Рішення № 137738561, 25.06.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/10045/24

категорія 113050100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України щодо встановлення належного причинного зв`язку захворювання та смерті ОСОБА_2 , а саме: "Так, пов`язане із захистом Батьківщини" замість відображеного у протоколі засідання Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України №2608 від 12.04.2024 із зазначенням: "Так, пов`язане з проходженням військової служби";

- зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних сил України переглянути причинний зв`язок захворювання та смерті ОСОБА_2 , відображеного у протоколі засідання Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України №2608 від 12.04.2024.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_2 . За життя її чоловік був військослужбовцем, мав інвалідність ІІ групи, інвалід армії. Крім того, приймав безпосередню участь в АТО, яка проводилась на території Донецької та Луганської областей. У подальшому, ОСОБА_1 подала необхідні документи для проходження посмертного МСЕК у м.Києві щодо її померлого чоловіка. За результатом наданих документів комісія відповідача провела засідання, де згідно з протоколом №2608 від 12.04.2024 по встановленню причинного зв`язку з захворювання та причин смерті ОСОБА_2 , 1969 р.н. з військовою службою, прийшла до висновку: Захворювання капітана у відставці ОСОБА_2 , 1969 р.н.: «Кровотеча з гострої виразки шлунка. Ділятаційна кардіоміопотія. Недостатність кровообігу», яке послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть №512 від 30.11.2019, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02.12.2019, військово-обліковими та медичними документами Захворювання, яке призвело до смерті та причина Так, пов`язані з проходженням військової служби. Отримавши даний витяг з наведеним вище формулюванням причинного зв`язку смерті її чоловіка, позивачка вважає, що такий висновок, саме в частині «Так, пов`язані з проходженням військової служби» є неправильним, належним на її думку є висновок в даній частині саме: «Так пов`язані із захистом Батьківщини». Позивачка вважає, що для такого висновку існують всі підстави, а тому звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення) виклику учасників справи.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують звернення позивача за медичною допомогою, з приводу його захворювань, під час безпосередньої участі в бойових діях, а також медичні документи, які підтверджують те, що захворювання позивача етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до такого висновку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_2 .

За життя її чоловік був військослужбовцем, мав інвалідність ІІ групи, інвалід армії. Крім того, приймав безпосередню участь в АТО, яка проводилась на території Донецької та Луганської областей.

У подальшому, ОСОБА_1 подала необхідні документи для проходження посмертного МСЕК у м.Києві щодо її померлого чоловіка.

Під час звернення позивачка надавала комісії відповідача певний перелік документів, які зокрема підтверджували той факт, що її чоловік за життя приймав безпосередню участь в АТО, яка проводилась на території Донецької та Луганської областей.

04 квітня 2024 року відповідач додатково запросив виписні епікризи чоловіка позивача з закладів охорони здоров`я до квітня 2025 року, також постанови ВЛК (свідоцтва про хвороби), на підставі яких її чоловік був 22.04.2022 був звільнений з військової служби у відставку за станом здоров`я.

За результатом наданих документів комісія відповідача провела засідання, де згідно з протоколом №2608 від 12.04.2024 по встановленню причинного зв`язку з захворювання та причин смерті ОСОБА_2 , з військовою службою, прийшла до висновку: Захворювання капітана у відставці ОСОБА_2 , 1969 р.н.: «Кровотеча з гострої виразки шлунка. Ділятаційна кардіоміопотія. Недостатність кровообігу», яке послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть №512 від 30.11.2019, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02.12.2019, військово-обліковими та медичними документами Захворювання, яке призвело до смерті та причина Так, пов`язані з проходженням військової служби.

Отримавши даний витяг з наведеним вище формулюванням причинного зв`язку смерті її чоловіка, позивачка вважає, що такий висновок, саме в частині «Так, пов`язані з проходженням військової служби» є неправильним, належним на її думку є висновок в даній частині саме: «Так пов`язані із захистом Батьківщини», а тому звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них є Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-XII, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Як вже зазначалося, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_2 .

За життя її чоловік був військослужбовцем, мав інвалідність ІІ групи, інвалід армії. Крім того, приймав безпосередню участь в АТО, яка проводилась на території Донецької та Луганської областей.

Відповідно до витягу із послужного списку особово-пенсійної справи №ХЗ-72341 09.07.2015 року був призваний по частковій мобілізації до збройних сил України згідно указу Президента України від 14.01.2015.

З 11.09.2015 обіймав посаду заступника командира мотопіхотної роти по роботі з особовим складом НОМЕР_2 окремого мотопіхотного батальйону НОМЕР_3 окремої гв.механізованої бригади ОК « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Крім того, факт того, що чоловік позивача під час проходження військової служби здійснював захист батьківщини підтверджується наступними доказами:

- витягом з наказу керівника сектору «С» від 29.09.2015 року №275, відповідно до якого чоловік позивачки прибув до складу сил та засобів сектору « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО для виконання службових (бойових) завдань;

- посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_4 від 20.09.2016;

- військовим квитком офіцеру запасу серії НОМЕР_5 , де зазначено, що він брав участь в АТО на території Донецької та Луганської областей;

- витягом з наказу Антитерористичного центру при СБ України №11від 11.01.2016 відповідно до якого чоловік позивача прибув до складу сил та засобів ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО;

- витягом з наказу Антитерористичного центру при СБ України, командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » №59 від 26.02.2016;

- наказом Міністерства оборони України №113 від 22.04.2016;

- довідкою про безпосередню участь в АТО №252 від 22.04.2016.

У подальшому, ОСОБА_1 подала необхідні документи для проходження посмертного МСЕК у м.Києві щодо її померлого чоловіка.

Під час звернення позивачка надавала комісії відповідача певний перелік документів, які зокрема підтверджували той факт, що її чоловік за життя приймав безпосередню участь в АТО, яка проводилась на території Донецької та Луганської областей.

04 квітня 2024 року відповідач додатково запросив виписні епікризи чоловіка позивача з закладів охорони здоров`я до квітня 2025 року, також постанови ВЛК (свідоцтва про хвороби), на підставі яких її чоловік був 22.04.2022 був звільнений з військової служби у відставку за станом здоров`я.

За результатом наданих документів комісія відповідача провела засідання, де згідно з протоколом №2608 від 12.04.2024 по встановленню причинного зв`язку з захворювання та причин смерті ОСОБА_2 , з військовою службою, прийшла до висновку: Захворювання капітана у відставці ОСОБА_2 , 1969 р.н.: «Кровотеча з гострої виразки шлунка. Ділятаційна кардіоміопотія. Недостатність кровообігу», яке послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть №512 від 30.11.2019, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02.12.2019, військово-обліковими та медичними документами Захворювання, яке призвело до смерті та причина Так, пов`язані з проходженням військової служби.

Отже, відповідач, з необґрунтованих причин не вважав, що смерть чоловіка позивачки настала пов`язана «із захистом батьківщини».

Відповідно до підпункту "д" пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17.11.2008р. № 1109/15800 (зі змінами) (далі Положення № 402), постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в формулюванні д) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України».

Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту (під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів).

Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.

Наведене вище, прямо свідчить про наявність у чоловіка позивача повного права на визначення того, що визначена у останнього хвороба пов`язана із захистом Батьківщини.

Разом з тим, наявність військово-облікових, медичних документів переконливо свідчать про сукупність фактів, що давало відповідачу підстави для зазначення саме формулювання причини смерті відповідно до підпункту «ґ» пункту 21.5 розділу ІІ Положення №402 «Захворювання, так, пов`язане із захистом Батьківщини». Однак, відповідач помилково прийшов до неправильного формулювання, чим порушив права позивача.

Відповідно до статті 4, 5 Закону №3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Відповідно до пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" чинність цього Закону поширюється на:

- сім`ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), а також наслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.

Відповідно до ст.70 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" від 19.11.1992 № 2801-XII, Військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико- соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За п.1.1 глави 1 розділу І Положення, Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення, Військово-лікарська експертиза це, зокрема: установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Згідно пункту 1.3 глави 1 розділу І якого, основним завданнями військово-лікарської експертизи є, серед іншого: визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні ВЛК є військово- медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

Відповідно до пп.2.3.3 п.2.3 глави 2 Розділу І Положення № 402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: серед іншого, розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи підпорядкованих ВЛК; проведення спільно з головними (провідними) медичними спеціалістами та іншими лікарями-спеціалістами аналізу й оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших контингентів, розробка пропозицій для покращення військово-лікарської експертизи; організація та керівництво науковою роботою з питань військово-лікарської експертизи у підпорядкованих ВЛК; підготовка та вдосконалення кадрів для ВЛК; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.

За приписами пп.2.3.4 п.2.3 глави 2 Розділу І Положення № 402 ЦВЛК має право, серед іншого:

- оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І цього Положення;

- перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у військових, цивільних лікувальних закладах, військових частинах; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах, медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи;

- витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів адміністративного розслідування, матеріалів дізнання або судового розгляду, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів- спеціалістів Головного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово- лікарської, лікарсько-льотної експертизи;

- перевіряти у військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я України організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів; запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).

Положення № 402 передбачено право ЦВЛК витребувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, водночас, даною нормою, не визначено коло осіб (органів, підприємств), у яких ЦВЛК має витребувати необхідні документи.

Пунктом 21.9 глави 21 Розділу ІІ Положення №402 закріплено, що визначення причинного зв`язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, колишнього військовослужбовця, проводиться штатними ВЛК.

Відповідно до п.20.1 глави 20 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення.

Згідно із п. 20.7 глави 20 розділу ІІ Положення №402 постанови, які приймає ВЛК із встановлення причинного зв`язку захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва), наведені у главі 21 розділу II цього Положення.

Причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19. У випадку відсутності підстав для зміни або визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, протокол не складається, а заявнику надається письмове роз`яснення. (пункт 21.3 глави 21 розділу І Положення № 402).

Тобто, відповідач мав право надати заявнику роз`яснення лише у випадку відсутності підстав для визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 глави 21 Положення №402, в іншому випадку, зобов`язаний був прийняти постанову із встановленням причинного зв`язку захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва).

За пунктом 21.30. Постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), що зумовило безпосередню, основну причину смерті, приймається в одному із формулювань, вказаних у пунктах 21.5, 21.6 розділу II цього Положення, з обов`язковим додаванням перед словом «ТАК» або «НІ» слів «яке призвело до смерті, та причина смерті».

У випадках коли причину смерті не встановлено, ВЛК приймає постанову про причинний зв`язок смерті військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби) з військовою службою, а у постанові про причинний зв`язок слова «Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), яке призвело до смерті, та причина смерті» не зазначаються.

У відповідності до пункту 21.5. Постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема:

д) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України».

Зазначена постанова приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (травм, контузій, каліцтв), якщо вони одержані до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки поранення (травми, контузії, каліцтва) і придатність до військової служби або одержаних після звільнення з військової служби:

д) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України».

Спірним питання у цій справі є прийняття постанови РВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв на підставі підпункту «д» пункту 21.5 пункту 21 розділу II Положення № 402.

Фактичним предметом оскарження є протокол ЦВЛК по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, із формулюванням такого змісту: «Захворювання і причина смерті, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби».

Як вказувалось раніше, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного протоколу ЦВЛК ЗСУ не вірно визначено формулювання про причинний зв`язок захворювання та причину смерті вказавши "Так, пов`язані з проходженням військової служби".

Письмові матеріали позову свідчать про те, що смерть трапилася внаслідок захворювання, яке досягло розвитку саме у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, як це передбачено пп. «д» п. 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення №402. Отже, ВЛК мала скласти протокол із зазначенням причини смерті, як такої, що пов`язана із захистом Батьківщини.

Для визначення причинного зв`язку захворювань позивача із захистом Батьківщини ЦВЛК ЗС України необхідно встановити чи виникли його захворювання у періоди участі в антитерористичній операції, або захворювання, яке виникло до цього періоду, що є визначальною умовою стосовно кваліфікації смерті особи.

У випадку виникнення захворювань у військовослужбовців, які брали участь в антитерористичній операції у період її проведення, якщо захворювання виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до діючої армії, досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, що мало місце у даному випадку, постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються у формулюванні «Захворювання, так, пов`язане із захистом Батьківщини».

Для визначення причинного зв`язку захворювань чоловіка позивача із захистом Батьківщини необхідним є встановлення чи виникли захворювання чоловіка позивача або чинники які вплинули на її виникнення в період його служби під час безпосередньої участі в Антитерористичній операції, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби.

Слід окремо зазначити, що саме на відповідача покладається обов`язок повного та всебічного з`ясування всіх обставин та прийняття єдиного правильного висновку щодо встановлення причинного зв`язку смерті особи, зокрема і в наслідок захисту батьківщини.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь- які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).

Як вказувалось раніше, матеріали позову містять копії письмових доказів, відповідно до яких чоловік позивача у період з 2015-2016 проходив військову службу у складі сил та засобів збройних сил, які залучалися та брали безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, з метою виконання службових (бойових) завдань.

Відповідачем належним чином не досліджувалось та не перевірялося питання можливості того, що чинники які стали підставою для захворювання виникли та безпосередньо впливало під час безпосередньої участі в Антитерористичній операції.

Зазначене не досліджувалось відповідачем при прийняті оскаржуваного висновку.

Отже, у матеріалах медичної справи відсутні належні, допустимі та достатні докази щодо вжиття відповідачем, при розгляді документів померлого будь-яких дій з метою належного встановлення обставин та чи виникло його захворювання, якими спричинена смерть саме в період служби та/або початок захворювання яких був в період перебування в лавах Збройних Сил України та безпосередньої участі в Антитерористичній операції.

Щодо посилання відповідача на ненадання позивачем доказів, які підтверджують, що в період служби та безпосередньої участі в АТО у її чоловіка позивачки виникли вищезазначені захворювання, то таке суд оцінує критично, оскільки відповідно до Положення № 403 саме відповідач уповноважений перевіряти та витребувати відповідні докази для встановлення всіх обставин для подальшого прийняття правильного та законного рішення.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Вказані вище захворювання у чоловіка позивача розвинулось під час проходження ним військової служби, при цьому, у сукупності встановлених обставин зазначене свідчить про відповідність формулюванню підпункту «д» пункту 21.5 розділу ІІ Положення №402 «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини».

При цьому, за наслідком системного аналізу вказаних правових норм можна зазначити, що функції щодо встановлення причинного зв`язку смерті покладаються саме на ЦВЛК, з яких утворюються в установленому порядку, яке в своїй діяльності керуються Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта. Таке право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, визначення причинного зв`язку захворювання та смерті, є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Суд не може підміняти компетенцію іншого органу та приймати рішення про наявність причинного зв`язку смерті з профзахворюванням. Суду лише перевіряє правомірність дій та рішень відповідача, їх відповідність законам України та підзаконним нормативно-правовим актам.

Отже, суди позбавлені можливості оцінювати обґрунтованість медичних висновків при прийнятті певного рішення, оскільки не є спеціалізованими установами в медичній сфері, суди вправі перевірити законність висновку лише в межах дотримання процедури його прийняття, а оцінка підставності висновку виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального та процесуального права.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17.03.2020 справа №240/7133/19, від 08 серпня 2019 року справа №820/11362/15.

Враховуючи викладені вище правові норми та беручи до уваги дискреційні повноваження відповідача щодо встановлення причинного зв`язку смерті особи та захворювання, ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання Центральну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України переглянути причинний зв`язок захворювання та смерті ОСОБА_2 , відображений у протоколі засідання Центральної військово- лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №2608 від 12 квітня 2024 року.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Проаналізувавши вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій, а тому, з огляду на з`ясовані обставини справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

У силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (вул. Госпітальна, 16, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ: 08356179) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо встановлення належного причинного зв`язку захворювання та смерті ОСОБА_2 , а саме: "Так, пов`язане із захистом Батьківщини" замість відображеного у протоколі засідання Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України №2608 від 12.04.2024 із зазначенням: "Так, пов`язане з проходженням військової служби".

Зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України переглянути причинний зв`язок захворювання та смерті ОСОБА_2 , відображеного у протоколі засідання Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України №2608 від 12.04.2024.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25 червня 2026 року.

Суддя Р.М.Шимонович