Рішення № 137750626, 24.06.2026, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/3211/26

Провадження 2-а/552/52/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24.06.2026 Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.,

секретар судового засідання Хрипунова Т.В.,

учасники справи та їхні представники:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Департамент патрульної поліції,

представник відповідача Дужик Вероніка Олегівна,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

В поданій до суду заяві посилався на те, що постановою серії ЕНА № 6987191 від 08.04.2026 року, яка винесена інспектором 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області сержантом поліції Дендеберою Владиславом Валерійовичем, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн за ч. 2 ст. 126 КУпАП за те, що 08.04.2026 року о 00 год 55 хв в м. Полтава по вул. Соборності (Жовтнева), 66 керував транспортним засобом не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив постанову КМУ №340, ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», п. 2.1 (а) ПДР України.

З даною постановою ОСОБА_1 не згоден, та вважає її незаконною і необґрунтованою.

Просив суд скасувати постанову серії ЕНА № 6987191 від 08.04.2026 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. Також просив стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Полтави від 20 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Представник Департаменту патрульної поліції Дужик В.О. надала суду відзив на позов, у якому проти адміністративного позову заперечила в повному обсязі.

Зазначила, що позивач допустив порушення вимог безпеки дорожнього руху, а саме 08.04.2026 року о 00 год 55 хв в м. Полтава, вул. Соборності, 66 керував транспортним засобом електросамокатом не маючи права керування таким транспортним засобом, чи порушив п. 2.1 (а) та ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» та постанову КМУ № 340 від 08.05.1993 року.

Для керування таким транспортним засобом позивачу необхідно мати посвідчення водія категорії А1, оскільки до транспортних засобів категорії А1 належать мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Факт порушення позивачем ПДР України зафіксовано на відео з реєстратора.

Під час розгляду адміністративної справи прав позивача порушено не було.

Вказувала, що позивач дійсно порушив ПДР, тому позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а постанова - винесена законно.

На підставі вищевикладеного, представник відповідача просила в задоволенні позову відмовити.

Не погодившись з доводами, викладеними відповідачем у відзиві, позивач надав відповідь на відзив, у якій зазначив, що електросамокат є транспортним засобом, однак не кожен електросамокат є механічним транспортним засобом.

Вказував, що для правильної кваліфікації дій за ч. 2 ст. 126 КУпАП вирішальним є встановлення факту керування саме механічним транспортним засобом, для якого законодавством передбачено обов`язок мати посвідчення водія відповідної категорії.

Для віднесення транспортного засобу до механічного транспортного засобу у розумінні п. 1.10 України визначальним є наявність двигуна, зокрема електричного, потужністю понад 3 кВт.

Відповідно до технічних характеристик електросамоката JET (OKAI ES 400 B), його номінальна (чиста) потужність становить 0,7 кВт.

Таким чином електросамокат JET (OKAI ES 400 B) за своїми технічними характеристиками не відноситься до механічних транспортних засобів у розумінні п. 1.10 ПДР України, а отже не є транспортним засобом, керування яким потребує обов`язкового отримання посвідчення водія відповідної категорії.

Тому просив позовні вимоги задовольнити.

Інших заяв по суті справи або клопотань учасники справи суду не подавали.

Як встановлено дослідженими по справі доказами, 08 квітня 2026 року стосовно позивача ОСОБА_1 винесено постанову серії ЕНА № 6987191 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до вказаної постанови позивач ОСОБА_1 08 квітня 2026 року о 00 год 55 хв в м. Полтава, вул. Соборності (Жовтнева), 66 керував транспортним засобом не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив постанову КМУ 340, ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», п. 2.1.а. ПДР керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ.

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнаний винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 3400 грн.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями).

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 2.1 (а) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до п. 1.10 ПДР України:

транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів;

механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Згідно з п. 2.13 ПДР України до транспортних засобів категорії «А1» відносяться мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Пунктом 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого Постановою КМУ від 08.05.1993 року №340 (зі змінами), визначено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії, зокрема, А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Отже, різниця між поняттям «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також у потужності електродвигуна. Транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб не буде вважатись механiчним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину.

Позивачем на підтвердження обставин, зазначених у позові, надано документи щодо технічних параметрів електросамоката JET OKAI ES 400 B, номінальна/максимальна потужність якого становить 350W/700W, максимальна швидкість 20 км/г, вага 30,6 кг.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що вказаний електросамокат відповідно до вищезазначеного Закону України є легким персональним електричним транспортним засобом.

Частиною 2 ст. 126 КУпАП України передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Таким чином, електросамокат марки OKAI модель ES 400B, з потужністю електродвигуна 0,7 кВт, не належить до механічних транспортних засобів, а тому особа, яка ним керує, не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, оскільки адміністративну відповідальність за порушення п.2.1а ПДР може нести виключно водій механічного транспортного засобу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Позивач факт порушення Правил дорожнього руху заперечує.

Відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано суду належних та беззаперечних доказів на підтвердження порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, а відповідно доказів на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Суд дійшов висновку, що транспортний засіб, яким керував позивач, не є механічним транспортним засобом, для керування якого встановлено обов`язок мати посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідною категорією, зокрема категорії А1, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.

Статтею 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного вище суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови та, за відсутності доказів скоєння позивачем адміністративного правопорушення, підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з задоволенням позову позивачу необхідно відшкодувати судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань даного суб`єкта владних повноважень у розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6987191, винесену 08 квітня 2026 року поліцейського 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області сержантом поліції Дендеберою Владиславом Валерійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст.126 КУпАП закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) на відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , проживаючий: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

відповідач Департамент патрульної поліції, адреса м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Повне судове рішення складено 24.06.2026 року.

Головуючий О.А.Самсонова