Ухвала суду № 137732042, 24.06.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/5476/25

Провадження № 1-кп/635/504/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: прокурора ОСОБА_2 ,

захисника ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221320000247 від 09 травня 2025 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Коровинці Чуднівського району Житомирської області, громадянина України, який зареєстрований у встановленому законом порядку та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 289 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Харківського районного суду Харківського області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221320000247 від 09 травня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 289 КК України.

Прокурор Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 03 червня 2026 року подав до суду у даному кримінальному провадженні клопотання про обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на існування ризику, передбаченого пунктом 1 частини1 статті 177 КПК України, а саме обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки останній тривалий час не з`являється в судові засідання. Так, прокурор зазначив, що ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні були роз`яснені процесуальні обов`язки обвинуваченого, у тому числі прибувати до суду за першою вимогою. Будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час судових засідань, обвинувачений у судові засідання не з`являвся, причини неявки суду не повідомляв. Така поведінка обвинуваченого свідчить про ухилення його від суду, а також тягне за собою затягування процесу розгляду кримінального провадження.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 03 червня 2026 року задоволено клопотання прокурора про дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 , надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинуваченого ОСОБА_4 оголошено у розшук.

На підставі зазначеної ухвали суду ОСОБА_4 був затриманий 23 червня 2026 року о 18 годині 00 хвилин та 24 червня 2026 року доставлений до суду.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання про обрання запобіжного заходу та просив обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що він не був обізнаний про виклики до суду, жодної судової повістки або повідомлення про виклик не отримував, він не переховувався від суду, проходив військову службу за контрактом, на момент його затримання перебував на лікуванні в зв`язку з пораненням. Крім того, ОСОБА_4 пояснив, що під час його затримання працівники поліції застосували до нього фізичне насильство, в результаті якого йому було зламано щелепу, медичну допомогу йому не надавали, лікування не проводили.

Захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання з підстав відсутності та недоведеності зазначеного прокурором ризику. Так, обвинувачений жодного разу не був належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання, повідомлення про виклики до суду не отримував, а тому захисник вважає, що обвинуваченого було безпідставно та передчасно оголошено у розшук. Також захисник зазначила про необхідність проведення медичного обстеження обвинуваченого та надання йому належної медичної допомоги у зв`язку з спричиненням йому тілесних ушкоджень під час затримання.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження та дослідивши надані сторонами докази, висновує про необхідність обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з наступних підстав.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 289 КК України, яке відповідно до положень статті 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 03 червня 2026 року обвинуваченого ОСОБА_4 оголошено у розшук.

На підставі зазначеної ухвали суду ОСОБА_4 був затриманий 23 червня 2026 року о 18 годині 00 хвилин та 24 червня 2026 року доставлений до суду.

Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід.

Згідно з вимогами статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.

Вимогами статті 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому суд враховує його особистість, наявність постійного місця проживання та міцність соціальних зв`язків, моральні переконання, майновий стан та зв`язки з державою.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого в умовах воєнного стану та збройної агресії Російської Федерації. Зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим позбавлення волі на строк від 5 до 8 років позбавлення волі, а також ту обставину, що обвинувачений оголошений у розшук в зв`язку з ухиленням від суду, раніше неодноразово судимий, 12 лютого 2026 року звільнений від відбування покарання за попереднім вироком умовно-достроково для проходження військової служби за контрактом, за повідомленням військової частини НОМЕР_1 11 травня 2026 року залишив місце лікування в Олександрійській ЦМЛ Кіровоградської області та оголошений таким, що самовільно залишив військову частину, суд вважає доведеним існування ризику можливості переховування від суду.

Враховуючи вищенаведене, наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, з урахуванням вищезазначених обставин, які є виключними, виправдовує тримання та свідчить про неможливість запобігання встановленому ризику шляхом застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Доводи сторони захисту щодо того, що обвинувачений не ухилявся від суду оскільки не був належним чином повідомленим про місце та час судового розгляду, суд оцінює критично. Так, обвинувачений був обізнаний про направлення обвинувального акту відносно до нього до Харківського районного суду Харківської області, судом неодноразово направлялись судові повістки за місцем проживання обвинуваченого та постановлялися ухвали про застосування до обвинуваченого приводу, на виконання яких була отримана інформація щодо відсутності обвинуваченого за місцем проживання, судом також здійснювались заходи щодо отримання інформації про відбуття обвинуваченим покарання та проходження військової служби, але судом отримана інформація про самовільне залишення обвинуваченим місця проходження військової служби. При цьому суд зауважує, що кримінальне провадження надійшло в провадження суду 16 липня 2025 року, а обвинувачений був затриманий в порядку виконання вироку Комінтернівського районного суду м.Харкова від 20 грудня 2024 року лише 29 грудня 2025 року, тобто до цього часу не мав поважних причин для неможливості бути обізнаним про час та місце проведення судового розгляду.

