Ухвала суду № 137743497, 26.06.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

26 червня 2026 року Справа № 580/2424/26 м. ЧеркасиЧеркаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи № 580/2424/26 за позовом ОСОБА_1 (листування: АДРЕСА_1 , РНОКПП не зазначений) до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» про визнання протиправною бездіяльності у частині невжиття заходів та стягнення відшкодування моральної шкоди з державного бюджету, постановив ухвалу.

12.03.2026 вх.12900/26 представник позивача адвокат Воронюк Катерина Юріївна (ордер серії ВК №1215598 про надання правничої допомоги Мамієву Євгенію Валерійовичу) просить:

визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» у частині невжиття заходів для приведення умов утримання ОСОБА_1 відповідно до вимог законодавства (документ від 17.05.2023 №009149343), якими визначаються умови відбування покарання засудженими, починаючи з 16.06.2018 до 02.03.2023;

стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданою бездіяльністю Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор», грошові кошти у сумі 800000 грн.

Додатково адвокат просила стягнути (без окреслення джерела) витрати на правничу допомогу у сумі 15000 грн.

16.03.2026 в ухвалі без руху у додатках до позову надана копія адвокатського запиту від 02.09.2025 (про надання інформації одночасно стосовно різних осіб: п.1 ОСОБА_1 ; п.2,3,4 - ОСОБА_1 ), проте не надано жодних звернення Позивача до відповідача у період з 16.06.2018 до 02.03.2023 у контексті вжиття заходів для розгляду у межах адміністративної процедури.

15.06.2026 в ухвалі про продавження строку на усунення недоліків у зв`язку із не наданням звернення Позивача до обраного відповідача у частині невжиття заходів у період з 16.06.2018 до 02.03.2023 суд поінформував: неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови ВП ВС від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20).

19.09.2026 вх.№32967/26, вх.№32969 на усунення недоліків адвокат надала копію відповіді від 12.09.2025 на запит від 02.09.2025 стосовно ОСОБА_1 та копію власноруч написаної заяви ОСОБА_1 від травня 2024 (число нечитабельне у копії): прошу розглянути питання про дострокове звільнення у звязку із бажанням проходити військову службу, де не йдеться про вжиття заходів у період з 16.06.2018 до 02.03.2023 щодо умов перебування, тому адвокат не усунув недоліки, що зазначені в ухвалі від 16.03.2026.

У заяві про уточнення позовних вимог адвокат стверджує: утримання ув`язнених в умовах, що порушують права людини, не може бути виправдано нестачею коштів, проте ОСОБА_2 не бере до уваги, що правопорядок не може допускати ситуації, за яких особа наполягає в різних судових процесах на правдивості протилежних одне одному тверджень задля просування власних інтересів, покликаючись на ст.23 ЦК України, проте не звертаючись до загального суду.

У постанові Верховного Суду від 27.07.2023 у справі № 910/12713/22 визначено, що зловживання процесуальними правами це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).

Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

13 листопада 2019 року колегія КЦС ВС постановила ухвалу, якою передала справу № 216/3521/16-ц на розгляд Великої Палати ВС. Вона мотивована тим, що ст. 23, п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України дозволяють компенсацію моральної шкоди в будь-яких правовідносинах. Розглянувши справу № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19), ВП ВС у постанові від 1 вересня 2020 року сформувала такий висновок щодо застосування норм права: «виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства».

Адвокат не надає звернень Позивача, починаючи з 16.06.2018, та не повідомляє про дату з якою пов`язує перебіг строку звернення до суду для вирішення публічно-правового спору щодо бездіяльності Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» як адміністративного органу/суб`єкта владних повноважень.

В ухвалі від 17.06.2024 Ізяславський районний суд Хмельницької області за участі прокурора вирішував питання стосовно засудженого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Адвокат повідомляє, що відповідно до п.11 ч.5 ст.160 КАС України інших позовів ОСОБА_1 не подано, формулює нову редакцію вимог:

визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» щодо забезпечення належних умов утримання ОСОБА_1 у період з 16.06.2018 до 02.03.2023, що призвело до його утримання в умовах, що не відповідали вимогам чинного законодавства та міжнародним стандартам поводження з ув`язненими і принижували його людську гідність;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань .... на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданою бездіяльністю Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» кошти у сумі 800000 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 15000 грн.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах, про що неодноразово було зазначено Верховним Судом, зокрема у постановах від 03.03.2020 у справі №331/5314/16-а (2-а/331/148/2016), від 15.04.2020 у справі №712/11800/17, від 11.11.2021 у справі №640/13941/20.

Завдання моральної шкоди явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати КЦС від 5 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20.

Матеріали позовної заяви не містять звернень Позивача до установи про недотримання вимог чинного законодавства та міжнародним стандартам під час поводження з ув`язненим, починаючи з 16.06.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, позов залишається без руху.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.09.2025 у справі № 359/299/19 вказав: відповідно до статті 2 ЦК України учасником спірних правовідносин у справі про відшкодування шкоди за рахунок держави на підставі статті 1174 ЦК України є держава Україна, а тому вона має бути відповідачем. Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України). Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. У таких справах резолютивна частина судового рішення не повинна містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено стягнення коштів. Тому резолютивну частину постанови Київського апеляційного суду від 26 червня 2024 року в частині стягнення на користь ОСОБА_1 моральної і майнової шкоди належить змінити.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 квітня 2025 року у справі № 757/1549/21-ц вважає за необхідне скасувати постанову суду апеляційної інстанції та стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 106 322,58 грн з урахуванням ступеня істотності вимушених змін у організації його життя, а також засад розумності, виваженості та справедливості.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 квітня 2025 року у справі № 296/3311/23 висновок суду про те, що у позивача не виникло право на відшкодування моральної шкоди, є передчасним.

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.

Згідно із частиною 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Керуючись статтями 2, 45, 121, 160, 161, 169, 241-243, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити строк для усунення недоліків відповідно до ухвал від 16.03.2026, 15.06.2026, 26.06.2026 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» про визнання протиправною бездіяльності та стягнення відшкодування моральної шкоди. Надати представнику Позивача для усунення недоліків позовної заяви додатково два дні з дати отримання копії ухвали з наданням доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду щодо вирішення публічно-правового спору.

Роз`яснити представнику Позивача, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами (ч.4 ст.45 КАС України).

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута представнику Позивача. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не потребує оскарження. Копію ухвали направити представнику Позивача.

Ухвала складена, підписана 26.06.2026.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА