Рішення № 137744025, 26.06.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/23705/25

Провадження № 2/161/1356/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

26 червня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючого судді Шестерніна В.Д.,

за участю секретаря Мельник А.В.

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Булат Ю.В.,

представник органу опіки та піклування - Піскорської А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору: орган опіки та піклування Підгайцівської сільської ради, про позбавлення батьківських прав,-

встановив:

І.Короткий зміст позовних вимог

17.11.2025 ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що вона є сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Їх матір ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з їх батьком ОСОБА_4 , який було розірвано рішенням суду. У шлюбі у них народилося троє дітей: ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

З 2016 року матір почала систематично вживати алкоголь і зникати з дому. З початку повномаштабної війни батько був мобілізований, а матір з ОСОБА_6 поїхали до Польщі. Позивач проживала з дітьми та чоловіком в Іспанії, а старший брат ОСОБА_7 - у Польщі. Після приїзду до Польщі мати почала систематично вживати алкоголь, вихованням ОСОБА_6 не займалася через що ОСОБА_7 забрав брата проживати до себе.

В 2023 році позивач з сім`єю повернулася в Україну та в 2023 році забрала ОСОБА_6 проживати до себе, оскільки у ОСОБА_7 народилася дитина.

З того часу у них відсутні контакти з матір`ю, з 2022 року в Україну вона не поверталася. Мати не цікавиться життям ОСОБА_6 , його успіхами, здоров`ям, не забезпечує харчуванням, лікуванням в разі потреби, що негативно впливає на його фізичний розвиток, та взагалі з ним не спілкується.

Батько зник безвісти поблизу населеного пункту Полтавка Краматорського району Донецької області, виконуючи бойове завдання за призначенням в ході ведення бойових дій.

На даний час дитина проживає з позивачем, її чоловіком, їх трьома дітьми та бабусею. Позивач повністю займається вихованням та утриманням брата ОСОБА_6 . Інших людей, які б піклувалися про нього, немає.

У зв`язку з викладеним позивач просила суд позбавити відповідача батьківських прав щодо дитини.

ІІ.Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

ІІІ.Процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників судового процесу

Ухвалою суду від 21.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 12.01.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило.

Процесуальні перешкоди для розгляду справи за відсутності відповідача відсутні.

Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд здійснив заочний розгляд справи та ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Протокольною ухвалою суду від 18.06.2026 відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на 26.06.2026.

ІV.Фактичні обставини справи

Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 29.10.2021, а.с. 9).

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.09.2024 у справі №161/11774/24, яке набрало законної сили 25.10.2024, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 17).

ОСОБА_4 (військовослужбовець) 29.08.2025 зник безвісти поблизу населеного пункту Полтавка Краматорського району Донецької області, виконуючи бойове завдання за призначенням в ході ведення бойових дій (сповіщення сім`ї №752 від 08.09.2025, а.с. 14, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025030580002394 від 11.09.2025, а.с. 13).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною сестрою ОСОБА_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 29.08.1996, а.с. 7, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 від 12.12.2012, а.с. 8).

ОСОБА_3 проживає разом з сестрою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (витяги з Реєстру територіальної громади, а.с. 15-16).

В довідках №091/01-10 та №090/01-10 від 10.09.2025 зазначено про те, що ОСОБА_3 є учнем 5 класу Гаразджанської гімназії Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області. Дитина регулярно відвідує заняття у школі, завжди охайна, доглянута. ОСОБА_1 спілкується з педагогами, які навчають брата, цікавиться шкільним життям дитини. Мати учня контакту із школою не підтримує, із вчителями не спілкується (а.с. 10-11).

Орган опіки та піклування Підгайцівської сільської ради зазначив, що 04.04.2026 матері дитини ОСОБА_2 було здійснено телефонний дзвінок, під час якого вона повідомила, що декілька років перебуває за межами України та не має наміру повертатися в Україну, мотивувала це наявністю роботи. Обов`язки по догляду, вихованню та забезпеченню належних умов проживання сина ОСОБА_6 виконує її повнолітня дочка ОСОБА_1 , з якою дитина постійно проживає. Також ОСОБА_2 зазначила, що немає наміру забирати дитину до себе, забезпечувати їх спільне проживання за місцем свого фактичного перебування. Водночас під час телефонної розмови мати висловила незгоду із позбавленням її батьківських прав, хоча жодних реальних дій, спрямованих на виконання батьківських обов`язків нею не вчиняється (письмове пояснення, а.с. 80).

В судовому засіданні свідки ОСОБА_8 (рідний дядько позивача і дитини) та ОСОБА_9 (рідна баба позивача і дитини) повідомили, що з початком повномасштабного вторгнення росії на територію України ОСОБА_2 виїхала в Республіку Польща разом з сином ОСОБА_6 , проживала там в гуртожитку. В зв`язку з тим, що вона почала зловживати алкоголем, старший брат ОСОБА_7 забрав дитину до себе (проживав на той час в Польщі). В 2025 році він загинув в автомобільній катастрофі. В 2023 році ОСОБА_1 повернулася з Іспанії в Україну та в травні 2023 року забрала меншого брата ОСОБА_6 з ОСОБА_10 в Україну, оскільки в брата ОСОБА_7 народилася дитина і він надалі не міг опікуватися їх братом. З того часу дитина проживає з сестрою (позивачем) та її сім`єю в будинку в с. Гаразджа Луцького р-ну Волинської обл. Вихованням і утриманням дитини займається виключно її рідна сестра. Мати участі в цьому не бере.

В судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що проживає разом з сестрою ОСОБА_1 та бабусею, перейшов в 6-ий клас Гаразджанської гімназії, його вихованням займається сестра. Востаннє маму бачив коли був в Польщі (ходив тоді в 3-ій клас). Мама йому не телефонує (її номера у нього не має), не приїжджає, не спілкується з ним.

Орган опіки та піклування Підгайцівської сільської ради вважає, що ОСОБА_2 доцільно позбавити батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 (висновок Служби у справах дітей Підгайцівської сільської ради, а.с. 21, витяг з рішення виконавчого комітету Підгайцівської сільської ради №10 від 10.11.2025, а.с. 20).

V.Мотиви суду та застосоване законодавство

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.021991 №789-XII (далі - Конвенція про права дитини), яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, відповідно до пункту 2 даної статті мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (постанова Верховного Суду від 06.05.2020 у справі №753/2025/19).

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16.07.2015 у справі «Мамчур проти України», заява №10383/09, рішення ЄСПЛ від 11.07.2017 у справі «М.С. проти України», заява №2091/13).

У постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №203/3505/19 зроблено висновок про те, що позбавлення батьківських прав відповідає інтересам малолітньої дитини, оскільки відповідачі ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, тривалий час не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.

ОСОБА_3 є малолітньою дитиною (12 років). Його батько ОСОБА_4 зник безвісти при виконанні обов`язків військової служби. Його мати ОСОБА_2 проживає в Республіці Польща. Дитина проживає в Україні в сім`ї своєї старшої сестри ОСОБА_1 . Саме остання протягом останніх 3 (трьох) років опікується дитиною, утримує та займається її вихованням.

Мати дитини не проживає з дитиною, не піклується про неї, самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про духовний та фізичний розвиток дитини, матеріально не утримує її, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду та свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Вона порушує право дитини на виховання в сім`ї, яка є першоосновою розвитку особистості. Мати дитини самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про духовний та фізичний розвиток дитини, матеріально не утримує її, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду та свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Поведінка відповідача протягом тривалого часу свідчить про її небажання виконувати свої батьківські обов`язки.

Після пред`явлення позову до суду поведінка відповідача не змінилася. Вона навіть не скористалася своїм правом на подання відзиву на позов, тобто фактично не заперечила проти нього. ЇЇ неявка в судові засідання, в тому числі в режимі відеоконференції, також свідчить про байдуже ставлення до своїх обов`язків як матері та наслідків у виді позбавлення батьківських прав.

За таких умов відповідача необхідно позбавити батьківських прав щодо дитини. Це, безумовно, є крайним заходом, який тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки, як для матері, так і для дитини. Однак така санкція щодо відповідача є доцільною та виправданою, оскільки відповідає якнайкращим інтересам дитини, її культурному та духовному розвитку.

Отже, позовні вимоги про позбавлення батьківських прав слід задовольнити.

VI.Судові витрати

Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 273, 280, 284, 354-355 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Підгайцівської сільської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП невідомий.

Третя особа: Орган опіки та піклування Підгайцівської сільської ради, місцезнаходження: Волинська обл., Луцький р-н, с. Підгайці, вул. Шкільна, 30; код в ЄДРПОУ 04332331.

Дата складення повного заочного рішення суду - 26.06.2026.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Д. Шестернін