Постанова № 137727142, 11.06.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/582/26

Провадження № 3/163/534/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Шеремети С.А.

з участю секретаря Голядинець О.В.

представника Волинської митниці Федчишина Р.А.,

захисника Мельник І.А. в режимі відеоконференції,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом №0188/UA20500/24 про притягнення до відповідальності за ст.485 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , директора ТОВ «ТЕХНОПРИВОД», РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , як директор ТОВ «ТЕХНОПРИВОД», під час митного оформлення товару - "причіп-цистерна..." за митною декларацією ІМ40ДЕ 23UA205140045354U2, вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 80 945,53 гривень шляхом подання митному органу сертифікату з перевезення товару EUR.1 №PL/MН/AV007176, який згідно листа уповноваженого органу не є автентичним, містить неправдиві відомості щодо країни походження товару та став підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявлених у митній декларації, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

ОСОБА_1 на розгляд справи в суд не з`явився, свої права та інтереси доручив захищати адвокату Мельник І.А.

Захисник Мельник І.А. в судовому засіданні підтримала подане нею клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності та просила провадження в справі закрити.

Представник Волинської митниці під час розгляду справи заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просив накласти стягнення в межах санкції ст.485 МК України.

Дослідження доказів по справі встановлено таке.

Факт ввезення на митну територію України в адресу ТОВ «ТЕХНОПРИВОД» товару «причіпу-цистерни...» і випуск його у вільний обіг підтверджується доданою до протоколу копією митної декларації типу ІМ40ДЕ 23UA205140045354U2.

Декларування товару здійснювалось ОСОБА_1 через особу, уповноважену на декларування товару ТОВ «МІ-7».

Особою, відповідальною за фінансове врегулювання, в деклараціяк вказано ТОВ "ТЕХНОПРИВОД".

У графі 36 митної декларації заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товару за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).

Преференція заявлена на підставі сертифікату з перевезення товару EUR.1 №PL/MН/AV007176.

У відповіді уповноваженого митного органу Республіки Польща №0201-ІGC.4331.8-19.2023 від 10.04.2024 заначено, що сертифікати, зокрема і №PL/MН/AV007176 не є автентичними, печатка та підпис у графі 11 не відповідають зразкам печаток та підписів посадових осіб уповноважених на легалізацію сертифікатів.

Жодного прямого чи непрямого доказу, який би ставив під сумнів вказану відповідь митних органів Республіки Польща, у справі не здобуто.

З огляду на таку інформацію начальник УМПКМВ та МТРЗЕД Волинської митниці у доповідній записці №15/15-03/3954 від 23.04.2024 констатувала, що указаний сертифікат з перевезення товару EUR.1 не відповідає вимогам ст.16 Доповнення І «Визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, а товар, що у ньому зазначений не має преференційного походження.

Сума недоборів митних платежів за цією митною декларацією типу ІМ40ДЕ встановлена проведеною Рівненською митницею в порядку ст.ст.345-354 МК України стосовно ТОВ «ТЕХНОПРИВОД» документальною невиїзною перевіркою та становить 80 945,53 гривень, що підтверджується Актом від 17.06.2025 №42/25/7.13-19/39355047.

Згідно з ч.1 ст.41 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (ч.3 ст.41 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.43 МК України перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Частиною 1 статті 281 МК України встановлено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

За змістом ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частина восьма статті 257 МК України передбачає, що митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі про країну походження товару.

Стаття 485 МК України визначає відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

При цьому, статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Так із відповіді митних органів Республіки Польща вбачається, що не підтверджено автентичність сертифікату з перевезення товару EUR.1. №PL/MН/AV007176.

У цій справі у сертифікаті з перевезення EUR.1 в пункті 11 митним органом, який його видав, указано митницю у Вроцлав.

Проте, митний орган Республіки Польща відповіддю №0201-ІGC.4331.8-19.2023 від 10.04.2024 спростувало видачу указаного сертифікату.

Досліджені в справі докази жодним чином не спростовані, тому є належними і допустимими у підтвердженні фактів і обставин, які підлягають доведенню у цій справі.

