Рішення № 137730998, 26.06.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/5065/25

Номер провадження 2/541/589/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26 червня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Городівського О.А.

за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко М.В.,

представника позивача адвоката Чернюка В.Д.,

представника відповідача адвоката Педорича В.І.,

представника третьої особи Якубовського В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Комунальне підприємство «Миргородська управляюча компанія», -

встановив:

30 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Комунальне підприємство «Миргородська управляюча компанія», в якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь в рахунок відшкодування завданої майнової шкоди 1069357 гривень, в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди 112000 (сто дванадцять тисяч) гривень, судові витрати: по оплаті позову судовим збором в загальній сумі 11904 гривни 77 копійок; в рахунок оплати вартості експертного будівельно-технічного дослідження 20780 гривень; в рахунок оплати вартості експертного товарознавчого дослідження 7487 гривень 76 копійок, а також всі інші судові витрати, які будуть нею понесені при розгляді справи і документально підтверджені.

В обґрунтування позову вказувала, що вона є власником однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 18,1 м кв. та загальною площею 47,9 м кв.. 3 її відому та за її згодою в належній їй на праві власності квартирі з січня 2021 року, на підставі письмового договору найму житла від 03 січня 2021 року, укладеного між її представником по довіреності ОСОБА_3 та відповідачем, постійно проживав відповідач ОСОБА_2 разом з членами своєї родини, який, як користувач житла за даним договором, взяв на себе зобов`язання поважати її право власності на це нерухоме майно, використовувати його лише для проживання, дбати про його збереження, щоб воно не було пошкоджене чи знищене, підтримувати житло в належному стані, не порушувати її права і інтереси, як власника, права та інтереси інших осіб, нести відповідальність перед нею та третіми особами у зв`язку з володінням та користуванням квартирою, переданою у найм, своєчасно вносити плату за найм житла та за комунальні послуги, за спільною домовленістю, в обумовлений термін, повернути їй таке майно у належному стані. Разом з тим, в супереч своїх прав та обов`язків, як наймача житла, 05 листопада 2025 року, у нічний час, відповідач ОСОБА_2 , нехтуючи Правилами пожежної безпеки в Україні, залишив без контролю на столі у житловій кімнаті електроподовжувач під напругою, а сам ліг спати в квартирі. Приблизно о 22 годині 40 хвилин вказаного дня, внаслідок короткого замкнення електромережі, яке виникло в електроподовжувачі, залишеному користувачем житла без нагляду, сталося займання речей та легкозаймистих матеріалів на столі в житловій кімнаті внаслідок чого виникла сильна пожежа у квартирі позивача. Порушуючи свої обов`язки визначені пунктом 1 Розділу VIII Правил пожежної безпеки в Україні, в якому визначено обов`язки громадянина та порядок дій у разі пожежі, відповідач ОСОБА_2 негайно не повідомив про пожежу за телефоном 101, не вказав місцезнаходження об`єкта, кількість поверхів будинку, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, не повідомив своє прізвище, не вжив заходів щодо гасіння (локалізації) пожежі первинними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей, а втік з квартири на вулицю.

Через пожежу, яка виникла в належній позивачеві на праві власності квартирі з вини відповідача, як користувача житла, вогнем було повністю знищено та пошкоджено внутрішнє оздоблення квартири: вхідні двері вікна, балкон, міжкімнатні двері, облицювання стін, підлога та стеля на площі 47,9 м кв., а також належні позивачеві побутова техніка і меблі: варильна поверхня, духова шафа, витяжка бойлер, холодильник, мікрохвильова піч, посудомийна машина, індукційно-варильна поверхня, електрогенератор, меблевий гарнітур ванної кімнати, сантехніка туалету, кухні та ванної, радіатори обігріву, меблі в кімнаті та вітальні. За висновком експерта № 78 за результатами експертного будівельно-технічного дослідження, складеного 01 грудня 2025 року, при експертному обстеженні належної позивачеві квартири після пожежі були виявлені та зафіксовані пошкодження, характерні для дії вогню: кіптява на важко спалимих конструкціях (цегла, бетон, сталь), вигорання лакофарбового покриття стін, підлоги, обвуглення дерев`яних конструкцій, температурні деформації пластикових та металопластикових конструкцій, утрата жорсткості елементів зі стальних тонкостінних конструкцій, крихке руйнування скла внаслідок різкої нерівномірної зміни температури. На підставі проведених досліджень та розрахунків експертом зроблено висновок про те, що унаслідок пожежі, яка сталася 05.11.2025 року, розмір завданої матеріальної шкоди у квартирі АДРЕСА_1 на дату складення висновку становить 869 357 гривень. Розмір завданої майнової шкоди внаслідок знищення та пошкодження пожежею майна, а саме: шафи-купе в передпокої квартири довжиною 2,90 м, висотою 2,50 м; тумби під раковину у ванній кімнаті; шафи навісної у ванній кімнаті; кухонного гарнітуру; меблевого гарнітуру у вітальні; столу для комп`ютера; трьох люстр; холодильника «PRIVILEG KS 16042»; електрогенератора «МXR3500»; мікрохвильової печі «SAMSUNG ME73AR»; посудомийної машини «PIRAVIDA DWN 4510»; варильної поверхні індукційної «WHIRLPOOL WSQ 2760 BF» попередньо оцінюється сумою в 200 000 гривень.

Внаслідок безвідповідального ставлення відповідача до належного позивачеві житла та майна, що в ньому знаходилося, порушення ним правил пожежної безпеки, що призвело до пожежі, його байдужого відношення до наслідків своїх дій позивачеві завдано значної моральної шкоди, оскільки від знищення і пошкодження майна позивач зазнала сильних душевних страждань. Такі страждання з часом тільки посилюються, оскільки відповідач, навіть не вибачився за свої дії, уникає зустрічі з нею та її представником для вирішення питання щодо усунення завданих збитків. 3 цих підстав розмір відшкодування моральної шкоди позивач визначила сумою в 112000 гривень. Саме такий розмір відшкодування моральної шкоди, на її думку, відповідає принципу розумності, виваженості і справедливості з урахуванням всіх обставин заподіяння їй шкоди, їх наслідків та байдужого ставлення відповідача до своїх діянь і їх наслідків по відношенню до неї (а.с. 1-65).

Відповідно до ухвали судді від 05 січня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (а.с. 68).

26 січня 2026 року до суду надійшли пояснення третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Комунального підприємства «Миргородська управляюча компанія», по справі, в яких останнє зазначило, що згідно Висновку про причини виникнення пожежі Миргородського районного управління цивільного захисту та превентивної діяльності ГУ ДСНС України у Полтавській області, осередок виникнення пожежі є подовжувач, який знаходився на столі у кімнаті. Отже, аварія трапилась за межами експлуатаційної відповідальності КП «Миргородська управляюча компанія», а саме на внутрішньоквартирній мережі, що знаходиться в межах відповідальності власника (наймача) квартири. Приймаючи до уваги викладені обставини, стосовно події, що сталась у квартирі АДРЕСА_1 , оскільки дана квартира була передана в найм (оренду) згідно договору, відповідальність за порушення правил пожежної безпеки покладається виключно на Наймача (а.с. 97-101).

29 січня 2026 року до суду надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. Відповідач визнає, що він дійсно проживав в квартирі АДРЕСА_1 , однак письмового договору найму житла між сторонами ніколи не укладалося, грошові кошти відповідачем на рахунки позивача чи її представника ОСОБА_3 ніколи не перераховувалися\не вносилися. Оскільки саме в договорі оренди (найму) визначаються обов`язки орендаря щодо забезпечення пожежної безпеки то не укладення такого договору виключає відповідальність орендаря за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди. Звернув увагу на положення Правил пожежної безпеки в Україні (затв. Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 р. № 1417), а також зазначив, що дотримання оператором системи розподілу показників якості електричної енергії не поширюється на випадки застосування заходів регулювання споживання з метою вимушеного зменшення величини споживаної електричної енергії та потужності (аварійне розвантаження, застосування графіків обмежень, аварійних та погодинних відключень) та тимчасових схем живлення споживачів, спричинених пошкодженнями мереж розподілу електричної енергії внаслідок військової агресії російської федерації (у тому числі нанесені ракетними ударами та іншими способами). Тож саме через аварійне розвантаження, застосування графіків обмежень, аварійних та погодинних відключень у багатоквартирних та приватних будинках на виробництві та в офісах можуть відбуватися стрибки напруги в мережі. Законодавством не передбачено обов`язку відповідача безпосереднього зорового контролю за електроподовжувачем в нічний час. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України). Всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог (а.с. 73-78).

06 лютого 2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач повністю підтримала заявлений нею позов з наведених у ньому підстав та обґрунтувань, а також повідомила, що нею понесено судові витрати по оплаті позову судовим збором та очікуються витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000 гривень. Позивач підкреслила, що з її відому та за її згодою в належній їй на праві власності квартирі з січня 2021 року, на підставі письмового договору найму житла від 03 січня 2021 року, укладеного в її інтересах між її представником по довіреності ОСОБА_3 та відповідачем, постійно проживав відповідач ОСОБА_2 , який, як користувач житла за даним договором, взяв на себе зобов`язання поважати її право власності на це нерухоме майно, використовувати його лише для проживання, дбати про його збереження, щоб воно не було пошкоджене чи знищене, підтримувати житло в належному стані, не порушувати її права та інтереси, як власника, права та інтереси інших осіб, нести відповідальність перед нею та третіми особами у зв`язку з володінням та користуванням квартирою, переданою у найм, своєчасно вносити плату за найм житла та за комунальні послуги, за спільною домовленістю, в обумовлений термін, повернути їй таке майно у належному стані. Такий договір було укладено в двох примірниках (по примірнику кожній стороні). Примірник договору позивача зберігався у належній їй квартирі разом з книжками по оплаті комунальних послуг за минулі роки та згорів при пожежі. Відповідач тепер, звісно, заперечує наявність такого договору. Наявна у позивача ксерокопія цього договору має низьку якість та через відсутність оригінальних підписів його сторін, більш вірогідно, не має доказового значення. Проте, навіть, заперечення відповідачем укладення письмового договору спростовуються змістом ст. 215 ч. 1, ст. 203 частинами 1, 2, 3, 5, 6 та ст. 218 ЦК України, відповідно до яких навіть недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом, до яких ст. 208 ч. 1 п. 4 ЦК України, на яку мається посилання у відзиві, не відноситься. Визнаючи обставини свого проживання у належній позивачу квартирі на момент виникнення пожежі, відповідач не спростовує факту безоплатного користування ним вийнятою квартирою. В той же час позивач підтверджує ту обставину, що нею постійно і регулярно отримувалася орендна плата за її житло від сім`ї її представника по довіреності ОСОБА_3 на рахунки якої ОСОБА_2 переказував відповідні кошти за орендну плату та комунальні послуги за договором. До позовної заяви позивачем надано докази, які підтверджують факт заподіяння майнової шкоди саме відповідачем ОСОБА_2 , який за Конституцією України хоч і не мав «обов`язку безпосереднього зорового контролю за електоподовжувачем в нічний час», проте за ст. ст. 8, 41 цієї ж Конституції, ст. 321 ЦК України і не мав права порушувати право власності позивача недбалим відношенням до контролю за електроприладами, які ним же і використовувались з очевидним перевантаженням, що і призвело до відповідних наслідків. Таким чином, у правовідносинах з відшкодування шкоди за даним позовом діє презумпція вини заподіювача шкоди і саме на відповідача покладається обов`язок спростування такої вини. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Сам факт посилання у відзиві на конкретні Розділи Правил пожежної безпеки в Україні з достовірністю не спростовують вини відповідача у його недбалому ставленні до дотримання правил пожежної безпеки і, як наслідок у заподіяння позивачу майнової шкоди. Такі посилання носять інформативний характер лише на рівні припущень та мають на меті перекласти свою відповідальність на інших осіб. В той же час у відповідях на адвокатські запити представника позивача відсутні відомості про наявність технологічних порушень з виникненням перенапруги у електромережі від якої заживлено будинок станом на момент виникнення пожежі 05.11.2025 року, в якому розташоване житло позивача, так само, як заперечується і планове чи аварійне відключення електроенергії від такого будинку балансоутримувачем (третьою особою) (а.с. 79-86).

10 лютого 2026 року до суду надійшли заперечення відповідача, в яких він наполягав на необхідності відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , з огляду на те, що не укладення письмового договору найму житла не породжує в наймача обов`язків щодо забезпечення пожежної безпеки в житловому приміщенні приватного житлового фонду (ч. ч. 6, 7, 12 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, п. 6 розділу І «Загальні положення» Правил пожежної безпеки в Україні (затв. Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 р. № 1417). Підтвердженням отримання позивачем доходів від здачі в найм нерухомості могли б бути посвідчені копії податкових декларацій про майновий стан і доходи за відповідні роки та платіжки про сплату ПДФО за відповідні роки. Недбале відношення відповідача до контролю за електроподовжувачем в нічний час та його перевантаження є виключно плодом фантазії особи, яка складала заяви по суті справи, крім цього належними і допустимими доказами не підтверджені. Наведені в п. 3 відзиву норми зобов`язують саме власника/балансоутримувача обладнати електромережу апаратами захисту від надструмів в тому числі і короткого замикання (КЗ), відхилень напруги, які повинні вимикати будь який струм КЗ раніше ніж такий струм може викликати небезпеку внаслідок теплових дій на провідники, час вимикання КЗ має бути мінімальним. Якщо мало місце КЗ електроподовжувача то підвищення температури провідників та контактів подовжувача небезпечного для ізоляції і навколишнього середовища було результатом відсутності/ неспрацювання апаратів захисту від струмів перенавантаження та КЗ. За наявність і справність яких несуть відповідальність власник/балансоутримувач. Саме відсутність справних апаратів захисту є причиною пожежі. Всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Згідно з цивільним процесуальним законом тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача; за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не звільняє позивача від виконання ним його процесуальних обов`язків. Також повідомив, що у зв`язку з розглядом справи очікує понести витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 20000 грн, які розраховуються з урахуванням складності справи, ціни позову, об`ємом роботи, яка підлягатиме виконанню адвокатом (а.с. 87-91).

13 лютого 2026 року до суду надійшли пояснення третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Комунального підприємства «Миргородська управляюча компанія», щодо відзиву, в яких останнє зазначило, що відповідач у відзиві на позовну заяву робить ряд посилань на Правила улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21 липня 2017 року № 476, але п. 1.1.1. Глави 1.1 Загальної частини, Розділу 1, передбачено, що дані Правила є обов`язковими для застосування під час проектування нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення або капітального ремонту електроустановок. Багатоквартирний будинок АДРЕСА_2 введений в експлуатацію в 1991 році. Згідно Висновку про причини виникнення пожежі Миргородського районного управління цивільного захисту та превентивної діяльності ГУ ДСНС України у Полтавській області, осередок виникнення пожежі є подовжувач, який знаходився на столі у кімнаті. Отже, аварія трапилась за межами експлуатаційної відповідальності КП «Миргородська управляюча компанія», а саме на внутрішньоквартирній мережі, що знаходиться в межах відповідальності власника (наймача) квартири. Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії. Положеннями пп. 2-3 пункту 2.2.5 глави 2.2 розділу II Правил, визначено, що межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності багатоквартирному будинку встановлюється між власником (балансоутримувачем) мереж багатоквартирного будинку та власником вузла обліку побутового споживача, розміщеного на сходовій клітці, - на вхідних клемах комутаційного апарата, встановленого до вузла вимірювання. Оскільки аварія трапилась за межами експлуатаційної відповідальності КП «Миргородська управляюча компанія», а саме на внутрішньоквартирній мережі, що знаходиться в межах відповідальності власника (наймача) квартири, а дана квартира була передана в найм, тому і відповідальність за пожежу, котра сталась в квартирі лежить на наймачеві квартири (а.с. 94-96).

24 лютого 206 року до суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог та їх уточнення обґрунтована тим, що стороною позивача було замовлено проведення товарознавчого дослідження вартості майна, знищеного і пошкодженого пожежею в квартирі позивача 05 листопада 2025 року, про що повідомлялося в позовній заяві. Висновком експертного дослідження № ЕД-19/117- 25/27026-ТВ від 27 січня 2026 року встановлено, що розмір матеріального збитку (шкоди) завданого позивачу ОСОБА_1 пожежею станом на 05.11.2025 року становить 201922 гривни 88 копійок. З огляду на зазначене, позивач просила ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь в рахунок відшкодування завданої їй майнової шкоди 1 071 279 гривень 38 копійок, в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди 112000 гривень. Решта вимог, викладених у позовній заяві від 30 грудня 2025 року, залишаються незмінними (а.с. 105-129).

30 березня 2026 року справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи у її відсутність, однак у присутність її представника адвоката. Заявлений позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити (а.с. 158).

Представник позивача адвокат Чернюка В.Д., наполягав на задоволені позовних вимог, з огляду на обставини, викладені у позовній заяві та висновках експертів.

Представник відповідача адвоката Педорич В.І., наполягав на відмові у задоволенні позову, з огляду на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях.

Представник третьої особи Якубовський В.Г., у судовому засіданні підтримав позицію, викладену в поясненнях.

Свідок ОСОБА_3 повідомив суду, що він є братом позивача та, на підставі довіреності, уклав письмовий договір з ОСОБА_2 про найм квартири, який, зокрема, передбачав обов`язок наймача утримувати майно в належному стані. Однак, примірник договору, що належав позивачці, зберігався у тій самій квартирі, тому він згорів під час пожежі. Орендну плату отримував він на картку його дружини ОСОБА_4 та раз на декілька тижнів він особисто навідувався до квартири. Жодних зауважень щодо виконання відповідачем його обов`язків наймача не мав. Стверджував, що на електролічильнику був встановлений запобіжник, а у квартирі було багато подовжувачів, які належали лише ОСОБА_2 .. Також відповідачу належали пральна машина, холодильник, мікрохвильова піч, кавомашина, комп`ютер та принтер. Зазначив, що на наступний день після пожежі зустрівся з ОСОБА_2 , останній обіцяв відшкодувати всю шкоду, однак за декілька днів змінив свою думку та відмовився будь-що відшкодовувати.

Свідок ОСОБА_4 повідомила суду, що вона є дружиною ОСОБА_3 .. Пояснила, що квартира, в якій сталась пожежа, належить сестрі її чоловіка ОСОБА_1 .. На день пожежі там проживав квартирант, котрий проживав там вже 5 років. Також їй було відомо, що між її чоловіком як представником власниці квартири та відповідачем було укладено письмовий договір оренди, яким було передбачено відповідальність за збереження квартири у стані, який існував на день передачі йому квартири. Орендну плату вони отримували на її картку. Також зазначила, що її чоловік час від часу навідувався до квартири та не мав жодних зауважень щодо її стану. Зауважила, що рахунки за спожиту електроенергії завжди були досить високими та останній на час пожежі не вжив жодних дій, аби запобігти поширенню пожежі: не викликав пожежних, не знеструмив квартиру, внаслідок чого все майно було знищено. Після пожежі відповідач запевняв, що буде відновлювати квартиру до того стану, що існував до пожежі, однак на третій день відмовився від своїх слів. Крім того, зазначила, що ОСОБА_2 звернувся до поліції з заявою про присвоєння ОСОБА_3 належного йому майна.

Свідок ОСОБА_5 повідомив суду, що з 2007 року він працює енергетиком у ЖКГ та його було викликано на місце пожежі задля перевірки електричних щитків у будинку, однак щиток, розташований біля квартири, в якій сталась пожежа, та автомат згоріли. Зазначив, що телефонував до РЕСу та остання повідомила, що у них спрацювали засоби захисту. Повідомив, що про причину пожежі дізнався з акту, складеного пожежниками, однак з власного досвіду йому відомо, що подовжувачі часто стають причинами пожеж. Хоча засобами захисту забезпечена кожна квартира, однак їх справність не перевіряється, замінюють їх лише у разі виходу з ладу. Зазначив, що прибувши на місце пожежі, побачив ОСОБА_2 , котрий стояв на вулиці загорнутий в ковдру, та пояснив, що пожежа розпочалась, коли він спав. Самостійно загасити пожежу у нього не вийшло, тому він спочатку відкрив вікно, оскільки квартира вже була задимлена, потім вибіг у під`їзд, аби покликати на допомогу, однак двері ніхто не відчиняв, а згодом вибіг надвір, однак повернутись до під`їзду вже не зміг, оскільки двері, на яких встановлено магнітний замок, зачинились, а ключі він з собою не мав.

Свідок ОСОБА_6 повідомив суду, що він працює провідним інспектором відділу запобігання надзвичайних ситуацій Миргородського районного управління цивільного захисту та превентивної діяльності ГУ ДСНС України у Полтавській області. Саме його було викликано на місце пожежі для складення акту та висновку. Також він відбирав пояснення у ОСОБА_2 , котрий йому пояснив, що намагався самостійно загасити пожежу, однак у нього не вийшло, тому він вибіг у під`їзд, аби попередити сусідів, однак двері ніхто не відчиняв. Підтвердив усі обставини, викладені в акті про пожежу від 06 листопада 2025 року, висновку про причини виникнення пожежі від 10 листопада 2025 року. Також зазначив, що подовжувачі часто стають причинами пожеж. У даному випадку подовжувач, який став причиною пожежі, був увімкнений в мережу, та до нього було під`єднано інші пристрої.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона з 20 вересня 2020 року проживає за адресою: АДРЕСА_3 , та є головою будинкового комітету протягом останніх двох років. З позивачкою вона не знайома, а відповідача бачила лише двічі, зокрема, у день пожежі. Власне пожежу не бачила, оскільки це було вночі. Зранку вийшовши з будинку зустріла ОСОБА_2 , котрий їй повідомив, що поки він спав, у квартирі розпочалась пожежа, самостійно йому не вдалося її загасити, тому він вибіг надвір і почав просити про допомогу. Зазначила, що бачила стан квартири після пожежі, кухня залишилась майже цілою, однак решта квартири значно постраждала. Також повідомила про те, що через декілька днів після пожежі побачила як у дворі будинку на причіп ОСОБА_8 завантажує кухонне приладдя в коробках, а ОСОБА_2 повідомив, що це його речі і він не погоджувався на те, аби їх забирали. Ще за декілька днів вона зустріла ОСОБА_9 та запитала у неї навіщо потрібно було забирати речі відповідача, якщо у першому під`їзді живуть його батьки.

Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 08 лютого 2013 року, зареєстрованого в реєстрі за № 255, копією витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08 лютого 2013 року № 379613 (а.с. 6, 7).

Згідно з копією акту про пожежу від 06 листопада 2025 року, копією висновку про причини виникнення пожежі від 10 листопада 2025 року, складеними Миргородським районним управлінням цивільного захисту та превентивної діяльності ГУ ДСНС України у Полтавській області, копією акту огляду квартири після пожежі від 06 листопада 2025 року, 05 листопада 2025 року орієнтовно о 22 год 40 хв. у квартирі АДРЕСА_1 , виникла пожежа. Під час огляду події встановлено, що осередок виникнення пожежі є подовжувач, який знаходився на столі у кімнаті внаслідок короткого замкнення, що вказують на сліди оплавлення проводів. Під час опитування свідка пожежі гр. ОСОБА_2 на момент пожежі спав у квартирі, де виникла пожежа. Прокинувшись, помітив загорання на столі, де був розміщений подовжувач. Після цього намагався самостійно загасити пожежу, однак через невдалу спробу вибіг із квартири, щоб сповістити сусідів. Причиною виникнення пожежі встановлено коротке замикання електромережі. Внаслідок пожежі пошкоджено кв.116 площею 47,9 м.кв.; знищено вікна 3 шт., балкон, міжкімнатні двері 4 шт., внутрішнє облицювання стін квартири, підлоги та стелі на площі 47,9 м.кв.,побутова техніка (варочна поверхня, духова шафа, витяжка, боллер, холодильник, мікрохвильова піч, посудомиюча машина, індукційно-варильна поверхня), генератор, радіостанція 4 шт., телевізор, меблевий кухонний гарнітур, меблевий гарнітур ванної кімнати, вхідні двері, сантехніка туалету, ванної та кухні, радіатори 5 шт., меблі в кімнаті та вітальні, особисті речі гр. ОСОБА_10 , мобільний телефон гр. ОСОБА_2 , паспорт гр. ОСОБА_2 , водійське посвідчення гр. ОСОБА_11 та гр. ОСОБА_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ Ford Fiesta M5 НОМЕР_1 , автомобільні ключі від авто Ford Fiesta, Peugeot 308, РНОКПП гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_11 , диплом магістра та спеціаліста ХНУПС за спеціальністю авіаційне обладнання гр. ОСОБА_2 , диплом бакалавра педагогічний університет за фахом психолог, трудовик, закордонний паспорт гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_11 , посвідчення офіцера ОСОБА_2 , військова перепустка ОСОБА_2 , військовий жетон гр. ОСОБА_2 , банківські карти гр. ОСОБА_2 , особисті речі гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_11 , побутова техніка гр. ОСОБА_12 , довідка ф1 гр. ОСОБА_2 , свідоцтво про народження дитини ОСОБА_13 , актовий запис про шлюб ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , свідоцтво про базову середню освіту гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_11 , атестат про повну середню освіту гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_11 , актовий запис про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_11 (а.с. 17-24).

Відповідно до копії висновку експерта ОСОБА_14 за результатами експертного будівельно-технічного дослідження на замовлення ОСОБА_1 № 78, складеного 01 грудня 2025 року, розмір матеріальної шкоди завданої квартирі АДРЕСА_1 , унаслідок пожежі, яка сталася 05 листопада 2025 року складає на дату складання висновку: 869357 (вісімсот шістдесят дев`ять тисяч триста п`ятдесят сім) гривень (а.с. 41-62).

Позивачем ОСОБА_1 , за виконання експертом вищенаведеного дослідження, сплачено останньому 20780 гривень, що підтверджується копією акту приймання-передачі висновку від 02 грудня 2025 року, копією квитанції до платіжної інструкції від 14 листопада 2025 року № 207897308 (а.с. 62, 63).

Відповідно до висновок експертного товарознавчого дослідження від 27 січня 2026 року № ЕД-19/117-25/27026-ТВ, складеного головним судовим експертом відділу товарознавчих та гемологічних досліджень Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС Шурдук І.В., розмір матеріального збитку (шкоди) завданого власнику майна, знищеного і пошкодженого пожежею, а саме: шафи - купе в передпокої довжиною 2,90 м, висотою 2,50 м; тумби під раковину у ванній кімнаті; шафи навісної у ванній кімнаті; кухонного гарнітура; меблевого гарнітура у вітальні; столу для комп`ютера; холодильника «PRIVILEG KS 16042»; електрогенератора «MXR3500»; мікрохвильової печі «SAMSUNG ME73AR»; посудомийної машини «PIRAMIDA DWN 4510»; варильної поверхні індукційної «WHIRLPOOL WSQ 2760 BF» станом на 05 листопада 2025 року становив 201 922 гривні 88 копійок (двісті одна тисяча дев`ятсот двадцять дві гривні 88 копійок) (а.с. 106-128).

Позивачем ОСОБА_1 , за виконання експертом вищенаведеного дослідження, сплачено на рахунок Полтавського НДЕКЦ МВС 7487,76 гривень, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 30 грудня 2025 року № 215378141 (а.с. 65).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Водночас обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Так, учасниками справи, зокрема позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 визнається проживання відповідача у квартирі АДРЕСА_1 , в якій 05 листопада 2025 року сталась пожежа.

Водночас сторона позивача посилається на наявність письмового договору найму житла від 03 січня 2021 року, укладеного між її представником по довіреності ОСОБА_3 та відповідачем, а також регулярне надходження коштів від ОСОБА_2 , у той час як сторона відповідача заперечує наявність такого договору та сплату коштів в рахунок орендної плати.

Згідно з частиною першою статті 810 ЦК України, за договором найму (оренди) житла одна сторона власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Статтею 815 ЦК України визначено, що наймач зобов`язаний використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані. Наймач не має права провадити перевлаштування та реконструкцію житла без згоди наймодавця. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за найм житла. Наймач зобов`язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

Відповідно до положень статті 812 ЦК України, предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина. Помешкання має бути придатним для постійного проживання у ньому. Наймач житла у багатоквартирному будинку має право користування майном, що обслуговує будинок.

Згідно зі статтею 820 ЦК України, розмір плати за найм житла встановлюється у договорі найму житла. Якщо законом встановлений максимальний розмір плати за найм житла, плата, встановлена у договорі, не може перевищувати цього розміру. Одностороння зміна розміру плати за найм житла не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Наймач вносить плату за найм житла у строк, встановлений договором найму житла. Якщо строк внесення плати за найм житла не встановлений договором, наймач вносить її щомісяця.

Договір найму житла укладається на строк, встановлений договором. Якщо у договорі строк не встановлений, договір вважається укладеним на п`ять років (частина перша статті 821 ЦК України).

