Рішення № 137739157, 25.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 року м. Київ справа №320/61288/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергоспецмонтаж» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Променергоспецмонтаж» (08136, Київська обл, с. Крюківщина, вул. Жилянська,1-в, офіс 223, код ЄДРПОУ 36358862) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а, код ЄДРПОУ 44096797), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 24851/0709 від 15.05.2024 за формою «С», прийняте Головним управлінням ДПС у Київський області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про протиправність нарахування пені за порушення граничних термінів по зовнішньоекономічним контрактам від 06.10.2022 та 20.01.2023, в зв`язку із виникненням форс-мажорних обставин, що підтверджується листом Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що несвоєчасне завантаження та відправлення нерезидентом товару на адресу позивача відбулись на території КНР, в зв`язку із чим, форс-мажорні обставини введення воєнного стану на території України не могли вплинути на своєчасність виконання зовнішньоекономічного контракту, що свідчить про відсутність підстав для призупинення термінів поставки товару, визначених п. 14-2 постанови Правління Національного Банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» через форс-мажорні обставини.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ГУ ДПС у Київській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Променергоспецмонтаж» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій з імпорту товарів за зовнішньоекономічними контрактами від 06.10.2022 № DET-22105/UA, від 20.01.2023, №DET-22106/UA за період з 06.10.2022 до 20.03.2024.

За результатами зазначеної перевірки складено акт ГУ ДПС у Київській області від 27.03.2024 №18508/10-36-07-09/36358862 та встановлено порушення частини 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VII «Про валюту і валютні операції (далі - Закон № 2473), пункту 14-2 постанови НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова НБУ №18), а саме: порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, за операціями з імпорту товарів за зовнішньоекономічними контрактами: від 06.10.2022 № DET-22105/UA: заборгованість у розмірі 193 118,50 тис. дол. США (дата операції - 09.11.2022; граничний термін розрахунку - 07.05.2023) прострочено на 29 днів (08.05.2023 - 05.06.2023); від 20.01.2023 № DET-22106/UA - заборгованість у розмірі 45 230,40 тис. дол. США (дата операції - 09.02.2023; граничний термін розрахунку - 07.08.2023) прострочено на 42 дні (08.08.2023 - 18.09.2023).

На підставі висновків Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 15.05.2024 № 24851/0709, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 822 805,93 гривень.

Позивач звернувся зі скаргою до ДПС України, за результатами розгляду якої рішенням від 08.08.2024 № 24116/6/99-00-06-01-02-06 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавств визначено Законом України "Про валюту і валютні операції" №2473-VIII від 21.06.2018 (далі - Закон №2473).

За визначенням понять, наведених у ст. 1 Закону України «Про валюту і валютні операції», валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей.

Цією ж нормою Закону визначено, що валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

Водночас, стаття 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» серед іншого, визначає, що резидентом є юридична особа та інший суб`єкт господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Згідно частини першої статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з частиною третьою статті 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Частиною п`ятою статті 13 Закону № 2473-VIII встановлено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону № 2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Частиною восьмою статті 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Згідно з пунктом 14-2 постанови правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» в редакції постанови правління Національного банку України від 07.07.2022 № 142 (далі Постанова № 18) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Відповідно до пункту 14-4 Постанови № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що імпорт товарів за зовнішньоекономічним контрактом має здійснюватися у строки, визначені у контракті, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого Національним банком України, який у спірних правовідносинах складає 180 днів та обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати).

Матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Променергоспецмонтаж» та нерезидентом «DYNAMIC ENGINEERING TECHNOLOGY CO., LTD» (Китай) було укладено зовнішньоекономічний контракт від 06.10.2022 № DET-22105/UA, на суму 193 118,50 доларів США (еквів. 7 062 073,18 грн.). Предмет контракту - продавець зобов`язується виготовити, а покупець прийняти та оплатити шпінделя, по кількості та ціні відповідно до специфікації-1, яка є невід`ємною частиною цього контракту. Строк поставки товару становить 145 днів. Граничний термін надходження товару - 07.05.2023. Дата надходження (перетину кордону) товару - 05.06.2023.

Пунктом 9.3 вказаного договору було встановлено відповідальність сторін у разі порушення строків постачання або обсягів постачання товару більш ніж на 20 календарних днів, а саме: Продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення. У разі порушення строків поставки більше ніж на 30 календарних днів покупець має право відмовитися від подальшого приймання та оплати товару, а також вимагати повернення раніше сплачених за товар сум.

Відповідно до специфікації-1 до контракту від 06.10.2022 № DET-22105/UA, крім іншого вказано наступне:

1) Умови оплати за підписанням договору 50% передоплати (USD 193 118,5), 50% (USD 193 118,5) залишку мають бути оплачені перед відправкою. Перед відвантаженням, коли товар буде готовий, постачальник надасть сертифікат випробовувань матеріалів та інші сертифікати на відповідність якості. Якщо товар відповідає стандартам та специфікації згідно з контрактом, покупець здійснить 50% передоплати.

