Ухвала суду № 137748768, 25.06.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 191/2838/26

Провадження № 1-кс/201/2539/026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м.Дніпро

Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра у м. Дніпрі скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 20.09.2025 року про закриття кримінального провадження № 12025046540000110 від 21.07.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернулася до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області зі скаргою на постанову дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 20.09.2025 року про закриття кримінального провадження №12025046540000110 від 21.07.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, якою просила: поновити пропущений з поважних причин строк на оскарження постанови дізнавача сектору дізнання відділення поліції №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 20.09.2025 року про закриття кримінального провадження №12025046540000110 від 21.07.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, вчиненого відносно ОСОБА_4 ; визнати протиправною та скасувати постанову дізнавача сектору дізнання відділення поліції №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 20.09.2025 року про закриття кримінального провадження №12025046540000110 від 21.07.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, вчиненого відносно ОСОБА_4 ; зобов`язати сектор дізнання відділення поліції № 5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області продовжити дізнання (досудове розслідування) за заявою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо вчинення проти нього кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України (кримінальне провадження № 12025046540000110 від 21.07.2025 р.).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 червня 2026 року скаргу представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження, направити до Соборного районного суду міста Дніпра, для розгляду.

В обґрунтування поданої скарги представник зазначає, що 20.09.2025 року дізнавачем сектору дізнання відділення поліції №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 було прийнято постанову про закриття кримінального провадження (провадження № 12025046540000110 від 21.07.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, вчиненого відносно ОСОБА_4 ). Як зазначає адвокат, про прийняття дізнавачем постанови про закриття кримінального проваджені від 20.09.2025 року представнику скаржника стало відомо 29.05.2026 року, а саме: на адвокатський запит №40-04/25к від 25.05.2026 року про надання інформації щодо стадії здійснення досудового розслідування за номером кримінального провадження 12025046540000110 від 21.07.2025 р. та щодо надання електронної копії матеріалів досудового розслідування за вищевказаним кримінальним провадженням представником скаржника було отримано на електронну пошту копію матеріалів кримінального провадження на 34 арк. разом з супровідним листом ГУНП в Дніпропетровській області. № 243913-2026 від 29.05.2026 (1625307). Представник також вказує, що до 29.05.2026 року ОСОБА_4 та його представник - адвокат ОСОБА_3 не мали жодної інформації щодо стану здійснення досудового розслідування за номером кримінального провадження 12025046540000110 від 21.07.2025 р., копію постанови про закриття кримінального провадження від 20.09.2025 року не отримували та не знали про її існування. На думку представника, постанова від 20.09.2025 року про закриття кримінального провадження №12025046540000110, внесеного до ЄРДР 21.07.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, прийнята дізнавачем сектору дізнання відділення поліції № 5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , де потерпілим було визнано ОСОБА_4 , є передчасною, незаконною, оскільки зазначені в ній підстави для закриття досудового розслідування є надуманими та не відповідають дійсності, гуртуються виключно на припущеннях дізнавача, а не на належних та допустимих доказах, повнота кримінального провадження не забезпечена з огляду на те, що 31.05.2025 року до чергової частини Відділення поліції №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області з усною заявою звернувся ОСОБА_4 щодо вчинення відносно нього кримінального правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 125 КК України (Умисне легке тілесне ушкодження) із зазначенням винної особи - ОСОБА_6 . У поданій усній заяві (повідомленні) про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 чітко зазначив обставини вчинення кримінального правопорушення громадянином ОСОБА_7 , який словесно ображав потерпілого ОСОБА_4 нецензурною лайкою, після чого вдарив потерпілого кулаком у груди, в результаті чого потерпілий впав на спину та отримав тілесні ушкодження, які спричинили тривалий розлад здоров`я (понад 21 день). Вказана усна заява була зареєстрована у Віділенні поліції № 5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області 31.05.2025 року в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України (журналі єдиного обліку) за № 5780. Однак, як зазначає представник, починаючи з моменту реєстрації заяви про кримінальне правопорушення, ОСОБА_4 жодних повідомлень про результати розгляду заяви не отримував, на проведення судово-медичної експертизи не направлявся, проходив амбулаторне лікування внаслідок отриманих ним травм та загостренням хронічного захворювання, пов`язаного із завданими йому тілесними ушкодженнями. 03.07.2025 року ОСОБА_4 звернувся до Відділення поліції № 5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області з приводу своєї заяви (повідомлення) від 31.05.2025 р. про вчинення відносно нього кримінального правопорушення. На вимогу ОСОБА_4 йому видали копію талона-повідомлення єдиного обліку № 5780, датовану 03.07.2025 р. та усно пояснили, що інформацію про вчинення кримінального правопорушення не було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 07.07.2025 року ОСОБА_4 через свого представника оскаржив протиправну бездіяльність слідчого та начальника Відділення поліції № 5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, викладених у повідомленні ОСОБА_4 від 31.05.2025 року за ознаками ст. 125 ч. 1 КК України. Ухвалою слідчого судді Покровського районного суду Дніпропетровської області від 09.07.2025 року у справі № 189/2461/25 скаргу ОСОБА_4 було задоволено та зобов`язано уповноважену особу ВП № 5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 від 31.05.2025 року. 21.07.2025 року на виконання ухвали слідчого судді Покровського районного суду Дніпропетровської області від 09.07.2025 року у справі № 189/2461/25 було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформацію за заявою ОСОБА_4 від 31.05.2025 року (номер кримінального провадження: 12025046540000110). 07.08.2025 року було проведено допит потерпілого ОСОБА_4 та допит свідка ОСОБА_8 . Із протоколу допиту потерпілого від 07.08.2025 року вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження), яке в процесі досудового розслідування та отримання додаткових доказів могло бути перекваліфіковане на ч. 2 ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я) або ч. 1 ст. 122 КК України (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження). Крім того, із протоколу допита потерпілого від 07.08.2025 року вбачаються також ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161 КК України (умисні дії, спрямовані на розпалювання регіональної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності. На думку представника, як видно з оскаржуваної постанови від 20.09.2025 року кримінальне провадження № 12025046540000110 від 21.07.2025 р. було закрите за ч. 2 ст. 125 КК України у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, однак за період з 21.07.2025 р. до моменту винесення оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження, дізнавачем не було проведено необхідних слідчих дій, які були б направлені на встановлення події кримінального правопорушення, складу адміністративного правопорушення, можливих свідків даного проступку, не зібрані докази в порядку ст. 93 КПК України, зокрема, не допитаний кривдник ОСОБА_9 та свідок ОСОБА_10 (прізвище та по батькові потерпілому невідомі) з метою встановлення наявності чи відсутності умислу та інших обставин справи; не проведено слідчого експерименту (з метою з`ясування механізму нанесення удару та причинно-наслідкового зв`язку між діями та отриманими ушкодженнями) та інших слідчих дій, спрямованих на всебічне, повне та об`єктивне встановлення всіх обставин справи. Також представник вказує, що досудовим слідством не було виконано основне завдання кримінального провадження, передбачене ст. 2 КПК України: захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений. На думку адвоката, повнота кримінального провадження не забезпечена, твердження дізнавача, викладені в оскаржуваній постанові, що нібито ОСОБА_11 «не передбачав, не врахував та не бажав настанню наслідків у вигляді падіння ОСОБА_4 та його удару потилицею, після якого він втратив свідомість», а також «тілесні ушкодження голови є наслідком необережності, а не умисного діяння» ґрунтуються виключно на припущеннях дізнавача, а не на доказах, які у відповідності до ст.ст. 84-86 є належними та допустимими. Також представник вказує, що копія постанови про закриття кримінального провадження заявнику (потерпілому) не надсилалась, і в матеріалах справи докази такого надсилання відсутні. Про прийняття дізнавачем постанови про закриття кримінального провадження від 20.09.2025 року представнику скаржника стало відомо 29.05.2026 року (отримано на електронну пошту копію матеріалів кримінального провадження на 34 арк. разом з супровідним листом ГУНП в Дніпропетровській області № 243913-2026 від 29.05.2026 р.).

Скаржник, його представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, представником скаржника, адвокатом ОСОБА_3 було подано заяву, якою остання просив про розгляд скарги без його участі, у зв`язку із чим, враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі скаржника, його представника з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.

Представник СД відділення поліції №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, надав до суду заяву, якою просив розглянути скаргу без його участі та зазначив, що проти задоволенні скарги заперечує.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до ст. 107 КПК України повне фіксування кримінального провадження за допомогою технічного засобу не здійснювалося.

Слідчий суддя, дослідивши скаргу та додані до неї документи, приходить до такого висновку.

Завданнями кримінального провадження, відповідно до ст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

На підставі ч. 2 ст. 9 КПК України керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СД відділення поліції №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження № 12025046540000110 від 21.07.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Постановою дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 20.09.2025 року про закриття кримінального провадження, кримінальне провадження № 12025046540000110 від 21.07.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку із встановленням відсутності складу кримінального правопорушення.

Мотивуючи свою постанову дізнавач зазначив, що 21.07.2025 року до чергової частини відділення Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, надійшла ухвала Покровського районного суду Дніпропетровської області про не внесення відомостей до ЄРДР, та зобов`язання внести відомості до ЄРДР за заявою від 31.05.2025 року ОСОБА_4 (ЄО №8457 від 21.07.2025). За даним фактом СД відділення поліції №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відомості про дане кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 214 КПК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025046540000110 з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 125 КК України. 18.08.2025 призначено судово медичну експертизу до ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Синельниківського районного відділення. 20.09.2025 отримано висновок експерта № 325 від 18.08.2025 та встановлено, наступне: На момент проведення експертизи, зазначені вище тілесні ушкодження ділянки голови, за своїм характером мають ознаки ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я (п.2.2.3 правил визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом №6 МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17 січня 1995 року.) Після чого було прийняте рішення про зміну кваліфікації кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 125 КК України на ч. 2 ст. 125 КК України та внесення відповідних змін до ЄРДР. Однак вищезазначені тілесні ушкодження які були віднесеш до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень були проведенні виключно зі слів самого потерпілого та з інформації обстеження, які вказані в медичній картці амбулаторного хворого ОСОБА_4 , поліклінічного відділення КНП «Покровська лікарня» на ім`я ОСОБА_4 . Також враховуючи зазначені показання потерпілого ОСОБА_4 про те, що 31.05.2025 року, близько 06 год. 00 хв., на полі поблизу с. Катеринівка, Покровської ТГ, Синельниківського району, Дніпропетровської області, ОСОБА_12 , безпідставно кулаком наніс один удар ОСОБА_4 в ділянку передньої поверхні грудей, внаслідок чого ОСОБА_4 впав навзнак, вдарився потилицею і втратив свідомість та те, що відбувалося далі він непам`ятає. Тобто дії у ОСОБА_6 були в умисному нанесені удару кулаком в грудну клітину, проте він не передбачав, не враховував та не бажав настання наслідків у вигляді падіння ОСОБА_4 та його удару потилицею, після якого він втратив свідомість. Тобто тілесні ушкодження, які настали після того як ОСОБА_4 вдарився потилицею не відносяться до умисних та є необережними. Також під час проведення судово-медичної експертизи вказаний механізм нанесення удару кулаком в грудну клітину не спричинив тілесних ушкоджень. Таким чином, тілесні ушкодження голови є наслідком необережності, а не умисного діяння. Згідно з чинним Кримінальним кодексом України, відповідальність за спричинення легких тілесних ушкоджень з необережності не передбачена. Крім того, висновок експерта базується виключно на словах потерпілого та даних амбулаторної картки, без об`єктивного підтвердження механізму травмування. Оскільки в діях невстановленої особи, не вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Згідно положень п.4 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження. У відповідності до ч.2 ст.91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. При цьому, положеннями ст.92 КПК України регламентовано, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим, прокурором всіх зібраних та перевірених доказів (ст. ст. 2, 284 КПК України).

Постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).

Проте, з мотивувальної частини постанови вбачається, що поза увагою дізнавача залишилася відсутність оцінки щодо можливості встановлення осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення.

