Ухвала суду № 137724427, 25.06.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

25 червня 2026 рокуСправа № 912/250/25

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Поступайло К.Ю., представника позивача ОСОБА_1 адвоката Любченка В.М., відповідача-2 ОСОБА_2 за правилами спрощеного позовного провадження заяву відповідача-1 ОСОБА_3 від 16.04.2026 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.05.2025 у справі № 912/250/25

за позовом ОСОБА_1

до відповідача-1 ОСОБА_3 ,

відповідача-2 ОСОБА_2

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська сільськогосподарська компанія" -

про переведення прав покупця,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до ОСОБА_3 (далі відповідач-1), ОСОБА_2 (далі відповідач-2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська сільськогосподарська компанія» (далі Товариство, третя особа), в якій просив перевести на ОСОБА_1 права та обов`язки ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська сільськогосподарська компанія", укладеного 07.03.2023 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; перерахувати на користь ОСОБА_3 4514 грн, внесені ОСОБА_1 на депозитний рахунок Господарського суду Кіровоградської області згідно з квитанцією до платіжної інструкції №48504908 від 23.01.2025; стягнути з відповідачів судові витрати.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач-2, не повідомивши позивача про намір продати свою частку, порушив його переважне право на придбання частки у статутному капіталі Товариства.

Господарський суд Кіровоградської області рішенням від 22.05.2025, залишеним без змін Центральним апеляційним господарським судом у постанові від 04.02.2026, позов задовольнив повністю. Перевів на Позивача права та обов`язки відповідача-1 за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства, укладеним відповідачами 07.03.2023. Постановив перерахувати на користь відповідача-1 кошти, внесені позивачем на депозитний рахунок Господарського суду Кіровоградської області, в сумі 4 514,00 грн. Стягнув з відповідача-2 на користь позивача судовий збір у сумі 3 028,00 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн.

Судові рішення судів першої і апеляційної інстанцій мотивовані, зокрема, таким:

- у відповідача-2 як учасника Товариства, який мав намір відчужити свою частку відповідачу-1, існував обов`язок письмово повідомити про це позивача як іншого учасника Товариства;

- відповідач-2 не повідомляв позивача про намір продати частку в статутному капіталі Товариства;

- поведінка позивача не є непослідовною, оскільки позивач жодним чином не надавав своєї згоди на вступ у Товариство покупця частки;

- жодне з питань порядку денного та прийнятих на загальних зборах 07.03.2023 рішень не стосувалося відмови позивача від переважного права купівлі, надання ним згоди на вступ нового учасника товариства, або надання згоди відповідачу-2 на відчуження відповідачу-1 належної йому частки, а тому відсутні підстави вважати, що підписання позивачем протоколу загальних зборів від 07.03.2023 та нової редакції Статуту Товариства (яке, як установив суд, здійснювалося після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу частки та підписання відповідачами акта приймання-передачі частки) є відмовою від переважного права купівлі частки в статутному капіталі Товариства;

- позивач уніс на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі, сплаченому покупцем на виконання Договору купівлі-продажу частки, а саме: 4 514,00 гривень, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 48504908 від 23.01.2025, отже, відповідні грошові кошти в сумі 4 514,00 грн підлягають перерахуванню відповідачу-1.

Не погоджуючись з такими рішеннями, відповідач-1 оскаржила їх у касаційному порядку.

Ухвалою від 26.05.2026 Верховний Суд закрив касаційне провадження у справі № 912/250/25 за касаційною скаргою відповідача-1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.05.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2026 у справі № 912/250/25.

Верховний Суд вказав, що жодне з питань порядку денного та прийнятих 07.03.2023 на загальних зборах рішень не стосувалося відмови позивача від переважного права купівлі, надання ним згоди на вступ нового учасника Товариства, або надання згоди відповідачу-2 на відчуження третій особі належної йому частки.

Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції встановив, що підписання позивачем нової редакції Статуту здійснювалося після нотаріального посвідчення Договору та підписання відповідачами акта приймання-передачі частки.

Верховний Суд вказав, що суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що незалежно від підписання чи непідписання Позивачем нової редакції Статуту, для державної реєстрації змін у складі учасників Товариства було достатньо підписаного відповідачами Акта приймання-передачі частки, справжність чиїх підписів була нотаріально посвідчена.

Верховний Суд виснував, що за таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що у цьому випадку немає підстав вважати, що позивач відмовився від реалізації переважного права купівлі частки, і такий висновок не суперечить висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 923/875/19 та від 16.03.2023 у справі №915/1172/20, оскільки ці висновки були сформовані за відмінних від цієї справи обставин та іншої доказової бази.

Верховний Суд звернув увагу, що у цій справі № 912/250/25 спірні правовідносини регулюються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який суттєво змінив порядок зміни в ЄДР відомостей про склад учасників, коли учасник сам може зареєструвати своє право на частку на підставі акта приймання-передачі частки, а розгляду на загальних зборах питання про включення особи до складу учасників не вимагається, як і не вимагається подання державному реєстратору статуту з новим складом учасників.

Верховний Суд зазначив, що на загальних зборах 07.03.2023, в яких брав участь позивач, не вирішувалося питання відчуження частки в статутному капіталі Товариства третій особі. У цій справі суди попередніх інстанцій, не маючи підстав вважати, що позивач відмовився від реалізації переважного права купівлі частки, дійшли обґрунтованого висновку, що внаслідок неповідомлення позивача про продаж відповідачем-2 його частки в статутному капіталі третьої особи було допущене порушення переважного права позивача на купівлю такої частки, яке підлягає захисту.

Водночас, відповідач-1 звернулася до Господарського суду Кіровоградської області із заявою від 16.04.2026 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якому просить рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.05.2025 у справі 912/250/25 скасувати; прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про переведення на нього прав та обов`язків ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Кіровоградська сільськогосподарська компанія", укладеним 07.03.2023 між ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , відмовити.

Заява мотивована тим, що 25.03.2026 відповідач-1 звернулася до Товариства з письмовим запитом від 31.03.2026 про те, чи був підписаний позивачем протокол загальних зборів учасників Товариства від 15.12.2023. На вказаний запит відповідач-1 отримала відповідь від 06.04.2026 разом з копією протоколу загальних зборів учасників Товариства від 15.12.2023.

Відповідач-1 вважає наявність протоколу позачергових зборів Товариства, підписаного 15.12.2023 позивачем, за своєю суттю, нововиявленою обставиною, що свідчить про обізнаність позивача про новий склад учасників Товариства.

Заявник зазначає, що наявність протоколу позачергових зборів ТОВ "Кіровоградська сільськогосподарська компанія" від 15.12.2023 - це юридичний факт, який існував на час розгляду справи, але не був відомий і не міг бути відомим відповідачу-1.

На переконання відповідача-1, зазначена обставина є істотною, тобто такою, що могла вплинути на висновки суду під час ухвалення судового рішення у справі № 912/250/25.

Ухвалою від 21.04.2026 господарський суд відкрив провадження у справі № 912/250/25 за заявою відповідача-1 від 16.04.2026 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; розгляд заяви призначив на 26.05.2026.

Від позивача відзив на заяву відповідача-1 не надходив.

У клопотанні від 19.05.2026, представник позивача заперечив підписання позивачем протоколу від 15.12.2023 з посиланням на участь позивача у цей період в активних бойових діях. Просив долучити до матеріалів справи копію довідки від 04.05.2026 № 3910.

Відповідач-2 та третя особа письмово на заяву відповідача-1 не відреагували.

У зв`язку з перебуванням справи № 912/250/25 на розгляді у Верховному Суді, судове засідання 26.05.2026 не відбулося.

08.06.2026 справа № 912/250/25 повернулася з Верховного Суду.

Ухвалою від 09.06.2026 суд призначив розгляд заяви відповідача-1 від 16.04.2026 в судовому засіданні на 16.06.2026.

Протокольною ухвалою від 16.06.2026 суд, за клопотанням представників позивача і відповідача-1, відклав судове засідання на 25.06.2026.

17.06.2026 представник позивача подав до суду клопотання, в якому просив долучити до матеріалів справи копію довідки від 04.05.2026 № 3910. До клопотання додав копію вказаної довідки.

У судовому засіданні 25.06.2026 брали участь представник позивача і відповідач-2 особисто. Представник відповідача-1 у засіданні участі не брав. Заявою від 25.06.2026 повідомив про неможливість участі відповідача-1 і її представника в засіданні, просив розглянути заяву за наявними матеріалами та прийняти рішення, вимоги заяви підтримав у повному обсязі. Третя особа представника в судове засідання не направила, про дату, час і місце його проведення була належно повідомлена.

Протокольною ухвалою від 25.06.2026 суд за клопотанням представника позивача долучив до матеріалів справи копію та оригінал довідки військової частини від 04.05.2026 № 3910.

У судовому засіданні 25.06.2026 представник позивача проти заяви відповідача-1 заперечував та просив відмовити в її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість заяви. Вказані у заяві відповідача-1 обставини заперечив.

Відповідач-2 у засіданні пояснив, що вважає заяву відповідача-1 такою, що не підлягає до задоволення. Обставини, вказані в заяві відповідача-1, заперечив.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні та дослідивши надані докази, дійшов висновку, що у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами належить відмовити з таких підстав.

Згідно з приписами частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини другої статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним, Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 25.05.2021 зі справи № 752/4995/17.

Водночас Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України (як в редакції, чинній до 15.12.2017, так і у поточній редакції), є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів та доказів сторін; суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин (зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 зі справи № 19/028-10/13, від 25.05.2021 зі справи № 752/4995/17).

Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати як вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так і положенням законодавства України, та мають бути збалансовані з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій з метою реалізації принципу верховенства права, складовою частиною якого є принцип юридичної визначеності.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19, від 30.11.2021 у справі № 915/2197/19.

Дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті.

Специфіка перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не передбачає переоцінки усіх доказів у справі, повторного дослідження усіх обставин справи, а також здійснення перевірки обґрунтованості усіх висновків, викладених у судовому рішенні, про перегляд якого подана заява. Суд має переглянути судове рішення лише в межах виявлених обставин, перевіривши наявність чи відсутність підстав для висновку про те, що врахування таких обставин мало б вирішальне значення при вирішенні спору. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.10.2021 зі справи № 916/1839/16.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.06.2022 у cправі № 910/13908/17

Як звернув увагу Верховний Суд у постанові від 14.02.2025 у cправі № 921/504/20, до нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: 1) їх наявність на час розгляду справи; 2) ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; 3) істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало би наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії").

Схожий за змістом висновок викладено в пункті 5.48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/11027/18.

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, передбачений нормами права, який тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час ухвалення судового акта, то вона обов`язково вплинула би на остаточні висновки суду; юридичний факт, наявний на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомим ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Водночас не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту). Так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю природою є саме новими доказами (схожий правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 910/20564/16 (пункт 7.7), від 07.11.2023 у справі № 911/21/21 (пункт 30)).

Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.

Задовольняючи позовну заяву, суд у рішенні від 22.05.2025 виходив з такого:

- у відповідача-2 ОСОБА_2 як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «КІРОВОГРАДСЬКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА КОМПАНІЯ», який мав намір відчужити свою частку третій особі (відповідачу-1 ОСОБА_3 ), існував обов`язок письмово повідомити про це позивача ОСОБА_1 як іншого учасника Товариства. Відповідач-1 ОСОБА_2 не повідомляв позивача ОСОБА_1 про намір продати частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «КІРОВОГРАДСЬКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА КОМПАНІЯ»;

- зміна складу учасників Товариства відбулася у зв`язку з укладенням відповідачами Договору купівлі-продажу частки та підписанням Акта приймання-передачі частки;

- незалежно від підписання чи непідписання позивачем нової редакції Статуту (яке, як установив, суд, здійснювалося після нотаріального посвідчення Договору та підписання відповідачами Акта приймання-передачі частки), для державної реєстрації змін у складі учасників Товариства було достатньо підписаного відповідачами Акта приймання-передачі частки, справжність чиїх підписів була нотаріально посвідчена;

- суд не має підстав вважати підписання позивачем нової редакції Статуту Товариства відмовою від переважного права купівлі частки в статутному капіталі Товариства;

- підписання позивачем протоколу загальних зборів від 07.03.2023 № 10 також не мало своїм наслідком перехід права власності на спірну частку та/або зміну складу учасників Товариства. Жодне з питань порядку денного та прийнятих 07.03.2023 на загальних зборах рішень не стосувалося відмови позивача від переважного права купівлі, надання ним згоди на вступ нового учасника Товариства, або надання згоди відповідачу-2 на відчуження третій особі належної йому частки.

Як свідчать результати перегляду рішення суду від 22.05.2025 в апеляційному і касаційному порядку, суди вищих інстанцій вважають правильними зазначені висновки господарського суду.

На обґрунтування заяви про перегляд рішення від 22.05.2025 за нововиявленими обставинами відповідач-1 посилається на підписання позивачем протоколу загальних зборів Товариства 15.12.2023.

Зазначена обставина, на переконання відповідача-1, свідчить про обізнаність позивача про новий склад учасників Товариства, попри яку (обізнаність) позивач не звертався до суду за захистом свого переважного права купівлі частки аж до початку 2025 року.

Відповідач-1 вказує, що позивач не заперечував проти наявності у складі учасників Товариства відповідача-1, повідомлень щодо порушення його прав Товариству не надавав.

Відповідач-1 повідомляє, що не була обізнана про те, чи підписував позивач протокол загальних зборів від 15.12.2023 до моменту отримання від Товариства на її запит копії такого протоколу.

Відповідач-1 у заяві від 16.04.2026 також звертає увагу суду на позовну давність.

До заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відповідач-1 додала копію протоколу позачергових зборів Товариства з обмежено відповідальністю «Кіровоградська сільськогосподарська компанія» (ідентифікаційний код юридичної особи 31008497) від 15.12.2023 (т.2, а.с. 128).

У протоколі зазначено, що на зборах були присутні відповідач-1 і позивач.

У порядку денному, зазначеному в протоколі, перелічені такі питання:

обрання голови та секретаря зборів; надання згоди на укладення договору займу та передачі в заставу рухомого майна Товариства;

надання повноважень директору на укладання правочинів.

У протоколі зазначені такі рішення з питань порядку денного:

з першого питання «обрати головою зборів ОСОБА_3 , секретарем зборів ОСОБА_1 »;

з другого питання: «звернутися до ОСОБА_3 , з метою надання Товариству фінансової поворотної безвідсоткової допомоги і для забезпечення виконання Товариством зобов`язання з повернення поворотної фінансової допомоги передати в заставу рухоме майно товариства, а саме врожай 2023року»;

з третього питання: «надати повноваження Директору Товариства ОСОБА_2 на укладання та підписання від імені Товариства з громадянкою ОСОБА_3 , на умовах визначених ним договору позики на отримання коштів Товариством та договору застави рухомого майна (врожай 2023року), а також будь-яких договорів про зміну/додаткових угод до договору позики та застави, а також будь-яких інших документів, пов`язаних з укладанням договорівпозики/заставита з наданням права на визначення інших умов договорів на власний розсуд».

У клопотаннях від 19.05.2026, від 17.06.2026 та в усних поясненнях в судовому засіданні представник позивача заперечив підписання позивачем протоколу позачергових зборів від 15.12.2023, вказавши на очевидну несхожість підпису на протоколі та підпису позивача. Вказав, що з 12.11.2023 до 29.01.2024 позивач брав безпосередню участь у заходах з відсічі збройної агресії російської федерації в зоні активних бойових дій, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення цих заходів, тому не міг брати участь у позачергових загальних зборах 15.12.2023. На підтвердження сказаного посилався на довідку військової частини від 04.05.2026 № 3910. Також зазначив про відсутність доказів скликання позачергових зборів учасників Товариства на 15.12.2023.

Відповідач-2 у судовому засіданні усно заперечив указані в заяві відповідача-1 обставини щодо підписання позивачем протоколу позачергових зборів від 15.12.2023.

Суд зазначає, що в протоколі від 15.12.2023 зазначені його підписанти: як голова зборів - ОСОБА_3 (відповідач-1), як секретар зборів - ОСОБА_1 (позивач).

Протокол містить також підписи, справжність і належність яких сторонам суд не має можливості самостійно установити в силу відсутності спеціальних для цього знань.

Установлення справжності підпису може бути предметом почеркознавчої експертизи. Умовами для призначення експертизи, згідно з пунктом 1 частини першої статті 99 ГПК України, є сукупність таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

На переконання суду, підстав для призначення почеркознавчої експертизи у цій справі немає.

Зокрема, надана до суду в оригіналі довідка військової частини від 04.05.2026 № 3910 форми 12 (т.3, а.с. 77) свідчить про те, що в період з 12.11.2023 до 29.01.2024 позивач брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України.

Як убачається з довідки, в указаний період 12.11.2023-29.01.2024, який включає і дату оформлення протоколу від 15.12.2023, позивач брав участь у відповідних заходах на території Донецької області, що свідчить про неможливість участі позивача в позачергових зборах 15.12.2023, місце проведення яких згідно з протоколом від 15.12.2023 м. Кропивницький.

Також, для цілей розгляду заяви відповідача-1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, обставина підписання чи непідписання позивачем власноруч протоколу від 15.12.2023 не має значення для справи, оскільки не стосується предмету спору, не є істотною і не є нововиявленою в розумінні ГПК України.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 30.06.2022 у cправі № 910/13908/17, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Як зазначено вище, необхідними ознаками нововиявлених обставин є їхня одночасна відповідність таким трьом умовам: 1) їх наявність на час розгляду справи; 2) ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; 3) істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало би наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).

З огляду на дату наданого відповідачем-1 протоколу (15.12.2023), він повинен був існувати на момент розгляду судом справи № 912/250/25 (провадження у справі відкрите 05.02.2025, рішення ухвалене 22.05.2025).

Повідомлені відповідачем-1 обставини не відповідають указаним вище умовам.

Як зазначено вище, процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії").

Відповідач-1 вказує, що їй не була відома обставина підписання позивачем протоколу від 15.12.2023. Водночас, у наданій відповідачем-1 копії такого протоколу відповідач-1 зазначена як голова зборів, а позивач - як секретар зборів.

Отже, підписуючи протокол, відповідач-1 як голова зборів не могла не знати про те, що протокол передбачає його обов`язкове підписання секретарем.

Факт незвернення відповідача-1 до Товариства за копією протоколу від 15.12.2023 до 2026 року зазначеного не спростовує, оскільки для цілей кваліфікації обставин як нововиявлених важлива саме неможливість заявника знати про такі обставини, але не сам по собі факт необізнаності через відсутність, до прикладу, інтересу до вказаного питання.

Також нововиявлені обставини це обставини, які могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення. Це ті обставини, які впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Уважається, що якби нововиявлена обставина була відома суду під час ухвалення судового акта, то вона обов`язково вплинула би на остаточні висновки суду.

Нововиявлена обставина - це та, яка не могла бути відомою ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Відповідач-1 чітко не повідомила суду, які саме висновки суду, покладені в основу рішення суду від 22.05.2025, спростовують обставини, повідомлені нею в заяві.

Відповідач-1 зазначає, що позивач був обізнаний про склад учасників і не заперечував проти цього.

Суд вказує, що в рішенні суду від 22.05.2025 не йдеться про необізнаність позивача з новим складом учасників.

У справі були докази (підписаний позивачем протокол від 07.03.2023, нова редакція Статуту), які свідчили про обізнаність позивача з новим складом учасників. Розглядаючи справу, суд надавав оцінку обставинам підписання позивачем протоколу від 07.03.2023 та нової редакції Статуту.

Дата наданого відповідачем-1 до суду протоколу загальних зборів (15.12.2023) припадає на період після відчуження частки відповідачем-2 на користь відповідача-1 частки в статутному капіталі (07.03.2023).

Відповідач-1 повідомляє, що позивач підписав протокол загальних зборів від 15.12.2023.

На переконання суду, повідомлена відповідачем-1 обставина не є істотною.

Задовольняючи позовні вимоги, суд, з чим погодилися суди вищих інстанцій, вказав, що зміна складу учасників Товариства відбулася у зв`язку з укладенням 07.03.2023 відповідачами нотаріально посвідченого Договору купівлі-продажу частки та підписанням 07.03.2023 Акта приймання-передачі частки. Тобто незалежно від підписання чи непідписання позивачем нової редакції Статуту (яке, як установив, суд, здійснювалося після нотаріального посвідчення Договору від 07.03.2023 та підписання відповідачами 07.03.2023 Акта приймання-передачі частки), для державної реєстрації змін у складі учасників Товариства було достатньо підписаного відповідачами Акта приймання-передачі частки від 07.03.2023. За такого, як зазначено в рішенні, суд не вважав підписання позивачем нової редакції Статуту Товариства відмовою від переважного права купівлі частки в статутному капіталі Товариства. Щодо покликання представників відповідача-1 на підписання позивачем протоколу загальних зборів від 07.03.2023 № 10, суд зазначив у рішенні, що таке підписання також не мало своїм наслідком перехід права власності на спірну частку та/або зміну складу учасників Товариства. Зокрема, як установив суд, жодне з питань порядку денного та прийнятих 07.03.2023 на загальних зборах рішень не стосувалося відмови позивача від переважного права купівлі, надання ним згоди на вступ нового учасника Товариства, або надання згоди відповідачу-2 на відчуження третій особі належної йому частки.

Так само, незалежно від підписання чи непідписання позивачем протоколу загальних зборів від 15.12.2023 (який має дату після нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу та підписання відповідачами Акта приймання-передачі частки від 07.03.2023), для державної реєстрації змін у складі учасників Товариства було достатньо підписаного відповідачами Акта приймання-передачі частки від 07.03.2023.

Так само, жодне з питань порядку денного та зазначених у протоколі від 15.12.2023 рішень не стосувалися відмови позивача від переважного права купівлі, надання ним згоди на вступ нового учасника Товариства, або надання згоди відповідачу-2 на відчуження третій особі належної йому частки.

Отже, зазначення відповідачем-1 про підписання позивачем протоколу від 15.12.2023 (яке позивач і відповідач-2 заперечують) не є нововиявленою обставиною також оскільки під час розгляду справи не могло спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення; не впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 30.06.2022 у cправі № 910/13908/17, принцип правової (юридичної) визначеності визнається одним із елементів належної судової процедури у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав важливість забезпечення принципу юридичної визначеності як елементу верховенства права, який, окрім іншого, вимагає, щоб ухвалене судами остаточне рішення не могло бути скасованим (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Брумареску проти Румунії» від 28 листопада 1999 року, заява № 28342/95). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (пункти 51-52 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рябих проти Росії» від 24 липня 2003 року, заява №52854/99; ухвала Європейського суду з прав людини щодо прийнятності заяви № 62608/00 «Агротехсервіс проти України»; пункти 42-44 рішення Європейського суду з прав людини від 9 червня 2011 року, заява № 4994/04 у справі «Желтяков проти України»).

На підставі вищенаведеного в сукупності суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої позивачем заяви, у зв`язку з чим у її задоволенні належить відмовити.

Додатково, щодо доводів відповідача-1 про позовну давність, суд зазначає, що в рішенні від 22.05.2025 надав оцінку аналогічним доводам, зокрема вказав, що відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим відповідним Законом України від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні із 24.02.2022 було введено воєнний стан, який натепер продовжений.

Також, відповідно до пункту 4 частини першої статті 263 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності зупиняється, якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

Як установив суд у рішенні від 22.05.2025, позивач з 23.03.2023 перебуває на військовій службі за мобілізацією.

З огляду на вищезазначені приписи законодавства та встановлені судом обставини, а саме: дату укладення Договору (07.03.2023), дату мобілізації позивача (23.03.2023), дату звернення позивача з позовом до суду (31.01.2025), суд у рішенні від 22.05.2025 дійшов висновку, що строк позовної давності позивач не пропустив.

Доводи заяви від 16.04.2026 таких висновків не спростовують.

Згідно з частиною 3 статті 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд, зокрема, може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Відповідно до частини 4 зазначеної статті у разі відмови у задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 234, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні заяви від 16.04.2026 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.05.2025 у справі № 912/250/25 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду.

Дата складення повної ухвали - 26.06.2026.

Суддя Б.М. Кузьміна