Рішення № 137732751, 23.06.2026, Олександрівський районний суд Донецької області

Справа №933/681/26

Провадження № 2-а/933/4/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року селище Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області

у складі:

головуючого - судді Попович І.А.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Мельникова С.Є. (у режимі ВКЗ)

секретаря судового засідання - Осадчої Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду селища Олександрівка адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Донецькій області про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

08.05.2026 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління національної поліції в Донецькій області про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою судді від 11.05.2026 року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що постановою Краматорського РУПГУНП в Донецькій області серія ЕНА № 7105801 від 29.04.2026 його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за ч.5 ст. 121 КУпАП за те, що я керував мотоциклом ІЖ Юпітер 5, днз 0047 ДОП, не був в застібнутому мотошоломі, чим порушив п.2.3.г. ПДР.

Позивач не згоден з притягненням його до адміністративної відповідальності, оскільки працівник поліції, який склав постанову серія ЕНА № 7105801 від 29.04.2026 року не ознайомив його з матеріалами справи, не ознайомив з відеозаписами які би свідчили про порушення ним правил дорожнього руху, позбавив його права надати пояснення, позбавив його права надати докази, позбавив права заявити клопотання про відкладення розгляду справи та позбавив його права про отримання юридичної допомоги адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги, що є грубим порушенням ст.268 КУпАП.

У матеріалах справи відсутні докази керування ним мотоциклом (жодних відеозаписів чи показань свідків немає), а також в матеріалах даної справи відсутній будь-який доказ, як-то відеозапис з нагрудного реєстратора інспекторів патрульної поліції, який би підтвердив факт порушення ним п. 2.3. г чи будь якого іншого пункту Правил дорожнього руху.

Просить скасувати постанову серія ЕНА № 7105801 від 29.04.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за ч.5 ст.121 КУпАП за відсутністю в моїх діях адміністративного правопорушення, а провадження в справі закрити.

Визнати незаконними та неправомірними дії працівника поліції щодо складання постанови серія ЕНА № 7105801 від 29.04.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за ч.5 ст.121 КУпАП.

Стягнути з Головного управління національної поліції в Донецькій області на його користь сплачений судовий збір.

Представник Головного управління національної поліції в Донецькій області надав відзив на позовну заяву, згідно ОСОБА_1 керував транспортним засобом не дотримуючись правил користування ременями безпеки, а отже, позивач правомірно притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Вважає, що наведені позивачем аргументи мають виключно формальний характер та спрямовані не на захист порушених прав чи законних інтересів, а на уникнення негативних для себе правових наслідків, пов`язаних із притягненням до адміністративної відповідальності. Фактично позивач намагається поставити під сумнів законність винесеної постанови шляхом висунення тверджень, які не знаходять свого підтвердження у матеріалах справи та суперечать наявним доказам.

Наполягає на тому, що при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності співробітники поліції діяли на підставі, та в межах повноважень, у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовити повністю (а.с.31-32).

Позивач надав відповідь на відзив, згідно якої просив відзив відповідача визнати таким, що не спростовує його доводи, посилаючись на те, що до відзиву відповідач так і не долучив жодних доказів передбачених ст.251 КУпАП (а.с.53-59).

Відповідач надав заперечення на відповідь на відзив і посилається на те, що позивач фактично зводить свою позицію до твердження про те, що за відсутності відеозапису або інших додаткових доказів постанова не може підтверджувати факт вчинення адміністративного правопорушення.

Разом із тим, відповідно до статті 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною п`ятою статті 121 КУпАП, розглядаються органами Національної поліції.

Постанова серії ЕНА № 7105801 від 29.04.2026 винесена уповноваженою посадовою особою в межах наданих законом повноважень та містить встановлені посадовою особою фактичні обставини правопорушення, а саме керування позивачем мотоциклом без застебнутого мотошолома, що є порушенням підпункту «г» пункту 2.3 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. При цьому закон не встановлює вичерпного переліку доказів, які обов`язково повинні бути наявні у кожній справі про адміністративне правопорушення.

Посилання позивача виключно на відсутність відеозапису саме по собі не свідчить про незаконність постанови, оскільки чинне законодавство не містить вимоги щодо обов`язкової відеофіксації кожного випадку виявлення адміністративного правопорушення.

Крім того, у відповіді на відзив позивач не наводить будь-яких об`єктивних обставин, які б спростовували викладені у постанові відомості щодо факту керування транспортним засобом без застебнутого мотошолома, а фактично обмежується незгодою з прийнятим рішенням.

Позивачу були роз`яснені його права, передбачені ст. 268 КУпАП, про що свідчить його особистий підпис у оскаржуваній постанові. На нашу думку, ця позиція позивача сформована для відвернення незворотних наслідків притягнення до адміністративної відповідальності.

Твердження позивача про невручення копії постанови також не підтверджені належними доказами. При цьому сама по собі вказівка на відсутність у матеріалах справи окремого документа про вручення копії постанови не свідчить автоматично про невиконання вимог статті 285 КУпАП.

Крім того, факт звернення позивача до суду з вимогою про скасування конкретної постанови свідчить про його обізнаність зі змістом такого рішення та реалізацію права на його оскарження у встановленому законом порядку. Окремо зазначає, що відповідно до п. 9 оскаржуваної постанови, позивач отримав її копію, що підтверджується особистим підписом останнього. Як вже було зазначено вище, на нашу думку, ця позиція позивача сформована для відвернення незворотних наслідків притягнення до адміністративної відповідальності.

У відповіді на відзив позивач посилається на можливі показання свідка ОСОБА_2 . Разом із тим на момент подання відповіді на відзив будь-які показання зазначеної особи у матеріалах справи відсутні, а тому наведені доводи мають характер припущень та не можуть розглядатися як встановлені фактичні обставини.

Крім того, зазначена особа перебуває у близьких родинних відносинах із позивачем, що свідчить про наявність об`єктивної заінтересованості у результаті розгляду справи. За таких обставин її показання підлягають оцінці судом з урахуванням характеру відносин із позивачем та у сукупності з іншими доказами у справі і не можуть розглядатися як безумовне та достатнє підтвердження наведених позивачем обставин (а.с.69-70).

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, надав пояснення відповідно викладеним в заяві та поясненнях у відповіді на відзив. Також додав, що не керував мотоциклом, а разом з мамою котив його для ремонту. Коли вони відпочивали, то до них під`їхали поліцейські та поліцейський запропонував йому або спалити штраф за нібито керування т/з без посвідчення водія, або за не застебнутий шолом. Він оскаржуваний штраф оплатив, але оскільки він перебуває на іспитовому строку, не бажає бути притягнутим до адмін. Відповідальності за дії які не вчиняв.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на обставини викладені у відзиві на поясненнях на відповідь на відзив. Відповів, що відеофіксація правопорушення не велась. Чому стосовно позивача не склали постанову за керування т/з без посвідчення водія, йому не відомо.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні надала показання, відповідно до яких вони котили мотоцикл с. Ново-Полтавка у с. Олександрівка до друга на ремонт. По вул. Шкільній вони зупинились перепочити. Під`їхали працівники поліції, почали щось питати, не представились, права не пояснювали. Склали постанову, дали корінець щоб сплатити.

Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, свідка, дослідивши матеріали справи, відзив, відповідь на відзив, пояснення на відповідь на відзив, встановив наступні обставини, та відповідні ним правовідносини.

29.04.2026 року поліцейським Покровського РУП ГУНП в Донецькій області майором поліції Толмачовим Денисом Васильовичем винесено постанову серії ЕНА № 7105801 про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 та накладення на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень 00 копійок за те, що 29.04.2026 останній керував мотоциклом ІЖ Юпітер 5, д.н.з 0047ДОП, не був в застібнутому мотошоломі, чим порушив вимоги пункту 2.3. г Правил дорожнього руху (а.с.9).

29.04.2026 року даний штраф сплачено (а.с.9).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень, щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови, про адміністративне правопорушення відносно позивача, про визнання його винним, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень.

