Ухвала суду № 137737061, 24.06.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2664/21

Провадження № 2-92/26

У Х В А Л А

24 червня 2026 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Рабчун Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Колісник К.С.,

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Свиридовського О.А.,

представника відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Олексіюка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Козинської селищної ради Обухівського району, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області про передачу у власність земельних ділянок, визнання незаконною та скасування державної реєстрації свідоцтв про права власності, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, стягнення моральної шкоди, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Обухівської міської ради, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Дев`ята Київська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Вербовський Валерій Мирославович,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Обухівського районного суду Київської області перебуває вказана справа.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно висновку судового експерта Свістунова І.С. за результатами проведеня земельно-технічної експертизи №1287/01-2022 від 14.01.2022 за результатами зіставлення межі земельної ділянки ОСОБА_1 , яка належить на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 09.04.1998 року (бланк серії ІІІ-КВ №097880 та зареєстрований за №1603) та межі якої визначені технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , яка складена Державним підпиємством «Центр державного земельного кадастру» станом на 2021 рік із земельними ділянками з кадастровими номерами 3223186801:13:009:0171, 3223186801:13:009:0172, 3223186801:13:009:0173, 3223186801:13:009:0174, встановлено, що на земельну ділянку площею 0,6010 га в площині накладається земельна ділянка з кадастровим номером 3223186801:13:009:0171, площа накладення становить 2500 кв.м., 3223186801:13:009:0172, площа накладення становить 2500 кв.м., 3223186801:13:009:0174 площа накладення становить 737 кв.м.; площею 0,25 га в площині накладається на земельні ділянки 3223186801:13:009:0173 площа накладення становить 1128 кв.м., 3223186801:13:009:0174 площа накладення становить 1263 кв.м.

Крім того, суду представлено висновок експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою № 1179/12/2024 від 30.12.2024 року.

Суть пізнішого висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою №1179/12/2024 від 30.12.2024 року полягає в тому, що координати поворотних точок, що містяться у Проєкті технічної документації Позивача не можуть бути використані для дослідження, оскільки сам Проект технічної документації є незаконним.

Висновок земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою 2024 року стверджує про неможливість визначити (встановити) чи порушують межі або накладаються земельні ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером 3223186801:13:009:0171, площею 0,25 га з кадастровим номером 3223186801:13:009:0172, площею 0,20 га з кадастровим номером 3223186801:13:009:0174 повністю або частково на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії III-КВ №097880, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1603 від 09.04.1998 року, через відсутність визначених на законній підставі координат поворотних точок меж земельних ділянок Позивачки.

З огляду на вищезазначене судом поставлено на обговорення питання щодо призначення експертизи судом у даній справі.

Сторони у справі заперечували проти призначення експертизи судом у даній справі.

Так, представник позивача наполягав на тому, що усі обставини у даній уже були встановлені, крім того, у справі достатньо доказів для висновку, що має місце накладення земельних ділянок.

Представник відповідача стверджував, що не існує конфлікту між висновками експертів в оцінці "накладки" координат земельних ділянок. Проте, суть пізнішого висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою № 1179/12/2024 від 30.12.2024 року полягає в тому, що координати поворотних точок, що містяться у Проекті технічної документації Позивача не можуть бути використані для дослідження, оскільки сам Проект технічної документації є незаконним.

Вислухавши думку сторін, оглянувши матеріали справи та дослідивши клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватись завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Як слідує зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, якщо для цього необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 даного кодексу, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Таким чином, призначення експертизи є частиною дослідження обставин у справі та, у сукупності з іншими обставинами, дозволить суду максимально повно з`ясувати обставини у справі, сприятиме встановленню істини.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» закріплено, що враховуючи принцип безпосередності судового розгляду (стаття 159 ЦПК), рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Таким чином, суд не даючи оцінку правовим відносинам між сторонами у справі, не в праві позбавляти дозволених законом та обраних заявником та іншими особами, які беруть участь у справі, засобів доказування, оскільки за такої ситуації це порушить його права у цивільному процесі, свідчитиме про порушення принципу диспозитивності та об`єктивного судового розгляду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Пунктом 17 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 5 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" передбачено, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Для з`ясування питання, чи накладаються спірні земельні ділянки, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.

