Рішення № 137731259, 16.06.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/57/26

провадження № 2/619/510/26

РІШЕННЯ

іменем України

16 червня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Вишневської О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дергачівської міської військової адміністрації Харківського району Харківської області, третя особа: ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування за законом, встановив:

Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Дергачівської міської військової адміністрації Харківського району Харківської області, третя особа: ОСОБА_3 , в якому просить: поновити строк для звернення до суду з позовом, встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із батьком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що позивач ОСОБА_5 (далі - позивач), ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 . ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є власниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , починаючи з 14.10.1986 року і дотепер. Фактичне місце проживання позивача збігається із її зареєстрованим місцем проживання. Батько позивача ОСОБА_4 на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . Однак фактично за місцем реєстрації батько позивача на момент смерті не проживав, а з 2002 року та по день своєї смерті мав фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Хоча батько позивача був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , однак постійно проживав разом зі своєю донькою, яка всіляко йому допомагала, оскільки він внаслідок похилого віку та незадовільного стану здоров`я потребував постійного стороннього догляду, за адресою: АДРЕСА_2 . У вказаному житловому будинку позивач проживає і по теперішній час. Правовстановлюючі документи на 1\2 частину житлового будинку, що зареєстрована за її батьком, який помер в серпні 2004 року, також знаходяться у позивача. Спадкоємцем першої черги після смерті батька є позивач - його єдина донька. За час проживання ОСОБА_1 проводила поточний ремонт будинку та господарчих будівель та споруд. Акт складено за підписами сусідів. Вперше позивач ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса для оформлення спадкових прав після смерті батька у серпні 2005 року.

Десята Харківська державна нотаріальна контора листом від серпня 2005 року № 907 повідомила позивача ОСОБА_1 , що в зв`язку з тим, що нею був пропущений строк прийняття спадщини та у нею немає факту прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , що мешкав (був зареєстрований) у АДРЕСА_3 , їй необхідно звернутися до Дзержинського районного суду м. Харкова для продовження строку прийняття спадщини або встановлення права власності на житловий будинок, який належить померлому. Після отримання вказаного листа, позивач ОСОБА_1 у серпні 2005 року (тобто, в межах трирічного строку позовної давності) звернулася до Дергачівського районного суду Харківської області із позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом. Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 23.08.2005 року позов ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом було залишено без руху і надано строк для усунення недоліків позову до 05.09.2005 року. Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 07.09.2005 року позов ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування по закону було повернуто позивачу. Позивач ОСОБА_1 не володіла та не володіє юридичними знаннями, їй невідомі юридичні тонкощі, процесуальні вимоги до написання позову, а також наслідки недотримання вимог, які ставляться до позовної заяви. Позивач ОСОБА_1 ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 07.09.2005 про повернення позову розцінила як відмову в задоволенні позову. Звернувшись у вересні 2005 року до юриста, позивача ОСОБА_1 запевнили, що оскільки на момент смерті вона фактично проживала разом зі своїм батьком за однією адресою, їй немає необхідності звертатися до суду про визнання права власності на частину житлового будинку і вона вже є власником цієї частини. Проте, в 2024 році у позивача виникли питання, пов`язані із документами на будинок, та вона, звернувшись до юриста, дізналася, що не є власником частини житлового будинку, яка в свою чергу досі зареєстрована за її батьком, померлим у серпні 2004 року. У зв`язку із цим, позивач у листопаді 2025 року знову звернулася до державного нотаріуса для оформлення спадкових прав та їй було відмовлено, оскільки минуло шість місяців з часу відкриття спадщини та вона не надала документів, які б підтверджували факт постійного проживання зі спадкодавцем на час його смерті. Позивач пропустила шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті свого батька. Проте, в той же час, незважаючи на різні місця реєстрації позивача та її батька, як вказувалося вище, позивач постійно фактично проживала у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 зі свого народження, де разом з нею з 2002 року по день своєї смерті проживав також її батько. Позивач доглядала свого батька, допомагала йому, оскільки той через незадовільний стан здоров`я та похилий вік не в змозі був самостійно себе доглядати і потребував допомоги від доньки.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Представник Дергачівської міської військової адміністрації Харківського району Харківської області до суду не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, щодо вирішення справи покладається на розсуд суду.

Третя особа: ОСОБА_3 повідомлявся про час, дату та місце судового засідання за зареєстрованим місцем проживання, проте в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, зміст спірних правовідносин.

Відповідно до паспорта ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5-7).

Згідно з Витягом з реєстру територіальної громади № 2025/006888747 від 26.05.2025 місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , починаючи з 14.10.1986 року і дотепер (а.с. 9).

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_6 (дошлюбне прізвище ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_8 (а.с. 10).

Відповідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після шлюбу прізвище дружини ОСОБА_6 , 01 березня 1986 року уклали шлюб у Слатинській селищній раді Дергачівського району, актовий запис № 13, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с. 11).

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_8 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце смерті Харківська область, Дергачівський район, с-ще Слатине (а.с. 16).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце смерті місто Харків (а.с. 17).

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 29.08.1969 житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 в частині належить на праві особистої власності ОСОБА_4 , свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Слатінської селищної Ради депутатів трудящих №17 від 21.08.1969 (а.с. 12-13).

Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 24.06.2005, посвідченого державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Маренич Г.П., на підставі заповіту, посвідченого виконавчим комітетом Слатинської селищної ради Дергачівського району, Харківської області 08.07.1992 за реєстровим № 140. Спадкоємцем майна ОСОБА_11 . Померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 , є ОСОБА_1 , що зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 . Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво про право власності на спадщину за заповітом, складажться з: частини житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого в АДРЕСА_1 на земельній ділянці розміром 1516 м2 (а.с. 14-15).

12.11.2025 ОСОБА_1 звернулася із заявою до Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 22).

Постановою державного нотаріуса Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори Верещакою Г.Л. було відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована в АДРЕСА_1 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживав та зареєстрований у АДРЕСА_3 , у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не була зареєстрована з ОСОБА_4 на час смерті останнього та протягом шести місяців не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (а.с. 23-24).

Згідно з інформаційною довідкою № 1649 від 26.08.2024 року, виданої Комунальним підприємством «Інвенрос», власниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 - 1/2 частка на підставі Свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого виконавчим комітетом Слатинської селищної ради депутатів трудящих від 29.08.1969, та ОСОБА_1 -1/2 частка на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Маренич Г.П. від 24.06.2005 р. № 2- 2194 (а.с. 78).

Відповідно до Акту, складеного старостою Слатинського старостинського округу Івахненка Є.І. та депутата Дергачівської міської ради Кучеренко С.М. від 09.12.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 з 1968 року. З 2002 року по день смерті батько ОСОБА_1 - ОСОБА_4 проживав разом зі своєю донькою за адресою: АДРЕСА_2 . За час проживання ОСОБА_1 проводила поточний ремонт будинку та господарчих будівель та споруд. Акт складено за підписами сусідів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (а.с.75).

Згідно з листом Десятої Харківської державної нотаріальної контори від серпня 2005 року № 907, ОСОБА_1 повідомлено, що в зв`язку з тим, що нею був пропущений строк прийняття спадщини та у неї немає факту прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , що мешкав (був зареєстрований) у АДРЕСА_3 , їй необхідно звернутися до Дзержинського районного суду м. Харкова для продовження строку прийняття спадщини або встановлення права власності на житловий будинок, який належить померлому (а.с. 20).

З відповіді заступника начальника Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України , вбачається, що актовий запис про шлюб №8 від 24.01.19959, складений Виконавчим комітетом Слатинської селищної ради Дергачівського району Харківської області на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; про народження №26 від 10.03.1960, складений Слатинською селищною радою Дергачівського району Харківської області на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , батьком якого є ОСОБА_4 , матір`ю якого є ОСОБА_15 ; про розірвання шлюбу № 310 від 14.11.1963, складений Дергачівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ОСОБА_4 та ОСОБА_16 ; про шлюб № 73 від 16.11.1963, складений Виконавчим комітетом Слатинської селищної ради Дергачівського району Харківської області на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_17 . ІНФОРМАЦІЯ_11 ; про народження №95 від 20.10.1964, складений Слатинською селищною радою Дергачівського району Харківської області на ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , батьком якого є ОСОБА_4 , матір`ю якого є ОСОБА_8 ; про народження №47 від 17.05.1968, складений Слатинською селищною радою Дергачівського району Харківської області на ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якого є ОСОБА_4 , матір`ю якого є ОСОБА_8 ; про шлюб № 1458 від 10.11.1989, складений Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ; про смерть №3 від 10.01.2012, складений Виконавчим комітетом Хорошівської селищної ради Харківського району Харківської області на ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , яка промерла 07.01.2012 (а.с. 161-162).

Відповідно до запису акту про шлюб №8 від 24.01.1959 ОСОБА_4 та ОСОБА_21 зареєстрували шлюб (а.с. 169).

Відповідно до актового запису №26 від 10.03.1960 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_15 (а.с. 163).

Із запису акту про припинення одруження №310 від 14.11.1963 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_22 припинено (а.с. 164).

Відповідно до запису про одруження № 73 від 16.11.1963 шлюб укладено між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_23 (а.с. 165).

Згідно з записом акту про народження №95 від 20.10.1964 ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_8 (а.с. 166).

Згідно з записом акту про народження №47 від 17.05.1968 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_8 (а.с. 167).

Згідно з записом акту про реєстрацію шлюбу № 1458 від 10.11.1989 шлюб зареєстровано між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с. 168).

Відповідно до актового запису про смерть № 03 від 10.01.2012 ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , померла ІНФОРМАЦІЯ_13 (а.с. 170).

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_18 помер ІНФОРМАЦІЯ_14 (а.с. 202).

В судовому засіданні були допитані свідки.

Свідок ОСОБА_25 пояснила, що є уродженкою смт. Слатине та проживає в даному населеному пункті з народження. З родиною ОСОБА_6 перебуває у тривалих добросусідських та дружніх відносинах, підтримує тісний зв`язок із дітьми ОСОБА_26 , що дозволяє бути достеменно обізнаною про внутрішній уклад та обставини життя цієї сім`ї. Свідку відомо, що ОСОБА_27 мав лише одну дитину доньку ОСОБА_26 . З 2000 року і до дня своєї смерті ОСОБА_27 постійно проживав за однією адресою з ОСОБА_26 , її чоловіком та двома дітьми. Вони проживали однією сім`єю. Родина спільно займалася благоустроєм домоволодіння. Будинок фактично розбудовувався та ремонтувався спільними зусиллями: було замінено покрівлю (дах), проведено газопостачання та інші комунікації. У ОСОБА_28 та родини ОСОБА_26 був спільний бюджет та спільне господарство. Незважаючи на те, що свідку було відомо про перебування ОСОБА_28 у другому шлюбі, свідок ніколи не бачила його дружину в смт Слатине. Будь-яка участь іншої жінки в утриманні будинку, допомозі ОСОБА_29 чи веденні господарства повністю виключена. В останній період життя ОСОБА_27 тяжко хворів і перебував у безпорадному стані. Весь тягар догляду за ним несла донька ОСОБА_26 . Свідок бачила, як вона здійснювала за батьком гігієнічний догляд, забезпечувала його харчуванням та ліками. Між батьком та донькою були винятково теплі, родинні відносини. Організація поховання та всі пов`язані з цим витрати були повністю здійснені ОСОБА_26 та її чоловіком.

Свідок ОСОБА_30 пояснила, що вона проживає в с. Слатине і знає сім`ю позивача з самого народження. Проживає з позивачем на одній вулиці. Також вони були однокласниками, тому знає обставини життя її родини. Після смерті першої дружини (матері ОСОБА_26 ) ОСОБА_4 уклав інший шлюб та певний час мешкав у м. Харкові. Однак у 2000 році він повернувся на постійне місце проживання до своєї доньки ОСОБА_31 в смт Слатине. З 2000 року і до моменту смерті ОСОБА_4 проживав однією сім`єю з донькою та її чоловіком. У них був спільний бюджет та побут. Родина спільно опікувалася будинком: було здійснено ремонт даху, проведено газ та систему водопостачання, зведено прибудову до будинку. Усі поліпшення житлових умов здійснювалися спільними зусиллями та коштами. За весь час проживання ОСОБА_4 у смт Слатине з 2000 року, свідок жодного разу не бачила його другу дружину за вказаною адресою. Спільних дітей від другого шлюбу у нього не було. Після смерті ОСОБА_4 усі витрати та організаційні заходи щодо поховання у смт. Слатине взяли на себе донька ОСОБА_26 разом із чоловіком.

Застосовані норми права, мотиви та висновки суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч. 1 ст. 1221 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами першої та другої статті 1258 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Позивач є спадкоємцем першої черги за законом відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відмовляючи у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька позивача державний нотаріус Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори посилалась на те, що минуло шість місяців з часу відкриття спадщини та позивач не надала документів, які б підтверджували факт постійного проживання зі спадкодавцем на час його смерті.

Відповідно до паспорта ОСОБА_1 та за даними реєстру територіальної громади № 2025/006888747 від 26.05.2025, ОСОБА_1 зареєстрована та проживає з 14.10.1986 року і дотепер за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5-7, 9).

Відповідно до Акту, складеного старостою Слатинського старостинського округу Івахненка Є.І. та депутата Дергачівської міської ради Кучеренко С.М., підписаного сусідами ОСОБА_12 , ОСОБА_13 від 09.12.2025 ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 1968 року. З 2002 року по день смерті батько ОСОБА_1 - ОСОБА_4 проживав разом зі своєю донькою за цією ж адресою (а.с. 75).

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.

Частиною першою ст. 29 Цивільного кодексу України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Положення ст. 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у ст. 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Частинами другою та шостою статті 29 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно з пунктами 3.21, 3.22 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Зі змісту наведених норм закону вбачається, що під постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця, на момент смерті спадкодавця, зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання з останнім за однією адресою.

Аналіз наведених норм права дозволяє сформулювати висновок про те, що сама по собі реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не може бути підтвердженням, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, своєчасного, повного, безумовного прийняття спадщини спадкоємцем. Для цього, окремо слід довести факт постійного (спільного й безперервного) проживання спадкоємця зі спадкодавцем станом на день смерті останнього.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Частина третя статті 1168 Цивільного кодексу України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного (постанова Верховного Суду у справі № 355/832/17 від 10.04.2020).

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання ОСОБА_4 на час своєї смерті за адресою: АДРЕСА_1 , сама по собі не є безспірним доказом того, що він постійно не проживав за даною адресою.

Під час розгляду справи судом встановлено факт постійного проживання на час відкриття спадщини ОСОБА_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується як письмовими доказами, які наявні в матеріалах справи, так і допитаними у судовому засіданні поясненнями свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_32 .

За таких обставин, суд задовольняє заявлені позовні вимоги позивача в частині встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, суд вважає передчасною вимогу позивача про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з огляду на таке.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з статтею 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Пунктами 1.2, 4,12, 4,14, .4,15, 4.18 глави 10 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом МЮУ 22.02.2012 року за № 296/5, встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що підтверджують право власності на майно, що належить спадкодавцю.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відмовляючи у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька позивача державний нотаріус Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори посилалась на те, що минуло шість місяців з часу відкриття спадщини та позивач не надала документів, які б підтверджували факт постійного проживання зі спадкодавцем на час його смерті.

З урахуванням того, що наразі судовим рішенням встановлено факт спільного постійного проживання позивача разом із батьком, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , по час його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, позивач не позбавлена можливості звернутися до нотаріуса із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.

З огляду на вищевикладене, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з урахуванням наведеного.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що сторонами у справі не заявлялось вимог про відшкодування судових витрат, враховуючи принцип диспозитивності, питання розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дергачівської міської військової адміністрації Харківського району Харківської області, третя особа: ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Встановити факт постійного проживання, на час відкриття спадщини ОСОБА_1 разом із спадкодавцем батьком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_15 АДРЕСА_1 .

відповідач: Дергачівська міська військова адміністрація Харківського району Харківської області , адреса: 62303, Харківська обл., Харківський р-н, місто Дергачі, пл.Перемоги, будинок 5 ЄДРПОУ 44673786

третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП: НОМЕР_6 , АДРЕСА_4 .

Суддя О. В. Пруднікова