За змістом п.8 ст.336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів, зокрема, шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Відповідь митних органів Респубілки Польща у цій справі здобута у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, який складений і видавався службовою особою від імені органів державної влади іноземної країни та посвідчує важливі факти, які мають правове значення, а тому є належним і допустимим доказом по справі в розумінні п.8 ст.336, п.5 ч.1 ст.352 МК України та у взаємозв`язку із положеннями ст.495 МК України, і цей доказ нічим не спростований.

Наведена у відповіді уповноваженого митного органу інформація є конкретною та однозначною, підтверджує юридично значимі факти та будь-яких посилань не необхідність проведення додаткових перевірочних заходів на підтвердження існування цих фактів не містить.

Таким чином, досліджені у справі докази у своїй сукупності достатньо підтверджують той факт, що переміщення в адресу ТОВ «ТЕХНОПРИВОД» і випуск у вільний обіг товару за аналізованою по справі митною декларацією типу ІМ40ДЕ відбулося з використанням сертифікату з перевезення товару EUR.1, видача якого за результатами проведеної перевірки компетентним органом Республіки Польща підтверджена не була, що свідчить про безпідставність заявлення в митній декларації преференції за кодом 410 і, як наслідок, неправомірного звільнення від сплати митних платежів в обсязі, передбаченому чинним законодавством України.

Для притягнення до відповідальності за ст.485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини у формі прямого умислу, а також наявність в діях особи спеціальної мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.

Досліджені у справі докази у своїй сукупності свідчать про те, що саме отримувач товару - ТОВ «ТЕХНОПРИВОД» - був заінтересованою стороною з економічної точки зору у здійсненні поставки товару із застосуванням тарифної преференції на підставі сертифікату з перевезення товару EUR.1, оскільки використання такого сертифікату безпосередньо впливає на розмір митних платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні товару.

Згідно з встановленим Порядком заповнення преференційних документів, графа 11 сертифіката EUR.1 є обов`язковим реквізитом, який підтверджує факт державного контролю. Наявність у цій графі лише відтиску загальної печатки без обов`язкового проставлення особистої номерної печатки посадової особи митниці є грубим порушенням стандартів оформлення. Для професійного імпортера, який регулярно користується тарифними преференціями, відсутність ідентифікатора службової особи, є очевидними ознаками технічного виготовлення документів поза межами встановленої процедури.

Оскільки саме імпортер є безпосереднім вигодонабувачем від застосування тарифної преференції, на нього покладається підвищений обов`язок перевірки легітимності підстав для такої пільги. Добросовісний імпортер, виявивши дефекти у формі документа (графа 11), мав би утриматися від його подання до митних органів до моменту з`ясування автентичності. Подання завідомо дефектних документів свідчить про свідоме прийняття ризику використання недійсних сертифікатів задля отримання неправомірної економічної вигоди.

З досліджених по справі доказів і встановлених на їх підставі фактичних обставин наявні підстави вважати, що заінтересованою стороною з економічної точки зору у здійсненні поставки товарів із використанням сертифікату з перевезення товару EUR.1 є саме очолюване ОСОБА_1 товариство ТОВ «ТЕХНОПРИВОД».

Жодної економічної чи іншої вигоди у використані указаного сертифікату для продавців товару по справі не вбачається.

Від дня складання протоколу про порушення митних правил та по дату розгляду справи в суді жодних претензій продавцю товару з приводу не підтвердження компетентним іноземним органом сертифікату з перевезення товару EUR.1 ОСОБА_1 не пред`являв, жодних заходів для цього не вчиняв, хоча для цього мав реальну можливість та більш як достатньо часу.

Будь-якого логічного та розумного пояснення невжиття жодних заходів на доведення своєї непричетності до викладених в протоколі про порушення митних правил обставин, які призвели до безпідставного заявлення преференційного режиму при розмитнення товару, ОСОБА_1 та його захисник суду не надали.

Така пасивна поведінка не притаманна добросовісному контрагенту у договірних комерційних правовідносинах, у тому числі й з огляду на обсяг і характер адміністративної відповідальності за таке діяння, а інколи кримінальної.

Зазначене у своїй сукупності та взаємозв`язку дає підстави для висновку про умисність дій ОСОБА_1 , спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом подання митному органу сертифікату з перевезення товару EUR.1, автентичність якого не підтверджена.

Сукупність наведених доказів є внутрішньо узгодженою, взаємопов`язаною та такою, що виключає випадковий характер подання недостовірного сертифікату походження товару, а відтак підтверджує наявність у діях ОСОБА_1 умислу на неправомірне зменшення розміру митних платежів.

Згідно із ч.2 ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил … при вчиненні таких порушень підприємствами можуть бути посадові особи цих підприємств.

Пунктом 43 ст.4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

В силу вище наведених норм митного законодавства ОСОБА_1 , будучи на момент подання аналізованої по справі митної декларації типу ІМ40ДЕ керівником ТОВ «ТЕХНОПРИВОД», є належним суб`єктом відповідальності за вчинення порушення митних правил.

Вирішуючи клопотання захисника про закриття провадження в справі за закінченням строку для накладення адміністративного стягнення, суд встановив таке.

Вирішуючи клопотання захисника про закриття провадження в справі за закінченням строку для накладення адміністративного стягнення, суд встановив таке.

Відповідь уповноваженого митного органу Республіки Польща №0201-ІGC.4331.8-19.2023 від 10.04.2024 надійшла до Держмитслужби 15.04.2024.

На розгляд до суду справа надійшла 05.03.2026.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.06.2024 року первинні документи в справі за протоколом №0188/UA20500/24 про порушення митних правил були вилучені в межах кримінального провадження №42024030000000033 на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду про тимчасовий доступ до речей і документів.

02.02.2026 детективом Підрозділу детективів ТУ БЕБ у Волинській області прийнято постанову про закриття кримінального провадження за ознаками ч.3 ст.358 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

23.02.2026 матеріали справи від ТУ БЕБ у Волинській області повернулись до Волинської митниці.

Згідно із ч.1 ст.467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Відповідно до ч.3 ст.467 МК України у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, адміністративні стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня отримання митним органом або судом матеріалів про таке порушення, переданих відповідно до частини другої статті 496 цього Кодексу, але не пізніше ніж через п`ять років з дня вчинення правопорушення.

Частиною 2 статті 496 МК України передбачено, що у разі закриття кримінального провадження за наявності в діях особи ознак порушення митних правил матеріали про таке порушення передаються до митного органу або до суду для притягнення зазначеної особи до адміністративної відповідальності. Постанова у такій справі виноситься у строк, передбачений частиною третьою статті 467 цього Кодексу.

З огляду на такі положення закону та враховуючи направлення Волинською митницею матеріалів справи на розгляд суду в межах визначеного ч.1 ст.467 МК України шестимісячного строку для накладення адміністративного стягнення з дня виявлення правопорушення та подальшу хронологію руху справи, пов`язану із вилученням справи для приєднання до матеріалів кримінального провадження, досудове розслідування якого за ознаками ч.3 ст.358 КК України завершилось винесенням постанови про закриття кримінального провадження, а факти декларування товару за митними деклараціями, про які йдеться у цій справі, не є предметом досудового розслідування і не стосуються даного кримінального провадження за ознаками ч.1 ст.212 КК України, тому передбачений ст.467 МК України строк для накладення адміністративного стягнення на дату розгляду справи судом не сплив.

Крім цього, під час судового розгляду справи встановлено, що згідно з платіжною інструкцією від 06.08.2025 року №1331, ТОВ «Технопривод» повністю та в добровільному порядку сплатило грошове зобов`язання, визначене відповідним податковим повідомленням-рішенням. Вказане повідомлення-рішення було винесене за наслідками податкової перевірки щодо операцій з поставки товарів за митною декларацією, яка є предметом дослідження у цьому протоколі про порушення митних правил.

Судом досліджено та враховано, що преференційний документ - сертифікат про походження товару - був використаний одноразово та не набув ознак системного протиправного застосування.

Факт повного відшкодування грошового зобов`язання до моменту розгляду справи судом свідчить про повне усунення негативних наслідків правопорушення та відсутність реальних збитків для державного бюджету України.

З огляду на вищезазначені обставини, принципи пропорційності й індивідуалізації юридичної відповідальності, суд доходить висновку про доцільність та достатність призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у мінімальних межах, передбачених санкцією статті, а саме у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплачених митних платежів.

З порушника відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 50% вартості товару, а саме 40472,77 грн. (сорок тисяч чотириста сімдесят дві гривні 77 копійок).

Штраф в розмірі 40472,77 грн. (сорок тисяч чотириста сімдесят дві гривні 77 копійок) підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи та інші санкції "05" Державна митна служба України").

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.А. Шеремета