Ухвала суду № 137724469, 26.06.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

26.06.2026 Справа № 914/1904/19

За заявою: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львівпро:видачу дубліката виконавчого документау справі:№914/1904/19за заявою:Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львівдо боржника:Приватного підприємства «Інсоф-Плюс», м. Львівпро:видачу судового наказу Суддя Крупник Р.В. ВСТАНОВИВ:

19.09.2019 Господарським судом Львівської області видано судовий наказ у справі №914/1904/19 про стягнення з Приватного підприємства «Інсоф-Плюс» (надалі Боржник) на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (надалі Стягувач, ПрАТ «Львівобленерго») 19`406,43 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії №67520 від 17.03.2010, 1`000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 192,10 грн. судового збору за подання заяви про видачу судового наказу.

Відповідний судовий наказ набрав законної сили 10.10.2019 та був скерований на юридичну адресу ПрАТ «Львівобленерго».

17.06.2026 стягувач звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа у справі №914/1904/19, посилаючись на те, що двічі пред`являв судовий наказ до виконання, однак державним виконавцем було втрачено такий наказ при пересиланні разом із постановою про повернення виконавчого документа (вх. №2841/26 від 17.06.2026).

Розглянувши заяву стягувача, суд зазначає таке.

Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа (наказу суду) до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначено підпунктом 19.4 пункту 19 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України, згідно із яким у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 29.10.2020 у справі №916/922/16, дублікат виконавчого документа це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою «Дублікат».

Аналіз змісту підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є:

- втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, що унеможливлює його виконання, тощо);

- звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Слід акцентувати увагу на тому, що ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Вказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.01.2023 у справі №14/338.

З матеріалів доданих до заяви про видачу дубліката виконавчого документа, вбачається, що судовий наказ у справі №914/1904/19 був пред`явлений до примусового виконання у листопаді 2019 року. Так, стягувач звернувся до Шевченківського ВДВС у м. Львові із заявою про примусове виконання №119-5151 від 12.11.2019, на виконання якої державним виконавцем було винесено постанову від 18.11.2019 про відкриття виконавчого провадження №60626277.

30.12.2020 державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. У постанові зазначено, що з боржника стягнуто лише 406,74 грн.

Вказану постанову стягувач отримав 26.02.2021, що підтверджується штампом ПрАТ «Львівобленерго» на супровідному листі Шевченківського ВДВС у м. Львові №88224 від 30.12.2020, після чого повторно звернувся до Шевченківського ВДВС у м. Львові із заявою про примусове виконання №119-07-2065 від 20.04.2021.

Оскільки тривалий час від державного виконавця не надходило відомостей щодо виконавчого провадження, стягувач звернувся до органу ДВС із клопотанням №119-07-2296 від 23.05.2022 про надання документів виконавчого провадження, зокрема постанови про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу до матеріалів виконавчого провадження.

У відповідь на вказане клопотання, державний виконавець у червні 2022 року надіслав стягувачу постанову про відкриття виконавчого провадження №65967870, датовану 06.07.2021.

Надалі, стягувачу із відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження стало відомо про те, що 20.02.2023 державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, 26.09.2023 скасував таку постанову та у цей же день повторно прийняв постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Судом з`ясовано, що постанова від 26.09.2023 була винесена на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

У зв`язку із тим, що на адресу стягувача не надходило ні постанов про повернення виконавчого документа від 20.02.2023, від 26.09.2023, ні оригіналу судового наказу, ПрАТ «Львівобленерго» неодноразово зверталося до органу ДВС із відповідними клопотаннями про надання документів за №119-07-4924 від 04.09.2023 та №119-07-4297 від 23.06.2025.

У грудні 2025 року Шевченківський ВДВС у м. Львові надав стягувачу довідку б/н від 22.12.2025 про втрату при пересиланні оригіналу судового наказу від 19.09.2019 у справі №914/1904/19, що стало підставою для звернення до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа.

Викладене вище свідчить про те, що судовий наказ було втрачено, а тому перший критерій, необхідний для задоволення заяви про видачу дублікату наказу є дотриманим.

Що стосується другого критерію, то суд зазначає, що судовий наказ у справі №914/1904/19 набрав законної сили 10.10.2019 та міг бути пред`явленим до примусового виконання з 11.10.2019 протягом трьох років відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до пункту 1 частини 4, частини 5 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Судом встановлено, що стягувач двічі пред`являв виконавчий документ у справі №914/1904/19 до виконання Шевченківським ВДВС у м. Львові, а саме:

1) у листопаді 2019 року. 18.11.2019 державний виконавець за заявою стягувача відкрив виконавче провадження №60626277 та 30.12.2020 виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу;

2) у квітні 2021 року. 06.07.2021 державний виконавець за заявою стягувача відкрив виконавче провадження №65967870 та 26.09.2023 виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

У обох випадках постанови про повернення виконавчого документа були винесені на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а також безрезультативністю здійснених виконавцем заходів щодо розшуку такого майна

Враховуючи, що судовий наказ фактично повертався стягувачу через неможливість виконати рішення, суд доходить висновку, що після повернення відповідного наказу у вересні 2023 року строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання розпочав свій перебіг заново з дня повернення виконавчого документа, тобто з 26.09.2023.

Оскільки судовий наказ від 19.09.2019 у справі №914/1904/19 повернуто стягувачу 26.09.2023 у зв`язку із неможливістю виконання рішення суду, а заява про видачу дублікату подана до суду 17.06.2026, тобто до закінчення трирічного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, то другий критерій, необхідний для задоволення відповідної заяви є дотриманим.

Зважаючи на це, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви ПрАТ «Львівобленерго» та видачі дубліката судового наказу від 19.09.2019 у справі №914/1904/19.

Невидача дубліката перешкоджатиме виконанню рішення суду та порушуватиме права та охоронювані законом інтереси стягувача. При цьому суд зауважує, що видача дубліката наказу жодним чином не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань.

Згідно із підпунктом 19.4 пункту 19 Перехідних положень ГПК України про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Керуючись статтями 234, 235, підпунктом 19.4 пункту 19 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» про видачу дубліката виконавчого документа (вх. №2841/26 від 17.06.2026) задовольнити.

2. Видати дублікат судового наказу Господарського суду Львівської області від 19.09.2019 у справі №914/1904/19 про стягнення з Приватного підприємства «Інсоф-Плюс» на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» 19`406,43 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії №67520 від 17.03.2010, 1`000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 192,10 грн. судового збору за подання заяви про видачу судового наказу.

3. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 254-257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі.

Суддя Крупник Р.В.