Рішення № 137739158, 25.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 року м. Київ справа №320/48144/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім « 24 Елемент» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім « 24 Елемент» (03142, м. Київ, вул. Академіка Кримського, 4а,офіс 209, код ЄДРПОУ 41139565) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011), у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 05.07.2024 №00677210702, яким нараховано грошових зобов`язань за платежем 21081000 у сумі 2777465,20 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про передчасність висновків відповідача про наявність порушень позивачем вимог валютного законодавства, та, відповідно, протиправність податкового повідомлення-рішення від 05.07.2024, оскільки невиконання зовнішньоекономічних контрактів відбулось в зв`язку із настанням форс-мажорних обставин.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позивачем під час перевірки не було надано доказів вжиття Товариством дієвих заходів, з метою спонукання контрагента до виконання договору.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року закрито підготовче провадження по справі №320/48144/24 та призначено розгляд справи по суті.

На підставі заяв представників сторін, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі направлення від 24.04.2024 № 9385/26-15-07-02-03, виданого Головним управлінням ДПС у м. Києві згідно пункту 75.1 статті 75, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та

доповненнями, у зв`язку зі змінами п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, внесеними Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» та наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 11.04.2024 № 2478-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ « 24 ЕЛЕМЕНТ» з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічними імпортними контрактами від 17.02.2022 № EL/20/2021, від 31.03.2023 № 31032023, від 24.09.2021 № EL/18/2021, від 01.12.2021 № EL/21/2021, від 03.08.2021 № EL/16/2021, від 17.06.2021 № EL/11/2021, у зв`язку з повідомленнями ДПС України від 02.01.2023 № 29/7/99-00-07-05-01-07 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 02.01.2023 № 13/8), від 15.12.2023 № 31603/7/99-00-07-05-02-07 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 15.12.2023 № 15763/8), від 07.08.2023 № 18996/7/99-00-07-05-02-07 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 07.08.2023 № 9982/8), від 05.07.2023 № 15823/7/99-00-07-05-02-07 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 05.07.2023 № 8474/8), від 24.02.2023 № 4218/7/99-00-07-05-02-07 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 24.02.2023 № 2169/8), від 01.02.2023 № 2238/7/99-00-07-05-02-07 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 01.02.2023 № 1163/8) та від 12.02.2024 № 3624/7/99-00-07-05-02-07 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 12.02.2024 № 1742/8) за період з 17.02.2022 по 30.04.2024 відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 07.05.2024 № 40816/Ж5/26-15-07-02-03- 03/41139565 та встановлено наступні порушення:

- несвоєчасне надходження товару у сумі 48 999,54 доларів США (еквів. 1 809 063,02 грн) за імпортним контрактом №EL/11/2021 від 22.03.2023 з «SUNNING STEEL LIMITED» (Китай);

- несвоєчасне надходження товару у сумі 16 699,09 доларів США (еквів. 610 662,34 грн) за імпортним контрактом №EL/16/2021 від 22.03.2023 3 «SUNNING STEEL LIMITED» (Китай) ;

- не надходження товару у вигляді обладнання у сумі 142 286,80 доларів США (еквів. 5 194 444,80 грн.) за імпортним контрактом 01.12.2021 № EL/21/2021 з «CNBM ІNTERNATIONAL CORPORATION" (Китай).

На підставі висновків перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 05.07.2024 №00677210702, яким нараховано грошових зобов`язань за платежем 21081000 у сумі 2777465,20 грн.

Вважаючи винесене податкове повідомлення-рішення від 05.07.2024 протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим Кодексом України (далі-ПК України).

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавств визначено Законом України "Про валюту і валютні операції" №2473-VIII від 21.06.2018 (далі - Закон №2473).

За визначенням понять, наведених у ст. 1 Закону України «Про валюту і валютні операції», валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей.

Цією ж нормою Закону визначено, що валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

Водночас, стаття 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» серед іншого, визначає, що резидентом є юридична особа та інший суб`єкт господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Згідно частини першої статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з частиною третьою статті 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Частиною п`ятою статті 13 Закону № 2473-VIII встановлено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Отже, у разі встановлення порушення граничних строків до суб`єкта господарювання застосовується штрафна санкції у вигляді пені, яка розраховується за кожний день прострочення.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону № 2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Частиною восьмою статті 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника- нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується (абзац перший частини 7 статті 13 Закону №2473-VIII).

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону №2473-VIII у разі, якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою статті 13 Закону №2473, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Згідно з пунктом 14-2 постанови правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» в редакції постанови правління Національного банку України від 07.07.2022 № 142 (далі Постанова № 18) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Відповідно до пункту 14-4 Постанови № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що імпорт товарів за зовнішньоекономічним контрактом має здійснюватися у строки, визначені у контракті, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого Національним банком України, який у спірних правовідносинах складає 180 днів та обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати).

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «ТД « 24 Елемент» було укладено імпортний контракт від 01.12.2021 № EL/21/2021 з компанією «CNBM INTERNATIONAL CORPORATION» (Китай).

Продавець «CNBM INTERNATIONAL CORPORATION» (Китай) і ТОВ «ТД « 24 ЕЛЕМЕНТ (покупець) домовилися здійснити операції з поставки алюмінієвого прокату.

Постачання товару здійснюється продавцем відповідно до умов постачання товару, вказаним в Проформі-Інвойсі на кожну окрему партію товару, що постачається у відповідності до правил ІНКОТЕРМС 2010.

Датою відвантаження товару вважається відмітка в товаротранспортному документі, який виписується при відвантажені товару.

Моментом переходу права власності на товар від Продавця до Покупця є дата випуску товару у вільний обіг Українськими митними органами.

Вартість товару встановлюється на умовах вказаних в Проформі - інвойсі до кожної окремої партії товару, що постачається та за правилами ІНКОТЕРМС 2010. Оплата товару здійснюється покупцем у формі безготівкового банківського переказу на рахунок продавця згідно Проформі-інвойсі встановленого продавцем, та може бути як в формі 100% попередньої оплати, так і часткової поетапної оплати за товар, або оплати за фактично поставлений товар переказ здійснюється в дол. США. Загальна сума контракту складається з сум усіх інвойсів до нього.

Якщо будь-яка із сторін Договору не може виконувати умови Договору в результаті настання форс-мажорних обставин, такі як війна, серйозна пожежа, повені, тайфун чи землетрус, які неможливо було передбачити на момент підписання Договору сторонами та і виконання наслідків яких неможливо запобігти чи уникнути, час виконання договору продовжується на період, рівний тривалості впливу цих подій. Однак коригування ціни не допускається.

Контракт діє до 01.12.2023 і набуває сили з моменту його підписання обома сторонами.

На виконання контракту від 01.12.2021 № EL/21/2021 ТОВ «ТД « 24 Елемент» перераховано кошти компанії «CNBM INTERNATIONAL CORPORATION» у сумі 117 165,70 дол. США (еквів. 4 284 585,62 грн.), а саме:

- 04.11.2022 у сумі 15000,00 дол. США (еквів. 548 529,00 грн.);

- 09.12.2022 у сумі 44 613,45 дол. США (еквів. 1 631 451,41 грн.);

- 28.12.2022 у сумі 7500.00 дол. США (еквів. 274 264.50 грн.);

- 17.04.2023 у сумі 50 052,25 дол. США (еквів. 1 833 340,71 грн.).

На виконання контракту від 01.12.2021 EL/21/2021 «CNBM INTERNATIONAL CORPORATION» відвантажено товар на суму 26 992,35 дол. США (еквів. 986 263, 00 грн.), згідно МД 27.06.2023 № 23UA100060414416U8.

19.04.2024 від «CNBM INTERNATIONAL CORPORATION» на адресу позивача надійшов лист про неможливість поставки залишку товару: «...на жаль, ми повинні повідомити вам, що ми не можемо виконати свої зобов`язання за контрактом від 01.12.2021 № EL/21/2021. Ми отримали передоплату у сумі 90 173,35 дол. США і повинні були поставити два контейнери з нашим матеріалом: алюміній в рулонах для АКП, сплав АА3003 H24. Але це стало неможливим через правила нашого уряду та політику нашої компанії. Ваша країна перебуває в стані військового конфлікту, і поки товари були на шляху до вашої країни, ситуація значно погіршилась. Отже нам довелось скасувати доставку та перенаправити ваші товари іншому покупцю в іншій країні. Ми відправили всі необхідні документи в нашу страхову компанію з розрахунком на повернення коштів і компенсацію збитків нашої та вашої компанії».

Як свідчать матеріали перевірки, станом на 30.04.2024 року по імпортному контракту від 01.12.2021 № EL/21/2021 існує дебіторська заборгованість у сумі 90 173,35 дол. США (еквів. 5 194 444,90 грн.).

Таким чином, позивач стверджує, що часткове виконання контракту від 01.12.2021 відбулось в зв`язку із настанням форс-мажорних обставин, про які було повідомлено контрагентом у листі від 19.04.2024, що свідчить про передчасність висновків відповідача про наявність порушень позивачем вимог валютного законодавства та протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає вказані доводи позивача необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону № 2473-VІІІ, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 Закону № 2473-VIІІ, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону № 2473, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Відповідно до змісту абз. 1 ч. 6 ст. 13 Закону № 2473, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Згідно з абз. 2 ч. 6 ст. 13 Закону № 2473, підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

За нормами абз. 1 ч. 7 ст. 13 Закону № 2473, у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної крани документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

Суд зазначає про те, що наявність складу валютного правопорушення, передбаченого ст. 13 Закону № 2473, законодавець пов`язує, в першу чергу, з фактом вчинення резидентом дій або допущення бездіяльності, що зумовили недотримання граничних строків поставки за імпортними операціями.

При цьому, значення має не лише сам факт допущення вчинення відповідних дій чи допущення бездіяльності, а й також можливість резидента вплинути на перебіг таких строків (постанова Верховного Суду від 24.10.2024 по справі №640/4563/19).

Валютне правопорушення фактично є правовою підставою юридичної відповідальності, а відтак, як і будь-яке інше правопорушення, характеризується сукупністю об`єктивних і суб`єктивних ознак, що утворюють його склад.

Об`єктивна сторона становить собою сукупність зовнішніх ознак, що характеризують дане правопорушення, таких як: протиправне діяння (дія чи бездіяльність) суб`єкта права, його шкідливі наслідки, причинно-наслідковий зв`язок між діянням і його результатом.

В свою чергу, суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Позивачем не заперечується те, що товар, придбаний за міжнародним договором, в передбачені законом строки не надійшов, проте, стверджує, що вказане відбулось з вини контрагента через невиконання ним умов договору.

Суд наголошує на тому, що ст. 13 Закону № 2473, визначено вичерпний перелік підстав, за яких може зупинятись нарахування пені суб`єктам господарювання, у випадку недотримання вимог вказаного Закону.

Так, у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем. (ч. 7 ст. 13 Закону № 2473).

Таким чином, прийняття судом позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), є підставою для не нарахування особі пені за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Разом з тим, абзацом 3 ч. 7 ст. 13 Закону № 2473, передбачений обов`язок особи сплатити, в разі задоволення позову пеню, нараховану до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом.

Суд наголошує, що особами, які можуть бути суб`єктами визначеного статтею 13 Закону № 2473, правопорушення, є резиденти. Отже, саме на резидентів, а не на їх контрагентів покладений обов`язок з забезпечення дотримання строків поставки за операціями з імпорту товарів, у тому числі і шляхом ініціювання відповідних судових чи арбітражних процедур.

При цьому, аналіз приписів Закону № 2473, свідчить про те, що він не покладає на резидента всього тягаря з виконання договору та відповідальності за його неналежне виконання, достатнім є демонстрація того, що резидент вживає активних дій, направлених на вчасне та належне виконання договірних умов.

У даній справі, позивач протягом визначеного законом строку не вжив дієвих заходів з метою спонукання контрагента до виконання договору, хоча міг передбачити настання відповідальності за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.09.2025 у справі №140/241/25.

Суд наголошує, що діючи на власний ризик в межах умов контракту, позивач не був позбавлений можливості врегулювати договірні відносини з урахуванням загальнодоступних правил валютного контролю, врахувавши ризики їх недодержання іншою стороною.

Крім того, судом враховано, що позивачем висновок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на подовження термінів розрахунків за контрактом від 01.12.2021 з компанією «CNBM INTERNATIONAL CORPORATION» ні до перевірки, ні до суду не було надано.

Також, довідку уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов контракту від 01.12.2021 щодо виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин до перевірки також не було надано.

Документи, які свідчать про прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого контрактом від 01.12.2021, до перевірки та до суду не надано.

Таким чином, суд погоджується з висновком контролюючого органу про те, що перевіркою своєчасності розрахунків за операціями з експорту товарів встановлено та підтверджується порушення ч. 3 ст. 13 Закону № 2473-VIІІ в частині не надходження товару у вигляді обладнання у сумі 142 286,80 доларів США (еквів. 5 194 444,80 грн.) за імпортним контрактом 01.12.2021 № EL/21/2021 з «CNBM ІNTERNATIONAL CORPORATION" (Китай).

Суд звертає увагу, що відповідно до змісту позовної заяви позивач оскаржує протиправність нарахування пені саме за контрактом від 01.12.2021 № EL/21/2021 з «CNBM INTERNATIONAL CORPORATION». Щодо контрактів з іншими контрагентами, зазначеними в акті перевірки, позивач заперечень не надає, посилаючись лише на те, що детально господарські операції по вказаним контрагентам наведені в п.п. 3.1.1-3.1.6 п. 3.1 розділу 3 Акту перевірки.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 05.07.2024 №00677210702 є обґрунтованим і скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

В зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «24 Елемент» (03142, м. Київ, вул. Академіка Кримського, 4а,офіс 209, код ЄДРПОУ 41139565) відмовити повністю

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.