Рішення № 137724800, 24.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2026 р.м. ХарківСправа № 911/1229/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Слобідської окружної прокуратури міста Харкова (61191, м. Харків, вул. Тепловозна, 8; код ЄДРПОУ: 0291010826) в інтересах держави в особі 1) Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРПОУ: 04059243), 2) Департаменту з будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРПОУ: 34861610) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона №23" (08161, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Тарасівка(з), вул. Київська, 1, оф. 4; код ЄДРПОУ: 35329851) третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДМЕТАЛ 2017» (код ЄДРПОУ: 41270209, 03190, Україна, місто Київ, вулиця Черняховського, будинок 16/30 офіс 5) про стягнення коштів за участю :

прокуратури - Ковпик О.С., посвідчення №085856 від 09.06.2026;

позивача 1 не з`явився;

позивача 2 Марченко М.Ю., витяг з ЄДРПОУ;

відповідача Субочева С.Ю., ордер АН №1718684 від 29.12.2025;

третьої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Слобідська окружна прокуратура міста Харкова звернулася до Господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Департаменту з будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона №23", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача-1 грошові кошти в розмірі 6 469 080,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Слобідська окружна прокуратура міста Харкова посилається на порушення відповідачем умов договору від 29.05.2017 №211, а саме на поставку неякісних конструкцій опор ОКМ-12оц, які не відповідали проектній документації та вимогам діючого законодавства, що призвело до завищення вартості виконаних робіт та спричинило державним інтересам збитків у розмірі 6 469 080,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.04.2025 у справі №911/1229/25 позовну заяву Керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області передано за виключною підсудністю до Господарського суду Харківської області.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.09.2025 вирішено в позові відмовити повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 вирішено апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 09.09.2025 у справі №911/1229/25 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 09.09.2025 у справі №911/1229/25 залишити без змін.

Постановою Верховного Суду від 11.02.2026 вирішено касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задовольнити, постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 09.09.2025 у справі №911/1229/25 скасувати, справу №911/1229/25 передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 для розгляду справи №911/1229/25 визначено суддю Пономаренко Т.О.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.03.2026 прийнято на новий розгляд справу №911/1229/25. Призначено справу №911/1229/25 до розгляду у підготовчому засіданні на 01.04.2026.

27.03.2026 через систему "Електронний суд" від Керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Ільєнкова О.О. надійшла заява (вх.№7286 від 27.03.2026), в якій просить долучити до матеріалів справи висновок судової будівельно-технічної експертизи від 13.01.2020 №14/50СЕ-19, висновок експерта №21186 від 24.12.2019 за результатами проведеної судової експертизи металів і сплавів та виробів з них, договір про закупівлю робіт №201 від 29.05.2017, сертифікат відповідності на оцинковану опору ОКМ-12, журнал авторського нагляду під час будівництва об`єкту «Капітального ремонту комплексу транспортних споруд по пр. Льва Ландау в м. Харкові. Шляхопровід через пр. Московський. Шифр: 18224», «Послуги з нанесення гарячого цинкового покриття на металеві поверхні», видаткова накладна №РН-0000012 від 17.07.2018, акти приймання виконаних робіт, рахунок-фактура №СФ-0000016 від 17.07.2018, довідки від 26.12.2018 та 01.03.2019 за результатами аналізу документації договору про закупівлю робіт, довідка від 26.11.2019 по результатам ревізії кримінального провадження.

Суд зазначає, що передача справи на новий розгляд не означає відновлення процесу на стадії, на якій він перебував до ухвалення скасованого рішення, а передбачає повторний розгляд спору судом першої інстанції з урахуванням вказівок суду касаційної інстанції.

Господарський процесуальний кодекс України не містить заборони на подання учасниками справи додаткових доказів під час нового розгляду справи після скасування судового рішення касаційним судом.

Навпаки, під час нового розгляду справи суд першої інстанції зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування усіх обставин справи, а також надати сторонам можливість реалізувати процесуальні права, передбачені статтями 42, 74, 80 ГПК України.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що подання прокурором після направлення справи на новий розгляд додаткових доказів саме по собі не суперечить вимогам процесуального закону та не може бути підставою для відмови у їх прийнятті.

Представником відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона №23" Субочевим С.Ю. 01.04.2026 через систему "Електронний суд" подано додаткові пояснення у справі (вх.№7737 від 01.04.2026), в яких він зазначив, що зобов`язання в цій частині відповідачем були виконанні належним чином, замовником прийнятті роботи та устаткування (товар) без зауважень, а крім того перевірку відомостей щодо кількісних та якісних характеристик виконаних робіт і поставленого устаткування здійснювали суб`єкти технічного нагляду, які також засвідчили своїм підписом відсутність будь-яких недоліків чи зауважень. При передачі устаткування та підписані актів відповідачем надано усі товаросупровідні документи та документи щодо якості від виробника, які вказували та передачу товару відповідної якості згідно проектно-кошторисної документації та умов Договору. В ході виконання робіт, поставки обладнання (устаткування), а також на стадії їх приймання позивачем-2 (замовником) ніяких зауважень та претензій щодо відхилення відповідачем від умов Договору, погодженої сторонами Договірної ціни та кошторисної документації (Додаток до Договору) не пред`являлось, та в наступному позивачем були оплачені виконані роботи відповідачем згідно умов Договору. Отже, підписавши акти приймання-передачі виконаних робіт, замовник погоджується як з якістю таких робіт, так і з використаними матеріалами, обладнанням та іншими витратами. Вказаних вимог або дефектних актів про усунення недоліків, навіть в межах гарантійного строку, зауважень чи вимог щодо сплати завданих від замовника відповідачу в період виконання робіт чи гарантійного строку не висувалось, дефектні акти не складались, про що свідчить відсутність відповідних доказів, які б долучались до позовної заяви прокурора. Представник позивача-2 в ході засідання у суді першої інстанції також підтвердив, що зауважень до робіт чи товару не було, дефектів не було виявлено, роботи прийняті без зауважень, і на час розгляду справи вимоги з цих питань Відповідачу також не висувались, виконані роботи та поставлене устаткування використовуються за призначенням.

Відтак, на думку представника відповідача, у матеріалах позову відсутні будь-які докази, які свідчать про встановлення неналежного виконання договірних зобов`язань з боку відповідача у порядку, визначеному Договором, в наслідок чого на відповідача може бути покладений обов`язок із усунення відповідних недоліків або із відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення умов Договору. На противагу доводів прокурора представник відповідача також відзначив, що відповідачем не було встановлено і такі обставини і не могли бути відомі навіть теоретично, що поставлений товар може мати певні недоліки чи невідповідності, бо увесь поставлений товар устаткування візуально був оглянутий та прийнятий із належною товаросупровідною документацією щодо якості як і самим відповідачем, так і замовником, а також і суб`єктами технічного нагляду. Такий документ щодо якості поставлених опор виробником ТОВ «МЕДМЕТАЛ 2017» представлений також прокурором, як Технічні умови із оцинкування, які використовує даний виробник згідно чинних на той час ДБН та ДСТУ. Відтак посилання прокурора, що відповідачу було достеменно відомо про поставку неякісного устаткування є необґрунтованим припущенням та спростовується наявними матеріалами справи. Крім того, обставини наявної кримінальної справи, відкритої у відрощені виробника таких опор, поставлених відповідачу, а в подальшому і позивачу, свідчать, що такі опори поставлялись із відповідними документами, які вказували на належну якість та відповідність і робочому проекту, а також нормам та правилам виготовлення відповідних опор, що виключає вину та умисел відповідача про обізнаність чи приховання обставин про встановлення неякісних опор.

Як зазначає представник відповідача, жодних обставин поставки неякісних опор з прямим умислом завдати збитків або безпідставно збагатитись не встановлено і не доведено.

Протокольною ухвалою від 01.04.2026 відкладено підготовче засідання на 15.04.2026.

15.04.2026 через систему "Електронний суд" від Слобідської окружної прокуратури м. Харкова надійшли додаткові пояснення (вх.№8968 від 15.04.2026), в яких зазначено, що фактично ж відповідачем було встановлено опори ОКМ-12, які не відповідали проектній документації та нормативним вимогам, зокрема щодо якості та цілісності антикорозійного покриття. Вказані конструкції мали ознаки корозійного ураження, нерівномірності цинкового шару та інші дефекти, що об`єктивно виключає можливість їх віднесення до нових оцинкованих виробів, передбачених проектом. Ці обставини підтверджуються сукупністю доказів, зокрема висновками судових будівельно-технічних та економічних експертиз, матеріалами ревізій, протоколами випробувань, актами фіксації дефектів, а також внутрішніми наказами та листуванням самого відповідача, якими фактично визнавалася наявність дефектів та невідповідність встановлених опор вимогам нормативних документів.

Протокольною ухвалою від 15.04.2026 відкладено підготовче засідання на 29.04.2026.

29.04.2026 через систему "Електронний суд" від Слобідської окружної прокуратури м. Харкова надійшли додаткові пояснення (вх.№10230 від 29.04.2026), в яких зазначив наступне:

Згідно з постановою прокурора відділу Харківської обласної прокуратури про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування від 18.04.2024 прокурорам Слобідської окружної прокуратури міста Харкова надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні №1201822000000291 від 20.03.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

Водночас, вищевказана постанова про дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування не є доказом у справі №911/1229/25 та не надавалась до позовної заяви у якості доказу, а лише інформативно свідчить про надання дозволу про розголошення відомостей досудового слідства.

Ухвалою від 29.04.2026 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона №23" Субочева С.Ю. (вх.№10256 від 29.04.2026) про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача задоволено. Залучено до участі у справі №911/1229/25 Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДМЕТАЛ 2017» (ЄДРПОУ 41270209, юридична адреса: 03190, Україна, місто Київ, вулиця Черняховського, будинок 16/30 офіс 5) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ «Спеціалізована механізована колона №23».

Протокольною ухвалою від 29.04.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 13.05.2026.

Протокольною ухвалою від 13.05.2026 відкладено підготовче засідання на 03.06.2026.

Протокольною ухвалою від 03.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 17.06.2026.

В судовому засіданні 17.06.2026 оголошено перерву до 24.06.2026.

Присутня в судовому засіданні 24.06.2026 прокурор позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити в повному обсязі.

Присутня в судовому засіданні 24.06.2026 представник позивача-2 позовні вимоги підтримала та просила суд позов задовольнити в повному обсязі.

Присутній в судовому засіданні 24.06.2026 представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

Представники позивача-1 та третьої особи у судове засідання 24.06.2026 не з`явились. Про дату, час та місце судового засідання позивача-1 та третю особу було повідомлено належним чином.

Суд зазначає, що процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються інформацією із КП "Діловодство спеціалізованого суду" про доставку електронного листа в кабінет Електронного суду.

Крім цього, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Відтак, сторін було належним чином повідомлено про розгляд даної справи, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, а також надзвичайну безпекову ситуацію, яка склалася та існує у м. Харкові, характер спірних правовідносин, кількість наданих сторонами доказів та складність справи, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

У судовому засіданні 24.06.2026 судом проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

29.05.2017 за результатами проведеної процедури закупівлі UA-2017-04-06-001360-b між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона №23" (підрядник) було укладено договір про закупівлю робіт №201 (надалі - Договір).

Згідно з його умовами підрядник зобов`язався виконати роботи з капітального ремонту комплексу транспортних споруд по просп. Льва Ландау в м. Харкові. Шляхопровід через просп. Московський (45221000-2 Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів) відповідно до проектно-кошторисної та тендерної документації, а замовник - прийняти ці роботи та оплатити їх.

Умовами Розділу II Договору передбачено, що підрядник повинен виконати передбачені цим Договором роботи, якість яких відповідає умовам будівельних норм та правил. Підрядник гарантує відповідність виконаних робіт та конструкцій проектній документації.

У разі виявлення, в термін гарантійного строку, у закінчених роботах або в об`єкті ремонту недоліків (дефектів) підрядник, за письмовою вимогою замовника зобов`язаний усунути за свій рахунок недоробки, що виникли протягом гарантійного строку та зумовлені виконання робіт з порушенням діючих норм і правил, умов Договору. Перелік недоробок і дефектів визначається дефектним актом, що укладається сторонами. В акті в обов`язковому порядку фіксується дата виявлення дефектів і строк їх усунення. При відмові підрядника брати участь у складанні дефектного акта він може складатись із залученням спеціалістів незаінтересованих органів (спеціалістів архбудконтролю) (пункт 2.5. Договору).

Ціна цього Договору становить 36 700 120,00 грн, в т.ч. ПДВ 6 116 686,66 грн. Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (пункти 3.1., 3.2. Договору).

Відповідно до пункту 4.6. Договору замовник приймає виконані роботи на підставі акта виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт передається підрядником уповноваженому представнику замовника.

Згідно з пунктом 5.5. Договору замовник здійснює контроль та технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю ремонту об`єкта, відповідністю виконаних будівельним нормам та правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій - державним стандартам і технічним умовам.

Підпунктом 6.3.2. пункту 6.3. Договору передбачено, що підрядник зобов`язаний забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам, установленим розділом II цього Договору.

Положеннями підпункту 7.3.5. пункту 7.3. Договору передбачено, що за порушення умов цього Договору винна сторона відшкодовує іншій стороні спричинені цим збитки, в т.ч. втрачену вигоду, в порядку, передбаченому чинним законодавством та цим Договором.

Договір про закупівлю укладається та набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків до повного виконання зобов`язань за цим Договором (пункт 10.1. Договору).

Проектно-кошторисною документацією до договору від 29.05.2017 №201, укладеного між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, та ТОВ «Спеціалізована механізована колона №23», передбачено улаштування опор контактної мережі ОКМ12 у кількості 73 штук на загальну суму 7 443 170,17 грн.

Відповідно до п.4 Загальних вказівок відомостей робочих креслень основного комплекту Робочого проекту «Капітальний ремонт комплексу транспортних споруд по просп. Льва Ландау в м. Харкові. Шляхопровід через просп. Московський» 1606- ШС, розробленого ТОВ «ПКІ «ПівдентрансНДІпроект», передбачено захист від корозії металевих конструкцій (перила, опори к/м, бар`єрна огорожа), який здійснюється гарячою оцинковкою за два рази.

Крім того, п.7 Загальних вказівок відомостей робочих креслень основного комплекту Робочого проекту «Капітальний ремонт комплексу транспортних споруд по просп. Льва Ландау в м. Харкові. Шляхопровід через просп. Московський» 1606-ШС, розробленого ТОВ «ПКІ «ПівдентрансНДІпроект», встановлено обов`язок всі роботи з реконструкції шляхопроводу виконувати відповідно до вимог ДБН В.2.3-22:2009 «Мости та труби. Основні вимоги проектування», затверджених наказом Мінрегіонбуду України від 11.11.2009 №484.

Згідно з п. 7.2.12 вказаних ДБН, сталеві елементи проїзної частини (бар`єрних огорож, перил, шумових огорож, стовпів освітлення на висоті не менше 2 м від покриття тощо), мають бути захищені від корозії шаром гарячого цинку завтовшки не менше 80 мкм. Всі з`єднувальні метизи також мають бути захищеними металізацією.

18.05.2018 між директором ТОВ «Спеціалізована механізована колона № 23» Завалко М.Д. тa директором TOB «Будметал 2017» Корольовою Н.В. був укладений договір поставки №18/05-0111, відповідно до якого TOB «Будметал 2017» зобов`язалось поставити на адресу TOB «Спеціалізована механізована колона №23» опори OKM-12 оц у кількості 72 шт. загальною вартістю 6 434 943, 00 грн.

В період з червня по грудень 2018 року на підставі видаткових накладних TOB «Будметал 2017» №PH-0000003 від 11.07.2018, №PH-0000004 від 11.07.2018, №PH-0000005 від 12.07.2018, №PH-0000006 від 13.07.2018, №PH-0000007 від 16.07.2018, №PH-0000008 від 17.07.2018, №PH-0000011 від 16.07.2018, №PH-0000012 від 17.07.2018, які підписала особисто директор Корольова Н.В., а також на підставі видаткових накладних TOB «Будметал 2017» №PH-0000013 від 18.07.2018, №РН-0000014 від 20.07.2018, №PH-0000027 від 30.07.2018, №PH-0000028 від 31.07.2018, №PH-0000069 від 28.12.2018, які підписав новий директор TOB «Будметал 2017» Статецький С.Л., було організовано постачання вказаних опор за ціною продукції належної якості, яка відповідає державним стандартам, технічним умовам та робочому проекту, протягом червня-грудня 2018 року на адресу ТОВ «Спеціалізована механізована колона №23».

На підтвердження виконання робіт за Договором підрядник (ТОВ "СМК №23") подав замовнику акти приймання виконаних будівельних робіт від 08.08.2018 №5, від 19.11.2018 №92 та від 04.03.2019 №2, згідно з якими ним було виконано робіт на загальну суму 6 926 531,75 грн.

Зазначені акти підписані представниками замовника без зауважень та повністю оплачені Департаментом з будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради у встановленому порядку.

Проте прокурор, звертаючись із позовом до суду, зазначає, що службові особи відповідача внесли відомості до Актів приймання виконаних будівельних робіт щодо установлення опор контактної мережі ОКМ-12-оц в загальній кількості 73 шт, які не відповідали проектній документації.

Як стверджує прокурор, ТОВ «СМК №23» було достеменно відомо про те, що поставлена ним продукція є продукцією неналежної якості, що підтверджується копіями наказу директора ТОВ «СМК № 23» від 21.08.2019 №21/08-4, акту фіксації недоліків від 27.08.2019 за договором поставки №18/05-01П від 18.05.2018, листа ТОВ «СМК № 23» від 21.08.2019 №21/08-01, листа ТОВ «СМК №23» від 28.08.2019 №28/08-01, протоколу випробувань №0879-19 від 18.09.2019, пропозиції про укладення додаткової угоди №1 від 01.10.2019 №01/10-07, долученими до матеріалів цієї заяви.

У якості доказів у справі прокурор також посилається на висновки будівельно-технічної та економічної експертиз у межах кримінального провадження за фактом можливого зловживання службовими особами Департаменту з будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради. Вказані експертні висновки, за доводами прокурора, свідчать про порушення фінансової дисципліни під час розпорядження бюджетними коштами.

Відповідно до довідок ревізора ІІ категорії Казаку М.В. від 26.12.2018 та від 01.03.2019 за результатами аналізу документації договору про закупівлю робіт №201 від 29.05.2017 можливо зробити висновок про те, що ТОВ «СМК №23» про виконання робіт з «Капітального ремонту комплексу транспортних споруд по просп. Льва Ландау в м. Харкові. Шляхопровід через просп. Московський» відповідно до проектно-кошторисної документації по договору про закупівлю робіт №201 від 29.05.2017, були використані опори ОКМ-12, які не відповідають вимогам договору. Замість 73 оцинкованих опор ОКМ-12 були використані 73 опори не нові, а вживані. Всередині опор ОКМ-12 присутня іржа, та відсутність ознак оцинковки.

Згідно з висновком експерта №21186 від 24.12.2019 за результатами проведеної судової експертизи металів і сплавів та виробів до них шар цинку, присутній на зовнішніх поверхнях вертикальних частин виробів опор ОКМ-12, встановлених ТОВ «Спеціалізована механізована колона № 23», в ході виконання робіт за договором №201 від 29.05.2017 не відповідає вимогам ГОСТ 9.307-89 «Єдина система захисту від корозії і старіння. Покриття цинкові гарячі. Загальні вимоги і методики контролю», а також ступінь окислювання внутрішньої поверхні виробів опор ОКМ-12 сягає 30,587 %. Окрім того, товщина металу стінки труб менш ніж 8,0 мм, як зазначено в технічній документації.

Згідно з висновками комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи від 13.01.2020 №14/50СЕ-19 обсяги, якість та вартість фактично виконаних робіт з «Капітального ремонту комплексу транспортних споруд по просп. Льва Ландау в м. Харкові. Шляхопровід через просп. Московський» за договором від 29.05.2017 №201 не відповідають даним, зазначеним у актах виконаних робіт, оскільки: застосовані опори контактної мережі ОКМ-12 не відповідають вимогам Робочого проекту та ГОСТ 9.307-89). Висновки спеціаліста - ревізора ІІ категорії Казаку М.В., викладені в довідці від 01.03.2019 по результатам аналізу документації договору про закупівлю робіт №201 від 29.05.2017 на виконання робіт з капітального ремонту комплексу транспортних споруд по просп. Льва Ландау в м. Харкові. Шляхопровід через просп. Московський 945221000-2 будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів) відповідно до проектно-кошторисної документації в частині спричинених матеріальних збитків підтверджується частково. Виходячи з результатів дослідження сума завищень вартості робіт у зв`язку із встановленням неякісних конструкцій опор ОКМ-12 складає 6 469 080 грн. з ПДВ.

Відповідно до висновку судового експерту Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 23.01.2020 №8/13СЕ-20 сума надлишково сплачених коштів позивачем-2 за Договором, укладеним з відповідачем, складає 6 469 080,00 грн, в т.ч. ПДВ.

Листом від 27.02.2025 №54-112-1028ВИХ-25 Слобідська окружна прокуратура міста Харкова звернулася до Департаменту з будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, в якому повідомила останнього про виявлені порушення та просила надати інформацію щодо вжиття заходів судового захисту з метою відшкодування з ТОВ "СМК №23" збитків у розмірі 6 469 080,00 грн.

Аналогічний за змістом лист надсилався також й до Харківської міської ради.

Втім, відповіді ані від Харківської міської ради, ані від Департаменту з будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради прокурору надано не було.

В подальшому Слобідська окружна прокуратура міста Харкова надіслала на адреси Харківської міської ради та Департаменту з будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради листи від 26.03.2025 №№54-112-1503ВИХ-25, 54-112-1502ВИХ-25, в яких на виконання положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила останніх про звернення до суду з позовною заявою в інтересах держави до ТОВ "СМК №23" про стягнення збитків у розмірі 6 469 080,00 грн.

Прокурор стверджує, що поставка відповідачем неякісних конструкцій опор ОКМ-12-оц, які не відповідали проектній документації та вимогам діючого законодавства, та подальше їх використання під час виконання робіт за Договором призвело до завищення вартості виконаних робіт та спричинило державним інтересам в особі позивача-2 збитків у сумі 6 469 080,00 грн, що стало підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

Мета та підстави представництва прокурором інтересів держави в суді визначені частиною третьою статі 23 Закону України Про прокуратуру. Метою представництва прокурором інтересів держави є захист законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення. Підставами представництва є нездійснення захисту законних інтересів держави або здійснення його неналежним чином органом державної чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також відсутність такого органу. Наявність цих обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина третя статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень (частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Пред`являючи позов в інтересах держави в особі позивачів, прокурор посилається на те, що протиправне витрачання з бюджету коштів підриває матеріальну основу органів влади та місцевого самоврядування, а також держави України в цілому.

Частиною першою статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, ремонту об`єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, шляхів місцевого значення, а також капітального та поточного ремонту вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах).

Відповідно до пункту 1.1. Положення про Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, затвердженого рішенням 1 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.11.2015 №7/15, Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради є самостійним виконавчим органом Харківської міської ради, який утворюється Харківською міською радою.

Відповідно до пункту 4.1. вказаного Положення Департамент відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує за рахунок бюджетних коштів і на пайових засадах будівництво, реконструкцію, капітальний та поточний ремонт об`єктів житлово-комунального господарства та соціально-культурного призначення, а також вулиць і доріг місцевого значення; організовує контроль за якістю робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць, доріг, інженерних мереж та комунікацій міста.

Тобто, Департамент з будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та Харківська міська рада уповноважені вживати відповідних заходів щодо відшкодування матеріальних збитків.

Як було встановлено судом, листом від 27.02.2025 №54-112-1028ВИХ-25 Слобідська окружна прокуратура міста Харкова звернулася до Департаменту з будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, в якому повідомила останнього про виявлені порушення та просила надати інформацію щодо вжиття заходів судового захисту з метою відшкодування з ТОВ "СМК №23" збитків у розмірі 6.469.080,00 грн.

Аналогічний за змістом лист від 27.02.2025 №54-112-1029ВИХ-25 надсилався також й до Харківської міської ради.

Втім, відповіді ані від Харківської міської ради, ані від Департаменту з будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради прокурору надано не було.

В подальшому, Слобідська окружна прокуратура міста Харкова надіслала на адреси Харківської міської ради та Департаменту з будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради листи від 26.03.2025 №№54-112-1503ВИХ-25, 54-112-1502ВИХ-25, в яких на виконання положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила останніх про звернення до суду з позовною заявою в інтересах держави до ТОВ "СМК №23" про стягнення збитків у розмірі 6.469.080,00грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено:

- наявність підстав для представництва прокурором законних інтересів держави в особі Харківської міської ради та Департаменту з будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (бездіяльність позивачів);

- дотримання прокурором умов попереднього, до звернення до суду, повідомлення органу місцевого самоврядування про намір звернутися із відповідним позовом;

- відповідність поданого прокурором позову визначеній законом меті - захист законних інтересів держави внаслідок порушення відповідачем умов Договору щодо якості виконаних будівельних робіт;

На підставі викладеного суд приходить до висновку про наявність у спірних правовідносинах достатніх фактичних та правових підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Харківської міської ради та Департаменту з будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради.

Судовий спір у даній справі виник щодо належності/неналежності виконання відповідачем як підрядником умов Договору, а саме робіт з капітального ремонту комплексу транспортних споруд.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. За приписами статті 629 цього кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За вимогами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 857 Цивільного кодексу України виконані підрядником роботи мають відповідати вимогам, визначеним договором підряду, а за відсутності таких умов загальним вимогам до робіт відповідного виду. Момент передання результату робіт замовникові є ключовим для оцінки якості, оскільки робота повинна бути придатною для використання за призначенням у розумний строк після її приймання.

У свою чергу стаття 875 Цивільного кодексу України визначає зміст договору будівельного підряду: підрядник зобов`язаний виконати будівельні роботи або звести об`єкт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, а замовник - передати необхідну документацію та будівельний майданчик, прийняти результат робіт і оплатити його.

Частина четверта статті 882 цього кодексу встановлює, що факт виконання робіт та їх приймання оформлюється актом, який підписується підрядником і замовником, що свідчить про досягнення сторонами відповідного етапу виконання зобов`язань.

Згідно з частинами першою та другою статті 883 Цивільного кодексу України підрядник несе відповідальність за недоліки виконаних робіт, прострочення передання результату замовникові або інші порушення договору, якщо не доведе відсутність своєї вини. Невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за договором будівельного підряду тягне для підрядника обов`язок сплатити передбачену договором або законом неустойку та відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Положеннями підпункту 7.3.5. пункту 7.3. Договору сторони погодили, що за порушення умов цього Договору винна сторона відшкодовує іншій стороні спричинені цим збитки, в т.ч. втрачену вигоду, в порядку, передбаченому чинним законодавством та цим Договором.

Згідно з пунктом 7.4. Договору підрядник звільняється від майнової відповідальності, якщо він доведе, що порушення зобов`язань виникли не з його вини (обставини непереборної сили, дії іншої сторони).

Норми статті 884 Цивільного кодексу України обумовлюють гарантії якості у будівельному підряді: підрядник повинен забезпечити досягнення об`єктом передбачених проектом показників і можливість його нормальної експлуатації протягом гарантійного строку. Якщо в межах цього строку будуть виявлені недоліки, підрядник несе відповідальність за них, окрім випадків, коли він доведе, що такі дефекти спричинені природним зносом, помилками або порушеннями з боку замовника чи третіх осіб, або неналежною експлуатацією об`єкта. Замовник повинен повідомити підрядника про такі недоліки у розумний строк після їх виявлення.

Судом встановлено, що між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована механізована колона №23» було укладено договір про закупівлю робіт №201 від 29.05.2017.

На підтвердження виконання робіт відповідачем складено акти приймання виконаних будівельних робіт від 08.08.2018 №5, від 19.11.2018 №92 та від 04.03.2019 №2, які підписані уповноваженими представниками замовника без будь-яких зауважень щодо обсягів, вартості або якості виконаних робіт.

Матеріалами справи підтверджується, що роботи були прийняті замовником та оплачені в повному обсязі.

У позовній заяві та упродовж судового розгляду справи прокурор наполягає, що внаслідок порушення відповідачем умов Договору підряду та використання опор, які не відповідали проектній документації, замовнику були завдані збитки у формі надлишково сплачених коштів. Така позиція обґрунтована, зокрема, узгодженими сторонами умовами підпункту 7.3.5 Договору: у разі порушення умов Договору винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки, у тому числі втрачений прибуток, у порядку, визначеному законом та самим Договором.

Верховний Суд у постанові від 11.02.2026 у цій справі, направляючи справу на новий розгляд, звернув увагу судів попередніх інстанцій на необхідність встановлення усіх елементів складу правопорушення, надання оцінки кожному доказу окремо та у сукупності, а також перевірки наявності причинного зв`язку між діями відповідача та заявленими до стягнення збитками.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у понесених ним витратах, втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Виходячи з наведених норм, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (наявність збитків); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка (дії, бездіяльність), яка полягає у порушенні імперативних норм права або санкціонованих законом умов договору (порушення зобов`язання), внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під збитками слід розуміти зменшення майнової сфери потерпілого у вартісному вираженні.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками полягає в тому, що збитки мають виступати об`єктивним наслідком протиправної поведінки заподіювача. При цьому причина (протиправна поведінка відповідача) повинна не тільки передувати збиткам (вибуттю майна із майнової сфери позивача), але й з необхідністю породжувати такий наслідок, тобто повинен бути не опосередкований, а безпосередній причинний зв`язок, при якому протиправна поведінка прямо (безпосередньо) породжує наслідок.

Вина є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність боржника за невиконання або неналежне виконання зобов`язань у вигляді відшкодування збитків.

Верховний Суд у постанові Великої Палати від 11.01.2022 у справі №904/1448/20 та постанові Касаційного господарського суду від 06.06.2023 у справі №911/682/21 дійшов висновків, що вирішуючи питання щодо стягнення збитків суд повинен встановити відповідний та повний склад правопорушень. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: (1) протиправної поведінки особи; (2) шкоди (збитків); (3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; (4) вини особи, яка заподіяла збитки; протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Також Верховний Суд у постанові від 10.03.2020 у справі №908/3209/16 зазначив, що відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку, є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Верховний Суд у постанові від 11.02.2026 у справі №911/1229/25 звернув увагу судів попередніх інстанцій на необхідність надання оцінки усім складовим цивільного правопорушення, а також перевірки доводів сторін щодо обізнаності відповідача про можливу невідповідність поставлених опор проектній документації та нормативним вимогам, встановлення фактичного розміру шкоди, причинного зв`язку між діями відповідача та заявленими збитками, а також наявності вини відповідача.

Щодо протиправної поведінки відповідача, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Згідно з частиною третьою статті 882 ЦК України замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

Згідно зі статтею 884 ЦК України передбачено, гарантії якості у договорі будівельного підряду, а саме підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом. Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об`єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник. У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення. Договором будівельного підряду може бути встановлено право замовника сплатити передбачену договором частину ціни робіт, визначеної у кошторисі, після закінчення гарантійного строку.

Прокурор посилається на те, що відповідач використав при виконанні робіт опори ОКМ-12, які не відповідали вимогам проектної документації та нормативним вимогам щодо антикорозійного покриття.

Разом з тим судом встановлено, що спірні опори були придбані відповідачем у ТОВ «Будметал 2017» на підставі договору поставки №18/05-01П від 18.05.2018 та поставлені разом із супровідною документацією виробника, що підтверджувала їх відповідність технічним вимогам.

Матеріали справи не містять доказів того, що на момент поставки опор відповідачу було відомо або повинно було бути відомо про можливу невідповідність таких виробів проектній документації чи вимогам нормативних актів.

Навпаки, з матеріалів справи вбачається, що під час виконання робіт здійснювався технічний нагляд замовника, а результати виконаних робіт оформлені актами КБ-2в та довідками КБ-3, які були підписані представниками замовника без будь-яких зауважень щодо якості робіт, використаних матеріалів або встановленого обладнання.

Суд також враховує, що відповідно до пункту 5.5 Договору саме замовник здійснював контроль та технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю робіт, відповідністю матеріалів державним стандартам та технічним умовам.

Жодного дефектного акта, складеного у порядку пункту 2.5 договору, матеріали справи не містять.

Відсутні також докази звернення замовника до відповідача протягом гарантійного строку з вимогою про усунення недоліків, заміну конструкцій або відшкодування збитків.

Сам по собі факт подальшого встановлення експертами невідповідності окремих характеристик конструкцій нормативним вимогам не свідчить автоматично про вчинення відповідачем протиправних дій та не доводить порушення ним умов Договору з урахуванням того, що відповідні конструкції були прийняті замовником без зауважень та використовуються за призначенням.

Щодо наявності збитків, суд зазначає наступне.

Прокурор визначає збитки у розмірі 6 469 080,00 грн, посилаючись на висновки експертиз, відповідно до яких зазначена сума становить вартість встановлених опор.

Так, згідно з висновком експерта №21186 від 24.12.2019 за результатами проведеної судової експертизи металів і сплавів та виробів до них шар цинку, присутній на зовнішніх поверхнях вертикальних частин виробів опор ОКМ-12, встановлених ТОВ «Спеціалізована механізована колона №23», в ході виконання робіт за договором №201 від 29.05.2017 не відповідає вимогам ГОСТ 9.307-89 «Єдина система захисту від корозії і старіння. Покриття цинкові гарячі. Загальні вимоги і методики контролю», а також ступінь окислювання внутрішньої поверхні виробів опор ОКМ-12 сягає 30,587 %. Окрім того, товщина металу стінки труб менш ніж 8,0 мм, як зазначено в технічній документації.

Згідно з висновками комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи від 13.01.2020 №14/50СЕ-19 обсяги, якість та вартість фактично виконаних робіт з «Капітального ремонту комплексу транспортних споруд по просп. Льва Ландау в м. Харкові. Шляхопровід через просп. Московський» за договором від 29.05.2017 №201 не відповідають даним, зазначеним у актах виконаних робіт, оскільки: застосовані опори контактної мережі ОКМ-12 не відповідають вимогам Робочого проекту та ГОСТ 9.307-89). Висновки спеціаліста - ревізора ІІ категорії Казаку М.В., викладені в довідці від 01.03.2019 по результатам аналізу документації договору про закупівлю робіт №201 від 29.05.2017 на виконання робіт з капітального ремонту комплексу транспортних споруд по просп. Льва Ландау в м. Харкові. Шляхопровід через просп. Московський 945221000-2 будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів) відповідно до проектно-кошторисної документації в частині спричинених матеріальних збитків підтверджується частково. Виходячи з результатів дослідження сума завищень вартості робіт у зв`язку із встановленням неякісних конструкцій опор ОКМ-12 складає 6 469 080 грн. з ПДВ.

Відповідно до висновку судового експерту Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 23.01.2020 №8/13СЕ-20 сума надлишково сплачених коштів позивачем-2 за Договором, укладеним з відповідачем, складає 6 469 080,00 грн, в т.ч. ПДВ.

Однак суд зазначає, що для цілей застосування статей 22 ЦК України збитками є реальне зменшення майнової сфери потерпілої особи.

