Вирок № 137742641, 22.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/3298/17

Провадження №1-кп/761/132/2026

В И Р О К

Іменем України

22 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі:

секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

прокурорів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

потерпілого ОСОБА_13 ,

представника потерпілого ОСОБА_14 ,

представника цивільного

позивача БО «Благодійний

фонд освітніх інновацій» ОСОБА_15 ,

захисників ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,

ОСОБА_18 ,

обвинувачених ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 120 141 102 000 003 853 від 11.12.2014, у якому

гр. ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, українець, з вищою освітою, голова Наглядової ради ЗАТ «АТЕК», перебуває у зареєстрованому шлюбі, має трьох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,не судимий,

та

гр. ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Донецька, громадянин України, українець, з вищою освітою, суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має двох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_2 , фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_3 , не судимий,

обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (у ред. Закону України від 13.05.2014 № 1261 VII),

у с т а н о в и в :

Обвинувачені ОСОБА_19 та ОСОБА_20 вчинили злочин проти чужої власності за нижченаведених обставин.

Обвинувачені приблизно у жовтні 2013 року, діючи з корисливих спонукань, розробили злочинний план, спрямований на незаконне заволодіння шляхом шахрайства правами на майно ОСОБА_13 - акції ЗАТ «АТЕК».

Згідно з зазначеним планом ОСОБА_19 , не повідомляючи про злочинну мету своїх дій, ввівши в оману потерпілого ОСОБА_13 , домовився з останнім про придбання у ОСОБА_21 та ОСОБА_22 акцій ЗАТ «АТЕК».

Відповідно до вказаної домовленості ОСОБА_13 повинен був інвестувати необхідні грошові кошти, на ОСОБА_19 покладався обов`язок забезпечити юридичне переоформлення права власності на зазначені акції у рівних частках на себе - ОСОБА_19 та потерпілого ОСОБА_13 .

На виконання вищевказаної домовленості ОСОБА_13 27.11.2013 сплатив на користь ОСОБА_21 та ОСОБА_22 грошові кошти у сумі 3 500 000 Євро, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 27.11.2013 становило 37 870 000 гривень.

Після цього, 27.11.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_23 , за адресою: АДРЕСА_4 , посвідчено довіреність, якою ОСОБА_21 уповноважив діяти як разом, так і окремо один від одного громадян ОСОБА_24 (діяв в інтересах ОСОБА_13 на підставі договору про надання адвокатських послуг від 10.10.2013 та окремого доручення до цього Договору від 15.10.2013) та ОСОБА_20 (діяв в інтересах ОСОБА_19 на підставі довіреності від 11.10.2013), представляти його ОСОБА_21 інтереси, як акціонера ЗАТ «АТЕК» та укласти і підписати від його імені договір дарування належних йому цінних паперів - простих іменних акцій (форма документарна, код UA) Закритого Акціонерного Товариства «АТЕК» (код 00240112), у кількості 5 936 одиниць у рівних частках на ім`я обдарованих ОСОБА_13 та ОСОБА_19 .

На підтвердження фактичного здійснення вищевказаної угоди ОСОБА_21 написав розписку про отримання ним від ОСОБА_24 і ОСОБА_20 грошових коштів за акції в рівних частках, та про передачу ОСОБА_24 і ОСОБА_20 сертифікатів володіння простими іменними акціями ЗАТ «АТЕК» № 1006, № 1007, № 1008, № 1009, № 1010, № 1011, № 1012, № 1013, № 1014, виданих 29.06.1996.

Того ж дня приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_23 , за адресою: АДРЕСА_4, посвідчено довіреність (зареєстровано в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 3450 від 27.11.2013), якою ОСОБА_22 уповноважила діяти як разом, так і окремо один від одного громадян України ОСОБА_24 (діяв в інтересах ОСОБА_13 на підставі договору про надання адвокатських послуг від 10.10.2013 та окремого доручення до цього Договору від 15.10.2013) та ОСОБА_20 (діяв в інтересах ОСОБА_19 на підставі довіреності від 11.10.2013), представляти її інтереси, як акціонера ЗАТ «АТЕК» та укласти і підписати від її імені договір дарування належних їй цінних паперів - простих іменних акцій (форма документарна, код UA) Закритого Акціонерного Товариства «АТЕК» (код 00240112), у кількості 821 одиниця на ім?я обдарованих, в рівних частках кожному, громадян ОСОБА_13 та ОСОБА_19 .

На підтвердження фактичного здійснення вищевказаної угоди ОСОБА_22 27.11.2013 написала розписку про отримання нею грошових коштів за акції від ОСОБА_25 та ОСОБА_20 в рівних частках, та про передачу ОСОБА_24 і ОСОБА_20 сертифіката володіння простими іменними акціями ЗАТ «АТЕК» №б/н від 28.12.2006.

