Рішення № 137743623, 26.06.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 року Чернігів Справа № 620/5366/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

11.05.2026 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом (зареєстрований у суді 12.05.2026), у якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області про анулювання його реєстрації платника єдиного податку від 13.04.2026 № 409/25-01-24-07-06;

зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області поновити йому реєстрацію платником єдиного податку другої групи (за ставкою 20 %) у Реєстрі платників єдиного податку з 01.01.2026 та внести відповідний запис до Реєстру платників єдиного податку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку. У свою чергу, чинним законодавством не передбачено такого предмету камеральної перевірки, як перевірка дотримання розміру граничного розміру доходу платником єдиного податку, та не передбачено можливості здійснення під час камеральної перевірки будь-якого аналізу норм чинного законодавства на предмет повноти нарахування податків та зборів. З огляду на це, рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 від 13.04.2026 № 409/25-01-24-07-06 є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 13.05.2026 позовну заяву ФОП ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив, у якому позов не визнає, просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Головним управлінням ДПС у Чернігівській області проведено камеральну перевірку правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 . В ході перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 згідно із податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця за 2025 рік № 9434994496 від 28.01.2026 отримав дохід у розмірі 7 572 399,47 грн при обсязі, дозволеному для платників єдиного податку другої групи 667 2000 грн. Тобто відбулось перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 2 пункту 291.4 статті 291 ПК України. Враховуючи вищенаведене, ФОП ОСОБА_1 не мав право обирати спрощену систему оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для другої групи з 01.01.2026, в зв`язку з перевищенням протягом 2025 року обсягу доходу, встановленого для платників єдиного податку другої групи. За результатами перевірки встановлені порушення, за які передбачено анулювання реєстрації платника єдиного податку відповідно до підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298, пункту 299.10 статті 299 ПК України в зв`язку з перевищенням протягом 2025 року обсягу доходу, встановленого для платників єдиного податку другої групи. На підставі рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 13.04.2026 № 409/25-01-24-07-06 ФОП ОСОБА_1 було анульовано реєстрацію платника єдиного податку другої групи (за ставкою 20 %) у Реєстрі платників єдиного податку з 01.01.2026.

Позивач надіслав відповідь на відзив, у якому заперечив проти аргументів відповідача та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ФОП ОСОБА_1 з 17.11.2015 перебуває на обліку в Новгород-Сіверській ДПІ Головного управління ДПС у Чернігівській області та самостійно обрав спосіб оподаткування доходів за спрощеною системою оподаткування з 01.10.2023 по 31.12.2025 3 група ставка 5% доходу, з 01.01.2026 2 група ставка 20% мінімальної заробітної плати.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 298.2 статті 298 ПК України Головним управлінням ДПС у Чернігівській області проведено камеральну перевірку правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 09.03.2026 № 3581/Ж5/25-01-24-07-01, який було направлено платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено 26.03.2026.

У ході перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 згідно податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця за 2025 рік № 9434994496 від 28.01.2026 отримав дохід у розмірі 7 572 399,47 грн при обсязі, дозволеному для платників єдиного податку другої групи 667 2000 грн. Тобто відбулось перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 2 пункту 291.4 статті 291 ПК України.

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області винесено рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 13.04.2026 № 409/25-01-24-07-06 та анульовано реєстрацію позивача з 01.01.2026.

Вважаючи протиправним вказане рішення, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, перелік платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано нормами ПК України.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до пункту 299.2 статті 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Згідно з підпунктом 2 пункту 291.4 статті 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно з пунктом 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, зокрема, у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Так, відповідно до абзацу 1 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Згідно пункту 300.1 статті 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.04.2026 Головним управлінням ДПС у Чернігівській області було прийнято рішення №409/25-01-24-07-06 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 , у зв`язку з перевищенням обсягу доходу позивача за 2025 рік, визначеного у підпункті 2 пункту 291.4 статті 291 ПК України.

У позовній заяві позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку має здійснюватися лише за результатами проведення документальної перевірки.