Частина перша статті 811 ЦК України передбачає, що договір найму житла укладається у письмовій формі.

За загальними приписами статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) виснувала, що у випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, тому правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли. Натомість виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину, відповідно до його істотних умов, передбачених законодавством. У разі якщо договір виконувався обома сторонами, то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

У постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

З огляду на фактичне проживання відповідача у квартирі АДРЕСА_1 , у період з 2021 року по листопад 2025 року, що підтверджується актом про фактичне проживання осіб від 14 листопада 2025 року № 901/03-24 та не заперечується сторонами, а також регулярне надходження на банківський рахунок позивача грошових коштів від ОСОБА_2 у період з 21 січня 2021 року по 15 листопада 2025 року, що підтверджується копією виписки з банківської картки позивача за період з 01 січня 2021 року по 28 грудня 2025 року, суд дійшов висновку, що між сторонами був укладений договір найму житла (а.с. 11, 12-15).

Водночас позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів укладення даного договору у письмовій формі та встановлення ним зобов`язання відповідача як наймача відшкодовувати шкоду, завдану майну наймодавця, в незалежності від причин заподіяння такої шкоди та наявності його вини.

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з частиною першою статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої статті 22 ЦК України).

Тобто збитками є фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені особою, або які мають бути нею зроблені, та упущену вигоду. При цьому, вказані витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням порушеного права особи, а саме, без здійснення таких витрат є неможливим відновлення порушеного права особою.

Вирішуючи вимоги щодо відшкодування майнової шкоди суд виходить з того, що заподіяна особі і її майну шкода підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між діями і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Для відповідальності у деліктних правовідносинах має бути наявний склад цивільного правопорушення:

- шкода;

- протиправна поведінка особи;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою;

- вина особи.

Установлено, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 .

Частинами четвертою-п`ятою статті 319 ЦК України передбачено, що власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 322 ЦК України).

Частиною шостою статті 55 Кодексу цивільного захисту населення передбачено, що обов`язок із забезпечення пожежної безпеки в житлових приміщеннях державного, комунального, громадського житлового фондів, фонду житлово-будівельних кооперативів та об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлових приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах, приватних житлових будинках садибного типу, дачних і садових будинках з господарськими спорудами та будівлями покладається на їхніх власників (співвласників), користувачів або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.

Установлено, що пожежа виникла у квартирі, власником якого є позивач ОСОБА_1 , яка як власник несе відповідальність за пожежну безпеку у будинку. Водночас доказів покладення обов`язків на відповідача ОСОБА_2 як наймача за договором найму житла суду надано не було.

Саме власник несе повну відповідальність за дотримання правил пожежної безпеки (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 червня 2019 року у справі № 902/435/18).

Внаслідок пожежі позивачу завдані збитки в загальному розмірі 1 071 279 гривень 38 копійок, що підтверджується належними і допустимими доказами.

Судом також встановлено, що осередком виникнення пожежі був подовжувач, який знаходився на столі у кімнаті, а причиною виникнення пожежі коротке замикання електромережі.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04 серпня 2020 року у справі № 925/1478/16).

Однак, використання ОСОБА_2 як наймачем житла у побутових цілях подовжувача не може вважатися протиправною поведінкою, а коротке замикання не є об`єктивним наслідком використання подовжувача, тому суд дійшов висновку про відсутність протиправності у поведінці відповідача та відсутності причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 27 грудня 2019 року у справі № 686/11256/16-ц).

Водночас вина є лише одним з елементів складу цивільного правопорушення та, за відсутності інших протиправної поведінки, причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою, не може бути самостійною підставою для притягнення особи до цивільно-правової відповідальності.

Моральна шкода втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода позивача полягає в її душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку із знищенням та пошкодженням її майна (частково знищені та пошкоджені квартира й речі, які в ній знаходились, особисті речі і документи, майно, необхідне для повсякденного життя тощо).

У статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди,завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені статтею 1167 ЦК України, за змістом якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

З огляду на вищезазначене, зокрема, на відсутність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку із розглядом справи, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, суд -

ухвалив:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Комунальне підприємство «Миргородська управляюча компанія», відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О. А. Городівський