Ухвала суду № 137750567, 19.06.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

19.06.2026

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/1756/24

провадження № 2/361/2929/24

УХВАЛА

19 червня 2026 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. перевіривши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Княжицький», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про витребування майна з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

20 травня 2024 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла вищезазначена зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Княжицький», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Писанець Н.В. від 07 червня 2024 року прийнято зустрічний позов відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Княжицький», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про витребування майна з чужого незаконного володіння; об`єднано в одне провадження цивільну справу № 361/1756/24 (провадження № 2/361/2929/24) за первісним позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Княжицький» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними та скасування рішення про обтяження майна із цивільною справою №361/1756/24 (провадження №2/361/3912/24) за зустрічним позовом відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Княжицький», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. від 15 квітня 2025 року дану справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 22.04.2026 зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Княжицький», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, залишено без руху у зв`язку з виявленими недоліками позовної заяви. Зокрема, в ухвалі суду зазначено про необхідність сплати ОСОБА_1 судового збору у розмірі 15 140 гривень та долучення до матеріалів справи оригіналу квитанції про таку сплату, надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5-ти днів з дня отримання позивачем ухвали.

В установлений ухвалою суду строк позивач недоліки позову не усунув, та після судового засідання 01.06.2026 у даній справі, до суду 02.06.2026 надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Хоменка І.М. про розстрочення сплати судового збору.

Заява мотивована тим, що судовий збір перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 за 2025 рік, на підтвердження чого надана довідка Пенсійного фонду України форми ОК-5 та витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно.

Перевіривши доводи клопотання, приходжу до таких висновків.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи - частина 3 статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.

Згідно із статтею 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).

Разом з цим заявником не надано суду доказів на підтвердження його реального майнового стану (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо, наявність рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану), який перешкоджає виконати йому вимоги законодавства щодо оплати поданого зустрічного позову судовим збором, а зазначені у клопотанні обставини та надані на їх підтвердження докази, а саме довідка Пенсійного фонду України форми ОК-5 не характеризують у повній мірі майновий стан ОСОБА_1 .

Крім того, при вирішенні питання щодо розстрочення сплати судового збору, суд має оцінити доходи позивача за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, тобто за 2023 рік, оскільки зустрічний позов поданий у 2024 році.

Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає позов.

Ураховуючи те, що заявником не надано належних доказів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік, тобто за 2023 рік, тому підстави для розстрочення сплати судового збору за подання зустрічного позову відсутні.

Таким чином, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розстрочення сплати судового збору за подання зустрічного позову необхідно відмовити.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданої до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

На підставі викладеного, та керуючись ч. 2 ст. 127, ст.ст. 260, 261 ЦПК України, суддя,-

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Хоменка І.М. про розстрочення сплати судового збору за подання зустрічного позову відмовити.

Продовжити позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5-ти днів з дня отримання позивачем ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Наталія ПЕТРИШИН