Рішення № 137748841, 26.06.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/4071/26

2/212/4125/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровського районного суду міста Кривого Рогу в складі:

головуючої судді - Ведяшкіної Ю.В.

секретар судового засідання Розинько К.А.,

у цивільній справі №212/4071/26 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків.

В судовому засіданні брали участь:

представник позивача адвокат Громко Н.В.

представник відповідача адвокат Львов А.Л.

у с т а н о в и в :

23.03.2026 року адвокат Громко Н.В., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за моральну шкоду, заподіяну ушкодженням здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків у розмірі 562 055,00 грн. без урахування утримання податків з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» в період з 19.12.2012 року та 28.05.2025 року звільнена з роботи за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за ст.38 КЗпП України. Внаслідок виконання важкої та шкідливої роботи в підземних умовах праці у ОСОБА_1 виникло два професійні захворювання, в наслідок чого вона втратила 65% професійної працездатності та їй встановлено третю групу інвалідності безстроково, та визначені протипоказання до тривалої ходи, переохолодження, роботи в шкідливих умовах праці.

Вважає, що наведені професійні захворювання виникли в результаті вини відповідача, оскільки відповідач не попередив її, що робота в підземних умовах згодом призведе до виникнення у неї стійких проблем зі здоров`ям.

З причини отримання професійного захворювання вимушена тривалий час проходити численні медичні огляди, обстеження, стаціонарне лікування, відновлювальні процедури. Такий процес позбавляє її можливості вести повноцінний спосіб життя, здійснювати належний догляд за хворими близькими родичами.

За наведених обставин, розмір грошового відшкодування моральної шкоди оцінює в 562 055,00 гривень (65 місячних розмірів мінімальної заробітної плати (65х8647 грн.=562055 грн.), оскільки втратила свою професійну працездатність на 65%), без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

25.03.2026 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

27.03.2026 року представник ПрАТ «ЦГЗК» подав клопотання про перехід з спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на загальне позовне провадження.

01.04.2026 року представник позивача Громко Н.В. подала заперечення проти клопотання представника ПрАТ «ЦГЗК» Львова А.Л. про перехід на загальне позовне провадження, посилаючись на відсутність об`єктивних підстав для такого переходу.

08.04.2026 року представник ПрАТ «ЦГЗК» подав до суду відзив, в якому просив відмовити Позивачеві у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що Позивачем не надано переконливих доказів перенесення моральних страждань, вимушених змін в житті та вжитих заходів для їх відновлення. Порушення прав Позивачка не носить тяжкого характеру, оскільки за законодавством України допускається робота в шкідливих умовах із наданням працівникам досить вагомих пільг та компенсацій, передбачених законодавством та умовами Колективного договору ПРАТ «ЦГЗК»; Позивач умисно сприяв розвитку професійних захворювань (епікризи та виписки з історії хвороби свідчать, що Позивач мала ознаки професійного захворювання задовго до їх розслідування підприємством, щорічно по декілька разів на рік хворіла і лікувалася амбулаторно та стаціонарно. Під час роботи успішно проходила медичні огляди, за наслідками яких визнавалася придатною і не була відсторонена від роботи в шкідливих умовах. Відповідач за результатами щорічних профілактичних медичних оглядів не отримував від медичних закладів негативних висновків щодо стану здоров`я Позивача, документальне підтвердження необхідності відсторонення/ звільнення Позивача від роботи за станом здоров`я, особистих скарг Позивач не надавав. За таких умов у роботодавця були відсутніми підстави для виведення Позивача із шкідливих умов; Наявні інші істотні умови для зменшення розміру відшкодування моральної шкоди; Заявлений розмір відшкодування не відповідає ані національній, ані судовій практиці ЄСПЛ.

30.04.2026 року ухвалою суд клопотання представника відповідача про перехід на загальне позовне провадження задоволено частково, ухвалено рішення про перехід з спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на спрощене провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Громко Н.В. позов підтримала з наведених у ньому підстав, та просила задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Львов А.Л. заперечував проти задоволення позову, з підстав наведених у відзиві.

Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступних висновків.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 19.12.2012р. по 28.05.2025р., перебувала в трудових відносинах з Відповідачем, працюючи в шкідливих умовах праці, при цьому з: 19.12.2012р.по 17.12.2013 р. машиністом конвеєра 4 розряду технологічної служби дробильної факрики ; 17.12.2013р. по 11.05.2023р. машиністом конвеєра 3 розряду дробильно бункерного комплексу № 22; 11.05.2023р. по 28.05.2025р. перекидальником 3 розряду дільниці внутрішахтного транспорту № 10 шахти ім. Колачевського. 28.05.2025р. Позивач звільнена з роботи за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за ст.38 КЗпП України (а.с.65-69).

Відповідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №125/26/395/В від 17.03.2026 року встановлено ОСОБА_1 третю групу інвалідності безстроково. Встановлено 65% втрати працездатності по професійному захворюванню (50%- радикулопатія; 15%-сидеросилікоз) безстроково. Протипоказана тривала хода, переохолодження , робота в шкідливих умовах праці ( а.с.37-38).

Відповідно медичного висновку закладу охорони здоров`я лікарсько-експертною комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ВП «Науково практичний медичний центр професійного здоров`я Національного університету охорони здоров`я України ім. П.Л. Шупика» від 14.01.2026р., медичний висновок № 1/15, на підставі інформаційної довідки про умови праці від 26.09.2025р. № ПС/3.1/18657-25, складеної Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці у Дніпропетровській області встановлено: 1.МКХ-10J62.8 Сидеросилікоз першої стадії (s/s, 1/1) ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень, група Е, GOLD II.Легенева недостатність другого ступеня. 2. МКХ-10M54.1 Радікулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна C6, C7, C8 та шийна на фоні полісегментарної дископатії з помірно вираженими порушеннями біомеханіки хребта, стійким больовим, м`язово-тонічним та периферичним нейросудинним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ-другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових (ПФ-першого ступеня), та колінних (ПФ другого ступеня) суглобів.

Захворювання професійні. Стаж роботи в шкідливих умовах 12 років 05 місяців у професіях: машиніста конвеєра технологічної служби дробильної фабрики, машиніст конвеєра дільниці дробильно- бункерного комплексу; перекидальника дільниці внутрішньошахтного транспорту ПРАТ «ЦГЗК» ш. ім. Колачевського (ім. Орджонікідзе) (а.с.22-23).

13.02.2026 року складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) відносно ОСОБА_1 :

Діагноз:

1.МКХ-10J62.8 Сидеросилікоз першої стадії (s/s, 1/1) ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень, група Е, GOLD II.Легенева недостатність другого ступеня.

2. МКХ-10M54.1 Радікулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна C6, C7, C8 та шийна на фоні полісегментарної дископатії з помірно вираженими порушеннями біомеханіки хребта, стійким больовим, м`язово-тонічним та периферичним нейросудинним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ-другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових (ПФ-першого ступеня), та колінних (ПФ другого ступеня) суглобів.

Згідно акту розслідування хронічне професійне захворювання (отруєння) виникло за таких обставин:

Працюючи в підземних умовах шахти імені Колачевського з 11.05.2023 по 28.05.2025 перекидальником, виконувала керування перекидачем, подавала навантажені вагонетки та чаші на перекидач, закріплювала їх, перекидала і викочувала порожні.

Через недосконалість технологічного устаткування та технології підземного видобутку руди, мавших місце порушень систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування, протягом тривалої дії підпадала під вплив підвищених концентрацій пилу переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони.

Внаслідок недосконалості робочого місця, під час обслуговування технологічного обладнення змушена була на протязі зміни працювати стоячи.

Також, зазнавала впливу аналогічних шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, працюючи:

-19.12.2012 17.12.2013 машиніст конвеєра технологічної служби дробільної фабрики ПРАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат»;

- - 17.12.2013 -11.05.2023 машиніст конвеєра дільниці дробільно-бункерного комплексу №22 шахти імені Колачевського ПРАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат».

Причина виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння):

Хімічні фактори : концентрація кремнію діоксиду кристалічного при вмісті пилу від 10 до 70% в повітрі робочої зони перевищувала гранично-допустиму концентрацію в 2,6-3,1 рази і складала 5,14 -6,2 мг/м-3 при ГДК 2.0 мг/м-3, відповідно до вимог «Державних медико-санітарних нормативів допустимого вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони», затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.07.2024р. № 1192.

Важкість праці : періодичне перебування у незручній робочій позі 57,4-58,3 % часу/зміни при допустимому значенні до 25%; перебування у вимушеній позі 12,6 -14,2 % часу/зміни при допустимому значенні до 10%; перебування в позі стоячи 62,8% часу /зміни при нормі до 60%; нахили корпуса кількість за зміну 320 при нормативному значенні 51-100; маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну 10кг. при допустимому значенні до 7 кг., згідно з вимогами Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища важкості та напруженості трудового процесу», затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014р. № 248.

Згідно з інформаційною довідкою про умови праці працівника при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) від 26.09.2025 №ПС/3.1/18657-25, підготовленої Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці та відповідно до Державних стаціонарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 №248, умови праці перекидальника підземної дільниці внутришахтного транспорту №10 шахти імені Колачевського ПРАТ «ЦГЗК» Іванової С.І. відноситься:

-по вмісту пилу фіброгенної дії в повітрі робочої зони до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі»;

-по важкості праці - до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі»;

-загальна оцінка до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі» (а.с.8-11).

У зв`язку із професійним захворюванням ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписними епікризами та виписками (а.с.15, 16, 26, 36, 40-43, 45-47, 70-71).

Частиною 4 ст. 43 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

У ст. 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Ст. 4 Закону України «Про охорону праці» визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2, ч.3-5 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Конституційний Суд України у пункті 4.1 Рішення від 27 січня 2004 року у справі №1-9/2004 за конституційним зверненням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» зазначив, що ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні і фізичні страждання. Втрата працездатності, яка встановлена висновком медико-соціальною експертною комісією, вже сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров`я потерпілого погіршено.

Отже, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені по справі обставини, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем, як роботодавцем, на якого покладається обов`язок забезпечувати безпечні і нешкідливі умови праці, права позивача на належні, безпечні і здорові умови праці, що полягало у виконанні робіт у небезпечних для здоров`я умовах, яке призвело до заподіяння позивачеві моральних та фізичних страждань, порушення нормальних життєвих зв`язків, з причини отримання внаслідок наведених факторів професійного захворювання, що призвело до втрати працездатності на 65% та встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково, що вимагає постійного лікування, тобто суд вважає доведеним наявність моральної (немайнової) шкоди; доведеним обов`язок саме відповідача, як заподіювача такої шкоди по її відшкодуванню; доведеним наявність причинного зв`язку між шкодою і діями (бездіяльністю) відповідача та права позивача на відшкодування такої шкоди.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує заявлений позивачем розмір грошового відшкодування завданої моральної шкоди, яку вона оцінила в 562055,00 грн. (65 місячних розмірів мінімальної заробітної плати (65х8647 грн.=562055 грн.), оскільки втратила свою професійну працездатність на 65%), враховує період роботи позивача на підприємства відповідача, в умовах впливу шкідливих факторів, який становить 12 років 05 місяців, характер отриманих позивачем професійних захворювань, відсоток втрати працездатності, який позивачу встановлений у 65%, встановлення позивачу у зв`язку з наявністю наведеного професійного захворювання ІІІ групи інвалідності безстроково; тяжкість вимушених змін в його життєвих і виробничих стосунках, глибину фізичних та душевних страждань позивача за наведених обставин, а також враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 280000,00грн., в іншій частині позов задоволенню не підлягає за необґрунтованістю.

При вирішенні питання щодо оподаткування сум, які стягнуто судом на відшкодування завданої моральної шкоди, суд зазначає про наступне, відповідно до ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду від 21.05.2025 року у справі № 235/3143/24, проявом розумності є те, що у ЦК України, як основному регуляторі цивільних відносин, визначення розміру грошової компенсації моральної шкоди не пов`язується з вирішенням питання про розмір податків, зборів чи інших обов`язкових платежів. Очевидно, що для контролю сплати податків, зборів чи інших обов`язкових платежів в публічному праві існують відповідні механізми, які зовсім не пов`язані із визначенням розміру грошової компенсації моральної шкоди;

цивільний суд за позовом про стягнення грошової компенсації моральної шкоди відповідно до статті 23 ЦК України вирішує цивільний спір, а не визначає, розмір та порядок сплати податків, зборів чи інших обов`язкових платежів;

можливість вирішення цивільного позову про стягнення грошової компенсації моральної шкоди не потребує залучення до участі у такій справі Верховної Ради України та/або Державної податкової служби України;

правовідносини з нарахування, утримання та перерахування податків, зборів чи інших обов`язкових платежів знаходяться у площині публічних (податкових) відносин, а тому суд при вирішенні позову про стягнення грошової компенсації моральної шкоди відповідно до статті 23 ЦК України не вирішує питання про податки, збори чи інші обов`язкові платежі. У статті 265 ЦПК України немає імперативної вказівки на необхідність додаткової деталізації у рішенні суду грошової компенсації моральної шкоди із розміром сплати податків, зборів чи інших обов`язкових платежів.

З урахуванням викладеного: (1) необґрунтованим є вирішення судами у цій цивільній справі питань щодо податків, зборів чи інших обов`язкових платежів та визначення в резолютивній частині рішення порядку його виконання про стягнення цієї суми «без утримання податків та інших обов`язкових платежів». Це є підставою для відповідної зміни судових рішень.

Отже, враховуючи наведений правовий висновок Верховного Суду, суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення грошового відшкодування завданої моральної шкоди без утримання податку, оскільки податкові зобов`язання сторін, які виникають у зв`язку з ухваленням та/або виконанням судових рішень про стягнення коштів, встановлюються не судом, а визначені податковим законодавством України.

За таких підстав позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави також судовий збір в сумі 2800 грн. 00 коп.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 4, 5, 6 - 13, 76-81, 89, 137-141, 258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 280 000,00 (двісті вісімдесят тисяч) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовій збір в розмірі 2800,00 гривень.

В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат»", код ЄДРПОУ 00190977, адреса: 50066, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг.

Повне рішення суду складено 26.06.2026 року.

Суддя: Ю. В. Ведяшкіна