Суд приходить до висновку про недотримання дізнавачем вимог ст.110 КПК України при ухваленні постанови від 20.09.2025 року, що є порушенням змісту та форми загальних засад кримінального провадження, визначених ст. 7 КПК України.

Крім того, згідно ч.2 ст.8 та ч.5 ст.9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальному процесуальному законодавстві України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Такі приписи процесуального закону узгоджуються із Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», якою зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Практика Європейського Суду з Прав Людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі, «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).

В рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (див. рішення у справі «Бучинська проти України» заява № 35493/10 від 30.04.2015, п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (див. рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява №42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини, заява №21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява №42310/04, параграф 150).

Крім того, статтею 284 КПК України визначено вичерпний перелік підстав закриття кримінального провадження, згідно якої кримінальне провадження закривається в разі, якщо, зокрема, встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Так, неповнота досудового розслідування полягає в тому, що дізнавачем не перевірені доказами і не спростовані фактичні обставини, викладені у заяві скаржника, не в повному обсязі проведені слідчі дії.

Разом з тим, в постанові про закриття кримінального провадження дізнавачем не надана правова оцінка встановленим під час досудового розслідування обставинам.

Отже, на думку слідчого судді, в ході досудового розслідування дізнавачем допущена істотна неповнота, усунення якої потребує застосовування всіх передбачених законом заходів для забезпечення ефективності досудового розслідування і виконання слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, спрямованих на збирання та перевірку доказів, а слідчим без дослідження всіх обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення, передчасно було прийнято рішення про закриття кримінального провадження з підстав відсутності в діянні складу кримінального проступку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що прийнята постанова є передчасною і такою, що винесена без дотримання вимог ст.ст.9,91-94,110,284 КПК України, а досудове розслідування, що проведене дізнавачем не було ретельним, безстороннім і сумлінним.

При цьому, слідчий суддя, виходячи з ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов`язання) дізнавачу щодо проведення конкретних слідчих дій, адже слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльність, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних дізнанням доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України). Однак, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити, що слідство зобов`язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені ним висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.

При здійсненні відновленого досудового розслідування цього провадження органу досудового розслідування необхідно перевірити викладені заявником обставини, виконати необхідні дії і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення відносно подальшого провадження у даному провадженні, яке має бути належним чином вмотивованим з всебічним, повним аналізом доводів викладених представником скаржника.

Тому, вимога представника скаржника щодо скасування постанови дізнавача про закриття кримінального провадження, підлягає задоволенню.

Одночасно представник просить визнати протиправною постанову дізнавача сектору дізнання відділення поліції №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 20.09.2025 року про закриття кримінального провадження №12025046540000110 від 21.07.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, вчиненого відносно ОСОБА_4 ; зобов`язати сектор дізнання відділення поліції № 5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області продовжити дізнання (досудове розслідування) за заявою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо вчинення проти нього кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України (кримінальне провадження № 12025046540000110 від 21.07.2025 р.).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Крім того, в частині 1 ст. 36 та в частині 5 ст. 40 КПК України закріплено, що прокурор і слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Відтак, вказані вище вимоги задоволенню не підлягають, оскільки не ґрунтується на положеннях КПК України в межах розгляду скарги в порядку ст.303 КПК України та з огляду на те, що скасування слідчим суддею постанови про закриття кримінального провадження є достатнім для продовження досудового розслідування.

Згідно ч.1 ст.117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Представником порушено десятиденний строк звернення до суду зі скаргою, але заявлено клопотання про поновлення такого строку у зв`язку із несвоєчасним отриманням постанови дізнавача.

За вказаних обставин строк оскарження підлягає поновленню.

Згідно вимог 18) ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 25, 28, 214, 303 - 307 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити адвокату ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 пропущений процесуальний строк на звернення до суду на оскарження постанови дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 20.09.2025 року про закриття кримінального провадження № 12025046540000110 від 21.07.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 20.09.2025 року про закриття кримінального провадження № 12025046540000110 від 21.07.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, задовольнити частково.

Постанову дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 20.09.2025 року про закриття кримінального провадження №12025046540000110 від 21.07.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, скасувати.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1