Рішення № 137738886, 24.06.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/1899/26

2/465/3073/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

24.06.2026 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Баран О.І.,

з участю секретаря судового засідання Щирби Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, в порядку спрощеного провадження цивільну справу:

позивач: Акціонерне товариство «КРЕДОБАНК» (код ЄДРПОУ: 09807862, місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, зареєстрований електронний кабінет у ЄСІТС),

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),

предмет позову: стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У березні 2026 року представник позивача, засобами поштового зв`язку, звернувся до Франківського районного суду м. Львова з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № ПКК/60108 від 28.01.2021 у розмірі 36 785,75 грн, що складається із:

24 208,26 грн суми заборгованості за тілом кредиту;

12 577,49 грн суми заборгованості за відсотками.

Також представник позивача просить вирішити питання про розподіл судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 678,57 грн, що становить 10% ціни позову.

Позовна заява мотивована укладенням 28.01.2021 відповідачем із позивачем кредитного договору № ПКК/60108, за умовами якого банк зобов`язується, в межах встановленого у розмірі та на умовах, обумовлених цим кредитним договором ліміту кредитування максимальний розмір якого не може перевищувати 200 000 грн, відкрити позичальнику кредитну лінію, в межах якої надавати йому кредити у розмірі та на умовах, обумовлених цим кредитним договором, а позичальник зобов`язується повернути кредити та сплатити проценти за користування ними, а також інші платежі, передбачені цим кредитним договором, у розмірах, визначених відповідно до умов цього кредитного договору та тарифів банку. Надавши можливість відповідачу користуватися кредитними коштами в межах встановленого ліміту кредитування, банк виконав свої зобов`язання за умовами договору кредитної лінії № ПКК/60108 від 28.01.2021. Однак, відповідачем взяті зобов`язання щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами порушені, у зв`язку з цим виникла заборгованість, яка станом на 16.12.2025 становила 36 785,75 грн.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 20.04.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи (а.с. 172 -173).

Відповідач у встановлений строк правом на подання відзиву не скористався, заяви про поновлення строку для подання такого до суду також не надав.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У чергове судове засідання, призначене на 24.06.2026 учасники справи не з`явились.

У прохальній частині позову, та окремій заяві (вх.19890/26 від 17.06.2026), відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, представник позивача просив про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с. 5 зворот, 182 зворот).

Відповідач про час і місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином, рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, скерованими за його зареєстрованим місцем проживання (штрихкодові ідентифікатори ПАТ «Укрпошта» R067151523703, R067182481308) Однак, такі повернулися на адресу суду без вручення у зв`язку із відсутністю адресата за указаною адресою (а.с. 171, 177-178, 185-186).

Між тим, неможливість вручення судової повістки у зв`язку відсутністю адресата за вказаною адресою, відповідно до постанови Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18, вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відтак, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Крім цього, відповідно до п. 31, 32 рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2021 у справі «Сидоренко Світлана Василівна проти України», заява №73193/12 («Svitlana Vasylivna Sydorenko against Ukraine», https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-208971%22]}), хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають належного вручення судових документів стороні, стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, що зобов`язує національні органи влади забезпечити ідеально функціонуючу поштову систему. Іншими словами, органи влади несуть відповідальність лише за ненадсилання заявнику відповідних документів. Той факт, що заявниця не отримала кореспонденцію, надіслану їй Вищим спеціалізованим судом, сам по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права заявниці за статтею 6 § 1 Конвенції були порушені.

Відтак, судом виконано покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд та створено всі можливості для належної реалізації відповідачем своїх процесуальних прав і обов`язків. Однак, він такими не скористався, відзиву на позовну заяву не подав та допустив повторну неявку, при цьому заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів для розгляду справи по суті, а також те, що позивач щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши доводи на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, установив такі фактичні обставини справи, та відповідні до них правовідносини.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

28 січня 2021 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 підписано Додаток про відкриття кредитної лінії № ПКК/60108 до заяви-договору №2625801878821/980/РК від 08.08.2019 (надалі Договір) (а.с. 119).

За умовами Договору банк зобов`язався надати такі банківські послуги: відкрити рахунок та виконувати операції за рахунком у гривні № НОМЕР_2 ; в межах ліміту кредитування, встановленого у розмірі та на умовах обумовлених цим додатком, Заявою-Додатком та чинними на момент укладення додатку умовами Правил ФО і Тарифів, відкрити клієнту кредитну лінію, в межах якої надавати йому грошові кошти згідно з цим Додатком, Правилами ФО та Тарифами, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі передбачені Додатком, Правилами ФО та Тарифами (а.с. 119).

