Ухвала суду № 137728032, 22.06.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 183/6637/26

Провадження № 1-кс/183/810/26

У Х В А Л А

22 червня 2026 року м. Самар Дніпропетровської області

Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , перекладача ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Азатава Атишського району Республіки Вірменія, громадянина Республіки Вірменія, який має середню освіту, офіційно не працюючого, неодруженого, на утриманні малолітніх дітей та осіб з інвалідністю не має, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз 17.04.2023 Богунським районним судом м. Житомира за ч. 1 ст. 187, ч. 4 ст. 70 КК України засудженого до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років; крім того:

- 15.11.2019 направлено до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018030100000848 за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 289 КК України (остаточне рішення не прийняте);

- 14.07.2022 направлено до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021030000000179 за ч. 2 ст. 255-1, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України (остаточне рішення не прийняте);

- 31.05.2023 направлено до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023030000000081 за ч. 1 ст. 255-2 КК України (остаточне рішення не прийняте);

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, -

У С Т А Н О В И В:

Слідчим відділом Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування факту вчинення діяння, що за своїми ознаками підпадає під правову кваліфікацію злочину, визначеного ч. 5 ст. 186 КК України ( кримінальне провадження від 27 травня 2026 року за № 12026042350000738).

До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області старшим слідчим СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Самарівської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , подане клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В обґрунтування заявленого клопотання стороною обвинувачення зазначено, що встановлені під час досудового розслідування обставини та зібрані докази, свідчать про обґрунтованість повідомленої громадянину Вірменії ОСОБА_6 підозри у вчиненні інкримінованого правопорушення, попередньо кваліфікованого за ч. 5 ст. 186 КК України. Ураховуючи особу підозрюваного, вважали наявними ризики, визначені п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Під час судового розгляду прокурор заявлене клопотання підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні письмово, просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_4 під час судового розгляду просила у задоволенні клопотання відмовити, посилаючись на незаконне затримання підозрюваного на підставі ст. 208 КПК України без ухвали слідчого судді майже через місяць, після внесення відомостей до ЄРДР; необгрунтованість підозри, оскільки процедура впізнання проведена неналежним чином, а інших доказів про причетність підозрюваного немає; та недоведеність ризиків. У разі застосування запобіжного заходу, просила визначити розмір застави.

Підозрюваний під час судового розгляду повідомив, що він розуміє на слух українську мову і не потребує перекладу, озвученого в судовому засіданні, однак потребує перекладу письмових документів. Не визнав обставини, викладені у клопотанні, підтримав думку захисника, просив у задоволенні клопотання відмовити, зазначив, що на теперішній час до нього застосований судом запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з відбуванням у м. Луцьк, в м. Київ, де він був затриманий, він приїхав на медичне обстеження.

Вислухавши позицію учасників судового розгляду, перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя виходить з такого.

27 травня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042350000738 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, що за своїми ознаками підпадає під правову кваліфікацію злочину, визначеного ч. 5 ст. 186 КК України.

20 червня 2026 року об 11 год. 26 хв. громадянина Вірменії ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня у присутності захисника повідомлено про підозру у вчиненні діяння, кваліфікованого за ч. 5 ст. 186 КК України, також вручено письмовий переклад на вірменську мову повідомлення про підозру, пам`ятки про права та обов`язки підозрюваного. 21 червня 2026 року вручено клопотання про застосування запобіжного заходу з доданими до нього матеріалами, також з відповідним перекладом.

Вирішуючи клопотання по суті, слідчий суддя виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам визначеним положенням цієї статті.

Статтею 178 КПК України визначено обов`язок суду, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінити в сукупності всі обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.

Ураховуючи зібрані органом досудового слідства докази та встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає обґрунтованою повідомлену громадянину Вірменії ОСОБА_6 підозру у вчиненні діяння, що попередньо кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 5 ст. 186 КК України.