З матеріалів справи не вбачається, що Департаментом з будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради понесені витрати на демонтаж спірних конструкцій, їх заміну, ремонт чи усунення будь-яких наслідків їх експлуатації.

Також відсутні докази неможливості подальшого використання опор за призначенням.

Представник позивача-2 під час розгляду справи підтвердив, що роботи були прийняті без зауважень, дефектів не виявлено, вимоги до відповідача не пред`являлись, а встановлені конструкції продовжують використовуватись за призначенням.

За таких обставин сам по собі розрахунок вартості спірних опор не може свідчити про фактичне виникнення збитків саме у заявленому розмірі.

Щодо причинного зв`язку, суд зазначає наступне.

Обов`язковою умовою відповідальності є доведення того, що саме протиправні дії відповідача безпосередньо спричинили настання збитків.

Водночас висновки експертиз, на які посилається прокурор, встановлюють лише невідповідність окремих характеристик конструкцій вимогам проекту та нормативних документів.

Однак зазначені висновки не підтверджують, що саме внаслідок дій відповідача (і тільки відповідача) у позивача виникли реальні майнові втрати на суму 6 469 080,00 грн.

Більш того прокурор, звертаючись до суду інтересах Харківської міської ради та Департаменту з будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, при тому, що саме на останнього, як на замовника, покладено обов`язок перевірити якість робіт та матеріалів у відповідності до технічних умов, просить стягнути збитки виключно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона №23".

Не доведено також, що встановлені недоліки спричинили руйнування конструкцій, необхідність їх заміни, виникнення додаткових витрат або інші негативні майнові наслідки.

Таким чином, належний та безпосередній причинний зв`язок між діями відповідача та заявленими до стягнення збитками судом не встановлений.

Щодо вини відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідач придбав спірні конструкції у спеціалізованого виробника, отримав документи щодо їх якості, передав їх замовнику разом із супровідною документацією, а роботи були прийняті замовником та особами, які здійснювали технічний нагляд, без будь-яких зауважень.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач був обізнаний про можливі приховані недоліки продукції або діяв умисно з метою поставки неякісних конструкцій.

Посилання прокурора на листування між відповідачем та постачальником у 2019 році не доводить обізнаності відповідача про наявність таких недоліків на момент поставки та виконання робіт у 2018 році.

Отже, вина відповідача у завданні заявлених збитків належними та допустимими доказами не підтверджена.

Також, прокурором не надано суду належних доказів, зокрема, вироку у кримінальній справі, в підтвердження того, що посадові особи відповідача внесли до актів приймання виконаних будівельних робіт завідомо неправдиві дані чи доказів, що вказані акти є сфальсифікованими. Навпаки, про відсутність будь-яких відкритих кримінальних проваджень щодо посадових осіб ТОВ "СМК №23" зазначено представником відповідача під час розгляду справи по суті та не спростовано прокурором.

Окремо суд надає оцінку висновкам експерта №21186 від 24.12.2019 за результатами проведення судової експертизи металів і сплавів та виробів з них, комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи від 13.01.2020 №14/50СЕ-19, а також висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ від 23.01.2020 №8/13СЕ-20, на які прокурор посилається як на основні докази у справі.

Суд зазначає, що вказані експертні дослідження були проведені в межах кримінального провадження №12018220000000291 від 20.03.2018 та не призначалися господарським судом у межах розгляду даної справи.

Разом із тим сам факт складення висновку експерта в межах іншого судочинства не свідчить про його недопустимість як доказу в господарському процесі.

Відповідно до статей 73, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта, отриманий у межах кримінального провадження, може бути поданий учасником справи як письмовий доказ та підлягає оцінці судом нарівні з іншими доказами у справі.

Аналогічний підхід неодноразово висловлювався Верховним Судом, який зазначав, що висновок експерта, складений в іншому провадженні, не має наперед встановленої сили, однак може бути використаний як доказ за умови оцінки його належності, допустимості, достовірності та достатності у сукупності з іншими доказами.

Господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної. Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії (такий висновок щодо можливості використання в господарському судочинстві висновку експерта, наданого в межах кримінального провадження, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі №918/204/18, у постановах Верховного Суду від 08.07.2021 у справі №910/21300/17, від 15.06.2021 у справі №910/5898/20, від 11.03.2021 у справі №923/188/20).

При вирішенні господарських спорів може бути досліджений і висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної. Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії (див. постанову Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №924/497/19).

Така ж правова позиція щодо можливості використання в господарському судочинстві висновку експерта, наданого в межах кримінального провадження, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі №918/204/18.

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №520/8073/16-ц, при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати: достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Тобто, висновок експерта в кримінальній справі повинен містити відповіді на питання, які виникають у такому спорі.

Тому суд відхиляє доводи відповідача про неможливість використання зазначених висновків виключно з підстав їх отримання в межах кримінального провадження.

Разом із тим суд враховує, що такі висновки не мають преюдиційного значення для даної справи та не звільняють позивача від обов`язку довести всі обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Зі змісту експертних висновків вбачається, що експертами встановлено невідповідність окремих характеристик опор ОКМ-12 вимогам проектної документації та нормативно-технічних документів, а також наведено розрахунок вартості відповідних конструкцій.

Водночас наведені висновки не містять категоричного висновку про те, що відповідачу на момент виконання робіт було відомо про наявність таких недоліків, не встановлюють факту умисного використання відповідачем неякісних конструкцій та не підтверджують отримання відповідачем безпідставної майнової вигоди.

Крім того, предметом дослідження експертів не були питання дотримання сторонами процедури приймання виконаних робіт, наявності чи відсутності претензій замовника під час виконання договору, складання дефектних актів у порядку пункту 2.5 договору, а також питання вини відповідача як обов`язкового елемента цивільно-правової відповідальності.

Суд також враховує, що експерт не наділений повноваженнями встановлювати наявність складу цивільного правопорушення, визначати вину особи чи вирішувати питання права, оскільки такі питання належать виключно до компетенції суду.