Оскільки спірне рішення було прийнято на підставі висновків камеральної перевірки, позивач вважає, що відповідач порушив процедуру проведення перевірки, а тому спірне рішення прийнято протиправно.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що спірне рішення було прийнято на підставі акта камеральної перевірки від 09.03.2026 № 3581/Ж5/25-01-24-07-01.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Суд зазначає, що аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.

При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 26.02.2019 у справі №805/1396/17-а, від 06.05.2020 у справі №812/1137/16.

За усталеною судовою практикою Верховного Суду, порушення підстав для призначення, порядку допуску або проведення перевірки автоматично нівелює її наслідки та є підставою для скасування податкових повідомлень-рішень.

При цьому, суд не оцінюватиме зміст порушень, які виявили податківці під час незаконної процедури, оскільки первинний доказ (акт перевірки) стає недопустимим.

Отже, оскільки спірне рішення було прийнято на підставі висновків камеральної, а не документальної перевірки як того вимагає чинне законодавства, суд дійшов висновку про порушення відповідачем процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку, що в свою чергу, свідчить про протиправність прийняття відповідачем спірного рішення.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження дотримання ним процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку та наявності підстав для анулювання, суд дійшов висновку про те, що спірне рішення про анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку прийнято відповідачем безпідставно та необґрунтовано.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 13.04.2026 № 409/25-01-24-07-06 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .

Щодо вимоги про зобов`язання Головне управління ДПС у Чернігівській області відновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 платником єдиного податку другої групи з дати виключення, суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 299.13 статті 299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку, у тому числі і дату виключення особи з реєстру платників єдиного податку.

У випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб`єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру.

Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.

Тобто, платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Отже, прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.

З огляду на вказане, суд зазначає, що встановлення судом факту протиправності зазначеного рішення суб`єкта владних повноважень зумовлює виникнення потреби в обтяженні цього або іншого суб`єкта обов`язком усунути всі спричинені рішенням негативні юридичні наслідки та повернути платника податку у первинне правове становище, котре існувало до моменту прийняття незаконного рішення, вчинивши дії з поновлення реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку, саме з дати анулювання відповідного свідоцтва.

Жодного впливу на дискреційні повноваження в даному випадку не має, та законодавством не встановлено фактичного обов`язку платника податків на звернення з певною заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру, з огляду на висновки суду.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, як: здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

У пункті 145 рішення від 15.11.96 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьев проти України» від 05.04.2005).

Таким чином, адміністративний суд, використовуючи всі надані йому процесуальним законом повноваження, з урахуванням фактичних обставин справи та положень законодавства, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав позивача, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій з боку відповідача суб`єкта владних повноважень; ефективний спосіб захисту повинен забезпечити негайне поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам, призводити до потрібних (бажаних) позивачу результатів (наслідків); ухвалення судами рішень, які безпосередньо не призводять до необхідних змін в обсязі прав позивача або не гарантують забезпечення можливого примусового виконання судового рішення, не відповідає змісту цього поняття. Із питанням щодо забезпечення ефективності судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві безпосередньо пов`язане питання щодо меж розгляду судами позовних вимог, апеляційної чи касаційної скарг, зокрема, право суду самостійно, з виходом за межі позовних вимог або вимог апеляційної чи касаційної скарг, застосовувати найбільш ефективний за даних обставин спосіб захисту прав позивача.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно вимог частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд, з урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання Головного управління ДПС у Чернігівській області відновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 платником єдиного податку другої групи з 01.01.2026.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, а також доводи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 2662, 40 грн згідно із платіжною інструкцією від 11.05.2026 № 995, тому з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі 2662, 40 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 227, 241-243, 245, 246, 250-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 13.04.2026 № 409/25-01-24-07-06 про анулювання реєстрації платника єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області поновити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 реєстрацію платником єдиного податку другої групи з 01.01.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2662, 40 грн, сплачений згідно із платіжною інструкцією від 11.05.2026 № 995.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернігівській області (місцезнаходження юридичної особи: вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000; унікальний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44094124).

Суддя Марія ДУБІНА