Ухвала суду № 137737219, 26.06.2026, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/2315/2026

Справа № 537/4132/26

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.06.2026 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука у складі головуючого судді Мурашової Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ігоря Сердюка, буд.43), за участі третьої особи: приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовського Анатолія Григоровича, про зняття арешту з нерухомого майна,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участі третьої особи приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовського А.Г., в якій просить зобов`язати Автозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати арешт з нерухомого майна, а саме, квартири АДРЕСА_2 , яка належить померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , накладений у ВП №7687938 на виконання виконавчого листа №2-115 від 05.08.1999 року, реєстраційний номер обтяження 8843974 від 30.06.2009 року.

Одночасно позивач подала до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі.

Ознайомившись із матеріалами позову, суддя встановив наступне.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання (ч.5 ст.136 ЦПК України).

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту цієї норми, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Згідно зі ст.12 ЦПК України особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до п.29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Суд враховує, що позивач не навела підстав для розстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, не надала належних і допустимих доказів її неплатоспроможності станом на час звернення з відповідним клопотанням до суду, які б свою чергу давали підстави для розстрочення сплати судового збору.

З огляду на викладене відсутні підстави розстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у відповідності до ст.136 ЦПК України, тому слід відмовити в задоволенні клопотання.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст.175 ЦПК України, а також вимогам ст.177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат відповідно до ч.1 ст.1 ст.9 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з ч.1, ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

За змістом ст.4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений: на 1 січня 2026 року 3 328 гривень.

Отже, за вимогу немайнового характеру позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. (3 328,00 грн. х 0,4= 1 331,20 грн.).

Вказану суму судового збору 1 331,20 грн. необхідно сплатити за такими реквізитами: Отримувач: ГУК у Полтавській області/Крюківський/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ): 37959255, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, номер рахунку: UA858999980313121206000016718, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;_____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Крюківський районний суд м. Кременчука (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху.

В свою чергу, звертаю увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Роз`яснити позивачу, що за правилами ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Одночасно суд вважає за необхідне роз`яснити, що позивач зобов`язаний зазначити належного відповідача, звертаючись до суду з позовом. Звернення позовних вимог до неналежного відповідача є підставою для відмови в задоволенні позову. Належним відповідачем у спорах про скасування арешту майна є особа, в інтересах якої такий арешт накладений. Належність зазначеного у позові відповідача підлягає ретельній перевірці під час розгляду справи та ухвалення рішення, з врахуванням факту, що Автозаводський ВДВС у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області у листі №73755 від 27.04.2026 року надав відповідь: арешт на спірне майно було накладено державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого провадження №7687938 з примусового виконання виконавчого листа №2-115, виданого 05.08.1999 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області про стягнення зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 4326 грн.

Керуючись ст.ст. 136, 175, 177, 185, 352, 353 ЦПК України, суддя

у х в а л и в:

Відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участі третьої особи: приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовського Анатолія Григоровича, про зняття арешту з нерухомого майна залишити без руху.

Надати позивачу ОСОБА_1 та її представнику адвокату Шудрі В.І. строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду, протягом трьох днів з дня вручення копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Мурашова Н.В.