Згідно з домовленістю між ОСОБА_13 і ОСОБА_19 , юридичним переоформленням права власності на придбані акції мав займатися ОСОБА_20 , на якого покладалося оформлення права власності на придбані акції на ОСОБА_13 і ОСОБА_19 в рівних частках.

Після отримання сертифікатів володіння простими іменними акціями ЗАТ «АТЕК» та довіреностей ОСОБА_20 , реалізовуючи узгоджений із ОСОБА_19 злочинний умисел, 25.06.2014, перебуваючи у м. Черкаси, за участю торгівця цінними паперами ТОВ «Бул-Спред» уклав договір № 36-1-БВ купівлі-продажу цінних паперів, згідно з яким ОСОБА_19 купив, а ОСОБА_20 , діючи на підставі довіреності від 27.11.2013 від імені ОСОБА_21 , продав належні останньому прості іменні акції у бездокументарній формі ЗАТ «АТЕК» (код UA4000178149) у кількості 5 936 штук.

Цього ж дня ОСОБА_20 , продовжуючи узгоджену із ОСОБА_19 злочинну діяльність, перебуваючи у м. Черкаси, за участю торгівця цінними паперами ТОВ «Бул-Спред» уклав договір № 36-2-БВ купівлі-продажу цінних паперів, згідно з яким ОСОБА_19 купив, а ОСОБА_20 , діючи на підставі довіреності від 27.11.2013 від імені ОСОБА_22 , продав належні останній прості іменні акції у бездокументарній формі ЗАТ «АТЕК» (код UA4000178149) у кількості 821 штука.

У подальшому, прості іменні акції ЗАТ «АТЕК» у бездокументарній формі у кількості 6 757 штук зараховані на відкритий у депозитарній установі ТОВ «Алан-Реєстр» (код 25582859, код депозитарної установи 403154) рахунок у цінних паперах №403154-UA10015114, що належить ОСОБА_19 .

У результаті злочинних дій ОСОБА_19 та ОСОБА_20 потерпілому ОСОБА_13 завдано матеріальної шкоди на суму 3 500 000 (три мільйони п`ятсот тисяч) Євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 27.11.2013 становило 37 870 000 (тридцять сім мільйонів вісімсот сімдесят тисяч) гривень, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, та є особливо великим розміром.

Під час судового розгляду обвинувачені ОСОБА_19 та ОСОБА_20 своєї вини в інкримінованому злочині не визнали, просили їх виправдати.

Обвинувачений ОСОБА_19 не визнав також пред`явлений до нього Благодійною організацією «Благодійний фонд освітніх інновацій» цивільний позов на суму 161 492 510, 97 грн.

ОСОБА_19 суду пояснив, що він дійсно є власником акцій ЗАТ «АТЕК», право власності на ці цінні папери набув у результаті кількох транзакцій з їх купівлі. Акціонери зазначеного підприємства прийняли рішення про зменшення розміру статутного капіталу приблизно на 40 %. Цьому рішенню передував процес викупу акцій. За станом на травень 2014 року він володів 88 % акцій підприємства. Оскільки основними акціонерами були ОСОБА_21 та його дочка ОСОБА_22 , обвинувачений викупив саме їх акції шляхом укладання договорів купівлі-продажу. На переконання ОСОБА_19 , його стосунки з ОСОБА_13 носять цивільно-правовий характер, тобто його дії не є злочинними. Із обвинуваченим ОСОБА_20 знайомий, однак будь-які злочинні плани щодо заволодіння акціями ЗАТ «АТЕК» між ними не узгоджувалися та не реалізовувалися. Цивільний позов до нього вважає безпідставним.

Обвинувачений ОСОБА_20 показав суду, що у 2013 році ОСОБА_21 та ОСОБА_22 шляхом видачі довіреностей уповноважили його - ОСОБА_20 представляти їх інтереси під час продажу належних їм акцій ЗАТ «АТЕК». Кому саме необхідно було продати акції, в довіреностях не зазначалося. Реалізуючи надані йому власниками повноваження, він уклав договори купівлі-продажу акцій ОСОБА_21. У результаті зазначеного власником усіх акцій ОСОБА_26 став ОСОБА_19 . На момент оформлення довіреностей ОСОБА_22 підтвердила, що з нею та її батьком відбувся повний розрахунок за акції. Будь-яких претензій з цього приводу вони не мають. З ОСОБА_13 обвинувачений не знайомий, чи мав останній наміри придбати акції ЗАТ «АТЕК», ОСОБА_20 невідомо.

Суд критично оцінює показання обвинувачених, вважаючи їх показання способом захисту від висунутого обвинувачення.

Суд також бере до уваги, що обвинуваченими ОСОБА_19 та ОСОБА_20 не спростовані доводи сторони обвинувачення, а їх показання підтверджують фактичні обставини вчинення інкримінованого їм злочину.

Потерпілий ОСОБА_13 , будучи допитаним під час судового розгляду, повідомив, що до нього звернувся ОСОБА_19 з пропозицією інвестувати кошти в ЗАТ «АТЕК», яке на той час перебувало у процесі банкрутства. Процедура банкрутства повністю контролювалася ОСОБА_19 . Потерпілому відомо, що ОСОБА_19 на той час перебував у комунікації з акціонером цього товариства ОСОБА_21 з приводу придбання у нього та його дочки ОСОБА_22 акцій вказаного підприємства.

У подальшому ОСОБА_19 повідомив, що ОСОБА_21 погодився продати свої акції. Це означало, що ОСОБА_13 має заплатити за акції ОСОБА_21 та ОСОБА_22 . Потерпілий погодився на такі умови.

ОСОБА_19 , користуючись його довірою, запропонував оформити акції на ОСОБА_13 та ОСОБА_19 у рівних частках, тобто по 50 % придбаних у ОСОБА_21 акцій кожному з них. ОСОБА_19 запевнив потерпілого, що згодом акції будуть переведені у бездокументарну, тобто електронну форму, чим будуть усунуті перешкоди для вільного обігу акцій. За узгодженим між ним та ОСОБА_19 планом, у подальшому у власність потерпілого мали перейти 100 % акцій, які будуть зареєстровані в електронному реєстрі, а ОСОБА_19 у майбутньому стане власником 10 % забудованих площ, які за планами потерпілого мали бути побудовані ОСОБА_13 на отриманій у такий спосіб земельній ділянці ЗАТ «АТЕК».

Оформленням акцій мали займатися ОСОБА_19 та ОСОБА_20 ОСОБА_21 та його дочка видали на них довіреності для здійснення цих операцій. Підприємство «Cristal Innovation Inc.», яке повністю належить ОСОБА_13 , шляхом безготівкового перерахування внесло на рахунок визначеного ОСОБА_21 підприємства-нерезидента грошові кошти у сумі 3, 5 млн. Євро як плата за акції.

Оформлявся вказаний правочин як позика від одного іноземного підприємства «Cristal Innovation Inc.» на користь іншого іноземного підприємства «Dafir enterprises limited», яке контролювалося ОСОБА_26 , однак насправді перераховані кошти - це плата ОСОБА_13 за відчужені ОСОБА_26 акції, оформлення цього правочину як позика було вимушеним через відсутність іншого механізму перерахування коштів на користь продавців. Реально кошти у сумі 3, 5 млн. Євро були сплачені ОСОБА_21 та його дочці ОСОБА_22 за відчужені ними акції ЗАТ «АТЕК».

Не дивлячись на вищевказану домовленість, ОСОБА_19 , скориставшись довірою ОСОБА_13 , не заплативши за них, всі 100 % придбаних акцій оформив на себе, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на вказану суму. Шкода обвинуваченими не відшкодована.

Потерпілий не має ніяких претензій до ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , оскільки вони повністю виконали свою частину домовленостей, тоді як ОСОБА_19 у злочинний спосіб заволодів акціями підприємства, які мали належати потерпілому, скориставшись довірою ОСОБА_13 .

Свідок ОСОБА_24 суду показав, що восени 2013 року між ним та ОСОБА_13 була укладена угода, яка передбачала надання ОСОБА_24 послуг правового характеру з отримання потерпілим та його підприємствами права на забудову території ЗАТ «АТЕК», яке на той час перебувало у стані банкрутства. У листопаді 2013 року у кабінеті ОСОБА_13 свідок на виконання домовленості з останнім був учасником спілкування потерпілого з ОСОБА_19 , їх розмова стосувалася реалізації намірів отримання ОСОБА_13 та ОСОБА_19 корпоративних прав ЗАТ «АТЕК». Згідно з домовленостями між вказаними особами, ОСОБА_19 взяв на себе обов`язок домовитися з основними акціонерами - ОСОБА_21 та його дочкою ОСОБА_22 про продаж останніми своїх акцій, а також ОСОБА_19 мав забезпечити подальше юридичне супроводження процесу відчуження акцій та оформлення права власності на них на ОСОБА_19 і ОСОБА_13 . У свою чергу, ОСОБА_13 брався профінансувати придбання цих акцій.

У подальшому, після належного юридичного оформлення прав власності на акції, відповідно до домовленості між ОСОБА_19 та ОСОБА_13 планувалося отримання ними у власність акцій ЗАТ «АТЕК» та його майна у рівних частках. На той час акції зазначеного товариства на порушення чинного законодавства не були переведені у бездокументарну форму, а залишалися у паперовому виді. Через це ОСОБА_19 мав вчинити дії щодо приведення здійсненого правочину купівлі-продажу акцій у відповідність до чинного на той час законодавства.

У зв`язку з перебуванням акцій у паперовому вигляді їх прямий продаж та купівля були неможливими, тому необхідно було оформити низку документів, які б гарантували забезпечення прав усіх сторін правочину - продавців - батька та дочки ОСОБА_26 та покупців - ОСОБА_27 та ОСОБА_13 .

Складання документів, які були необхідними для переходу права власності на акції ОСОБА_21, відбулося 27.11.2013 у приміщенні Укрексімбанку, де у присутності нотаріуса, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , кожний окремо, видали довіреності на ОСОБА_24 та ОСОБА_20 . Цими довіреностями довірителі уповноважували ОСОБА_24 та ОСОБА_20 діяти від імені ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , як акціонерів ЗАТ «АТЕК» при укладанні договорів дарування від останніх на користь обдарованих - ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , у рівних частках кожному.

Також того ж дня були підписані договори купівлі-продажу цінних паперів між ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , як продавцями, та ОСОБА_24 і ОСОБА_20 , як покупцями.

Він - ОСОБА_24 представляв інтереси ОСОБА_13 , інтереси ОСОБА_19 представляв ОСОБА_20 .

Упродовж кількох годин після цього кошти за акції у сумі 3, 5 млн. Євро були перераховані на рахунок підприємства-нерезидента «Darif Enterprises Limited», яке належало родині ОСОБА_26 , перерахування відбулося з рахунку підприємства-нерезидента «Cristal Innovation Inc.», власником якого був ОСОБА_13 .

На підтвердження зазначеного, ОСОБА_26 написали розписки про отримання ними грошових коштів за відчужені ними акції, сертифікати акцій при цьому були передані ОСОБА_24 , він же у подальшому передав їх представнику ОСОБА_19 .

Акції для зберігання були передані до депозитарної установи ТОВ «Алан-Реєстр».

Зі слів ОСОБА_19 , через невідповідність організаційно-правової форми ЗАТ «АТЕК» вимогам чинного на той час законодавства переоформлення права власності на акції затягувалося.

У подальшому ОСОБА_24 за вказівкою ОСОБА_13 відвідав зберігача акцій та дізнався, що ОСОБА_19 придбані у ОСОБА_21 акції переоформив лише на себе, ставши таким чином, власником цих цінних паперів, своїми шахрайськими діями він спричинив ОСОБА_13 матеріальну шкоду.

ОСОБА_20 вчиняв дії в межах наданих йому ОСОБА_26 повноважень, при цьому виконував вказівки та доручення ОСОБА_19 .

У зв`язку з тим, що діями обвинувачених ОСОБА_13 спричинена шкода, ОСОБА_24 , на прохання потерпілого, написав заяву до поліції.

Свідок ОСОБА_28 суду повідомив, що він, на прохання батька та дочки ОСОБА_26 , як представник ЗАТ «АТЕК», 27.11.2013 був присутній, коли у нотаріуса, у приміщенні «Укрексімбанку» батько та дочка ОСОБА_21 підписали довіреності на ОСОБА_24 та ОСОБА_20 щодо надання останнім прав користування та розпорядження акціями ОСОБА_26 . Фактично обговорювалася «дорожня карта» виходу ОСОБА_21 зі складу акціонерів ЗАТ «АТЕК», оскільки на той час акції вказаного підприємства перебували у матеріальній, паперовій формі, що перешкоджало проведення з ними правочинів, у т.ч. купівлі-продажу. Потім після тривалого очікування надійшло якесь підтвердження, яке саме свідок не знає, ОСОБА_21 передали свої акції ЗАТ «АТЕК» ОСОБА_24 та ОСОБА_20

ОСОБА_29 , допитаний судом як свідок, повідомив, що працював на ОСОБА_13 , надаючи правову допомогу. Останній мав намір придбати земельну ділянку ЗАТ «АТЕК» для її подальшої забудови. Свідок за дорученням потерпілого вивчав це питання та дізнався, що у 2013 році акції ЗАТ «АТЕК» існували у матеріальній формі, що не відповідало вимогам чинного на той час законодавства. Відсутність акцій в електронному вигляді унеможливлювала їх придбання. Угоду про придбання акцій він не супроводжував. Свідок кілька разів бачив ОСОБА_19 в офісі ОСОБА_13 , був присутнім під час перемовин ОСОБА_19 та ОСОБА_13 з питання придбання ЗАТ «АТЕК».

Свідок не виключає того, що міг бути присутнім 27.11.2013 у нотаріуса в офісі за адресою - АДРЕСА_5.

ОСОБА_29 також підтвердив суду, що мав довіреність від ОСОБА_13 на представництво підприємства «Cristal Innovation Inc.» для підписання договору позики з підприємством, директором якого був ОСОБА_30 , також вважає можливим, що ним підписувався зазначений договір.

На переконання суду, вина обвинувачених ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , підтверджується не лише показаннями потерпілого ОСОБА_13 , свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , які є послідовними, логічними, узгоджуються між собою за часом та змістом дій учасників кримінального провадження.