Стосовно ризиків, визначених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя погоджується з позицією сторони обвинувачення щодо імовірності їх виникнення, з огляду на особу підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, будь-якою суспільно корисною працею не займається, не має офіційного джерела доходу, міцних соціальних зв`язків не має, раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів, пов`язаних із застосуванням насильства, а також з корисливих мотивів, до якого на теперішній час застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в межах кримінального провадження, яке перебуває на розгляді в суді, який на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив та знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого злочину із застосуванням насильства, та те, що ОСОБА_6 усвідомлює, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покарання за яке, передбачено у вигляді позбавлення волі на строк до 13 років із конфіскацією майна, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, подія якого відбулася під час перебування підозрюваного під домашнім арештом.

Усе зазначене свідчить, що підозрюваний, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, маючи можливість вільного пересування, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання, а також матиме реальну можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення, а отже застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою є недоцільним.

У той же час в судовому засіданні не доведений ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено той факт, що інші, більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні та визнаним слідчим суддею доведеними. Так, застосування до ОСОБА_6 тримання під вартою, як виняткового запобіжного заходу, є цілком виправданим, зважаючи на суспільну небезпеку злочинного діяння, у якому підозрюється останній, та неможливість забезпечити запобігання наявних ризиків більш м`якими запобіжними заходами. При цьому медичні довідки відносно підозрюваного, надані захисником не свідчать про неможливість утримання підозрюваного в умовах СІЗО.

У той же час при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до положень ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає не доцільним визначати розмір застави з огляду на зухвалий спосіб вчинення інкримінованого правопорушення, який є особливо тяжким злочином, вчиненим із застосуванням насильства.

Що стосується клопотання сторони захисту про застосування до підозрюваного альтернативного заходу, з урахуванням вищезазначених висновків слідчого судді, вважаю його таким, що не підлягає задоволенню.

Щодо повідомлення захисника про незаконне затримання підозрюваного та клопотання про негайне звільнення останнього з-під варти, у зв`язку з незаконним затриманням, слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом.

Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 208 КПК України передбачено законний порядок затримання особи уповноваженою особою без ухвали слідчого судді, і перелік підстав є вичерпний.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Згідно з п. 4 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікань встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

Відповідно до ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України; якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255-1, 255-2 КК України.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України у разі введення воєнного стану та якщо наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 цього Кодексу, або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати таку особу.

Згідно з ч. 4 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 208 КПК України про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов`язково складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов`язків затриманого. У разі якщо на момент затримання прізвище, ім`я, по батькові затриманої особи не відомі, у протоколі зазначається докладний опис такої особи та долучається її фотознімок. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому та надсилається прокурору.

Частиною 4 ст. 213 КПК України передбачено обов`язок уповноваженої службової особи, що здійснила затримання, негайно повідомити про це орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 206 КПК України якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи.

Слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

З протоколу про затримання ОСОБА_6 установлено, що фактичне затримання підозрюваного відбулося за адресою: м. Київ, вул. Сім`ї Кульженків, 31-А, фактичний час затримання: 20 червня 2026 року об 11 год 26 хв.

Відповідно до вимог ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 20 червня 2026 року складений відповідно до вимог КПК України, оскільки містить обов`язкові реквізити, посилання на передбачені законом підстави для затримання особи без ухвали слідчого судді відповідно до положень ст. 208, 615 КПК України.

Також підозрюваному забезпечено право на захист, оскільки складання протоколу відбувалося у присутності захисника ОСОБА_8 про що свідчить його підпис у протоколі.

При цьому, слідчий суддя приходить до висновку, що протокол затримання особи складений відповідно до вимог КПК України, містить посилання на передбачені законом підстави для затримання особи без ухвали слідчого судді відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України. Істотних порушень прав та свобод людини при складенні такого протоколу на час цього розгляду слідчим суддею не встановлено.

Установлено, що 22 червня 2026 року, тобто не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .

Отже, оскільки стороною захисту не було наведено переконливих та достатніх доказів на обґрунтування незаконності затримання підозрюваного ОСОБА_6 за таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання захисника про негайне звільнення підозрюваного з-під варти, у зв`язку з незаконним затриманням, задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 194, 208, 209, 615 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Самарівської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (кримінальне провадження від 27 травня 2026 року за № 12026042350000738) задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13 серпня 2026 року включно.

У задоволенні клопотання захисника про негайне звільнення підозрюваного з-під варти відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 26 червня 2026 року о 14 год 50 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1