Ухвала суду № 137742199, 16.06.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_________________

Провадження 1-кс/760/7118/26

В справі 760/14776/26

У Х В А Л А

І. Вступна частина

16 червня 2026 року в м. Києві

слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні №12024010000000169 від 20.12.2024.

ІІ. Мотивувальна частина

До Солом`янського районного суду міста Києва в порядку ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 від 18.12.2025 у справі № 760/31228/25 (провадження № 1-кс/760/13517/25) у межах кримінального провадження №12024010000000169 від 20.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, на майно, яке вилучено 07.11.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- мобільний телефон iPhone 15 Pro, imei НОМЕР_1 ;

- мобільний телефон iPhone 12 Pro, imei НОМЕР_2 .

В обґрунтування клопотання Заявник зазначив, що вказані мобільні телефони належать йому на праві приватної власності та мають для нього істотну матеріальну і моральну цінність. Під час проведення обшуку він добровільно надав слідчому та співробітникам органу досудового розслідування повний доступ до інформації, що міститься в телефонах. Зазначене майно перебуває у володінні органу досудового розслідування з 07.11.2025, тобто понад шість місяців, що, на думку Заявника, є достатнім строком для проведення огляду, копіювання інформації та призначеного експертного дослідження.

Заявник наголошує, що відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України сторона обвинувачення мала можливість виготовити за допомогою технічних засобів копії інформації, що міститься в телефонах, із залученням спеціаліста, а тому утримання самих пристроїв не є необхідним. На переконання Заявника, вилучені телефони не є та не можуть бути речовими доказами у розумінні ст. 98 КПК України, не були знаряддям чи засобом вчинення кримінального правопорушення та не зберегли на собі його слідів, у зв`язку з чим підлягають поверненню. Заявник також послався на те, що відповідно до ч. 2, 4 ст. 132 КПК України потреби досудового розслідування не виправдовують такого ступеня втручання у його права, як позбавлення можливості вільно користуватися та розпоряджатися майном.

Заявник ОСОБА_3 подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Слідчий, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Неявка зазначеної особи відповідно до вимог КПК України не перешкоджає розгляду клопотання по суті.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням, зокрема, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як убачається з матеріалів клопотання, 07.11.2025 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_5 від 03.11.2025 у справі № 760/29861/25 (провадження № 1-кс/760/13082/25) проведено обшук за місцем фактичного проживання Заявника за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон iPhone 15 Pro, imei НОМЕР_1 , та мобільний телефон iPhone 12 Pro, imei НОМЕР_2 .

Постановою про визнання речовими доказами від 07.11.2025 зазначені мобільні телефони визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024010000000169. Протоколом огляду речей та документів від 19.11.2025 встановлено, що провести огляд телефонів не виявилося можливим, оскільки вони захищені системою логічного захисту. Постановою слідчого від 03.12.2025 у кримінальному провадженні призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу, для проведення якої експертам надано зазначені мобільні телефони. Ухвалою слідчого судді ОСОБА_4 від 18.12.2025 у справі № 760/31228/25 (провадження № 1-кс/760/13517/25) на вказане майно накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів.

Вирішуючи клопотання, слідчий суддя виходить із того, що арешт майна за своєю правовою природою є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який підлягає скасуванню в разі, коли в подальшому його застосуванні відпала потреба. Арешт на спірне майно накладено 18.12.2025 з метою забезпечення збереження речових доказів. Водночас вилучене майно перебуває у володінні органу досудового розслідування з 07.11.2025, тобто на час розгляду цього клопотання - понад шість місяців, а судову комп`ютерно-технічну експертизу цих телефонів було призначено ще 03.12.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України обов`язок довести наявність підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження покладається на сторону обвинувачення. Слідчий, будучи належним чином повідомленим про розгляд клопотання, до суду не з`явився та не надав слідчому судді жодних доказів того, що у вилучених мобільних телефонах виявлено інформацію, яка становить інтерес для кримінального провадження, або що з огляду на хід досудового розслідування потреба в подальшому утриманні саме фізичних носіїв не відпала.

Слідчий суддя також ураховує, що відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України копіювання інформації, що міститься в мобільних терміналах систем зв`язку, здійснюється за допомогою технічних, програмно-технічних засобів із залученням спеціаліста, а тому досягнення мети збереження доказової інформації не вимагає безстрокового утримання самих фізичних носіїв за наявності в органу досудового розслідування достатнього часу для проведення відповідних процесуальних дій та експертного дослідження.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; обмеження у користуванні майном допускається лише в інтересах суспільства і за умови дотримання справедливого балансу між інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. У рішенні від 23.09.1982 у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) Європейський суд з прав людини сформулював вимогу справедливого балансу між загальним інтересом та необхідністю захисту права особи на мирне володіння майном, наголосивши, що відповідне втручання не повинно покладати на особу надмірний індивідуальний тягар. У рішенні від 07.06.2007 у справі «Смірнов проти Росії» (Smirnov v. Russia, заява № 71362/01) Європейський суд з прав людини визнав непропорційним тривале утримання вилученого майна як речового доказу за обставин, коли таке утримання не є необхідним для цілей провадження, а інтересам слідства відповідає копіювання потрібної інформації, а не утримання самого носія.

Оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту для Заявника, слідчий суддя доходить висновку, що за наведених обставин подальше утримання вилучених мобільних телефонів під арештом становить непропорційне втручання у гарантоване ст. 41 Конституції України, ст. 321 Цивільного кодексу України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції право Заявника на мирне володіння своїм майном, а в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

За таких обставин клопотання підлягає задоволенню, а арешт, накладений ухвалою слідчого судді ОСОБА_4 від 18.12.2025, - скасуванню.

ІІІ. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 98, 170, 173, 174 КПК України, слідчий суддя ухвалив:

1. Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 від 18.12.2025 у справі № 760/31228/25 (провадження № 1-кс/760/13517/25) у кримінальному провадженні №12024010000000169 від 20.12.2024, на майно, яке вилучено 07.11.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- мобільний телефон iPhone 15 Pro, imei НОМЕР_1 ;

- мобільний телефон iPhone 12 Pro, imei НОМЕР_2 .

2. Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: