Ухвала суду № 137725832, 19.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/21560/26

Провадження № 1-кс/127/8307/26

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

19 червня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 42026022110000093 внесеного до ЄРДР 10.03.2026, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в с. Вінницькі хутори, Вінницької області, українець, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло вищевказане клопотання слідчого слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..

Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 42026022110000093 від 10.03.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що Комунальним підприємством «Вінницька транспортна компанія» (ЄДРПОУ: 03327925, місцезнаходження: 21036, Україна, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, будинок 29) (далі - Комунальне підприємство) 03 липня 2025 року на офіційному майданчику «Prozorro», оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2025-07-03-012065-a на придбання Код. ДК 021:2015: 09120000-6 «Газове паливо», у кількості 320000 метри кубічних на очікувану вартість закупівлі - 15 116 800 гривень, з кінцевим строком подання тендерних пропозицій до 11.07.2025 року.

За результатами відкритих торгів ТОВ «Даск Ойл» визнано переможцем та 05.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Даск Ойл» (далі ТОВ «Даск Ойл») в особі Генерального директора ОСОБА_7 і Комунальним підприємством в особі в.о. директора ОСОБА_8 укладено угоду №743 про закупівлю 320000 м. куб газового палива (газ стиснений метан) для заправки транспортних засобів КП «ВТК», що надають послуги з перевезень населення терміном до 31.12.2025.

При цьому згідно п. 5.1. договору місцем поставки (передачі) товару визначено заправку через автомобільні газонаповнювальні компресорні станції (АГНКС) Постачальника, які розташовані в межах адміністративного кордону м. Вінниці (місцезнаходження АТП Замовника: вул. Сабарівське шосе, 19, Вінниця, Вінницька область). Місце передачі товару: м. Вінниця, пров. Костя Широцького, 14Д.

У подальшому, 06.08.2025 між ТОВ «Даск Ойл» в особі Генерального директора ОСОБА_7 та КП «ВТК» укладено договір про співпрацю №1.

Пунктом 2.2.2. даного договору визначено, що ТОВ «Даск Ойл» для поліпшення умови реалізації, зобов`язується власним/орендованим автотранспортом (ПАГЗС) доставляти стиснений природний газ (метан) за адресою: вул. Сабарівське шосе, 11, м. Вінниця, де розташований автотранспорт КП «ВТК», де і буде здійснена передача стисненого природного газу (метан) у рамках Договорів поставки.

З метою виконання очолюваним підприємством вищезазначених договорів Генеральний директор ТОВ «Даск Ойл» ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим слідством час, організував розміщення на території за адресою: м. Вінниця, вул. Сабарівське шосе, 11, що належить на праві власності АТ «Укртелеком» та передано в оренду ТОВ «ВТК», згідно договору оренди № 05Е000-497/24 від 27.09.2024, необхідного обладнання, а саме стаціонарного комплексу по заправці автомобілів газом - метаном кустарного виробництва, який складається з колонки КПГ-2, виготовленої ВАТ ВЕК «Сумигазмаш», та компресора високого тиску, що зафіксований на бетонній плиті та з`єднаний з газовою колонкою гнучким рукавом. При цьому стиснений газ - метан мав подаватися з газових ємкостей, встановлених на належному ТОВ «Даск Ойл» напівпричепі платформі, д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом їх приєднання гнучкими рукавами до компресорної установки.

В подальшому, директор ТОВ «Даск Ойл» - ОСОБА_7 , в невстановлений досудовим слідством місці та час, проте не пізніше листопада 2025 року, усвідомлюючи той факт, що договір №743 від 19.01.2025 спливає, та Комунальним підприємством в найближчий час буде оголошено нову процедуру закупівлі стисненого газу, будучи знайомим з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з якими у останнього сформувались усталені стійкі ділові взаємовідносини, переслідуючи злочинний намір на незаконне збагачення за рахунок продажу стисненого газу за завищеною від ринкової вартості ціною, надав вказівку останнім на проведення домовленостей з представниками КП «ВТК» щодо отримання переваги ТОВ «Даск Ойл» перед іншими учасниками у процедурі відкритих торгів, що мали відбутись наприкінці грудня 2025 року та продажу стисненого газу за завищеною ціною порівняно із ринковою вартістю.

На виконання вказівки ОСОБА_7 , в невстановлений досудовим слідством час, проте не пізніше 1 грудня 2025, ОСОБА_9 діючи спільно з ОСОБА_10 , що в свою чергу був уповноважений генеральним директором ТОВ «Даск Ойл» на провадження господарської діяльності Товариства на території Вінницької області, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення налагодили тісну комунікацію щодо розробки тендерної документації, яка б сприяла подальшій перемозі Товариства у процедурі відкритих торгів стисненого газу з т.в.о. генерального директора Комунального підприємства ОСОБА_8 та співробітником КП «Вінницька транспортна компанія» - ОСОБА_4 , який в свою чергу, діяв як посередник зі сторони Комунального підприємства при спілкуванні з представниками ТОВ «Даск Ойл».

