Ухвала суду № 137733255, 24.06.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/11395/25 1-кс/335/2365/2026

24 червня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025082370000194 від 12.11.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 409, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409, ч. 1 ст. 366 КК України, стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополя Запорізької області, українця, громадянина України, командира другого інженерного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні підполковника, з вищою освітою, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 409, ч. 1 ст. 366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

22.06.2026 до слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів.

В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчими слідчого управління ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 12.11.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025082370000194 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 409, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409, ч. 1 ст. 366 КК України.

19.06.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 409, ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України, а саме: в організації ухилення військовослужбовців від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчиненого в умовах воєнного стану; у зловживанні владою або службовим становищем, тобто умисному використанні службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої особи, що спричинило тяжкі наслідки; а також у службовому підробленні, тобто внесенні службовою особою завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів та видачі завідомо неправдивих офіційних документів.

Як зазначено у клопотанні, обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема протоколами допитів свідків, висновком судової почеркознавчої експертизи від 15.06.2026, протоколами оглядів від 02.03.2026, 04.03.2026 та 05.03.2026, висновком судової економічної експертизи від 27.05.2026, протоколами обшуків, тимчасових доступів до речей і документів, оглядів речей та документів, а також іншими матеріалами кримінального провадження, які, як окремо, так і в сукупності, на думку сторони обвинувачення, містять відомості щодо факту та обставин вчинення ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень.

Слідчий зазначає, що інкриміновані ОСОБА_5 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 409 та ч. 1 ст. 366 КК України, відповідно до ст. 12 КК України належать до категорії тяжких злочинів, за вчинення яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.

З урахуванням викладеного, тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, характеру та способу вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, сторона обвинувачення вважає наявними ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Так, обґрунтовуючи ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі. З огляду на тяжкість інкримінованих діянь та суворість можливого покарання, підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність кримінальної відповідальності, може вжити заходів для ухилення від органів досудового розслідування та суду, у тому числі шляхом виїзду за межі України.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий обґрунтовує тим, що досудове розслідування триває, встановлюються обставини кримінального правопорушення та коло причетних осіб. На думку сторони обвинувачення, підозрюваний, перебуваючи на волі, може знищити, приховати або спотворити документи, електронні дані та інші носії інформації, які мають доказове значення у кримінальному провадженні, а також шляхом використання наявних зв`язків впливати на інших осіб з метою приховування чи знищення речей і документів, що мають значення для досудового розслідування. Крім того, підозрюваний може узгоджувати свої дії з іншими особами, причетність яких до вчинення кримінальних правопорушень перевіряється, що, на думку слідчого, може перешкодити встановленню всіх обставин кримінального провадження.

Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення зазначає, що підозрюваний володіє інформацією про анкетні дані свідків у кримінальному провадженні та, використовуючи своє службове становище, може незаконно впливати на них та інших підозрюваних шляхом умовлянь, погроз або інших форм тиску з метою зміни їхніх показань, оскільки між зазначеними особами існують відповідні зв`язки, а досудове розслідування не завершене.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення мотивує тим, що ОСОБА_5 продовжує виконувати обов`язки командира іншої військової частини, у зв`язку з чим, на думку слідчого, у разі незастосування до нього запобіжного заходу або застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, існує ризик вчинення ним інших кримінальних правопорушень аналогічного характеру, а також кримінальних правопорушень щодо свідків з метою впливу на них.

З огляду на викладене сторона обвинувачення вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не зможе запобігти зазначеним ризикам, оскільки не унеможливить його спроб ухилятися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.

У зв`язку з цим сторона обвинувачення вважає, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та досягнення мети, визначеної ст. 177 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому. Посилався на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та наполягав на тому, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Разом із тим прокурор зазначив, що у разі обрання слідчим суддею альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, просив визначити підозрюваному заставу у розмірі понад 174 прожиткових мінімуми для працездатних осіб.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що повідомлена підозра не є достатньо обґрунтованою, містить суперечності щодо правової кваліфікації дій підозрюваного, не конкретизує спосіб та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а викладені в ній фактичні обставини не підтверджують наявності у ОСОБА_5 умислу на організацію ухилення військовослужбовців від проходження військової служби. Також звернув увагу суду на те, що стороною обвинувачення не наведено належних та допустимих доказів існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Ризик переховування обґрунтовується виключно тяжкістю покарання, ризик незаконного впливу на свідків є припущенням, оскільки основних свідків уже допитано, а ризик знищення чи спотворення доказів відсутній, оскільки необхідні документи та матеріали вже вилучені та перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування. Крім того, захисник наголосив на наявності у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, постійного місця проживання, позитивної характеристики, відсутності судимостей та на тому, що ОСОБА_5 проходить військову службу й виконує бойові завдання в умовах воєнного стану. Окремо зазначив, що визначений стороною обвинувачення розмір застави є необґрунтованим та не відповідає майновому стану підозрюваного. У зв`язку з викладеним просив відмовити у задоволенні клопотання про тримання під вартою та застосувати до ОСОБА_5 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі.

Підозрюваний у судовому засіданні проти клопотання слідчого заперечував, підтримав позицію захисника.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що слідчими слідчого управління ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.11.2025 за № 42025082370000194 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 409, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409, ч. 1 ст. 366 КК України, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 409, ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

При вирішенні даного клопотання, слідчий суддя бере до уваги обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України, для обрання запобіжного заходу, та підстави застосування запобіжного заходу, визначені ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи з наявних в наданих слідчому судді матеріалах даних, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 409, ч. 1 ст. 366 КК України.

Доводи сторони захисту в цій частині щодо необґрунтованості підозри слідчий суддя не приймає до уваги, оскільки на даній стадії слідчий суддя не вирішує питання, які вирішуються судом під час судового розгляду, а матеріали клопотання містять достатньо даних для висновку про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.

Таку ж позицію виклав Європейський суд з прав людини у рішенні «Мюррей проти Сполученого Королівства», у якому зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи, про що зазначено у рішенні «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства».

За змістом клопотання слідчого, яке погоджене прокурором, органом досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 встановлено наявність ризиків, визначених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжких та тяжкого злочину, раніше не засуджений, одружений, має постійне місце проживання, військовослужбовець, а також слідчий суддя враховує його вік, міцність соціальних зв`язків, стан здоров`я, майновий стан.

Виходячи із сукупності обставин, встановлених у ході досудового розслідування, тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, а також передбаченого законом покарання за його вчинення, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.

З урахуванням обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, характеру інкримінованих дій, а також того, що повідомлення про підозру ґрунтується, зокрема, на показаннях свідків, які підлягають подальшій перевірці у ході досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків та інших учасників кримінального провадження.

Крім того, як зазначено стороною обвинувачення, підозрюваний може бути обізнаний з колом осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, що підвищує вірогідність впливу на них з метою зміни або спотворення їх показань, а тому ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеним.

Разом із тим, оцінюючи наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що досудове розслідування триває, встановлюється коло осіб, причетних до кримінального правопорушення, а також здійснюється збір та перевірка доказів.

З огляду на викладене, а також враховуючи доводи сторони обвинувачення про можливість знищення або спотворення підозрюваним документів, електронних носіїв інформації та інших доказів, які мають істотне значення для кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку про наявність вірогідності такого ризику.

Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає, що стороною обвинувачення наведено доводи про можливість продовження підозрюваним злочинної діяльності, з огляду на характер інкримінованого правопорушення та тривалість відповідних дій.

Разом з тим, наведені обставини носять переважно припущення та не підтверджені належними і достатніми доказами того, що підозрюваний має реальний намір або можливість продовжити кримінальне правопорушення, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, належним чином не доведений.

Отже, з урахуванням встановлених обставин кримінального провадження, виходячи зі змісту повідомленої підозри, на переконання слідчого судді, вірогідність настання ризиків, встановлених слідчим суддею, об`єктивно існують.

Наведені стороною захисту обставини, зокрема щодо міцних соціальних зв`язків підозрюваного, перебування на військовій службі, наявності постійного місця проживання та належної процесуальної поведінки, безумовно підлягають врахуванню, однак самі по собі не виключають наявності вказаних ризиків та не є достатніми для висновку про їх відсутність.

Враховуючи, що у судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри, та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу.

Слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання прокурором не доведено, що у даному випадку більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1 п. 2 п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи характер висунутої підозри, особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не викликано об`єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання в його права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 стороною захисту наведено достатньо даних, які характеризують особу підозрюваного, зокрема щодо наявності у нього міцних соціальних зв`язків, з урахуванням яких слідчий суддя дійшов висновку, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, буде достатнім для запобігання встановленим ризикам та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків.

Разом із тим, слідчий суддя не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки підозрюваний є військовослужбовцем, що може істотно ускладнити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків у разі обрання такого запобіжного заходу.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для застосування відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України до підозрюваного ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме у вигляді застави, який відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Такий запобіжний захід, на переконання слідчого судді, буде достатнім та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків під час досудового розслідування та в суді.

Вирішуючи питання про розмір застави, слідчий суддя виходить з наступного.

Частиною 4 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

На підставі встановлених в ході розгляду клопотання обставин, слідчий суддя враховує характер та обставини кримінальних правопорушень, які відноситься до категорії злочинів, ступінь їх небезпеки для суспільства, а також соціальне становище підозрюваного, його майновий стан, даних про осіб, які перебувають на його утриманні.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий у клопотанні просив визначити заставу у розмірі 174 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, однак належного обґрунтування необхідності визначення застави у розмірі, що перевищує межі, встановлені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не навів. Будь-яких виняткових обставин, які б свідчили про недостатність застави у межах, передбачених законом, під час розгляду клопотання також не встановлено.

Враховуючи вимоги ст.ст. 178, 182 КПК України та положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», відповідно до яких прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2026 становить 3 328,00 грн., слідчий суддя доходить висновку, що для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків достатнім буде визначення застави у максимальному розмірі, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн.

Такий розмір застави здатний гарантувати належну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків. Під час розгляду клопотання не встановлено обставин, які б могли свідчити про непомірність визначеного розміру застави для підозрюваного.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком до 24.08.2026 року включнонаступні обов`язки: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З огляду на викладені обставини, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 184, 192-194, 196, 205, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_5 задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 409, ч. 1 ст. 366 КК України, запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, яка підлягає внесенню на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за наступними реквізитами: Отримувач - ТУ ДСА в Запорізькій області, Код отримувача: (ЄДРПОУ) 26316700; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA928201720355289002015001205, призначення платежу застава ОСОБА_5 .

Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, строком до 24 серпня 2026 року включно, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 положення ст. 182 КПК України, відповідно до якої підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Вступна та резолютивна частини ухвали виготовлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 24 червня 2026 року.

Повний текст ухвали складено 25 червня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1