Наведене свідчить про те, що висновки експертів можуть підтверджувати лише окремі технічні обставини щодо характеристик встановлених конструкцій, однак самі по собі не доводять наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування збитків.

З огляду на викладене суд приймає зазначені висновки експертів як належні та допустимі докази у справі, однак оцінює їх у сукупності з іншими доказами та доходить висновку, що вони не є достатніми для підтвердження протиправної поведінки відповідача, його вини, наявності причинного зв`язку між діями відповідача та заявленими збитками, а також фактичного виникнення збитків у заявленому розмірі.

Водночас суд звертає увагу, що зі змісту висновку економічної експертизи Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 23.01.2020 №8/13СЕ-20 вбачається, що на вирішення експертизи було поставлено наступне питання: "Яка сума надлишково сплачених коштів Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради за Договором від 29.05.2017 №201, укладеним з ТОВ "СМК №23", на виконання робіт з капітального ремонту комплексу транспортних споруд по пр. Льва Ландау в м. Харкові з урахуванням висновку судової будівельно-технічної експертизи від 13.01.2020 №14/50СЕ-19?". Тобто, зі змісту питання, яке було поставлено експерту вбачається, що останнє не містить конкретики стосовно підстав надлишково сплачених коштів, у зв`язку з чим експертом відповідне питання не досліджувалось.

Крім того, як вбачається, у самому питанні, яке поставив експерту слідчий, було зазначено про врахування під час проведення експертизи іншого висновку. Натомість самого висновку експерта від 13.01.2020 №14/50СЕ-19, яке експертом повинно було бути враховано при надані відповіді, до матеріалів даної справи прокурором не надано.

Також, у висновку економічної експертизи Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 23.01.2020 №8/13СЕ-20 зазначено, що для її виконання було направлено клопотання експерта від 21.01.2020 №8/13СЕ-20 щодо надання оригіналів наступних документів: Договору від 29.05.2017 №201, укладеного між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та ТОВ "СМК №23"; облікові регістри, в яких відображено господарські операції з виконання умов договору, з розшифровкою кожної операції; акти приймання виконаних будівельних робіт в повному обсязі. Натомість, листом від 22.01.2020 №1587/119-24-2020 ініціатором призначення економічної експертизи зазначено, що дослідження необхідно провести в обсязі наданих документів.

Отже, у самому висновку економічної експертизи Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 23.01.2020 №8/13СЕ-20 зафіксовано не надання слідчим усіх необхідних документів, які запитувалися експертами.

Тобто, по-перше висновок економічної експертизи Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 23.01.2020 №8/13СЕ-20 про надлишково сплачені Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради за Договором кошти в розмірі 6.469.080,00 грн ґрунтується виключно на іншому висновку, котрий відсутній у матеріалах даної справи, та суд позбавлений можливості перевірити чи здійснювалася будівельно-технічна експертиза від 13.01.2020 №14/50СЕ-19 за наявності всіх необхідних матеріалів для її проведення. По-друге, відповідна експертиза була проведена в рамках кримінальної справи стосовно посадових осіб технічного нагляду, а не відповідача. За таких обставин наданий прокурором висновок економічної експертизи Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 23.01.2020 №8/13СЕ-20 не може бути беззаперечним доказом наявності збитків, завданих саме відповідачем. Крім того, як вбачається на підставі цієї експертизи від 23.01.2020 №8/13СЕ-20 прокурором було подано позов про стягнення збитків у розмірі 6 469 080,00 грн з посадової особи технічного нагляду.

Суд також зауважує, що матеріально-правовою підставою позову прокурором заявлені збитки внаслідок завищення обсягу виконаних робіт. Втім, як вже зазначалося вище, Договір між сторонами не розривався, що надавало б право позивачу-2 (замовнику) на відшкодування збитків за статтею 852 ЦК України, та недійсним не визнавався. Завищення вартості виконаних робіт не відповідає поняттю збитків, визначеному ЦК України.

Суд наголошує, що в розумінні статті 22 ЦК України в даному випадку, збитками є вартість відновлювальних робіт, які позивач-2 зробить або мусить зробити на об`єкті. Проте, такі роботи позивачем-2 не здійснювалися, про, зокрема, що зазначено представником позивача-2 під час розгляду справи по суті.

Жодних інших доказів на підтвердження позиції прокурора щодо завдання відповідачем збитків у зв`язку з виконанням умов Договору у заявленому до стягнення розмірі до матеріалів справи не надано.

Суд наголошує, що обов`язок доведення факту заподіяння збитків та їх розміру покладається саме на позивача, оскільки збитки не можуть презюмуватися та підлягають підтвердженню належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

При цьому сам факт порушення договірного зобов`язання не є безумовною підставою для стягнення збитків. Позивач повинен довести не лише факт такого порушення, але й те, що внаслідок нього він реально зазнав майнових втрат, а також підтвердити документально їх розмір.

Розмір збитків не може ґрунтуватися на припущеннях, ймовірних розрахунках або виключно на констатації певних недоліків у виконанні робіт чи поставленій продукції.

Однак, у даній справі прокурор визначає розмір збитків як повну майже вартість встановлених опор контактної мережі ОКМ-12 у сумі 6 469 080,00 грн.

Суд вкотре констатує, що матеріали справи не містять належних доказів того, що внаслідок встановлення спірних конструкцій Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради фактично втратив майно саме на вказану суму або поніс витрати на її відновлення.

Отже, позивачем не доведено, що заявлена до стягнення сума 6 469 080,00 грн є саме реальними збитками у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України, а не розрахунковою вартістю конструкцій, визначеною експертним шляхом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши всі наявні у справі докази в їх сукупності відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що прокурором не доведено наявності усіх обов`язкових елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків.

За таких обставин позовні вимоги Слобідської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Департаменту з будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради про стягнення з ТОВ «Спеціалізована механізована колона №23» 6 469 080,00 грн збитків задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, з врахуванням приписів ст.129 ГПК України, витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Слобідської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Департаменту з будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона №23" про стягнення коштів відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "26" червня 2026 р.

СуддяТ.О. Пономаренко