Постанова № 137733348, 18.06.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/5778/26

Провадження №: 3/336/2285/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк Ольга Ігорівна, розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 5 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2026 року приблизно о 21.14 годині ОСОБА_1 перебуваючи біля будинку №38 по вул. Миколи Корищенка у м. Запоріжжя, керував автомобілем ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування відповідної категорії. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Притягався постановою ЕНА №4819941 від 26.05.2025 року за ст. 126 ч. 4 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, викликався до суду двічі, як шляхом зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення, так і шляхом направлення СМС-повістки на номер телефону, зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, про причини неявки суд не повідомив.

Як вказував Верховний Суд у постанові від 17.11.2022 року по справі № 560/5541/20, якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.

Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 № 3236/03, § 41 «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП не є обов`язковою, тому враховуючи наведені положення, оскільки ОСОБА_1 був завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи, суд розглянув справу за наявними доказами за його відсутності.

Обставини правопорушення також підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом з місця скоєння правопорушення, копією постанови серії ЕНА №4819941 від 26.06.2025 року, довідкою з бази даних ІПНП, копією постанови Запорізького районного суду Запорізької області від 23.05.2025 року.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 , він їхав по сімферопольській трасі, бачив, що за ним їхали без проблискових маячків. Зупинився біля магазину, вийшов з автомобіля та до нього підійшли без увімкнених бодікамер та почали вимагати документи, не пред`явивши своє службове посвідчення, підвищували свій розмовний тон. Підійшли без ознак правопорушення та вимагали документи.

З дослідженого відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 дійсно керував автомобілем ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Після зупинки поліцейський запитав чи має ОСОБА_1 право керування транспортним засобом, на що водій підтвердив наявність в нього права керування. Згодом, після оголошення водієві підстав для зупинки, ОСОБА_1 почав сперечатись з цього приводу не погоджуючись з твердженням поліцейського.

Поліцейський пред`явив вимогу надати для перевірки посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, оскільки є інформація про те, що особа, яка керує даним транспортним засобом позбавлена права керування, отже така інформація потребує перевірки, а також повідомив про виявлену технічну несправність транспортного засобу, а саме відсутність заднього лівого бризковика, наявність якого передбачена конструкцією автомобіля.

Після цього ОСОБА_1 знову почав висловлювати незгоду з приводу підстав зупинки та зателефонував до поліції на лінію 102. Поліцейські повідомили, що водія не зупиняли. Після того, як ОСОБА_1 зупинився, поліція підійшла до нього з метою перевірки документів, однак ОСОБА_1 повідомляв поліцейським про вимкнені проблискові маячки, отже, вони не зупиняли його та не мають права перевіряти документи.

Поліцейські роз`яснили ОСОБА_1 наслідки ненадання для перевірки документів та ОСОБА_1 пред`явив паспорт. Після встановлення даних про особу, поліцейський повідомив про складання протоколів про адміністративні правопорушення, оскільки ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами.

В подальшому водієві були роз`яснені права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та складено протокол про адміністративне правопорушення.

Постановою серії ЕНА №4819941 від 26.05.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 4 КУпАП за керування автомобілем Rover 820, реєстраційний номер НОМЕР_2 будучи позбавленим права керування транспортними засобами Запорізьким районним судом №12549 від 28.08.2023 року строком на 5 років.

Постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 23.06.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 5 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу (ЄУН 317/2867/25 пр. №3/317/1501/2025).

За відомостями бази даних підсистеми «Адмінпрактика», а саме ІТС «ІПНП України», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення водія не отримував. Постановою про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7093838 від 27.04.2026 року притягався за ст. 126 ч. 4 КУпАП.

Відповідно до пункту 2.1.«А» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

За ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджена дослідженими судом доказами, а його дії суперечать п. 2.1.а ПДР України та ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», тож дії особи суд кваліфікує за ст. 126 ч. 5 КУпАП як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність, судом не встановлено.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, відповідно до ст. 23 КУпАП.

За ст. 30 ч. 3 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Враховуючи обставини правопорушення, данні про особу правопорушника, суд вважає за доцільне призначити стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу, який у власності ОСОБА_1 не перебуває.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 33, 126 ч. 5, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 ч. 5 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адміністративне стягнення за ст. 126 ч. 5 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

У відповідності до положень ст. 30 ч. 3 КУпАП приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 23.06.2025 року, визначивши ОСОБА_1 строк позбавлення права керування транспортними засобами у 9 років 2 місяці 2 дні.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір в сумі 665,60 гривень (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).

Штраф сплачується за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001

Код класифікації доходів бюджету: 21081300

Судовий збір сплачується за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Суддя О.І. Дацюк

Строк пред`явлення виконавчого документу«_____»_______20___року

Постанова набрала законної чинності «_____»_______20___року

Дата видачі «_____»_______20___року