Рішення № 137732599, 26.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/11505/26

Провадження №2/752/10879/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» (далі - ТОВ «Свеа фінанс») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі - ТОВ «Лінеура Україна») та відповідачем укладено кредитний договір № 4693478.

24.01.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа фінанс» був укладений договір факторингу №01.02-02/25, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «Свеа фінанс» за плату належні йому права вимоги, а останнє зобов`язався прийняти права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, та передати за це кошти.

Позивач набув право вимоги за кредитним договором №4693478 до відповідача в сумі 25575 грн., з яких 5000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 18075 грн. - заборгованість по відсоткам, 2500 грн. - пеня.

27.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» (далі - ТОВ «Слон кредит») та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту №1628522, на підставі якого відповідач отримав кредит та зобов`язався його повернути разом із процентами за користування ним.

15.07.2025 між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «Свеа фінанс» був укладений договір факторингу №01.02-23/25, відповідно до якого ТОВ «Слон кредит» відступило ТОВ «Свеа фінанс» за плату належні йому права вимоги, а останнє зобов`язався прийняти права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, та передати за це кошти.

Позивач набув право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №1628522 від 27.05.2024 до відповідача в сумі 17250 грн., з яких 2500 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 13500 грн. - заборгованість по відсоткам, 1250 грн. - пеня.

Просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.

14.05.2026 постановлено ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження.

16.06.2026 постановлено ухвалу про відмову у закритті провадження у справі.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

29.05.2024 між ТОВ «Свеа фінанс» ????????????????та відповідачем укладено кредитний договір №4693478, на підставі якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000 грн. строком на 360 днів зі строком повернення до 23.05.2025 з процентною ставкою 1,50% на день та зобов`язався повернути кошти кредиту та сплатити проценти за користуванням ним.

24.01.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа фінанс» був укладений договір факторингу №01.02-02/25, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «Свеа фінанс» за плату належні йому права вимоги, а останнє зобов`язався прийняти права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, та передати за це кошти. ????????????????????

щось не те !!!!!!!!!!!!!!!!!!

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №01.02-02/25 від 24.01.2025 ТОВ «Свеа фінанс» набуло право вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту №1628522 від 27.05.2024: 25575 грн., з яких 5000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 18075 грн. - заборгованість по відсоткам, 2500 грн - пеня.

29.05.2024 між ТОВ «Слон кредит» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту №1628522, на підставі якого відповідач отримав кредит у розмірі 2500 грн. строком на 360 днів зі строком повернення до 23.05.2025 з процентною ставкою 1,50% на день та зобов`язався повернути кошти кредиту та сплатити проценти за користуванням ним.

15.07.2025 між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «Свеа фінанс» був укладений договір факторингу №01.02-23/25, відповідно до якого ТОВ «Слон кредит» відступило ТОВ «Свеа фінанс» за плату належні йому права вимоги, а останнє зобов`язався прийняти права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, та передати за це кошти.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу від 15.07.2025 №01.02-23/25 ТОВ «Свеа фінанс» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №1628522, заборгованість за основною сумою кредиту - 2500 грн, заборгованість по відсоткам - 13500 грн., пеня - 1250 грн.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч. 1 статті 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

В порядку визначеному ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. Такий правовий висновок щодо застосування статей 1046, 1047 ЦК України викладено Верховним Судом України у постановах від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13 та від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Судом встановлено, що 29.05.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено кредитний договір № 4693478, за умовами якого останній отримав у користування кредитнгі кошти у розмірі 5000 грн. строком на 360 днів зі строком повернення до 23.05.2025 з процентною ставкою 1,50% на день та зобов`язався повернути кошти кредиту та сплатити проценти за користуванням ним.

Позивач набув право вимоги за кредитним договором №4693478 до відповідача в сумі 25575 грн., з яких 5000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 18075 грн. - заборгованість по відсоткам, 2500 грн. - пеня.

Суд відзначає, що позивач повідомив про те, що між сторонами відсутній спір про право, отже суд вважає, що станом на день розгляду справи права позивача не порушені.

Суд дійшов такого висновку виходячи з того, що під час розгляду цієї справи представник позивача зазначив про відсудність предмета спору, у зв`язку з чим просив закритти провадження.

Суд наголошує, що захисту в судовому порядку підлягає лише порушене право. Тобто лише встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з?ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення станом на день розгляду справи і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Порушенням вважається такий стан суб?єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб?єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, або порушення права пов?язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

За таких обставин суд не вбачає підстав для стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором, враховуючи доводи представника позивача про відсутність предмета спору.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати не відшкодовуються, оскільки в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 158, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс»,місцезнаходження: м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 37616221;

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Рішення складено 26.06.2026.

Суддя Ж. І. Кордюкова