Сторони досягли згоди щодо умов кредитування:

максимального ліміту кредитної лінії - 200000,00 грн;

терміну кредитної лінії до 27.01.2024;

фіксованої процентної ставки у розмірі 30% річних з дати видачі кредиту, крім періоду, вказаного у п.1.3.2.3.2.2. Додатку до дати повернення кредиту у повному обсязі. Пунктом 1.3.2.3.2.2. визначено, що у разі погашення повного кредиту не пізніше останнього дня кожного календарного місяця, наступного за місяцем отримання кредиту відсотки становлять 0,00001% річних (п.1.3.2 Договору).

Орієнтована реальна річна процентна ставка 46,09% річних (п. 1.3.2.3.3. Договору).

Орієнтована загальна вартість кредиту становить 240 819,44 грн (п. 1.3.2.3.4. Договору).

Клієнт, шляхом підписання цього Додатку, надає пряму та безумовну згоду щодо прийняття будь-якого розміру поточного ліміту кредитної лінії, встановленого банком та повідомленого клієнту в порядку, визначеному п.1.3.2.6.2 цього додатку (п. 1.3.2.6.3. Договору).

Клієнт, не пізніше останнього дня кожного календарного місяця, починаючи з наступного календарного місяця за місяцем в якому виникла кредитна заборгованість, зобов`язується здійснювати погашення кредиту у сумі 5% від розміру фактичної заборгованості за кредитом станом на кінець попереднього календарного місяця (далі Мінімальний платіж), а також сплачувати банку, нараховані проценти, комісії та інші платежі, передбачені кредитним договором та/або тарифами (п. 1.3.2.7.2. Договору).

Також відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с. 120).

В цей же день відповідачем підписано анкету-заяву №60108 на отримання ліміту за кредитною карткою, в якій зазначено суму бажаного кредитного ліміту 60 026,00 грн, строк надання кредитного ліміту 36 місяців, щомісячний платіж 4 551,97 грн та проценту ставку 30%. Підписанням анкети відповідачем підтверджено ознайомлення з умовами надання кредиту, викладеними в пам`ятці клієнту, отриманням примірника пам`ятки (а.с. 124).

З виписки за по особовим рахункам відповідача за період 28.01.2021 16.12.2025 вбачається, що АТ «Кредобанк» відкрило на ім`я відповідача відповідні рахунки, з перерахуванням перераховані кредитні кошти, а відповідач активно користувався кредитними коштами (а.с. 9-118).

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача за Договором станом на 16.12.2025 становить 32 638,80 грн, з яких:

14 134,31 грн простроченої заборгованості за тілом кредиту;

18 504,49 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами

Позивач рекомендованим листом, вкладеним у цінний лист 17.09.2025 скерував на адресу позивача повідомлення-вимогу від 15.09.2025 за Кредитним договором № 833/5870729-СК від 24.01.2019 (а.с. 213-216 зворот), у якій вимагав повернути наданий кредит та нараховані проценти упродовж 30 календарних днів, з дати одержання повідомлення, але в будь-якому випадку, не пізніше 45 календарних днів, з дня направлення указаної вимоги.

Станом на день розгляду справи зобов`язання за кредитним Договором відповідачем належним чином не виконано, доказів зворотного суду не надано.

Як вбачається з наданого суду розрахунку АТ «Кредобанк» нараховувало заборгованість за процентами по кредиту у період 28.01.2021 16.12.2025 і станом на 16.12.2025 загальна заборгованість відповідача становила 36 785,75 грн та складалась із:

24 208,26 грн суми заборгованості за тілом кредиту;

12 577,49 грн суми заборгованості за відсотками (а.с. 8).

Супровідним листом від 13.10.2025 вих.№6220/2025, вкладеним у цінний лист та скерований відповідачу засобами поштового зв`язку 17.10.2025 позивач вимагав у позичальника усунути порушення кредитних зобов`язань упродовж 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання вимоги та погасити прострочену заборгованість, розмір якої на дату надсилання вимоги становив 26 523,25 грн (а.с. 144-148).

Станом на день розгляду справи зобов`язання за кредитним Договором відповідачем належним чином не виконано, доказів зворотного суду не надано.

Оцінка судом

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

На підставі статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Відповідно до частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Суд дійшов висновку, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного кредитного договору. Після підписання Договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки.

Суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що у даній справі договір у встановленому законом порядку відповідачем оспорювався чи визнавався недійсним.

З урахуванням принципу тлумачення «favor contractus» (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі №607/11746/17 (провадження № 61-18730св20).

Як вказано у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) тлумачення ст. 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право -обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 у справі №334/3056/15 зазначив, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розміру, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Такий висновок узгоджується з постановами Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №200/5647/18, від 28.10.2020 у справі №760/7792/14-ц, від 17.12.2020 у справі №278/2177/15-ц, від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц, від 07.12.2022 у справі №298/825/15-ц.

Суд вважає доведеним факт надання Банком грошових коштів (кредиту) відповідачу.

Дослідивши наявну у матеріалах справи виписку судом встановлено, що її дані повністю відповідають наданому позивачем розрахунку та вимозі, про усунення порушень кредитних зобов`язань.

За змістом зазначеної виписки відповідач отримав кредитні кошти, користувався ними та частково виконував зобов`язання щодо їх повернення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи виписки судом встановлено, що відповідач отримав кредитні кошти, користувався ними та частково виконував зобов`язання щодо їх повернення у строки та в розмірі, обумовленому сторонами, що свідчить про визнання ним укладення договору, погодження умов кредитування та користування кредитом.

Отже, наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується факт укладення відповідачем кредитного договору, зазначеного у позові.

Згідно з правовим висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), не можна вважати неукладеним договір після його повного або часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

Звернувшись з повідомленням вимогою 13.10.2025 вих.№6220/2025 щодо дострокового повернення коштів за Договором протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання повідомлення, але не пізніше 45 (сорока п`яти) календарних днів з дня направлення повідомлення, банк змінив строк виконання зобов`язань за кредитним договором. Відтак останнім днем кредитування є 45 календарний день з дня направлення банком повідомлення, тобто 01.12.2025.

Велика Палата Верховного Суду 28 березня 2018 року у постанові у справі №444/9519/12 зробила висновок, відповідно до якого припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечується частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Пред`явивши до позичальника досудову вимогу, Банк просив виплатити існуючу заборгованість, а у разі невиконання вимоги достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі в розмірі 35 997,29 грн.

Отож, після пред`явлення вимоги право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 35 997,29 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позову на відповідача.

При зверненні до суду позивачем сплачено 3328,00 грн. судового збору (а.с. 7, 161).

Позовні вимоги задоволені частково в розмірі 35 997,29 грн, що становить 97,86 % (35 997,29 х 100 % : 36 785,75), а тому судовий збір у пропорційному розмірі 3 256,78 грн потрібно покласти на відповідача.

Стосовно стягнення витрат на правову допомогу.

Представник позивача просить суд стягнути на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 3 678,57 грн (10% ціни позову).

Згідно з частинами 1, 2ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України та підтвердження витрат на правову допомогу представником банку надано:

-окремі сторінки (першу, яка стосується визначення термінів та останню із 17 аркушів) договору про надання правової допомоги від 11.02.2019, укладеного між АТ«Кредобанк» та АО «Бізнесі Право». Згідно із наданого договору не вбачається, що адвокатським об`єднанням, передбачалося здійснення представництва у суді, підготовка позовної заяви чи інша правова допомога, безпосередньо пов`язана з розглядом справи. Крім цього, на наданих аркушах відсутні умови про оплату гонорару та інших витрат, тож договір не містить відомостей щодо розміру та порядку оплати наданих послуг, їх обсягу, а лише містить перелік додатків (№1-9), які логічно та послідовно не узгоджуються з попередньою сторінкою (а.с.155-156).

Крім цього, позовну заяву підписано адвокатом Павленком С.В., який для підтвердження повноважень надав копію довіреності №14132, виданої 04.12.2025 безпосередньо банком в особі в.о. Голови правління Кіркача А.Є. (а.с. 157) та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЧН №000531 (а.с. 158). Відтак, зв`язку представника із АО «Бізнес і Право» не встановлено.

Будь-які інші дані, з яких суд може встановити розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи у матеріалах справи відсутні, що є підставою для відмови у стягненні з відповідача витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 280-282, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» 35 997 (тридцять п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) гривень 29 копійок заборгованості за кредитним договором № ПКК/60108 від 28.01.2021.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК 3 256 (три тисячі двісті п`ятдесят шість) гривень 78 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної чинності, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повний текст рішення у справі № 465/1899/26 складено 26.06.2026.

Суддя: Баран О.І.