Ухвала суду № 137725966, 24.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/21187/26

Провадження 2/127/5822/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Горбатюк В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу «Якушинецький ліцей» про стягнення компенсації за невикористану соціальну відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального закладу «Якушинецький ліцей» про стягнення компенсації за невикористану соціальну відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, з таких підстав.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.

У позовній заяві позивачка зазначила, що ціна позову відсутня, оскільки спір є трудовим.

Разом з тим зі змісту позовної заяви та її прохальної частини вбачається, що позивачка заявила вимоги, які підлягають грошовій оцінці, а саме просить зобов`язати Комунальний заклад «Якушинецький ліцей» нарахувати та виплатити їй компенсацію за 193 календарні дні невикористаної додаткової соціальної відпустки, а також стягнути з Комунального закладу «Якушинецький ліцей» на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.08.2024 по 28.02.2025 включно.

Отже, зазначені вимоги є вимогами майнового характеру, у зв`язку з чим позовна заява повинна містити ціну позову та обґрунтований розрахунок сум, які позивачка просить нарахувати, виплатити або стягнути.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка навела розрахунок кількості днів невикористаної додаткової соціальної відпустки та зазначила, що загальна кількість таких днів становить 193 календарні дні.

Водночас у позовній заяві не визначено розмір грошової компенсації за 193 календарні дні невикористаної додаткової соціальної відпустки, не зазначено середньоденний заробіток, який має бути застосований для розрахунку такої компенсації, не наведено формулу розрахунку та кінцеву суму, яку позивачка просить нарахувати і виплатити за цією вимогою.

Крім того, позивачка заявляє вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.08.2024 по 28.02.2025 включно, зазначає кількість робочих днів затримки - 130 робочих днів, однак не зазначає конкретну суму середнього заробітку, яка підлягає стягненню з відповідача, не наводить повний розрахунок цієї суми, не зазначає середньоденний заробіток, який застосовується для такого розрахунку, та не подає обґрунтованої формули розрахунку.

Також у позовній заяві міститься суперечність щодо доказів розміру середньоденного заробітку. Так, у тексті позову зазначено, що відповідач на вимогу позивачки надав 15.12.2026 довідку № 03-02/581 про розмір її середньодобового заробітку, який склав 627,69 грн. Водночас у позовній заяві також зазначено, що довідку про середньоденний заробіток позивачки відповідач на її запит не надав. Крім того, дата довідки від 15.12.2026 є такою, що не узгоджується з датою подання позовної заяви у червні 2026 року.

За таких обставин позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку сум, які позивачка просить нарахувати, виплатити або стягнути, що не відповідає вимогам п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Для усунення цього недоліку позивачці необхідно визначити ціну позову та подати до суду обґрунтований розрахунок заявлених сум, зокрема:

зазначити конкретну суму компенсації за 193 календарні дні невикористаної додаткової соціальної відпустки із зазначенням середньоденного заробітку, кількості днів, періодів, за які заявлена така компенсація, та формули розрахунку;

зазначити конкретну суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.08.2024 по 28.02.2025 включно із зазначенням середньоденного заробітку, кількості робочих днів, періоду нарахування та формули розрахунку;

усунути суперечності у позовній заяві щодо наявності або відсутності довідки про середньоденний заробіток, а також уточнити дату видання такої довідки, якщо позивачка на неї посилається.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Разом з тим сама по собі належність спору до трудових правовідносин не свідчить про звільнення позивача від сплати судового збору за будь-які вимоги, заявлені у трудовому спорі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19 зазначила, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, а не заробітною платою, тому пільга, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на такі вимоги не поширюється.

Отже, за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивачка повинна сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 становить 3328,00 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1331,20 грн, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 16640,00 грн.

До позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Разом з тим, оскільки позивачкою не зазначено ціну позову та не подано обґрунтованого розрахунку суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд позбавлений можливості перевірити правильність визначення розміру судового збору за вимогу, за яку судовий збір підлягає сплаті.

Отже, позивачці необхідно визначити ціну позову, надати обґрунтований розрахунок заявлених сум та, з урахуванням уже сплаченої суми судового збору, подати докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У документі про сплату судового збору мають бути зазначені такі платіжні реквізити для перерахування судового збору в гривнях: отримувач коштів ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37979858; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача UA318999980313181206000002856; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу: (*;101;_____ реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи; Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ позивача), Вінницький міський суд Вінницької області).

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи за його наявності.

У позовній заяві РНОКПП позивачки зазначено не повністю або помилково, тоді як з доданої до позовної заяви копії картки платника податків та витягу з реєстру територіальної громади вбачається, що РНОКПП ОСОБА_1 - НОМЕР_1 .

Отже, позивачці необхідно уточнити у позовній заяві свій реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідно до наданих документів.

Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Суд звертає увагу, що позивачка обґрунтовує вимоги про стягнення компенсації за невикористану соціальну відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, зокрема, обставинами щодо кількості днів невикористаної відпустки, середньоденного заробітку, проведення або непроведення повного розрахунку при звільненні, а також обставинами щодо надання або ненадання відповідачем відповідних документів.

У зв`язку з цим позивачці необхідно подати наявні у неї докази, які підтверджують наведені у позові обставини щодо розміру середньоденного заробітку, або зазначити про неможливість їх подання та належним чином обґрунтувати клопотання про витребування відповідних доказів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Залишення позовної заяви без руху з метою належного її оформлення відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства не є обмеженням у доступі до правосуддя. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі процесуальні заборони і обмеження, зміст яких полягає у недопущенні безладного перебігу судового процесу. У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З огляду на викладене, позивачці необхідно подати до суду уточнену позовну заяву, в якій:

визначити ціну позову;

зазначити конкретну суму компенсації за 193 календарні дні невикористаної додаткової соціальної відпустки із наведенням обґрунтованого розрахунку;

зазначити конкретну суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.08.2024 по 28.02.2025 включно із наведенням обґрунтованого розрахунку;

усунути суперечності щодо наявності або відсутності довідки про середньоденний заробіток, а також уточнити дату і реквізити такої довідки, якщо позивачка на неї посилається;

уточнити РНОКПП позивачки відповідно до наданих документів;

з урахуванням визначеної ціни позову та вже сплаченої суми судового збору подати докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу «Якушинецький ліцей» про стягнення компенсації за невикористану соціальну відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - залишити без руху.

Надати позивачці п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити, що в разі неусунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачці.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В. В. Горбатюк