Так, в ході спілкування між ОСОБА_9 , ОСОБА_10 зі сторони ТОВ «Даск Ойл» та ОСОБА_4 , ОСОБА_8 зі сторони Комунального підприємства, враховуючи попередньо укладений між ТОВ «Даск Ойл» та Комунальним підприємством договір про співпрацю № 1 від 06.08.2025 та той факт, що поставка стисненого газу попередньо здійснювалась поруч з місцем розташування автобусного депо, а саме за адресою: м. Вінниця, вул. Сабарівське шосе, 11, достовірно знаючи про той факт, що на відстані 5-ти кілометрів від місцезнаходження автобусного депо відсутні будь-які інші суб`єкти господарювання, що здійснюють постачання стисненого газу, останні маючи на меті створити належні умови для перемоги ТОВ «Даск Ойл» в майбутній закупівлі метану для заправки транспортних засобів належних Комунальному підприємству, дійшли згоди щодо включення до складу тендерної документації та подальшого укладення договору вимоги щодо необхідності компенсації витрат Комунальному підприємству переможцем торгів за кожну заправку транспортних засобів підприємства у випадку розташування автогаззаправки (АГНКС) на відстані понад 5 км від місця стоянки транспортних засобів, за адресою вул. Сабарівське шосе 19, згідно з розробленою останніми формулою.

На виконання заздалегідь узгоджених домовленостей, ОСОБА_8 обіймаючи посаду т.в.о генерального директора Комунального підприємства, будучи службовою особою наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, переслідуючи злочинний намір на розтрату грошових коштів Комунального підприємства шляхом заключення договору про поставку стисненого газу з ТОВ «Даск Ойл» за завищеною ціною, у невстановлений досудовим розслідуванням час надав провідному фахівцю з публічних закупівель КП «ВТК» - ОСОБА_11 незаконну вказівку щодо розробки тендерної документації на закупівлю стисненого газу Комунальним підприємством у кількості 1 145 000 метр кубічний, та необхідності включити до останньої заздалегідь обговорені з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 очікувану вартість предмету закупівлі, а також формулу компенсації витрат Комунальному підприємству переможцем торгів за кожну заправку транспортних засобів підприємства у випадку розташування автогаззаправки (АГНКС) на відстані понад 5 км від місця стоянки транспортних засобів, згідно з якою компенсація витрат розраховується наступним чином:

С=19,43*L+0,69*2*L*C пал , де 19,43 питома витрата з оплати праці водія ТЗ, приведена до 1 км пробігу ТЗ; L мінімальна відстань від місця заправки до місця стоянки транспортних засобів Покупця, розташованих за адресою: вул. Сабарівське шосе, 19 (км); 0,69 середньостатистична витрата палива ТЗ на 1 км. (м.куб); C пал - відпускна ціна палива Учасника, що діє на момент заправки (грн/м. куб.).

В свою чергу, 19.12.2025 року провідним фахівцем з публічних закупівель КП «ВТК» ОСОБА_11 , що відповідно до наказу Комунального підприємства № 356-К/тр від 18.06.2025 був уповноважений на проведення закупівель за Кодом ДК 021:2015: 09120000-6, на виконання вказівки ОСОБА_8 оприлюднено оголошення на офіційному майданчику «Prozorro», щодо проведення відкритих торгів UA-2025-12-19-020400-a на придбання Код. ДК 021:2015: 09120000-6 «Газове паливо», у кількості 1 145 000 метр кубічний на очікувану вартість закупівлі - 48 925 850,00 гривень, з кінцевим строком подання тендерних пропозицій до 27.12.2025 року, та завантажено до даного оголошення тендерну документацію з додатками. При цьому до «Інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі технічні вимоги до предмета закупівлі», що є додатком №2 до тендерної документації включено заздалегідь обговорені між ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 формулу, відповідно до якої у разі розташування автогаззаправки (АГНКС) на відстані понад 5 км від місця стоянки транспортних засобів Замовника, розташованих за адресою вул. Сабарівське шосе 19, Постачальник компенсує вартість витрат Покупцю за кожну заправку, яка вираховується за наступною формулою:

С = 19,43*L + 0,69*2*L*C пал, де 19,43 - питома витрата з оплати праці водія ТЗ, приведена до 1 км пробігу ТЗ.

L- мінімальна відстань від місця заправки до місця стоянки транспортних засобів Покупця, розташованих за адресою вул. Сабарівське шосе, 19 (км).

0,69 cередньостатистична витрата палива ТЗ на 1 км.(м. куб)

C пал відпускна ціна палива Учасника, що діє на момент заправки (грн/м. куб.)

Середньостатистична кількість заправки одного транспортного засобу складає - 83 м. куб.

Таким чином ОСОБА_8 за пособництва ОСОБА_4 , зі сторони Комунального підприємства та ОСОБА_10 , ОСОБА_9 зі сторони ТОВ «Даск Ойл» в порушення ч. 2, 3, 4 Закону України «Про публічні закупівлі», ч. 4 ст. 6 Закону «Про захист економічної конкуренції» вчинено узгоджені дії, пов`язані з підготовкою та проведенням процедури відкритих торгів щодо закупівлі стисненого газу, на антиконкурентних умовах з наданням переваги при проведенні даної закупівлі безпосередньо ТОВ «Даск Ойл»- генеральним директором якого є ОСОБА_7 .

Так, за результатами Проведеної процедури закупівлі за ідентифікатором в системі «Прозорро» № UA-2025-12-19-020400-a, участь у якій прийняло ТОВ «Даск Ойл» з кінцевою ціновою пропозицією 45 750 000 гривень та зазначеним місцем здійснення заправок транспортних засобів за адресами: м. Вінниця, вул. Сабарівське шосе, 11 та м. Вінниця, вул. Костя Широцького, 14 Д, а також ТОВ «Екогаз Енерджі» з кінцевою ціновою пропозицією 45 788 550 гривень та зазначеним місцем здійснення заправок транспортних засобів за адресою: м. Вінниця, вул. Чапельська, 1, переможцем було обрано ТОВ «Даск Ойл».

В подальшому, між Комунальним підприємством, в особі т.в.о генерального директора ОСОБА_8 , та ТОВ «ДАСК ОЙЛ», в особі генерального директора ОСОБА_7 , укладено договір поставки № 13 від 09.01.2026 року, на загальну вартість 45 742 750 гривень, відповідно до якого ТОВ «Даск Ойл» протягом строку дії договору, а саме до 31.01.2027 року, повинно здійснити поставку Комунальному підприємству 1145000 метри кубічних стисненого газу - метан, вартість за метр кубічний 39,95 гривень.

При цьому, проведеними в ході досудового слідства товарознавчими експертизами встановлено, що ринкова вартість 1 145 00 кубічних метрів стисненого-метану з урахуванням ПДВ станом на 19.12.2025 (дата оголошення проведення процедури закупівлі № UA-2025-12-19-020400-a) та 09.01.2026 (дата укладення договору поставки №13 між КП «ВТК» та ТОВ «Даск Ойл») складала 40 452 850 гривень.

Таким чином, ОСОБА_7 за попередньою домовленістю з ОСОБА_8 , за пособництва ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , вжито всіх необхідних заходів для розтрати грошових коштів КП «Вінницька транспортна компанія» шляхом проведення заздалегідь обумовленої процедури закупівлі на антиконкурентних умовах та подальшого заключення договору поставки стисненого газу метан за завищеною ціною, що могло призвести до завдання Комунальному підприємству збитків у особливо великому розмірі на загальну суму 5 289 900 гривень, що підтверджується висновком судово-економічної експертизи.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме пособництво у закінченому замаху на привласнення коштів вчинений в особливо великих розмірах.

У вчиненні даних кримінальних правопорушень підозрюється:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Вінницькі хутори, Вінницької області, українець, громадянин України, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, -

ОСОБА_4 19.06.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.

Цього ж дня останнього затримано в порядку ст. 615 КПК України.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме:

висновком за результатами експертної повірки ДП «Вінницястандартметрологія» № 1240-3706;

висновком судової трасологічної експертизи Вінницького НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/102-26/6272-ТР;

актом про порушення № М00884;

протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії;

довідкою спеціаліста Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області;

висновком економічної експертизи;

іншими матеріалами кримінального провадження.

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може застосовуватись до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Наявність даного ризику у відповідності до КПК України не означає, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

Вважаю, що тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість покарання за його вчинення може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Варто також зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна..

Окрім того, згідно примітки до ст. 45 КК України кримінальне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_4 ,. відноситься до корупційних злочинів, а тому відносно нього при призначенні покарання судом не може бути призначено більш м`яке покарання ніж передбачене законом або прийнято рішення про звільнення від відбування покарання з випробовуванням.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

ОСОБА_4 у зв`язку із набуттям статусу підозрюваного та отримання примірнику клопотання про застосування запобіжного заходу з додатками, може оцінити обсяг наявних у сторони обвинувачення доказів, а також роль речей і документів, які можуть бути використані як докази стороною обвинувачення, проте знаходяться у володінні самого підозрюваного, інших осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення.

Наявність вказаних обставин, враховуючи стадію досудового розслідування, а також необхідність проведення слідчих дій щодо встановлення та отримання додаткових доказів, дають підстави стверджувати, що ОСОБА_4 може вживати заходи щодо знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення.

Щодо ризику незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності цього ризику необхідно враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Окрім цього, через тривалий період вчинення злочину у часі та значну кількість задіяних у ньому осіб, наразі у кримінальному провадженні не встановлено усіх свідків, яким можуть бути відомі обставини вчинення протиправних дій, а також інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину.

Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. (частина 1 статті 183 КПК).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні із триманням під вартою, є особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт.

З урахуванням встановлених обставин, характеру справи, існуючих ризиків, на теперішній час застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків, оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде більш ефективним щодо інших запобіжних заходів, від вчинення ОСОБА_4 позапроцесуальних дій та неналежної процесуальної поведінки.

Статтею 182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі може продовжити свою злочину діяльність, переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, може незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що передбачено ризиками визначеними у п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Дані підстави свідчать про неможливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів. Враховуючи неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Крім того, враховуючи особу підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, наявні ризики, а також те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, керуючись абзацом 2 п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, вважаю за необхідне визначити розмір застави в розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, слідчому судді пояснила, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, чинити тиск на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.

Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання та застосувати більш м`який запобіжний захід.

Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до статті 184 КПК України клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою повинно містити: короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що ризики визначені у ст. 177 КПК України виправдовують необхідність тримання підозрюваного під вартою.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання та матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Враховуючи наведене у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якої підозрюється особа.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її соціальними зв`язками, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України в даному кримінальному провадженні.

Слідчим у поданому клопотанні та прокурором в судовому засіданні заявлено ризики того, що ОСОБА_4 може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні та переховуватися від органів досудового розслідування. Разом із тим, слідчий та прокурор належним чином не обґрунтували і не довели в судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що заявлені ризики виправдовують необхідність застосування виняткового запобіжного заходу.

Крім того, прокурором в судовому засіданні необгрунтовано неможливості застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, щодо даних про його особу, а також інших обставин в їх сукупності.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення із під варти. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Клопотання органу досудового розслідування про наявність в кримінальному провадженні ризиків, які обумовлюють доцільність застосування тримання підозрюваного під вартою фактично обґрунтовано лише тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого злочину, який є особливо тяжким. Проте, сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Доводи клопотання слідчого в тій частині, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтвердженні належними та об`єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, раніше не судимий, позитивно характеризується, одружений. Крім того, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 жодним чином не переховувався від органів досудового розслідування, а навпаки всіляко сприяє слідству у встановленні істини по справі надаючи показання щодо обставин кримінального правопорушення.

З обставин, наведених в клопотанні органу досудового розслідування слідує, і зазначене встановлено в ході судового розгляду, що ризики не виправдовують застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У Резолюції Комітету міністрів Ради Європи № 11 від 09.04.1965 року «Взяття під варту» і Рекомендації R 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зазначено, що взяття під варту не повинно бути запобіжним заходом, що застосовується в обов`язковому порядку, судовий орган повинен приймати рішення з урахуванням фактів та усіх обставин справи.

Відповідно до Кодексу «завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура» (ст.2 КПК); «під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом» (ч.1 ст.12 КПК).

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 19 червня 2024 року № 7-р(II)/2024, у справі № 3-111/2023(207/23, 315/23), виходячи зі змісту приписів статей 3, 8, частин першої, другої статті 29, частини першої статті 55, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України Конституційний Суд України вважає, що відповідно до вказаних приписів Кодексу під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177, 178 Кодексу, застосувати заставу як більш м`який запобіжний захід. Отже, за частиною шостою статті 176 Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Розглядаючи клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, однак не з`ясовано та не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки та запобігти вказаним ризикам.

З огляду на вищенаведене, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, дані про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв`язки, ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, характеристики, з урахуванням відсутності належного обґрунтування існуючих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України в самому клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та не доведеності належним чином наявності таких ризиків прокурором під час розгляду справи, слідчим суддею не встановлено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти вказаним ризикам.

На підставі вище викладеного, слідчий суддя не встановив підстав щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки обставин необхідності тримання особи під вартою в даному конкретному випадку не має, а тому необхідним та достатнім запобіжним заходом буде запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. При цьому, саме такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків визначених частиною 5 ст. 194 КПК України та в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 176 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 400 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 42026022110000093 внесеного до ЄРДР 10.03.2026, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в залі суду, відразу після проголошення даної ухвали слідчого судді.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що полягає у забороні цілодобово залишати житло в якому він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 17 серпня 2026 року.

Строк дії ухвали слідчого судді визначити до 17 серпня 2026 року.

Відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , такі обов`язки:

прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

утриматись від спілкування із особами, які являються підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні;

здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвалу суду для організації виконання направити начальнику ГУНП у Вінницькій області.

Контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_6 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Вінницького міського суду

Вінницької області ОСОБА_12