Ухвала суду № 137749017, 22.06.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/12112/24

Номер провадження2/205/1015/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд м.Дніпра у складі:

головуючого - судді Курбанової Н.М.,

за участю секретаря Коваленко Т.О.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ «СЕНС БАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №501423678, укладеним з АТ «Альфа-Банк», у розмірі 550155,46 гривень та судового збору.

20 січня 2025 року позовна заява Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" до ОСОБА_1 була прийнято до розгляду та по справі відкрито загальне позовне провадження.

09.04.2025 року від представника позивача Рудницького Ю.І. надійшла заява про проведення всіх чергових судових засідань в режимі відеоконференції за його участю та участю адвоката Альховської І.Б.

10.04.2025 року ухвалою Ленінського(Новокодацького) районного суду міста Дніпропетровська було задоволено вищевказану заяву та ухвалено всі судові засідання по справі проводити в режимі відеоконференції.

Вказана ухвала суду була доставлена представникам позивача ОСОБА_2 , Альховській Ю.І. , АТ «СЕНС БАНК» до їх електронних кабінетів 11.04.2025 року.

12.09.2025 року представник позивача Рудницький Ю.І. направив суду заяву, в якій просив справу розглядати без його участі, але вийшов в той-же день на відеоконференцію та приймав участь у підготовчому судовому засіданні.

12.09.2025 року ухвалою суду підготовче судове засідання було закрито та справу було призначено до розгляду по суті.

16.10.2025 року представник позивача Рудницький Ю.І. не приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, причину неявки суду не повідомив.

24 листопада 2025 року представник позивача АТ «СЕНС БАНК» в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Розгляд справи було відкладено на 27 січня 2026 року.

19 січня 2026 року від представника позивача Рудницького Ю.І. надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та 26 січня 2026 року від нього надійшов відповідний запит.

В телефонному режимі секретарем судового засідання було повідомлено представника позивача Рудницького Ю.І. про наявність ухвали суду від 10 квітня 2025 року про проведення всіх судових засідань в режимі відеоконференції за його участю та участю адвоката Альховської Ю.І., винесеної за клопотанням ОСОБА_2

27 січня 2026 року в судове засідання представник позивача Рудницький Ю.І., Альховська Ю.І. не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, слухання справи було відкладено на 02.03.2026 року.

27 лютого 2026 року від представника позивача Рудницького Ю.І. надійшов запит про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та також в телефонному режимі секретарем судового засідання також було повідомлено про те, що судом 10.04.2025 року винесено ухвалу, якою задоволено заяву представника позивача та судове засідання відбудеться.

02.03.2026 року представники позивача в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, відповідач по справі ОСОБА_3 наполягав на розгляді справи, позовні вимоги не визнавав.

Враховуючи вказані обставини судом було винесено ухвалу від 02 березня 2026 року, якою було визнано обов`язковою явку представника позивача АТ «СЕНС БАНК» в судове засідання на 19 березня 2026 року. Роз`яснено, що як представник позивача, так і відповідач та його представник можуть безпосередньо з`явитися до зали суду або прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою інтернет сервісу «EasyCon», про що повідомити суд не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання.

Вказана ухвала суду була направлена в електронні кабінети АТ «СЕНС БАНК», представникам позивача.

19 березня 2026 року судове засідання не відбулося у зв`язку із знаходженням головуючої судді у відпустці за сімейними обставинами( похоронами загиблого на війні брата).

Представник позивача АТ «СЕНС БАНК» в судові засідання 26 травня 2026 року о 14.00, 09 червня 2026 року о 14.15, 22 червня 2026 року о 16.00, повідомлений належним чином, а саме через систему "Електронний суд", на зазначену в заяві електронну адресу, з використанням засобів мобільного зв`язку, про що свідчать записи реєстру відправки, які містяться у матеріалах справи, не з`явився.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Trukh v. Ukraine, №50966/99 від 14.10.2003; Aleksandr Shevchenko v. Ukraine, №8371/02 від 26.04.2007).

Частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Отже згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 вересня 2020 року по справі №658/1141/18.

Суд звертає увагу, що позивач АТ "СЕНС БАНК" надав повноваження представляти його інтереси декільком представникам, які повідомлені через підсистему "Електронний Суд" про день та час слухання справи. У позивача та представників є доступ до справи в підсистемі "Електронний Суд" та можливість своєчасно забезпечити явку представників до судового засідання або повідомлення про поважні причини неявки.

У зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що систематична неявка представника позивача у призначені судові засідання та неповідомлення суду за допомогою заяви або клопотання, є зловживанням своїми процесуальними правами, які передбачені чинним законодавством, що призводить до зволікання розгляду даної справи.

Отже, на думку суду, неявка в судові засідання представника позивача, який належним чином повідомлявся про час та місце проведення судового засідання є волевиявленням сторони позивача, яке свідчить про відмову від реалізації свого права безпосередньої участі у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому суд вважає можливим, в силу вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, залишити позов без розгляду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 131, ч. 5 ст. 223, п. 3 ч.1, ст. 257, ст. ст.258-260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду, якщо виникне в цьому потреба.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Курбанова Н. М.

.