Крім того, висновки експертів, що представлено сторонами у даній справі, викликають сумніви щодо їх правильності.

Отже, у даній справі наявна сукупність умов для призначення судом експертизи у даній справі.

Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв`язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року у справі № 201/15019/14-ц).

Процесуальним законом передбачено дві підстави для призначення судом повторної експертизи, а саме: у випадку, якщо висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 грудня 2022 року у справі № 686/15304/14).

Оскільки для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин у даній справі, необхідні спеціальні знання, і висновок експертизи матиме важливе значення для правильного вирішення справи, необхідно призначити експертизу, доручивши проведення експертизи установі запропонованій представником позивача - Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

Крім того, представником позивача представлено суду додаткові докази , а саме, - рішення державного кадастрового реєстратора від 15.12.20221 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Представник відповідачів заперечував щодо долучення нових доказів до матеріалів справи, посилаючись на те, що відповідно до ч. 8 ст. 83 ЦПК докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Позивач не повідомив суд про необхідність надання йому додаткового строку для подання цих доказів.

Суд погоджується з доводами представника відповідача щодо недотримання позивачем порядку подання доказів.

Водночас, та обставина, що висновок експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою № 1179/12/2024 від 30.12.2024 року було представлено відповідачем суду уже під час нового розгляду цієї справи зумовлює необхідність надання позивачеві можливості подати додаткові докази з огляду на рівність прав учасників справи та забезпечення змагальності судового процесу.

Суд зазначає, що повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин є фундаментальним принципом правосуддя.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, ухвалення законного й обґрунтованого рішення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував на те, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною у практиці ЄСПЛ (рішення у справах «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховний суд у справі № 910/5080/21 від 12 липня 2023 року акцентує увагу, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Усебічність дослідження доказів означає те, що суд враховує аргументи всіх осіб, що беруть участь у справі, дослідження та подальшу оцінку доказів проводить не з позиції однієї зі сторін, а з позиції незалежного арбітра.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) під час розгляду справ неодноразово звертав увагу, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх не лише до сторін провадження, але й до національних судів (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 22.06.2006 у справі Miholapa v. Latvia (Михолапа проти Латвії), від 31.05.2007 у справі Andrejeva v. Latvia (Андрєєва проти Латвії), від 21.10.2011 у справі Дія-97? проти України).

Належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити її, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування, це процесуальний обов`язок суду (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 757/28231/13-ц, постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 910/6210/20, від 30.03.2023 у справі № 905/2307/21 (905/496/22)).

ЄСПЛ зазначає, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ Олюджіч проти Хорватії). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах Мала проти України, Богатова проти України).

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі Ван де Гурк проти Нідерландів).

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу (частина перша статті 81 ЦПК України).

Так, 23 грудня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 757/28231/13-ц, провадження № 61-2616св19 (ЄДРСРУ № 93794003) вказав, що належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування, це процесуальний обов`язок суду.

Отже, з урахуванням зазначеного, додатково подані позивачем докази у справі слід долучити до матеріалів справи та дослідити їх під час судового розгляду.

Вирішуючи питання про вид експертизи, суд вважає можливим призначити судову земельно-технічну експертизу.

Витрати за проведення експертизи слід покласти на позивача.

Також, сторонам необхідно роз`яснити наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст.109 ЦПК України.

У той же час, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 252, п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України на час проведення експертизи провадження у даній справі підлягає зупиненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 103, 104, 109, 252, 260, 354 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Долучити до матеріалів справи додатково подані позивачем докази у справі.

Призначити у справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (03170, м. Київ, вул. Велика Кільцева, буд. 4).

На вирішення експерта поставити питання:

1. Чи порушують межі або накладаються земельні ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером: 3223186801:13:009:0171, площею 0,25 га з кадастровим номером: 3223186801:13:009:0172, площею 0,20 га з кадастровим номером: 3223186801:13:009:0174 та площею 0,25 га з кадастровим номером: 3223186801:13:009:0173 повністю або частково на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-КВ № 097880, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1603 від 09.04.1998?

У розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи №372/2664/21.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Витрати за проведення експертизи покласти на позивача.

Попередити сторони про наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст. 109 ЦПК України.

Провадження у справі зупинити до отримання висновку експертизи.

Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

У іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 26.06.2026 року.

Суддя Р.О. Рабчун