Вирок № 137731216, 26.06.2026, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/1148/26 Провадження №-1-кп/613/164/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження №12026226010000052 від 09 травня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільшанка, Крижопільського району Вінницької області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, військовослужбовця за контрактом старшого лейтенанта, начальника групи соціального супроводу секції ЦВС штабу 3 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 08 травня 2026 року о 10.00 год., будучи учасником дорожнього руху в якості водія на автомобілі марки «KIA SORENTO», д.н.з НОМЕР_2 , рухався по автодорозі «Харків - Охтирка», де був зупинений працівниками поліції на вул. Індустріальній, поблизу будинку № 10, м. Богодухів Харківської області, для перевірки документів. В цей момент у ОСОБА_3 , виник прямий злочинний умисел направлений на використання завідомо підробленого посвідчення водія серії НОМЕР_3 , виданого 21 травня 2025 року ТСЦ 8041 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке згідно висновку експерта № СЕ-19/121- 26/13752-ДД від 20 травня 2026 року, не відповідає бланкам аналогічних документів, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника - України, надав завідомо підроблене посвідчення водія на своє ім`я працівникам поліції, тим самим використавши його.

Відповідно до змісту згоди ОСОБА_3 від 18 червня 2026 року щодо визнання ним своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка була складена та підписана в присутності захисника ОСОБА_4 , обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами викладеними в обвинувальному акті. ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Під час досудового розслідування ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт, в якому зазначив клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Суд дійшов висновку про доведеність винності обвинуваченого, в межах пред`явленого обвинувачення в використанні завідомо підробленого документа і кваліфікує його дії ч. 4 ст. 358 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України відносяться до кримінальних проступків, характеристику особистості обвинуваченого, обумовлену тим, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є військовослужбовцем, за місцем служби та проживання характеризується позитивно.

Обставиною, що пом`якшує покарання, відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставину, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд керується ст. 65 КК України та практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), та у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

З урахуванням викладеного, враховуючи особу обвинуваченого, разом з конкретними обставинами справи, приймаючи до уваги наявність обставини, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, визнання обвинуваченим своєї вини, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому покарання у вигляді штрафу в межах санкції ч. 4 ст. 358 КК України.

Обговорюючи питання про відшкодування процесуальних витрат, які складаються з витрат на залучення експерта у розмірі 2 888 грн. 16 коп., суд вважає за необхідне у відповідності з вимогами ст. 124 КПК України, стягнути їх у повному обсязі з обвинуваченого.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 на стадії досудового розслідування не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної силу, суд не вбачає.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50/П`ЯТДЕСЯТИ/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень).

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави (Отримувач коштів ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача UA048999980313050115000020649, Код класифікації доходів бюджету 24060300, Стягувач Держава) витрати на залучення експертів у розмірі 2 888 ( дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) гривень 16 копійок.

Речовий доказ: посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане ТСЦ 8041 на ім`я ОСОБА_3 зберігати при матеріалах кримінального провадження ;

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження до Харківського апеляційного суду через Богодухівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя