Вирок № 137726390, 24.06.2026, Корабельний районний суд м. Миколаєва

справа № 488/2615/26

провадження № 1-кп/488/241/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2026 року

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального акту, в розумінні положень ст. 2 Женевських конвенцій від 12.08.1949 року, ратифікованих Указом Президії Верховної Ради УРСР від 03.07.1954 року, між Російською Федерацією та Україною з 20.02.2014 року триває збройний конфлікт міжнародного характеру.

24.02.2022 року о 05:00 год. президентом РФ ОСОБА_6 оголошено рішення розпочати військову операцію в Україні, у зв`язку з чим на виконання вищевказаного наказу, під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади рф, її збройних сил, спецслужб та інших осіб, військовослужбовці збройних сил рф, шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької та інших областей, в тому числі вийшовши за межі адміністративних кордонів Херсонської, Миколаївської, Запорізької областей, та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також окупували частин вказаної території України, чим змінили межі її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що частково продовжується по теперішній час та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , достовірно володіючи інформацією про те, що починаючи з 2014 року представниками РФ здійснено тимчасову окупацію частини території України, а починаючи з 24.02.2022 підрозділами збройних сил РФ та іншими її військовими формуваннями здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна, розуміючи, що представниками такої держави агресора вчиняються дії, направлені на зміну меж території України в порушення порядку встановленого Конституцією України, свідомо виготовляв та поширював матеріали із виправдовуванням, визнанням правомірною, запереченням збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, за наступних обставин.

ОСОБА_4 , знаходячись за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 08.02.2025 по 20.03.2025, використовуючи особистий мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy A02» (ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 ), та обліковий запис під нік-неймом « ОСОБА_7 » (id: НОМЕР_3 ), у відкритому інформаційному ресурсі мережі інтернет - месенджері «Telegram», а саме на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який є засобом масової інформації, виготовив та поширив наступні повідомлення:

- ІНФОРМАЦІЯ_3 о 17:09 год. у відповідь на пост користувача каналу «ІНФОРМАЦІЯ_2» з назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_4 », розмістив повідомлення: «Почему Украина не учитывает права русскоязычных людей? Почему запрещают Русские язык? Почему переименовывают улицы? Почему сносят памятники? Почему уничтожают русскую историю в Николаеве? Потом говорят за что Россия напала на Украину? Всё чётко и ясно! Не надо было устраивать майданы, кричать Москаляку на гілляку і тому подобное, не надо было людей делить на правильных неправильных на Украинамовных и Русскоговорящих не надо было. Не надо было в НАТО лесть. Надо просто хотя бы немножко с головой дружить и в реальности жить»;

- ІНФОРМАЦІЯ_5 о 20:08 год. у відповідь на пост користувача каналу «ІНФОРМАЦІЯ_2» з назвою: «В Одессе проходит «Марш памяти ОСОБА_8 », розмістив повідомлення: «Любая страна начнет войну когда под её границами ходят в масках з факелами и кричат Москаляку на гиляку, смерть врагам и тому подобное. Любая страна после этого обязана начать войну это и есть нацизм. И свергают законную власть. И рождают Ненависть к другому народу».

Виготовлені та поширені ОСОБА_4 повідомлення, містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році.

В судовому засіданні ОСОБА_4 в інкримінованому правопорушенні свою вину визнав повністю і беззаперечно, підтвердивши усі обставини, викладені в обвинувальному акті, щиро розкаявся.

Встановивши, що показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам скоєння кримінального правопорушення, з`ясувавши, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин і не оспорює їх, переконавшись у добровільності позиції обвинуваченого, роз`яснивши йому, що в цьому випадку він не зможе оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, суд, за клопотанням прокурора, на підставі ст.349 ч.3 КПК України визнав недоцільним подальше дослідження обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням документів.

Аналіз досліджених доказів, які суд вважає належними, допустимими і в сукупності достатніми для ухвалення вироку, дозволяє дійти висновку про те, що своїми діями ОСОБА_4 , за кваліфікуючими ознаками - виготовлення, поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, з використанням засобів масової інформації, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 436-2 КК України.

Обираючи міру покарання, суд враховує тяжкість та обставини скоєного правопорушення, особу обвинуваченого, раніше не судимого, за місцем проживання характеризується посередньо, добровільно сплатив на допомогу ЗСУ грошові кошти у сумі 15000,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією, а також обставину, яка пом`якшує покарання у виді щирого каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.

Враховуючи сукупність наведених обставин справи, та дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи, що за приписами ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд, вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових злочинів призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк у межах санкції статті Кримінального кодексу України без реального відбування покарання, але в умовах застосування до них вимог ст. 75 КК України, шляхом звільнення його від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, тобто з іспитовим строком, та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

На переконання суду таке покарання відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

При вирішенні питання про конфіскацію майна, суд враховує, що згідно положень ч. 2 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна встановлюється, зокрема, за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, і може бути призначене лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині Кримінального кодексу.

Кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 436-2 КК України передбачає не обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна. При цьому, конфіскація майна, як додаткове покарання, не може бути призначена судом у випадку, коли особа звільняється від відбування покарання з випробуванням. Відповідно до вимог ст. 77 КК України, конфіскація майна не призначається навіть у разі, коли в санкції статті Особливої частини КК України, за якою засуджується винний, вона передбачена як обов`язкове додаткове покарання.

Питання про долю речових доказів в кримінальному провадженні, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Накладений ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 08.05.2026 року арешт на майно слід скасувати.

Речовий доказ - мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy A02» (ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 ), який вилучений у ОСОБА_4 та використовувався ним під час вчинення зазначеного кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації на підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України у власність держави.

Вартість експертизи слід стягнути з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 374, 472 - 475 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки; на підставі ст. 76 КК України зобов`язати його періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 08.05.2026 року.

Речовий доказ - мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy A02» (ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 ) - конфіскувати в дохід держави.

Речовий доказ - мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A05», ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 , в середині якого знаходиться сім картка за номером НОМЕР_6 , який перебуває на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів слідчого відділу Управління СБ України в Миколаївській області, - повернути власнику.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судової експертизи в сумі 4457,00 грн.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя ОСОБА_1