Ухвала суду № 137739135, 26.06.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"26" червня 2026 р. справа № 300/3216/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про виконання рішення суду від 23.02.2026 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про визнання протиправним та скасування рішення від 25.10.2023, зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі № 300/3216/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 25.10.2023 № 092850022050 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.10.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти рішення за її розгляду, зарахувавши до пільгового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1980 по 06.07.1982 та періоди роботи з 07.07.1982 по 03.06.1984, з 19.04.1988 по 04.11.2002, із врахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. Відмовлено в задоволенні решти позову до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Відмовлено в позові до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі № 300/3216/24 набрало законної сили 03.12.2024.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.01.2026 задоволено заяву представника ОСОБА_1 від 16.01.2026 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 12.06.2024 у справі № 300/3216/24. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області строк в один місяць з дня отримання цієї ухвали для подання звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі № 300/3216/24.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 22.05.2025 подано звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024. На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі № 300/3216/24, яке набрало законної сили 03.12.2024, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 18.10.2023 та зараховано до пільгового стажу період навчання з 01.09.1980 по 06.07.1982 та періоди роботи з 07.07.1982 по 03.06.1984, з 19.04.1988 по 04.11.2002. З урахуванням зарахованого на виконання рішення суду періоду навчання з 01.09.1980 по 06.07.1982 та періодів роботи з 07.07.1982 по 03.06.1984, з 19.04.1988 по 04.11.2002 пільговий стаж ОСОБА_1 на посаді прядильниці склав 18 років 3 місяці 20 днів (при необхідних 20 роках). Страховий стаж з урахуванням пільгового стажу 35 років 2 місяці. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 19.12.2024 № 092850022050 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 6 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на посаді прядильниці тривалістю 20 років. Стверджує, що в підрозділі 3 розділу ХХІ «Легка промисловість» Списку № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.05.1956 № 1173, посада «прядильник» відсутня. Крім того, не може слугувати підставою для зарахування роботи ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 на посаді «Прядильники, зайняті в мокрому прядінні», яка передбачена у розділі ХХ «Легка промисловість», підрозділі 3 «Льняне і пенько-джгутове виробництво» Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, у розділі ХХ «Легка промисловість», підрозділі 3 «Льняне та конопледжутове виробництво» Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, у розділі ХХ «Текстильна промисловість», підрозділі 3 «Льняне та конопледжутове виробництво» Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, оскільки жодних документів і доказів того, що ОСОБА_1 працювала саме прядильницею, зайнятою в мокрому прядінні у льняному та конопледжутовому виробництві, не надано. У долучених ОСОБА_1 до заяви про призначення пенсії від 18.10.2023 наказі про результати атестації робочого місця від 11.10.1994 № 98 та висновку від 11.09.2001 № 505 Державної експертизи якості проведеної у 1993 1994 роках атестації за умовами праці на Долинській бавовнопрядильній фабриці відсутня будь-яка інформація про робоче місце «прядильник» та підтвердження права працівників, які працювали на посаді прядильника, на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2. Зазначено, що відсутні підстави для призначення пенсії ОСОБА_1 : згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону (за Списком № 2) у зв`язку з відсутністю посади «прядильник» у Списку № 2, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, та документів, що підтверджують роботу ОСОБА_1 у льняному та конопледжутовому виробництві на посаді прядильника, зайнятого у мокрому прядінні. Крім того, відсутні документи, що підтверджують проведення атестації робочого місця прядильника; згідно з пунктом 6 частини другої статті 114 Закону у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи на посаді прядильника тривалістю 20 років, передбаченого Списком текстильних виробництв і професій, робота на яких дає право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 583 (підтверджено 18 років 3 місяці 20 днів).

Заявник надала суду заперечення на вказаний звіт. Зазначає, що відповідач вкотре посилається на пункт 6 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою вимагається наявність пільгового стажу тривалістю 20 років, хоча рішенням суду відповідача зобов`язано застосовувати саме норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідач не зараховує періоди роботи з 07.07.1982 по 03.06.1984 та з 19.04.1988 по 04.11.2002, хоча рішенням суду буквально зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву від 18.10.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти рішення за результатами її розгляду, зарахувавши до пільгового стажу період навчання з 01.09.1980 по 06.07.1982 та періоди роботи з 07.07.1982 по 03.06.1984, з 19.04.1988 по 04.11.2002, із врахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. Відповідач знову перевищує надані йому повноваження та повністю ставить під сумнів і ігнорує рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі № 300/3216/24. Наголошує, що заявниця має 35 років страхового стажу при необхідних 20 роках та понад 18 років стажу роботи на роботах із шкідливими і важкими умовами праці (пільгового стажу) при необхідних 10 роках (а.с.199).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За змістом частин 1, 2, 3, 5 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення, а також, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу. У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.

В залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання за судовим рішенням, що підлягає виконанню боржником, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Зокрема, перелік таких обставин при виконанні судового рішення, яке стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), визначений у частині 5 статті 382-3 КАС України. А саме це відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі № 300/3216/24, яке набрало законної сили, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.10.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти рішення за її розгляду, зарахувавши до пільгового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1980 по 06.07.1982 та періоди роботи з 07.07.1982 по 03.06.1984, з 19.04.1988 по 04.11.2002, із врахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 та відмовило у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 6 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вказано, що страховий стаж становить 35 років 2 місяці. Пільговий стаж роботи 18 років 3 місяці 20 днів (а.с. 190).

За змістом розрахунку форми РС-право стаж для розрахунку права (страховий стаж) позивача становить 35 років 2 місяці. До стажу роботи з приміткою «жінки-текстильниці» у графі «трудова діяльність» зараховано період навчання з 01.09.1980 по 06.07.1982 та періоди роботи з 07.07.1982 по 03.06.1984, з 19.04.1988 по 04.11.2002.

У звіті про виконання рішення суду пенсійний орган зазначає, що з урахуванням зарахованого на виконання рішення суду періоду навчання з 01.09.1980 по 06.07.1982 та періодів роботи з 07.07.1982 по 03.06.1984, з 19.04.1988 по 04.11.2002 пільговий стаж ОСОБА_1 на посаді прядильниці склав 18 років 3 місяці 20 днів (при необхідних 20 роках). Страховий стаж з урахуванням пільгового стажу 35 років 2 місяці. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 19.12.2024 № 092850022050 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 6 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на посаді прядильниці тривалістю 20 років.

Суд не погоджується із такими твердженнями і наголошує, що в рішенні суду від 21.08.2025 суд дійшов таких висновків: «…За вказаних обставин, така обов`язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах: необхідний вік та стаж роботи, має застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України. Таке застосування судом вищевказаних норм права, усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону України Про пенсійне забезпечення з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За вказаних обставин, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах...».

Суд встановив, що відповідач, повторно розглядаючи заяву позивача, не врахував правову оцінку, надану судом у рішенні від 12.06.2024, яке набрало законної сили. Незважаючи на те, що суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.10.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу визначені судом періоди навчання та роботи, із врахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, відповідач повторно застосував положення статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому у мотивувальній частині рішення від 12.06.2024 суд дійшов висновку, що при вирішенні питання про призначення позивачу пенсії підлягають застосуванню положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020. Отже, відповідач, не врахувавши цієї правової оцінки під час повторного розгляду заяви, не виконав рішення суду в повному обсязі.

Також у звіті відповідачем зазначено, що в підрозділі 3 розділу ХХІ «Легка промисловість» Списку № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.05.1956 № 1173, посада «прядильник» відсутня. Крім того, не може слугувати підставою для зарахування роботи ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 на посаді «Прядильники, зайняті в мокрому прядінні», яка передбачена у розділі ХХ «Легка промисловість», підрозділі 3 «Льняне і пінно-джгутове виробництво» Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, у розділі ХХ «Легка промисловість», підрозділі 3 «Льняне та конопледжутове виробництво» Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, у розділі ХХ «Текстильна промисловість», підрозділі 3 «Льняне та конопледжутове виробництво» Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, оскільки жодних документів і доказів того, що ОСОБА_1 працювала саме прядильницею, зайнятою в мокрому прядінні у льняному та конопледжутовому виробництві, не надано. У долученому ОСОБА_1 до заяви про призначення пенсії від 18.10.2023 наказі про результати атестації робочого місця від 11.10.1994 № 98 та у висновку від 11.09.2001 № 505 Державної експертизи якості проведеної у 1993 1994 роках атестації за умовами праці на Долинській бавовнопрядильній фабриці відсутня будь-яка інформація про робоче місце «прядильник» та підтвердження права працівникам, які працювали на посаді прядильника, на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2. Відсутні підстави для призначення пенсії ОСОБА_1 згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону (за Списком № 2) у зв`язку з відсутністю посади «прядильник» у Списку № 2, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, та документів, що підтверджують роботу ОСОБА_1 у льняному та конопледжутовому виробництві на посаді прядильника, зайнятого у мокрому прядінні. Крім того, відсутні документи, що підтверджують проведення атестації робочого місця прядильника, а також згідно з п. 6 ч. 2 ст. 114 Закону відсутній необхідний пільговий стаж роботи на посаді прядильника 20 років, передбачений Списком текстильних виробництв і професій, робота на яких дає право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 583 (підтверджено 18 років 3 місяці 20 днів).

Суд не погоджується із таким твердженням і наголошує, що в рішенні суду від 12.06.2024 суд дійшов таких висновків: «…В спірному випадку, з огляду на зміст трудової книжки серії НОМЕР_1 від 14.07.1982 та долучених до заяви від 18.10.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах архівних довідок, ОСОБА_1 в періоди з 07.07.1982 по 03.06.1984 та з 19.04.1988 по 04.11.2002 працювала на Долинській бавовнопрядильній фабриці на посаді прядильника.

