Рішення № 137741224, 25.06.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 25 червня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/4723/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головка А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Національного університету оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

20 квітня 2026 року ОСОБА_1 засобами системи "Електронний суд" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національного університету оборони України , у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Національного університету оборони України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.

- зобов`язати Національний університет оборони України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податків з доходів фізичних осіб, утриманих із грошового забезпечення, виплаченого на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2024 року у справі №440/11872/23.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем при виплаті заборгованості з індексації грошового забезпечення на виконання судового рішення у справі №440/11872/23 протиправно не здійснено одночасну компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/4723/26, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

11.05.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, поширюються саме на грошове забезпечення. Вважає, що ця виплата не є грошовим забезпеченням та не пов`язана з виконанням обов`язків несення служби, а має характер виплати, що здійснена на підставі рішення суду, відтак на неї не поширюються положення абзацу 2 підпункту 1.7. частини 161 підрозділу 10 розділу ХХ та п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України, а також положення Порядку №44 щодо компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, та ці норми права до спірних правовідносин не застосовуються.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ОСОБА_1 з 06.09.2017 року по 04.01.2020 року проходив військову службу у Національному університеті оборони України.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 року у справі №440/11872/23 зобов`язано Національний університет оборони України імені Івана Черняховського нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3849,61 грн. в місяць у загальній сумі 85 188, 14 грн. за період з 01 березня 2018 року по 04 січня 2020 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078».

26.03.2026 року на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2024 року у справі №440/11872/23 відповідачем виплачено позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 3849,61 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 04.01.2020 року у загальній сумі 65594,86 грн., із одночасним утримання військового збору 5% та податку на доходи фізичних осіб 18%, що підтверджується банківською випискою.

Вважаючи протиправною бездіяльність Національного університету оборони України, що полягає у не проведенні компенсації позивачу податку з доходів фізичних осіб з нарахованої індексації грошового забезпечення на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 року у справі №440/11872/23, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначені Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" (пункт 3 Порядку №44).

Згідно з пунктами 4-5 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Виходячи із системного аналізу норм законодавства, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їх доходів, виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення та виплачується установами, що утримують військовослужбовців за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 26.03.2026 року на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 року у справі №440/11872/23 відповідачем виплачено позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 3849,61 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 04.01.2020 року у загальній сумі 65594,86 грн., із одночасним утримання військового збору 5% та податку на доходи фізичних осіб 18%, що підтверджується банківською випискою.

При цьому, виплату грошової компенсації податку на доходи фізичних осіб одночасно з виплатою відповідної суми відповідачем не здійснено.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності підстав для виплати позивачу грошової компенсації податку з доходів фізичних осіб з посиланням на те, що така виплата доходу відбулася на виконання рішення суду і такий дохід не пов`язаний з виконанням обов`язків несення служби, оскільки постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 року у справі №440/11872/23 зобов`язано Національний університет оборони України імені Івана Черняховського нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3849,61 грн. в місяць у загальній сумі 85 188, 14 грн. за період з 01 березня 2018 року по 04 січня 2020 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078».

При цьому, Верховний Суд у постановах від 19 червня 2019 року (справа № 825/1987/17), від 20 листопада 2019 року (справа № 620/1892/19), від 05 лютого 2020 року (справа № 825/565/17) зазначив, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Відтак, несвоєчасна виплата позивачу індексації грошового забезпечення, що є складовою грошового забезпечення, сталася з вини відповідача, що встановлено постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 року у справі №440/11872/23, саме неправомірні дії відповідача мали наслідком несвоєчасність виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення.

При належному виконанні відповідачем своїх зобов`язань та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення грошова компенсація у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення мала бути виплачена позивачу одночасно з виплатою грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №812/1048/17, від 25.06.2020 у справі №825/761/17.

Враховуючи викладене вище, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Національного університету оборони України щодо здійснення ОСОБА_1 одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України та пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004, при виплаті індексації грошового забезпечення та зобов`язати Національний університет оборони України здійснити виплату ОСОБА_1 компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.

Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3-10, 12, 77, 78, 139, 229, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Національного університету оборони України ( пр-т Повітряних Сил, 28, м. Київ 49,03049, код ЄДРПОУ 07834530) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Національного університету оборони України щодо здійснення ОСОБА_1 одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України та пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004, при виплаті індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Національний університет оборони України здійснити виплату ОСОБА_1 компенсації сум податку з доходів фізичних осіб із грошового забезпечення, виплаченого на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 року у справі №440/11872/23.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Б. Головко