За вказаних підстав, суд дійшов висновку про необхідність обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням відповідно до положень частини 5 статті 182 КПК України застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166 400 гривень, та покладенням обов`язків, передбачених статтею 194 КПК України з урахуванням того, що обвинувачений є військовослужбовцем та проходить військову службу. При визначенні розміру застави, суд враховує обставини кримінального правопорушення, а також дані щодо особи обвинуваченого, який є військовослужбовцем, та вважає визначений розмір застави достатнім для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та таким, що не є завідомо непомірним для останнього.

Водночас, враховуючи, наявні у обвинуваченого видимі тілесні ушкодження на обличчі, суд вважає слушними доводи захисника щодо можливого порушення вимог законодавства при затриманні обвинуваченого та наявності підстав для проведення медичного обстеження обвинуваченого та забезпечення йому у разі необхідності лікування.

Відповідно до статті 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування, в тому числі і особи, які тримаються під вартою. Охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм, в тому числі і в державних установах Міністерства юстиції, якими є слідчі ізолятори, в яких створюються умови для ефективного доступного для ув`язнених медичного обслуговування.

Враховуючи те, що стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов`язує суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права, а принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (статті 8, 9 КПК України), відповідно, КПК України передбачає певні гарантії ефективного розслідування фактів жорстокого поводження. У системі таких гарантій слід особливо виділити обов`язки судді, передбачені частинами 6-8 статті 206 КПК України.

Так, положеннями статті 206 КПК України закріплено загальні обов`язки судді щодо захисту прав людини, які в частині перевірки підстав позбавлення особи свободи реалізуються виключно у передбачений цією статтею спосіб, а тому, враховуючи, що заяву може бути подано у судовому засіданні не тільки при реалізації повноважень слідчим суддею, а й у інших стадіях кримінального провадження, то суб`єктом реалізації повноважень, передбачених частиною 6 статті 206 КПК України, має бути не тільки слідчий суддя, а і суд.

Відповідно до положень статті 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Слідчий суддя зобов`язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.

Суд, вважає, що повідомлені обвинуваченим обставини його затримання, а також наявність видимих тілесних ушкоджень, є підставою для зобов`язання Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» забезпечити невідкладне проведення медичного обстеження ОСОБА_4 та у разі необхідності забезпечити надання йому медичної допомоги у закладах охорони здоров`я.

Вказане обстеження здійснити із наданням медичної допомоги у закладі охорони здоров`я в порядку, передбаченому ЗУ «Про попереднє ув`язнення» та Порядком взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, що затверджений спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України №239/5/104 від 10.02.2012.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та, у тому числі, доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.

Отже, враховуючи заяву обвинуваченого щодо застосування до нього фізичного насильства та спричинення тілесних ушкоджень під час його затримання, суд вважає за необхідне доручити територіальному управлінню Державного Бюро Розслідувань у місті Полтаві здійснити перевірку викладених обставин щодо застосування до обвинуваченого тілесних ушкоджень під час його затримання.

Напідставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 315 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 21 серпня 2026 року включно.

Визначити розмір застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень 00 копійок, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249; Банк отримувача Державна казначейська служба України (м. Київ), код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок: UA 208201720355299002000006674).

Застава може бути внесена обвинуваченим або заставодавцем до спливу терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися без дозволу суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває або у разі продовження військової служби не відлучатися з місця постійного проходження військової служби без дозволу безпосереднього командира;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, або місця проходження військової служби;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Встановити строк дії ухвали в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21 серпня 2026 року.

Зобов`язати прокурора негайно повідомити близького родича або члена сім`ї обвинуваченого ОСОБА_4 про його тримання під вартою.

Зобов`язати Державну установу «Харківський слідчий ізолятор» забезпечити невідкладне проведення медичного обстеження ОСОБА_4 та у разі необхідності забезпечити надання йому медичної допомоги у закладах охорони здоров`я.

Доручити територіальному управлінню Державного Бюро Розслідувань у місті Полтаві провести перевірку обставин, викладених обвинуваченим ОСОБА_4 щодо спричинення йому тілесних ушкоджень під час його затримання, про результати якої повідомити Харківський районний суд Харківської області.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали проголошений 25 червня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1