Ухвала суду № 137738454, 26.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 червня 2026 року Справа № 160/17485/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., розглянувши в м. Дніпро матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

22.06.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, у якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.07.2025 до 18.06.2026 (не більше шести місяців, визначених у новій редакції статті 117 КЗпП України);

- стягнути з 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.07.2025 до 18.06.2026 у розмірі 126693,20 грн;

- визнати протиправною бездіяльність 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 16.07.2025, та належного грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до 19.05.2023 та з 18.06.2025 до 16.07.2025, виплачених 19.06.2026;

- зобов`язати 8 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, за період з 01.12.2015 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 16.07.2025, та належного грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до 19.05.2023 та з 18.06.2025 до 16.07.2025, виплачених 19.06.2026 у розмірі 126693,20 грн.

Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали позовної заяви відповідно до вимог частини 1 статті 171 КАС України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, зважаючи на такі обставини.

Згідно з пунктами 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Згідно з п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Частиною 4 статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з частиною 2 статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Статтею 94 КАС України визначено загальні вимоги щодо оформлення письмових доказів, до яких належать і документи.

Відповідно до положень ч. 1, ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно з наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144 з 1 вересня 2021 року набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».

Відповідно до вимог пункту 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

Суд зазначає, що копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку, тому кожний аркуш поданої в копії документу повинен відповідати вимогам, викладеним у ст. 94 КАС України та Вимогам до оформлення документів ДСТУ 4163:2020.

Проте, позивачем не в повному обсязі дотримано вищевказаних вимог - додані до позовної заяви в копіях документи (витяг із наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області № 388 від 16.07.2025 та довідка про грошове забезпечення ОСОБА_1 № 49-8-01-4727/49-8-07 від 05.08.2025), не містять відміток про їх засвідчення.

Додана до позовної заяви копія витягу з наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області № 388 від 16.07.2025 частково непридатна до читання.

Крім того, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 8 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

До позовної заяви ОСОБА_1 не додано документа про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону. У позовній заяві зазначено підставою звільнення позивача від сплати судового збору п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Позивачі під час розгляду справ про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Аналогічний висновок щодо застосування наведених норм права викладений у постановах Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 380/8976/21, від 07.12.2023 у справі № 560/11400/23.

Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19 дійшов висновку, що на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду позову майнового характеру фізичною особою встановлено ставку судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3328,00 грн.

Позивач зазначив, що сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 126693,20 грн.

Беручи до уваги вищенаведене сума судового збору за подання до суду позовної заяви про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 1331,20 грн (3328,00 х 0,4), яку необхідно сплатити за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків позовної заяви, який становить 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання (надіслання) до суду:

- належним чином засвідчених належної якості (придатних до читання та які в повному обсязі відтворюють зміст документа) копій документів, доданих до позовної заяви, перелік яких наведено у мотивувальній частині цієї ухвали, у двох примірниках (кожний аркуш поданого в копії документу повинен містити відмітку про засвідчення копії документа, яка складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії);

- документа про сплату судового збору в сумі 1331,20 грн або документів, що підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 КАС України, з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Рянська