Об`єктивними доказами вини ОСОБА_19 та ОСОБА_20 є досліджені судом документи, якими зафіксовані обставини та перебіг подій, пов`язаних з вчиненням злочину.

Зокрема, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округа ОСОБА_31 на запит слідчого надала копії довіреностей від імені ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , посвідчені нотаріусом 27.11.2013, за реєстровими №3447-3450, 3456.

Так, довіреністю від 27.11.2013, реєстровий № 3447, ОСОБА_21 , як власник простих іменних акцій (форма документарна, Код UA) Закритого Акціонерного Товариства «АТЕК», у кількості 5936 одиниць, номінальною вартістю 2 968 000 грн. уповноважив ОСОБА_24 та ОСОБА_20 представляти інтереси ОСОБА_21 як акціонера ЗАТ «АТЕК» у взаємовідносинах з установами та організаціями, до компетенції яких належить регулювання ринку цінних паперів, у т.ч. уповноважив повірених реалізовувати його права як власника і володільця цінних паперів ЗАТ «АТЕК».

Довіреністю від 27.11.2013 (реєстровий № 3448) ОСОБА_21 , як власник простих іменних акцій (форма документарна, Код UA) Закритого Акціонерного Товариства «АТЕК», у кількості 5936 одиниць, номінальною вартістю 2 968 000 грн., уповноважив ОСОБА_24 та ОСОБА_20 також на укладання договорів дарування цих акцій на користь обдарованих - ОСОБА_13 та ОСОБА_19 в рівних частках.

ОСОБА_22 довіреністю від 27.11.2013 (реєстровий № 3449) як власник простих іменних акцій (форма документарна, Код UA) Закритого Акціонерного Товариства «АТЕК», у кількості 821 одиниця, номінальною вартістю 410 500 грн. уповноважила ОСОБА_24 та ОСОБА_20 представляти інтереси ОСОБА_22 як акціонера ЗАТ «АТЕК» у взаємовідносинах з установами та організаціями, до компетенції яких належить регулювання ринку цінних паперів, у т.ч. уповноважила повірених реалізовувати її права як власника і володільця цінних паперів ЗАТ «АТЕК».

Довіреністю від 27.11.2013 (реєстровий № 3450) ОСОБА_22 , як власник простих іменних акцій (форма документарна, Код UA) Закритого Акціонерного Товариства «АТЕК», у кількості 821 одиниця, номінальною вартістю 410 500 грн., уповноважила ОСОБА_24 та ОСОБА_20 також на укладання договорів дарування цих акцій на користь обдарованих - ОСОБА_13 та ОСОБА_19 в рівних частках.

Крім того, ОСОБА_22 довіреністю від 27.11.2013 (реєстровий № 3456) , діючи від імені ОСОБА_32 , як власника простих іменних акцій у кількості 100 одиниць, номінальною вартістю 500 грн. кожна, уповноважила ОСОБА_24 та ОСОБА_20 розпоряджатися вказаними акціями.

Вказані рішення довірителів підтверджують показання потерпілого ОСОБА_13 та свідка ОСОБА_24 про те, що у такий спосіб ОСОБА_21 та ОСОБА_22 відступили на користь повірених ОСОБА_24 та ОСОБА_20 своє право власності, а також свої права на участь в управлінні ЗАТ «АТЕК», у тому числі у частині зміни у визначеній законом спосіб організаційно-правової форми названого товариства.

Підписанню зазначених вище документів передувала процедура перерахування на підконтрольне ОСОБА_21 іноземне підприємство «Darif Enterprises Limited», яке очолював чоловік ОСОБА_22 . ОСОБА_30 , як плата за відчужені акції ЗАТ «АТЕК» від підприємства-нерезидента «Cristal Innovation Inc.», бенефіціарним власником якого був потерпілий ОСОБА_13 , 3 500 000 Євро.

Факт перерахування зазначених коштів підтверджується дослідженим судом документом - довідкою «Amsterdam Trade Bank», згідно з якою 27.11.2013 з рахунку «Cristal Innovation Inc.» на рахунок «Darif Enterprises Limited» перераховані 3 500 000 Євро.

Відповідно до наданого суду Сертифіката Компанія «Cristal Innovation Inc.» зареєстрована у Республіці Сейшельські острови, ОСОБА_33 є зареєстрованим власником 100 000 акцій Компанії, що становить 100 % їх кількості.

Наведене виключає сумнів та спростовує доводи сторони захисту про відсутність зв`язку між потерпілим та підприємством-платником, а також підтверджує невипадковість перерахування коштів на рахунок підприємства, яке перебувало під контролем продавців акцій батька та дочки ОСОБА_26 .

На виконання запиту про міжнародну правову допомогу поліція м. Берлін повідомила, що компанія «Darif Enterprises Limited» зареєстрована в Республіці Кіпр, її директорами є громадяни України ОСОБА_34 та ОСОБА_35 , які перебувають у зареєстрованому шлюбі, а також громадянин Кіпру.

Прокуратурою м. Берлін за підозрою у відмиванні грошей заведена кримінальна справа у зв`язку з тим, що 27.11.2013 на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 компанії «Darif Enterprises Limited» від компанії «Cristal Innovation Inc.» (Сейшельські острови) надійшли кошти у сумі 3 500 000 Євро.

Таким чином, суд, оцінивши сукупність досліджених доказів, вважає доведеним, що ОСОБА_21 та ОСОБА_22 отримали від потерпілого ОСОБА_13 кошти у сумі 3 500 000 Євро за відступлення своїх корпоративних прав на ЗАТ «АТЕК» і відступлення згідно з попередніми домовленостями відбулося на користь ОСОБА_19 та ОСОБА_13 у рівних частках.

Суд бере до уваги, що вказаний правочин, можливо, не в повній мірі відповідав вимогам чинного на той час законодавства, однак зазначене не є предметом судового розгляду і враховується судом виключно як підтвердження фактичних обставин вчинених сторонами дій і прийнятих ними рішень.

Стороною обвинувачення доведено, що обвинувачений ОСОБА_20 , отримавши право вчинювати від імені ОСОБА_21 та ОСОБА_22 правочини щодо відчуження акцій ЗАТ «АТЕК», які були їх власністю, 25.06.2014 уклав Договір № 36-1-БВ купівлі-продажу цінних паперів, відповідно до якого ОСОБА_20 , діючи від імені ОСОБА_21 продав, а ОСОБА_19 , від імені якого діяло ТОВ «Бул-Спред» (мало ліцензію на діяльність з торгівлі цінними паперами) купив прості бездокументарні акції ПрАТ «АТЕК» у кількості 5936 шт.

Відповідно до п. 2.4 зазначеного Договору право власності на цінні папери, що є предметом договору, переходить до Покупця з моменту зарахування цінних паперів на рахунок Покупця. Згідно з реквізитами сторін ОСОБА_19 за станом на 25.06.2014 мав рахунок у цінних паперах 403154-UA0015114, відкритий у Депозитарній установі ТОВ «Алан-Реєстр».

Вказаними вище сторонами також підписаний Акт виконаних зобов`язань до договору купівлі-продажу №36-1-БВ від 25.06.2014.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_19 , від імені якого діяло ТОВ «Бул-Спред» (мало ліцензію на діяльність з торгівлі цінними паперами) 25.06.2014 уклав Договір № 36-2-БВ купівлі-продажу цінних паперів, відповідно до якого ОСОБА_20 , діючи від імені ОСОБА_22 продав, а ОСОБА_19 купив прості бездокументарні акції ПрАТ «АТЕК» у кількості 821 шт.

Фактичне проведення вказаного правочину підтверджується підписанням ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та Головою ТОВ «Бул-Спред» ОСОБА_36 . Акта виконаних зобов`язань.

Таким чином, обвинувачені ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , діючи узгоджено, будучи достовірно обізнаними про необхідність переоформлення права власності на акції ОСОБА_21 та ОСОБА_22 на ОСОБА_13 та ОСОБА_19 в рівних частках, 25.06.2014 уклали правочини, внаслідок яких право власності на всі 6 757 (5936+821) акцій повністю перейшло до ОСОБА_19 .

У подальшому - 04.07.2014 обвинувачений ОСОБА_19 частину придбаних акцій продав ОСОБА_37 , уклавши з ним Договір №41-1-БВ купівлі-продажу цінних паперів.

На переконання суду, зазначеним правочином обвинувачений ОСОБА_19 підтвердив розуміння ним суті договорів купівлі-продажу цінних паперів, тобто те, що саме він став власником цінних паперів та набув права розпоряджатися ними на власний розсуд.

На підтвердження невинуватості ОСОБА_19 судом за клопотанням сторони захисту досліджена заява потерпілого ОСОБА_13 від 27.05.2015 про відсутність з його боку претензій до ОСОБА_19 .

Відповідно до зазначеної заяви, ОСОБА_13 вказав, що ним проведені переговори з ОСОБА_19 , у результаті чого він вважає, що обвинувачений ОСОБА_19 під час вжиття заходів щодо набуття потерпілим та цим обвинуваченим права власності на акції ПрАТ «АТЕК», які були відступлені ОСОБА_21 у кількості 5 936 шт. та ОСОБА_22 у кількості 821 шт., діяв у межах раніше досягнутих домовленостей. У зв`язку з цим потерпілий немає до ОСОБА_19 будь-яких претензій та просить закрити кримінальне провадження.

Надаючи оцінку вищезазначеним доводам сторони захисту, суд відмічає, що допитаний судом потерпілий ОСОБА_13 заперечив будь-які домовленості з обвинуваченим ОСОБА_19 , підтвердив наявність заподіяної останнім майнової шкоди.