2) Режим відвантаження, (CIF Гданськ). Час виготовлення товару складає 90 днів та 50 днів на доставку, отже загальний обсяг CIF до порту Гданськ становить 140 календарних днів.

На виконання умов контракту від 06.10.2022 № DET-22105/UA за перевіряємий період, позивачем, згідно з наданими до перевірки виписками, зі свого валютного рахунку 09.11.2022 було перераховано кошти нерезиденту "Dynamic Engineering Technology Cо., LTD" (Китай) в загальному розмірі 386 237,00 дол. США (еквів. 14 124 146,36 грн.).

Згідно митних декларацій поставлено товарів на загальну суму 386 237,00 доларів США (еквів. 14 124 146,36 грн.), в тому числі з порушенням граничних термінів розрахунків на загальну суму 193 118,50 доларів США (еквів. 7 062 073,18 грн.).

Фактично товар було поставлено 05.06.2023, що підтверджується відповідними вантажно-митними деклараціями, наявними в матеріалах справи.

Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Променергоспецмонтаж» та нерезидентом «DYNAMIC ENGINEERING TECHNOLOGY CO., LTD» (Китай) було укладено зовнішньоекономічний контракти від 20.01.2023 №DET-22106/UA, на суму 45 230,40 доларів США (еквів. 1 654 012,41 грн.). Строк поставки товару становить 165 днів.

Граничний термін надходження товару - 07.08.2023. Дата надходження (перетину кордону) товару - 18.09.2023.

Предмет контракту - продавець зобов`язується виготовити, а покупець прийняти та оплатити Ванна-GА травильна, по кількості та ціні відповідно до специфікації-1, що є невід?ємною частиною цього контракту. Валюта контракту - долар США.

Пунктом 9.3 договору було встановлено відповідальність сторін за порушення строків постачання або обсягів постачання товару більш ніж на 20 календарних днів Продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення. У разі порушення строків поставки більше ніж на 30 календарних днів покупець має право відмовитися від подальшого приймання та оплати товару, а також вимагати повернення раніше сплачених за товар сум.

Відповідно до специфікації-1 до контракту від 20.01.2023 №DET-22106/UA, крім іншого вказано наступне:

1) Умови оплати за підписанням договору 30% передоплати (USD 45 230,4), 70% (USD 105 537,6) залишку мають бути оплачені перед відправкою. Перед відвантаженням, коли товар буде готовий, постачальник надасть сертифікат випробовувань матеріалів та інші сертифікати на відповідність якості. Якщо товар відповідає стандартам та специфікації згідно з контрактом, покупець здійснить 70% передоплати.

2) Режим відвантаження, (CIF Гданськ (Польща, порт). Час виготовлення товару складає 105 днів та 60 днів на доставку, отже загальний обсяг CIF до порту Гданськ товару Виробник буде штрафований.

На виконання умов контракту від 20.01.2023 № DET-22106/UA за перевіряємий період згідно з наданими до перевірки виписками з валютного рахунку позивачем 09.02.2023 було перераховано кошти нерезиденту "Dynamic Engineering Technology Co., LTD" (Китай) в загальному розмірі 150 768,00 доларів США (еквів. 5 518968,18 грн.). Граничний термін розрахунку - 07.08.2023. Фактично поставлено товар 18.09.2023, що підтверджується відповідно вантажно-митними деклараціями.

Згідно митних декларацій за контрактом від 20.01.2023 № DET-22106/UA було поставлено товарів на загальну суму 150 768,00 доларів США (еквів. 5 480 944,49 грн.), в тому числі з порушенням граничних термінів розрахунків на загальну суму 45 230,40 доларів США (еквів. 1 654 012,41 грн.).

Суд звертає увагу, що ані під час перевірки, ані в позовній заяві позивач не заперечує факт несвоєчасної поставки товару нерезидентом, натомість зазначає, що вказані обставини відбулись в зв`язку із форс-мажорними обставинами.

На підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин позивачем було надано копії документів, зокрема:

- лист нерезидента Dynamic Engineering Technology Co., Ltd (Китай) від 03.04.223 б/н про неможливість відвантаження товару у строки, визначені зовнішньоекономічним контрактом від 06.10.2022 № DET-22105/UA, у зв`язку з виникненням обставин непереборної сили (карантинні обмеження COVID-19);

- лист нерезидента Dynamic Engineering Technology Co., Ltd (Китай) від 23.05.223 б/н про неможливість відвантаження товару у строки, визначені зовнішньоекономічним контрактом від 20.01.2023 № DET-22106/UA, у зв?язку з виникненням обставин непереборної сили (карантинні обмеження COVID-19);

-сертифікат Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати від 17.08.2023 № 1105-3/23/164 (№ 3500-23-3618), яким засвідчено форс-мажорні обставини (Військова агресія російської федерації проти України, введення воєнного стану. Військові дії. Через військові дії порушились логістичні зв`язки, що стало наслідком неможливості своєчасної доставки товарів. Після оголошення військового стану на території України та через військові дії, відбулося призупинення роботи морських портів, виникла неможливість доставити товар у морські порти України. Обставини, пов`язані з блокуванням роботи портів у зв`язку з військовою агресію російської федерації проти України, зумовили необхідність зміни маршрутів доставки товарів та направлення їх до європейських портів і далі наземним транспортом в Україну. Крім цього переорієнтування поставок українським одержувачам до портів Європи, значно збільшило навантаження на їх роботу, що призвело до порушення логістичних зав`язків, а також недостатності контейнерів для завантаження в напрямку портів Європи, що разом із зміною маршрутів та додатковим навантаження на пункти перетину Державного кордону впливає на швидкість митного оформлення товарів, що у сукупності спричинило збільшення строків доставки товару в Україну.) у період з 06.10.2022 до 17.08.2023 щодо здійснення ТОВ «Променергоспецмонтаж» поставки товару зовнішньоекономічним контрактом від 06.10.2022 № DET-22105/UA у термін до 07.05.2023;

-сертифікат Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати від 28.09.2023 №1105-3/23/195 (№ 3500-23-4052), яким засвідчено форс-мажорні обставини (аналогічні сертифікату від 17.08.2023).

Дослідивши вказані докази, суд не приймає їх до уваги, з огляду на наступне.

Так, згідно специфікації-1 до контракту від 06.10.2022 № DET-22105/UA визначено, що час виготовлення товару складає 90 днів та 50 днів на доставку, отже загальний обсяг CIF до порту Гданськ становить 140 календарних днів.

Відповідно до митних декларацій від 05.06.2023 № 24UA110140004455U2 та № 24UA110140004455U1, у розділі 44 «Додаткова інформація» класифікатор документу 0705 (коносамент) від 03.04.2023 № MAEU226176465, що свідчить про завантаження для відправки нерезидентом товару не раніше дати коносаменту, що в свою чергу відбуло на 145 день після здійснення передоплати, а отже, з порушенням умов специфікації-1 до контракту від 06.10.2022 № DET-22105/UA.

Крім того, згідно специфікації-1 до контракту від 20.01.2023 № DET-22106/UA визначено, що час виготовлення товару складає 90 днів та 50 днів на доставку, отже загальний обсяг CIF до порту Гданськ становить 140 календарних днів.

Відповідно до митної декларації від 18.09.2023 № 23UA110140007802U1, у розділі 44 «Додаткова інформація» класифікатор документу 0705 (коносамент) вказано від 17.07.2023 № 142301623221, що свідчить про завантаження для відправки нерезидентом товару не раніше дати коносаменту, що в свою чергу відбулось на 158 день після здійснення передоплати. Таким чином, товар не був поставлений у визначений термін до порту Гданськ (Польща ), тобто з порушенням умов специфікації-1 до контракту від 20.01.2023 № DET-22106/UA.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що форс-мажорні обставини, а саме військова агресія російської федерації проти України, військові дії, не могли спричинити затримку виготовлення і завантаження на борт товару нерезидентом "DYNAMIC ENGINEERING TECHNOLOGY CO., LTD" (Китай), оскільки вказані дії не відбувались на території Китаю.

З огляду на вказане, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для призупинення термінів поставки товару, визначених пунктом 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» через форс-мажорні обставини, що вказані Кіровоградською регіональною торгово-промисловою палатою у сертифікатах № 350-23-3618 від 17.08.2023 та від 28.09.2023 №1105-3/23/195.

Щодо посилань позивача на неправомірність нарахування пені за порушення граничних термінів по зовнішньоекономічним контрактам від 06.10.2022 та 20.01.2023, в зв`язку із дією на території України карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України коронавірусної хвороби (COVID-19), суд звертає увагу на наступне.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду відступила від висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №420/1538/23, від 28.03.2024 у справі №380/17879/22, від 13.05.2024 у справі № 420/11208/23 із вказаного питання та зазначила наступне.

На переконання судової палати те, що з 01.01.2021 пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України не відповідає дійсності. Дія положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, щодо розповсюдження мораторію на нарахування пені протягом дії карантину, стосується пені, яка нараховується у податкових правовідносинах (у сфері справляння податків і зборів).

З преамбули Закону України «Про валюту і валютні операції» вбачається, що такий є спеціальним законом, який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Статтею 13 вказаного Закону врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Зокрема, частиною першої статті 13 встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно частини другої вказаної статті у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина четверта статті 11 Закону №2473-VIII).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (часина восьма статті 13 Закону №2473-VIII).

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.

При цьому, Судова палата зазначає, що хоча положеннями Закону № 2473-VIII не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями Податкового кодексу України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення Податкового кодексу України. Закон № 2473-VIII та Податковий кодекс України регулюють різні сфери державної політики.

Підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено статтею 13 Закону № 2473-VIII) - відсутні.

Відповідно до положень абзацу другого частини восьмої статті 16 Закону № 2473-VIII рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення.

Відповідно до частини десятої статі 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом. Органом валютного нагляду відповідно до цього Закону є, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (частина четверта статті 11 Закону №2473-VIII).

Відповідно до положень пунктів 3,4 частини першої статті 14 Закону №2473-VIII за порушення вимог валютного законодавства (крім порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлюється згідно із статтею 13 цього Закону) можуть бути застосовані:

- до юридичних осіб (крім уповноважених установ) - заходи впливу у вигляді штрафних санкцій;

- до фізичних осіб, посадових осіб уповноважених установ, посадових осіб юридичних осіб - заходи впливу у вигляді штрафів, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства (частина четверта статті 14 Закону №2473-VIII).

Аналіз наведених положень свідчить, що Закон України «Про валюту і валютні операції» розмежовує заходи впливу, до яких віднесено штрафні санкції і штрафи, які передбачені статтею 14 вказаного Закону, та пеню за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, нарахування якої врегульовано статтею 13 Закону№2473-VIII.

Отже, положення абзацу другого частини восьмої статті 16 Закону № 2473-VIII, яким визначено, що рішення про застосування до суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення, не є застосовним по відношенню до пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, оскільки така (пеня) не є заходом впливу, перелік яких наведено у статті 14 Закону № 2473-VIII.

Частинами першою - третьою статті 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Отже, Суд приходить до висновку, що спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

Так, дійсно, відповідно до абз. 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України протягом дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню, проте така застосовна у сфері справляння податків і зборів та не підлягає застосуванню у сфері регулювання валютних правовідносин.

Крім того, зміни до положень Закону України «Про валюту і валютні операції» здійснюються виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Однак до Закону № 2473-VIII не вносились норми, які б дозволяли не застосовувати пеню (звільняли від застосування пені) за порушення строку розрахунків в іноземній валюті у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19).

При цьому суд зауважує, що маючи на меті звільнити суб`єктів господарювання, які вчинили правопорушення, у вигляд порушення строків розрахунків, від відповідальності у вигляді пені законодавець вносить відповідні зміни саме до Закону України «Про валюту і валютні операції».

Так, Законом України № 2260-IX від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» статтю 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» доповнено пунктом 13 такого змісту: "13. Відповідальність, передбачена частиною п`ятою статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів - суб`єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 9 квітня 2022 року № 426.

Тобто, на переконання Судової палати, у разі якби законодавець мав на меті звільнити суб`єктів господарювання від відповідальності шляхом не нарахування (не застосування) пені під час дії карантину (COVID- 19), відповідні зміни (чи обмеження в застосуванні) були б внесені саме до Закону України «Про валюту і валютні операції», проте таких змін внесено не було.

З огляду на наведене, висновок, що дія положення абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який передбачає не нарахування пені протягом дії карантину, розповсюджується і на пеню за порушення строків розрахунків, що передбачена частиною п`ятою Закону України «Про валюту і валютні операції», є помилковим.

Таким чином, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №420/1538/23, від 28.03.2024 у справі №380/17879/22, від 13.05.2024 у справі № 420/11208/23 та сформулювала у постанові від 23.07.2024 по справі №240/25642/22 такий правовий висновок:

Пеня, що передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

З огляду на вищевикладене, доводи позивача про протиправність нарахування пені відповідно до приписів абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України є необґрунтованими.

Стосовно доводів позивача про несвоєчасне направлення акту перевірки на його адресу, суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що акт перевірки був підписаний 27.03.2024, а отже відповідно до абз. 2 п. 86.3 ст. 86 ПК України, повинен був бути відправлений на адресу позивача не пізніше 28.03.2024.

До матеріалів відзивну на позовну заяву відповідачем долучено докази направлення акту на адресу ТОВ «Променергоспецмонтаж», а саме квитанції АТ «Укрпошта», списку №07-09 відправлених рекомендованих листів, на якому міститься штамп відділення поштового зв`язку про відправку - 28.03.24, та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із датою вручення 24.04.24.

Таким чином, доводи позивача про порушення строків відправлення акту перевірки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення № 24851/0709 від 15.05.2024р. за формою «С» та, відповідно, відсутність підстав для його скасування.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

В зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергоспецмонтаж» (08136, Київська обл, с. Крюківщина, вул. Жилянська,1в, офіс 223, код ЄДРПОУ 36358862) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.