Постанова № 137733347, 18.06.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/5780/26

Провадження №: 3/336/2286/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк Ольга Ігорівна, розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 121 ч. 4 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2026 року приблизно о 21.14 годині ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Миколи Корищенка біля будинку №38 у м. Запоріжжя, керував автомобілем ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому відсутній передбачений конструкцією задній лівий бризковик. Правопорушення вчинено повторно протягом року, притягався постановою серії БАД №868623 від 09.02.2026 року за ст. 121 ч. 1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, викликався до суду двічі, як шляхом зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення, так і шляхом направлення СМС-повістки на номер телефону, зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, про причини неявки суд не повідомив.

Як вказував Верховний Суд у постанові від 17.11.2022 року по справі № 560/5541/20, якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.

Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 № 3236/03, § 41 «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 121 КУпАП не є обов`язковою, тому враховуючи наведені положення, суд розглянув справу за наявними доказами за відсутності ОСОБА_1 .

Обставини правопорушення також підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення, а також відеозаписом з місця скоєння правопорушення, постановою серії БАД №868623 від 09.02.2026 року.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 , він їхав по сімферопольській трасі, бачив, що за ним їхали без проблискових маячків. Зупинився біля магазину, вийшов з автомобіля та до нього підійшли без увімкнених бодікамер та почали вимагати документи, не пред`явивши своє службове посвідчення, підвищували свій розмовний тон. Підійшли без ознак правопорушення та вимагали документи.

З дослідженого відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 дійсно керував автомобілем ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Після зупинки поліцейський запитав чи має ОСОБА_1 право керування транспортним засобом, на що водій підтвердив наявність в нього права керування. Згодом, після оголошення водієві підстав для зупинки, ОСОБА_1 почав сперечатись з цього приводу не погоджуючись з твердженням поліцейського.

Поліцейський пред`явив вимогу надати для перевірки посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а також повідомив про виявлену технічну несправність транспортного засобу, а саме відсутність заднього лівого бризковика, наявність якого передбачена конструкцією автомобіля.

Після цього ОСОБА_1 знову почав висловлювати незгоду з приводу підстав зупинки та зателефонував до поліції на лінію 102. Поліцейські повідомили, що водія не зупиняли. Після того, як ОСОБА_1 зупинився, поліція підійшла до нього з метою перевірки документів, однак ОСОБА_1 повідомляв поліцейським про вимкнені проблискові маячки, отже, вони не зупиняли його та не мають права перевіряти документи.

Поліцейські роз`яснили ОСОБА_1 наслідки ненадання для перевірки документів та ОСОБА_1 пред`явив паспорт. Після встановлення даних про особу, поліцейський повідомив про складання протоколів про адміністративні правопорушення.

В подальшому водієві були роз`яснені права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та складено протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до пункту 31.4.7 «е» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.

За ч. 4 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою серії БАД №868623 від 09.02.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 121 ч. 6 КУпАП за керування т/з без реєстраційних документів на т/з, керування незареєстрованим т/з, керування т/з на якому на одній осі встановлено шини із різними малюнками протектору.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджена дослідженими судом доказами, а його дії суперечать п. 31.4.7 «е» Правил дорожнього руху, тож дії особи суд кваліфікує за ст. 121 ч. 4 КУпАП як керування водієм транспортним засобом, що має інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ст. 121 ч. 1 КУпАП.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність, судом не встановлено.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, відповідно до ст. 23 КУпАП.

За ст. 30 ч. 3 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Враховуючи обставини правопорушення, данні про особу правопорушника, повторність вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121 КУпАП, а також притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 5 КУпАП, суд вважає за доцільне призначити стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк шість місяців.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 33, 121 ч. 4, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 4 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адміністративне стягнення за ст. 121 ч. 4 КУпАП у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців.

У відповідності до положень ст. 30 ч. 3 КУпАП приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 23.06.2025 року, визначивши ОСОБА_1 строк позбавлення права керування транспортними засобами у 4 роки 6 місяців 2 дні.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в сумі 665,60 гривень (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).

Штраф сплачується за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001

Код класифікації доходів бюджету: 21081300

Судовий збір сплачується за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Суддя О.І. Дацюк

Строк пред`явлення виконавчого документу«_____»_______20___року

Постанова набрала законної чинності «_____»_______20___року

Дата видачі «_____»_______20___року