Рішення № 137732039, 26.06.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/5841/25

Провадження № 2/635/578/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Лук`яненко С.А.

секретар судового засідання - Пальчук Е.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до Харківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №764195231 від 04.02.2022 року в розмірі 13700,00 грн., а також суму сплаченого судового збору - 2422.40 грн. та витрати на професійну правову допомогу - 7000,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 04.02.2022 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №764195231, відповідно до умов якого відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, первісним кредитором переховано грошові кошти у розмірі 13700,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 відповідача, яку останній вказав у заявці при укладенні Кредитного договору.

28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № 175 від 05.05.2022 року, за яким від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача - ОСОБА_1 за кредитним договором №764195231.

23.02.2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 23/0224-01. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № 1 від 23.02.2024 року до договору факторингу, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача - ОСОБА_1 за кредитним договором №764195231.

04.06.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» відступлено право грошової вимоги до відповідача - ОСОБА_1 за кредитним договором №764195231. Відповідно до реєстру боржників №б/н від 04.06.2025 року за договором факторингу №04/06/25-Ю від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 13800,01 грн.

Разом з тим, в позовні заяві зазначено, що ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» не здійснювали жодних нарахувань відповідачу за кредитним договором №764195231.

Відповідно до виписки з особового рахунку відповідача - ОСОБА_1 за кредитним договором №764195231 від 04.02.2022 року, загальна сума заборгованості останнього перед позивачем становить 13800,01 грн., яка складається з: 13700,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 100,01 грн. - заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом; 0,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19 вересня 2025 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження.

Разом із поданням позовної заяви представником позивача подано клопотання про витребування доказів, в якому просив витребувати у АТ КБ «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д) наступні докази (інформацію):

- чи емітувалась на ім?я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) платіжна картка НОМЕР_5;

- факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска Картки НОМЕР_5 у період з період з 04.02.2022 по 09.02.2022 у сумі 13 700,00 грн;

- чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім?я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 );

- чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковимрахунком - маска Картки НОМЕР_5 та чи зна ходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПІТ: НОМЕР_2 );

- у разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на картковий рахунок - маска карти НОМЕР_5 , за період з 04.02.2022 по 09.02.2022 у сумі 13 700,00 грн, витребувати інформацію у вигляді: первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/ доручення), що підтвердять дану інформацію, у випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти Позичальника);

- повний номер рахунка маска Картки НОМЕР_5, що належить ОСОБА_1 (РНОКПІІ: НОМЕР_2 );

- у випадку, якщо номер телефону НОМЕР_3 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за платіжною карткою маска Картки НОМЕР_5, витребувати номери телефонів що знаходяться/знаходились в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за платіжною карткою маска Картки НОМЕР_5;

- у випадку, якщо картковий рахунок - маска карти НОМЕР_5 не належить Позичальнику, витребувати інформацію щодо особи, якій належить картковий рахунок - маска Карти НОМЕР_5 .

19.03.2026 року витребувані докази надійшли на адресу суду.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, разом із поданням позовної заяви подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місце проживання (перебування), яка повернулась на адресу суду не отримана з поштовим повідомленням «адресат відсутній за вказаною адресою», а також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади України. Причини неявки відповідача до суду не відомі.

Як зазначено в Постанові Касаційний цивільний суд Верховного Суду №496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - "за закінченням терміну зберігання" або "інші причини", є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

04.02.2022 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №764195231 на суму 13700,00 грн.

Даний кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV5К6Н.

Згідно умов кредитного договору, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, грошові кошти у розмірі: 13700,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 , яку відповідач вказав у заявці при укладенні кредитного договору.

Отже, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання надати грошові кошти виконало у повному обсязі.

Із витребуваної інформації з АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» судом встановлено, що на ім`я відповідача - ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ). Також емітувались інші картки. Разом з тим, зазначено, що по рахунку № НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ) було здійснено зарахування коштів на суму 13700,00 грн. за період з 04.02.2022 року по 09.02.2022 року.

28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № 175 від 05.05.2022 року, за яким від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача - ОСОБА_1 за кредитним договором №764195231.

23.02.2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 23/0224-01. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № 1 від 23.02.2024 року до договору факторингу, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача - ОСОБА_1 за кредитним договором №764195231.

04.06.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» відступлено право грошової вимоги до відповідача - ОСОБА_1 за кредитним договором №764195231. Відповідно до реєстру боржників №б/н від 04.06.2025 року за договором факторингу №04/06/25-Ю від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 13800,01 грн.

Разом з тим, в позовні заяві зазначено, що ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» не здійснювали жодних нарахувань відповідачу за кредитним договором №764195231.

Відповідно до виписки з особового рахунку відповідача - ОСОБА_1 за кредитним договором №764195231 від 04.02.2022 року, загальна сума заборгованості останнього перед позивачем становить 13800,01 грн., яка складається з: 13700,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 100,01 грн. - заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом; 0,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями.

Разом з тим, в позовні заяві зазначено, що ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» не здійснювали жодних нарахувань відповідачу за кредитним договором №764195231.

У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З огляду на кредитний договір № 764195231 укладений 04.02.2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» установлено, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та ОСОБА_1 підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV5К6Н5, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Отже, відповідач уклав електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Згідно зі статтею 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У справі позивачем зазначено, що право вимоги до відповідача ОСОБА_1 переходило тричі: від первісного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2018 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, пунктом 2.1 якого передбачено, що згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору).

Додатковими угодами до договору факторингу № 28/1118-01, укладеними між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», продовжено строк дії договору загалом до 31 грудня 2024 року.

Отже, строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 був неодноразово продовжений, та договір між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 від 04.02.2022 року був укладений в межах строку його дії.

Висновок Верховного Суду, викладений у Постанові від 07.01.2026 у справі №727/2790/25 підтверджує: майбутня вимога індивідуалізується на момент виникнення, рамковий договір факторингу з пролонгаціями дозволяє передачу прав за реєстрами після виникнення зобов`язання, підписання реєстру засвідчує перехід права. Презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) діє, доки договір не визнаний недійсним судом.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що внаслідок послідовного укладення договорів факторингу права вимоги за договором кредиту №764195231 від 04.02.2022 року, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , перейшло від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Так, із розрахунку заборгованості установлено, що станом на час подання позову заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №764195231 від 04.02.2022 року становить 13800,01 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 13700,00 грн., заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом - 100,01 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст.599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано відомостей, що свідчать про виконання своїх зобов`язань за Кредитним договором та сплати повністю грошових коштів.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач порушує взяте на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором №764195231 від 04.02.2022 року становить 13800,01 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 13700,00 грн., заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом - 100,01 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Так, згідно з ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Так позивачем при поданні позову до суду був сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн., який підлягає стягненню з відповідача у зв`язку із повним задоволенням позову.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду: копію договору про надання правової допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 року, копію додаткової угоди до Договору про надання правничої допомоги, копію акту прийому-передачі наданих послуг на суму 7000 грн., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Тараненка А.І.

Враховуючи значення справи для сторін, характер та обсяг виконаної адвокатом роботи, співмірність витрат зі складністю справи, яка є нескладною, сталу судову практику даної категорії справ, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що має бути компенсований позивачу підлягає зменшенню до 3000,00 грн, оскільки зазначена справа є типовою для фінансової установи. Виключних обставин, що потребували значного часу на підготовку позовної заяви та відповідних додатків до неї, адвокатом не наведено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 764195231 від 04.02.2022 року у розмірі 13800 (тринадцять тисяч вісімсот) гривень 01 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» суму судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4-А, оф. 10;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Суддя С.А. Лук`яненко