Крім того, відповідно до положень ст. 477 КПК України стаття 190 КК, за якою порушене кримінальне провадження та велося досудове розслідування, не віднесена до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. Тому позиція потерпілого не є остаточною для прийняття рішення щодо закриття кримінального провадження.

З огляду на зазначене, суд відхиляє зазначені доводи сторони захисту, як такі, що не ґрунтуються на законі та суперечать фактичним обставинам справи.

Суд враховує доводи сторони захисту, що компанія «Cristal Innovation Inc.» у листопаді 2020 року звернулась з позовом до Швейцарського арбітражного центру у справі № 600618-2020 про стягнення з компанії «Darif Enterprises Limited» коштів у сумі 3,5 млн. Євро, як неповернутого кредиту, отриманого 27.11.2013.

Зазначеним судом 16.05.2022 ухвалене рішення про відмову у задоволенні позовних вимог компанії «Cristal Innovation Inc.» до компанії «Darif Enterprises Limited» через те, що компанія «Cristal Innovation Inc.» переуступила своє право вимоги іншій компанії - а саме компанії «Omet», яка і отримала право звертатися до відповідача з відповідними вимогами.

Під час розгляду вказаного позову потерпілий ОСОБА_13 стверджував, що перераховані відповідачеві кошти у сумі 3, 5 млн. Євро є кредитом.

Суд, надаючи оцінку доводам ОСОБА_13 під час звернення компанії «Cristal Innovation Inc.» до Швейцарського арбітражного центру та його тверджень у цій справі, що кошти у сумі 3, 5 млн. Євро, перераховані компанії «Darif Enterprises Limited», є кредитом, зазначає, що потерпілим вживались певні заходи цивільно-правового характеру для відшкодування шкоди, завданої йому у результаті злочинних дій обвинувачених.

Непослідовність його позиції не спростовує висновків суду про доведеність вини ОСОБА_19 та ОСОБА_20 у вчиненні інкримінованих їм дій.

Крім того, суд враховує, що у ході розгляду арбітражної справи свідок ОСОБА_29 спростував доводи ОСОБА_13 та наполягав, що кошти у сумі 3, 5 млн. Євро виплачені за акції ЗАТ «АТЕК», з придбаних акцій позивач ОСОБА_13 мав би отримати 50 %, однак їх не отримав (п. 252, 253 Рішення Швейцарського арбітражного центру).

Наведене повністю узгоджується з іншими, дослідженими судом доказами, та підтверджує обґрунтованість висновку суду про доведеність вини обвинувачених ОСОБА_19 та ОСОБА_20 .

Згідно з ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. При цьому відповідно до ч. 4 ст. 17 КПК усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Отже, для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Ретельно дослідивши докази та доводи сторони захисту, суд дійшов висновку, що надані суду показання обвинувачених спростовуються доказами сторони обвинувачення.

Доводи сторони обвинувачення є логічними, як у цілому, так і в окремих деталях узгоджуються між собою, підтверджуються об`єктивно встановленими обставинами та дослідженими доказами. Тоді як версія сторони захисту є фрагментарною, уривчастою, не пояснює мотивів та мету дій обвинувачених, звужує зміст фактичних обставин до низки формальностей та спростовується сукупністю доказів, які підтверджують вину ОСОБА_19 та ОСОБА_20 .

Суд, дослідивши всебічно, повно та неупереджено всі обставини кримінального провадження, оцінивши відповідно до вимог ст. 94 КПК кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що вина ОСОБА_19 та ОСОБА_20 у скоєнні інкримінованого їм злочину доведена поза розумним сумнівом.

Дії ОСОБА_19 та ОСОБА_20 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 190 КК України (у ред. Закону України від 13.05.2014 № 1261 VII) як придбання права на майно шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_19 встановлено, що він на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно, раніше не судимий.

Обвинувачений ОСОБА_20 на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно, раніше не судимий.

Обставини, які відповідно до ст. 66, 67 КК України пом`якшують та/або обтяжують покарання, судом не встановлені.

Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно із ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною частиною статті закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.

Таким чином, окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, оскільки категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Справедливе застосування норм права передусім є недискримінаційним підходом, та не є неупередженістю, оскільки це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину за ст. 12 КК України та межі покарання за санкцією статті Кримінального кодексу України відповідатимуть один одному, а і те, що покарання перебуватиме у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного, особою винного, що відповідає позиції Конституційного суду України (рішення від 02.11.2004) та Європейського суду з прав людини у справі «Скоппола проти Італії», що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно з п. 2, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суди повинні всебічно враховувати фактичні обставини кримінального провадження у їх сукупності та визначати тяжкість конкретних злочинів, враховуючи їх індивідуальний ступінь.

Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченими злочину суд виходить з особливостей цього злочину та обставин його вчинення, а саме - умисна форма вини, корисливий мотив, характер та ступінь наслідків - значна матеріальна шкода, завдана потерпілому.

Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, покарання, призначене особі, за своїм видом і розміром має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даними про особу винного, а також з урахуванням обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Під час призначення покарання ОСОБА_19 та ОСОБА_20 суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України віднесений до категорії особливо тяжкого злочину.

У той же час, суд також бере до уваги відомості про особу обвинувачених, які є раніше не судимими, соціально адаптовані у суспільстві, позитивно характеризуються за місцем мешкання.

Суд також враховує, що дії обвинуваченого ОСОБА_19 були більш активними та ініціативними, саме він став вигодонабувачем від вчиненого, тоді як роль ОСОБА_20 була менш активною та не привела до отримання ним матеріальних цінностей.

Зазначений висновок є підставою для індивідуалізації покарання, яке має бути застосоване до обвинувачених.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що виправлення ОСОБА_19 та ОСОБА_20 та попередження скоєння ними нових кримінальних правопорушень неможливе без ізоляції від суспільства, тобто має бути пов`язано з призначенням їм покарання у виді позбавлення волі.

З огляду на обставини вчинення злочину, його наслідки, а також враховуючи особу обвинувачених, суд вважає, що відповідати положенням ст. 65 КК буде рішення суду про призначення ОСОБА_19 та ОСОБА_20 покарання у виді позбавлення волі на певний строк, що буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених та запобігання вчиненню ними нових кримінальних правопорушень.

Питання долі речових доказів необхідно вирішити у порядку ст. 100 КПК України.

Благодійна організація «Благодійний фонд освітніх інновацій» в межах кримінального провадження звернулася до суду з цивільним позовом про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_19 грошових коштів у сумі 161 492 510, 97 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у період з 01 по 12 жовтня 2016 року ОСОБА_13 передав позивачеві усі майнові права щодо цінних паперів ПрАТ «АТЕК», яким заволодів ОСОБА_19 .

Вчинивши низку незаконних, на думку позивача, дій, ОСОБА_19 сконцентрував у себе близько 15102 акцій, що становить 88, 419 % від загальної кількості акцій ПрАТ «АТЕК». У подальшому обвинувачений ОСОБА_19 переоформив частину акцій на інших осіб, переслідуючи мету ухилитися від виконання домовленостей з потерпілим ОСОБА_13 .

ОСОБА_13 у свою чергу продовжив фінансування ЗАТ «АТЕК» з метою відновлення його платоспроможності та виведення з процедури банкрутства.

Крім того, потерпілий уклав низку правочинів щодо акцій ПрАТ «АТЕК», у результаті чого сконцентрував під своїм контролем 10052 акцій, що становить 58,852 % від їх загальної кількості, однак право власності на вказані акції на ОСОБА_13 не переоформлені.

За підрахунками позивача, розмір завданої потерпілому шкоди становить 161 492 510, 97 грн., які позивач просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_19 , а також визнати за Благодійною організацією «Благодійний фонд освітніх інновацій» право власності на 10052 акції ПрАТ «АТЕК», що складає 58, 852 % від їх загальної кількості.

Розглядаючи позовні вимоги, суд зазначає, що відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано матеріальної шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов до обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими кримінальним процесуальним кодексом.

Отже, правом на звернення до суду з цивільними позовом є потерпілий або інша особа, якій саме кримінальним правопорушенням завдана матеріальна шкода.

З огляду на наведену процесуальну норму, а також враховуючи фактичні обставини вчинення злочину, суд вважає, що цивільним позивачем не доведено, що діями обвинуваченого ОСОБА_19 позивачу - БО «Благодійний фонд освітніх інновацій» завдано матеріальної шкоди.

Вказаний висновок є підставою для відмови у задоволенні цивільного позову.

На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 190 КК України (у ред. Закону України від 13.05.2014 № 1261 VII), ст. 63, 65 КК України, ст. 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_19 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (у ред. Закону України від 13.05.2014 № 1261 VII), призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років з конфіскацією усього майна, яке належить йому на праві власності.

Після набрання цим вироком законної сили взяти засудженого ОСОБА_19 під варту у порядку виконання вироку.

Строк відбування засудженим ОСОБА_19 призначеного цим вироком покарання відраховувати з дня його затримання.

ОСОБА_20 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (у ред. Закону України від 13.05.2014 № 1261 VII), призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією усього майна, яке належить йому на праві власності.

Після набрання цим вироком законної сили взяти засудженого ОСОБА_20 під варту у порядку виконання вироку.

Строк відбування засудженим ОСОБА_20 призначеного цим вироком покарання відраховувати з дня його затримання.

У задоволенні цивільного позову Благодійної організації «Благодійний фонд освітніх інновацій» про стягнення з ОСОБА_19 грошових коштів у сумі 161 492 510, 97 грн. відмовити.

Стягнути з ОСОБА_19 та ОСОБА_20 солідарно на користь держави процесуальні витрати у сумі 615, 00 грн.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3