Постановою Ради Міністрів СССР від 22.05.1956 № 1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій і посад, зайнятість в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах в пільгових розмірах» затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, праця на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах в пільгових розмірах.

У розділі ХХІ «Легка промисловість» в підрозділі 3 «Прядильне виробництво. Бавовнянопаперова і ватна промисловість» передбачено професію «прядильники».

Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

У розділі ХХ «Легка промисловість» в підрозділі 3 «Льняне і пінно-джуготове виробництво» передбачено професію за кодом 2210400а-17501 «Прядильники, зайняті в мокрому прядінні».

Постановою Кабінету Міністрів від 11.03.1994 № 162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

У розділі XX підрозділі 3 Льняне та конопледжутове виробництво передбачено професію за кодом 2210400а-17501 «Прядильники, зайняті у мокрому прядінні».

Постановою Кабінету Міністрів від 16.01.2003 № 136 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

У розділі XX підрозділі 3 Текстильна промисловість. Виробництво шкіри. Виробництво готового одягу та хутра передбачено професію за кодом 20.3а «Прядильники, зайняті в мокрому прядінні».

Таким чином, посади, які займала ОСОБА_1 в періоди з 07.07.1982 по 03.06.1984 та з 19.04.1988 по 04.11.2002 на Долинській бавовнопрядильній фабриці містяться в Списку № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Отже, атестація робочих місць за професією «прядильник» на Долинській бавовнопрядильній фабриці проводилася. Позивач отримав документи щодо атестації робочих місць та надав пенсійному органу разом із заявою від 18.10.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, що є підставою для зарахування періодів роботи позивача з 07.07.1982 по 03.06.1984, з 19.04.1988 по 04.11.2002 на Долинській бавовнопрядильній фабриці до пільгового стажу, що дає право на отримання пенсії на пільгових умовах…».

Суд зазначає, що твердження відповідача про відсутність відповідної посади у Списку № 2 суперечать правовим висновкам суду, викладеним у рішенні від 12.06.2024.

Фактично доводи, наведені у звіті про виконання рішення суду, зводяться до незгоди відповідача з висновками суду.

Суд наголошує, що рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання. Відповідач зобов`язаний повторно розглянути заяву позивача із врахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, а не здійснювати переоцінку встановлених судом обставин.

Суд в рішенні від 12.06.2024 зазначив «…Додатково необхідно звернути увагу на те, що згідно архівної довідки Долинської міської ради від 29.09.2023 № 476/04-01/С-26 позивач почала працювати на Долинській бавовнопрядильній фабриці ще до закінчення навчання та отримання атестату № 7932 від 17.07.1982, оскільки в період з лютого по травень 1982 року ОСОБА_1 щомісяця отримувала заробітну плату в Долинській бавовнопрядильній фабриці (а.с. 58).

Підсумовуючи, суд вважає, що відмова пенсійного органу в зарахуванні до пільгового стажу позивача періоду навчання з 01.09.1980 по 06.07.1982, періодів роботи з 07.07.1982 по 03.06.1984, з 19.04.1988 по 04.11.2002, є надміру формальною.

Зважаючи на встановлені судом обставини, та виходячи з мотивів територіального органу пенсійного фонду України, викладених в спірному рішення № 092850022050 від 25.10.2023, суд дійшов висновку про неправомірність відмови в зарахуванні періоду навчання з 01.09.1980 по 06.07.1982 та періодів роботи з 07.07.1982 по 03.06.1984, з 19.04.1988 по 04.11.2002 до стажу ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2..».

Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у цій справі виконано не в повному обсязі. Незважаючи на повторний розгляд заяви позивача та зарахування до пільгового стажу періоду навчання з 01.09.1980 по 06.07.1982, періодів роботи з 07.07.1982 по 03.06.1984, з 19.04.1988 по 04.11.2002, відповідач не врахував правової оцінки, наданої судом у рішенні від 12.06.2024.

Разом з тим суд враховує, що відповідач виконав рішення суду частково, а саме повторно розглянув заяву позивача та зарахував до пільгового стажу визначені судом періоди навчання і роботи з 01.09.1980 по 06.07.1982, з 07.07.1982 по 03.06.1984, з 19.04.1988 по 04.11.2002.

Суд зауважує, що ці періоди враховано пенсійним органом саме для визначення права на пенсію.

За таких обставин суд на цьому етапі не вбачає підстав для накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штрафу.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підсумовуючи наведене вище, суд доходить висновку про відмову у прийнятті звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 у цій справі та необхідність у встановленні нового строку для подання звіту про виконання судового рішення - протягом двох місяців з дня отримання копії цієї ухвали.

Керуючись статтями 248, 250, 256, 294, 295, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 у цій справі №300/3216/24, - відмовити.

2. Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 у цій справі №300/3216/24.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області подати Івано-Франківському окружному адміністративному суду у строк протягом двох місяців з дня отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 у цій справі №300/3216/24.

4. Роз`яснити, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.

5. Адвокату заявника та відповідачу копію ухвали надіслати через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ Мої справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.