За змістом ст. 2 Закону України «Про дорожній рух» законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.

Як зазначено в ст. 14 цього Закону, учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.3 г ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний під час руху на мотоциклі або мопеді бути в застебнутому мотошоломі й не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.

Частиною 5 ст. 121 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Згідно з вимогами статті 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, передбачених частиною першою, другою, третьою, п`ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121 КУпАП України.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Абзацом 4 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана: по-перше, встановити склад правопорушення (стаття 9 КУпАП), по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

При цьому, виявлене правопорушення має бути зафіксовано у будь-який спосіб передбачений статтею 251 КУпАП, зокрема, фото або відеозаписом. Відсутність фото чи відеозапису або будь-якого іншого доказу не дає можливості встановити дотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановленої КУпАП та Інструкцією № 1395, що передує винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію", поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 цього Закону, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Всупереч ст. 245 КУпАП, відповідач не вжив заходів для повного, всебічного, об`єктивного з`ясування всіх обставин, що мають значення по даній справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.

Викладені обставини вказують на необ`єктивний та формальний підхід відповідача до винесення оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч. 3 ст. 70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Представник відповідача не навів жодного доказу правомірності прийнятої поліцейським постанови.

Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення, однак будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, в графі №7 «до постанови додається» будь-які записи відсутні.

Доказів того, що порушник під час винесення постанови визнавав порушення ним Правил дорожнього руху, в справі також немає.

Всупереч даним вимогам, жодного доказу в обґрунтування законності винесеної постанови та накладення штрафу не було в наявності та не долучено до матеріалів справи.

В разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені статтею 251 КУпАП), які у відповідності до статті 252 цього Кодексу повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів в подальшому виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі №524/9716/16-а.

Таким чином, в даному випадку єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення, та факт сплати ним штрафу. Однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові, а факт сплати штрафу відповідно до пояснень ОСОБА_1 у судовому засіданні не був добровільним. Пояснення ОСОБА_1 у судовому засіданні стороною відповідача не спростовані.

Будь-яких інших доказів, які підтверджують наявність у діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, суду відповідачем не надано.

Не додано таких доказів і до відзиву поданого представником відповідача на позовну заяву. Інформація щодо свідків події, які могли ствердити або спростувати доводи по справі, також відсутня.

Отже, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не підтверджується жодним доказом, крім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Доводи представника відповідача у своєму відзиві, та в поясненнях на відповідь на відзив про те, що при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності співробітники поліції діяли на підставі, та в межах повноважень, у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, жодними доказами не підтверджені.

У судовому засідання представник відповідача зазначив, що відеофіксація правопорушення не проводилась.

До того ж, постанова винесена відносно ОСОБА_1 , у той час, як ім`я позивача є ОСОБА_4 .

Згідно зі ст.62 Конституції України, вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, суд приходить до висновку щодо недоведеності відповідачем, всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України, правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, за відсутності належних та допустимих доказів щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, а тому оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7105801 від 29.04.2026 року не є правомірною, та підлягає скасуванню, а справа закриттю.

В задоволенні вимоги позивача щодо визнання незаконними та неправомірними дії працівника поліції щодо складання постанови серія ЕНА № 7105801 від 29.04.2026 року необхідно відмовити, оскільки прийняття такого рішення не передбачено ч. 3 ст. 286 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, з Головного управління національної поліції в Донецькій області необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 121, 222, 258, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, ст. 9, 10, 73, 77, 139, 243-246, 286 КАС України суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Донецькій області про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити частково.

Постанову серії ЕНА № 7105801 від 29.04.2026 року винесену поліцейським Покровського районного управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП, - скасувати.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління національної поліції в Донецькій області на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 665 грн. 60 коп.

Рішення ухвалено у приміщення суду та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 23 червня 2026 року.

Повний текст рішення суду складено 26 червня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Донецькій області, юридична адреса: місто Покровськ, вулиця Мандрика, 7, ЄДРПОУ 40109058.

Суддя Олександрівського

районного суду І.А. Попович