ, якого раніше не існувало. Чинне законодавство не покладає на юридичну особу обов`язку вести таку додаткову звітність спеціально для учасника товариства. Обов`язок товариства обмежується наданням доступу до фактично існуючої інформації та документації, яка існує та складена у процесі господарської діяльності.

Позивачем не доведено, що Статут ТОВ «ПОЛДАП УКРАЇНА» містить положення, які б зобов`язували товариство готувати на запит окремого учасника звіти чи відомості. Такі відомості учасник може отримати самостійно, ознайомившись із первинною бухгалтерською документацією, право на яку судом визнано обґрунтованим.

Статут (пп. 2 п. 4.1) гарантує право учасника отримувати інформацію у порядку, визначеному Законом. Оскільки Закон обмежує це право наданням копій документів, вимога про надання відомостей виходить за межі статутних прав учасника товариства.

З урахуванням наведеного, суд відмовляє в позові у частині надання інформації у формі зведених відомостей.

Розглядаючи вимогу позивача про надання документального підтвердження звітів до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо транспортних засобів, суд виходить з того, що відомості про наявність та технічний стан транспортних засобів і техніки, які подаються до ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до Положення про військово-транспортний обов`язок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1921, за своєю правовою природою не належать до документів корпоративного, бухгалтерського чи загального фінансово-господарського характеру компанії, таких як статут, протоколи загальних зборів, річна фінансова звітність тощо. Звіти (відомості), що подаються до ІНФОРМАЦІЯ_1 не є первинними бухгалтерськими документами і не породжують, не змінюють та не припиняють майнових прав товариства на автотранспорт. Відповідно, ненадання копій цих звітів не порушує корпоративні права позивача на отримання інформації про фінансово-майновий стан товариства.

Ці відомості є документами військового обліку, не належать до переліку документів про господарську діяльність у розумінні ст. 43 Закону, а інформація про наявність чи відсутність майна компанії повною мірою відображена в балансі підприємства, доступ до якого позивачу надано, право позивача на інформацію не є порушеним. Таким чином, позовна вимога в частині зобов`язання надати документальне підтвердження звітів до ІНФОРМАЦІЯ_1 є необґрунтованою, нерелевантною до захисту корпоративних прав та не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про надання витягу про залишок коштів на рахунку ПДВ станом на 01.03.2026, то суд враховує, що рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ) не є поточним банківським рахунком підприємства, а є специфічною формою інформаційної взаємодії між підприємством та податковим органом, не є внутрішнім господарським документом товариства.

Відповідно до ст.200-1 Податкового кодексу України електронний рахунок у СЕА ПДВ - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, призначений виключно для перерахування коштів до бюджету або на поточний рахунок платника та для функціонування системи електронного адміністрування. Таким чином, інформація про рух та залишок коштів на ПДВ-рахунку є елементом податкового обліку та взаємодії платника податків із контролюючими органами (ДПС та Казначейством), а не первинним документом, що фіксує здійснення господарських операцій з контрагентами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Натомість, вся інформація про наявність, залишок коштів товариства, включаючи кошти на рахунках в банках та казначейських рахунках, акумулюється та відображається у Балансі (Звіті про фінансовий стан) підприємства (Рядок 1165 «Гроші та їх еквіваленти») та у Деклараціях з ПДВ. Повна розшифровка руху та залишків грошових коштів (надходження, використання, операційна та інвестиційна діяльність) міститься в Звіті про рух грошових коштів (п. 3 розд. І Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Мінфіну від 07.02.2013 №73).

Таким чином, оскільки у документах, що витребувані у Товариства в частині задоволених позовних вимог наявна інформація щодо податкової звітності, відтак підстав для фактично повторного витребування цієї інформації суд не вбачає.

При визначенні періоду, за який слід подати документи суд приймає до уваги, що в силу ч.3 ст.43 Закону документи, передбачені частиною 1 цієї статті, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства, тому витребувані документи бухгалтерського обліку слід надати з урахуванням визначених законодавством строків їх зберігання.

Висновки суду.

Відповідно до ст. 4 ГПК України та ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу.

Способом захисту права учасника господарського товариства на отримання інформації про діяльність товариства є спонукання в судовому порядку до виконання товариством дій - надання певної інформації (правова позиція, викладена Верховним Судом в постанові від 25.11.2020 у справі №910/8802/19).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями.

Відповідно до частини 5 статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», обов`язок товариства надати копії документів виникає лише протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника.

Оскільки у запитах ОСОБА_1 вказано надати товариству документи за період з 01.09.2024, то у відповідача не виникає обов`язку надавати їх за попередній період.

Отже, ненадання документів за період, який не охоплений письмовою вимогою (з 03.11.2023 по 31.08.2024), не може вважатися протиправною бездіяльністю, оскільки відповідний обов`язок у товариства ще не настав.

В частині вимоги про надання документів військового обліку та звітів до ІНФОРМАЦІЯ_1, то така відмова є обґрунтованою та відповідає Закону України «Про інформацію» (ст. 21), тому виконавчий орган товариства, згідно зі ст. 42 України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», не вправі розголошувати конфіденційну інформацію, відтак, в цій частині бездіяльність теж не є протиправною.

Також закон зобов`язує товариство надавати копії документів, відтак відмова у наданні інформації чи зведених відомостей є правомірною, а бездіяльність у цій частині - не може бути протиправною.

Щодо інших доказів, доводів та пояснень, то такі були ретельно досліджені судом, однак наведених вище висновків вони не спростовують. В свою чергу, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України". Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених учасниками судового процесу в обґрунтування власних правових позицій, оскільки решту аргументів, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують висновків суду.

Розподіл судового збору.

В силу приписів ст.ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.4, 11, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 127, 129, 219, 220, 222, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛДАП УКРАЇНА" протиправною частково.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛДАП УКРАЇНА" (вул.Будного Степана, будинок 20Б, квартира 92, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 42269807) протягом 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) засвідчені копії документів за час діяльності ТОВ "ПОЛДАП УКРАЇНА", а саме:

- документи фінансової звітності ТОВ "Полдап Україна" за 2024 та 2025 роки;

- документи податкової звітності ТОВ "Полдап Україна" за період з 01.09.2024 по 01.03.2026;

- документи, що підтверджують права ТОВ "Полдап Україна" на земельні ділянки та об`єкти нерухомого майна (в тому числі право оренди);

- копії контрактів (угод, договорів), укладених із іноземними контрагентами за період з 01.09.2024 по 01.03.2026;

- інформацію чи приймались в період з 01.09.2024 по 01.03.2026 рішення про виплату дивідендів та чи виплачувались дивіденди у вказаний період;

- документи бухгалтерського обліку, первинні бухгалтерські документи, котрі є у наявності в ТОВ "Полдап Україна" з урахуванням визначених законодавством строків їх зберігання.

4. В решті позову - відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛДАП УКРАЇНА" (вул.Будного Степана, будинок 20Б, квартира 92, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 42269807) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) - 1331,20грн. в повернення сплаченого судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Повне рішення складено 26.06.2026.

Суддя Н.О. Андрусик