Ухвала суду № 137743484, 25.06.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

25 червня 2026 року Справа № 580/3311/26 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 у справі №580/3311/26 за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик 235, м. Черкаси, 18002, ЄДРПОУ 44131663) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, постановив ухвалу.

24.06.2026 за вх.№33863/26 до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 , просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 12 грудня 2025 року №22701/23-00-24-05-01 про нарахування ОСОБА_1 ПДФО у сумі 411438,16 грн та штрафних санкцій у сумі 41143,82 грн (452581,98 грн);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №22704/23-00-24-05-01 від 12 грудня 2025 року про нарахування ОСОБА_1 штрафної санкції у сумі 340 грн за не подання декларації.

Додатково необгрунтовано представник просить поновити строки звернення до суду, що податкові повідомлення-рішення №22701/23-00-24-05-01 та №22704/23-00-24-05-01 прийняті 12 грудня 2025 року, проте не були вручені Позивачу особисто, перевірка була невиїзною, тому позивач дізнався про наявність порушеного права лише 19.06.2026 після ознайомлення з матеріалами справи №580/3311/26 через підсистему «Електронний суд».

Представник Позивача не обгрунтовує надання зустрічного позову у строк для надання відзиву у звязку із ухвалою про відкриття спрощеного провадження і не надає обгрунтованих клопотань з доказами на підтвердження.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.177 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Згідно із ст.178 КАС України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Предмет позову - це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права.

Підстава позову обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які в сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до відповідача.

Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Вони визначаються відповідно до ст.5 КАС України. Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло до кожного зі вказаних відповідачів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 вказаної статті кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України Позивач не обгрунтовує зміст і характер порушеного права.

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.

Зважаючи на обов`язок суду згідно зі ст.9 КАС України вирішувати спір не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно КАС України, в межах позовних вимог, відсутність викладу спірних обставин і доказів щодо заявленого предмета спору свідчать про недоліки у складанні зустрічної позовної заяви, які перешкоджають з`ясувати конкретний зміст порушеного права, спосіб його відновлення, прийнятний для позивачки, а іншій стороні - надати відзив з викладенням відповідних доводів щодо спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Оскільки зустрічна позовна заява не відповідає вимогам ст.160-161 КАС України, вона на підставі ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху. З метою забезпечення права на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. ст.2-20, 122-133, 160-161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Зустрічну позовну заяву представника ОСОБА_1 від 24.06.2026 за вх.№33863/26 залишити без руху та надати три дні з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали її недоліків.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали зустрічна позовна заява підлягає поверненню. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Копію ухвали направити представнику позивача.

Ухвала складена, підписана 25.06.2026.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА