Ухвала суду № 137724234, 23.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.06.2026Справа № 910/1725/24

Господарський суду міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши заяву Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі

за позовом Фізичної особи-підприємця Сябренка Василя Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (03037, м. Київ, вул. Дениса Монастирського, буд. 3, код ЄДРПОУ 36716128)

про стягнення 366 760,29 грн,

представники сторін: згідно протоколу судового засідання;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі № 910/1725/24 позовні вимоги задоволено частково.

24.05.2024 на виконання вищезазначеного рішення Господарським судом міста Києва видано наказ.

16.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 01.3-16/208/26 від 16.06.2026, у зв`язку із відпусткою раніше визначеного у справі судді Картавцевої Ю.В., матеріали судової справи № 910/1725/24 передано на повторний автоматизований розподіл.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 16.06.2026 справу № 910/1725/24 передано на розгляд судді Ягічевій Н.І.

17.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла уточнена заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2026 прийнято до розгляду заяву Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню. Розгляд заяви призначено на 23.06.2026.

У судове засідання 23.06.2026 представник позивача не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, представник відповідача підтримав подану заяву про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.

Статтею 338 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Відповідно до ч. 3 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Отже, розглянувши заяву Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, суд відзначає наступне.

Статтею 328 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом. (ч. 4 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України).

Обґрунтовуючи подану заяву Акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" зазначає, що в межах розгляду іншої судової справи № 911/2427/55 між боржником та стягувачем було укладено мирову угоду, яку затверджено ухвалою господарського суду Київської області від 26.11.2025 року. Згідно з умовами зазначеної Мирової угоди сторони досягли згоди щодо повного врегулювання всіх взаємних грошових зобов`язань, зокрема і заборгованості, що є предметом стягнення у виконавчому провадженні № 75534875 та №75694014. Також, 17.12.2025 року між стягувачем та боржником проведено повну взаємозвірку господарських операцій, за результатами якої підписано Акти звіряння взаєморозрахунків. Тож, шляхом укладення вказаних Актів та Мирової угоди від 05.11.2025 року, сторони провели зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 ЦК України.

У розумінні Господарського процесуального кодексу України, підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, зокрема є: якщо його видано помилково; якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, які свідчать про відсутність зобов`язання боржника.

Отже, підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання тощо.

29.04.2024 Господарським судом міста Києва ухвалено рішення у справі № 910/1725/24 про стягнення з Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо хімічна компанія (далі АТ «ОГХК» на користь Фізичної особи-підприємця Сябренка Василя Івановича (далі ФОП Сябренко В.І) 161 735,00 грн основного боргу, 6 684,96 грн 3 % річних, 15 625,26 грн інфляційних втрат та 2 760,68 грн судового збору.

На виконання рішення 24.05.2024 Господарським судом міста Києва видано перший судовий наказ № 910/1725/24, який ФОП Сябренко В.І. подано на виконання до Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Разом з тим, на виконання додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 року, яке набрало чинності 17.06.2026 року, видано другий судовий наказ від 13.06.2024 № 910/1725/24 про стягнення з Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» на користь Фізичної особи-підприємця Сябренка Василя Івановича витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

25.07.2024 старшим державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Русланом БУРЛАКОЮ була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 75534875 про стягнення з АТ «ОГХК» на користь ФОП Сябренко В.І. 186805,90 грн, а саме: 161 735,00 грн основного боргу, 6 684,96 грн 3 % річних, 15 625,26 грн інфляційних втрат та 2 760,68 грн судового збору.

Як вбачається з поданих матеріалів справи, в межах вказаного провадження ВП № 75534875 державним виконавцем винесено постанови:

- 25.07.2024 про стягнення виконавчого збору;

- 25.07.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;

- 25.07.2024 про арешт коштів боржника;

- 30.04.2025 про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження № 69298938, яке веде Солом`янський ВДВС у м.Києві Центрального МУ Міністерства юстиції (м. Київ);

- 30.04.2025 про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 12 ч.1 ст. 34, ст.35 Закону України «Про виконавче провадження» - включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

12.08.2024 головним державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черкасовим Євгеном Володимировичем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 75694014 про стягнення з АТ «ОГХК» на користь ФОП Сябренко В.І. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. В межах вказаного провадження ВП № 75694014 державним виконавцем винесено постанови:

- 12.08.2024 - про стягнення виконавчого збору;

- 12.08.2024 - про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;

- 12.08.2024 про арешт коштів боржника- 30.04.2025 - про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження № 69298938, яке веде Солом`янський ВДВС у м.Києві Центрального МУ Міністерства юстиції (м. Київ);

- 30.04.2025 - про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 12 ч.1 ст. 34, ст.35 Закону України «Про виконавче провадження» - включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

В межах розгляду іншої судової справи № 911/2427/55 між Боржником та Стягувачем було укладено Мирову угоду, яку затверджено ухвалою господарського суду Київської області від 26.11.2025 року.

Згідно з умовами зазначеної Мирової угоди сторони досягли згоди щодо повного врегулювання всіх взаємних грошових зобов`язань, зокрема і заборгованості, що є предметом стягнення у виконавчих провадженнях № 75534875 та № 75694014.

Відповідно до п. 2.4 Мирової угоди, станом на момент її затвердження боргові зобов`язання АТ «ОГХК» перед Сябренко В.І., які є предметом стягнення за виконавчими провадженнями № 75534875 на суму 186805,90 грн; № 75694014 на суму 5 000,00 грн вважаються фактично виконаними. Сторони не мають одна до одної жодних фінансових претензій за вищевказаними договорами.

17.12.2025 року між Стягувачем та Боржником проведено повну взаємозвірку господарських операцій, за результатами якої підписано Акт звіряння взаєморозрахунків. Шляхом укладення вказаного Акту та Мирової угоди від 26.11.2025 року, сторони провели зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 ЦК України.

Враховуючи імперативні приписи статті 129-1 Конституції України, статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, положення статті 328 Господарського процесуального кодексу України визначають можливість визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, лише за наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення.

Підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, а домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання. Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №755/15479/15-ц.

Отже, до матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №910/9026/13 від 12.10.2018, у межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Частиною 1 статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Аналогічні положення містяться у частині 3 статті 203 ГК України.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

Таким чином, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо) (такий правовий висновок сформульовано у пункті 65 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 914/3217/16).

Важливою умовою, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання, розміру зобов`язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої з наведених умов виключає можливість зарахування у добровільному порядку.

Отже, для зарахування зустрічних однорідних вимог необхідно встановити наявність таких умов, як зустрічність вимог, однорідність вимог, строк виконання яких настав, та прозорість вимог, тобто відсутність спору між сторонами щодо характеру зобов`язання, його змісту та умов виконання.

Чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу у разі відсутності відповідного обов`язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. Саме у межах цього судового провадження і підлягають встановленню обставини припинення зобов`язання боржника, яке є предметом відповідного судового наказу, у тому числі внаслідок вчинення правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку статті 601 Цивільного кодексу України.

Недопустимість зарахування зустрічних вимог визначено статтею 602 Цивільного кодексу України, відповідно до положень якої не допускається зарахування зустрічних вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Водночас, стаття 602 ЦК України не містить заборони на зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконавчого провадження як засобу виконання зобов`язання, визначеного рішенням суду, отже, зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії розвитку відносин сторін, у тому числі й на стадії виконання судового рішення (постанова Верховного Суду і від 08.09.2021 у справі №761/33621/18).

У справі №910/11116/19 Верховний Суд зазначив, що однією з підстав припинення зобов`язання, яка визначена частиною першою статті 601 ЦК України, є припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог; відповідно до частини другої статті 601 ЦК України зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін; зарахування зустрічних вимог між позивачем та відповідачем відповідає умовам, які визначені статтею 601 ЦК України; зарахування зустрічних вимог між позивачем та відповідачем не підпадає під дію частини п`ятої статті 602 ЦК України, відповідно до положень якої не допускається, зокрема, зарахування зустрічних вимог у випадках, встановлених договором або законом.

Отже, виконання наказу господарського суду може здійснюватися у будь-який передбачений чинним законодавством спосіб, або у спосіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства, в тому числі - шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності умов, встановлених ст. 601 ЦК України, та відсутності обставин, встановлених ст.602 ЦК України, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається.

Таким чином, шляхом укладення Мирової угоди від 05.11.2025 року, яка затверджена ухвалою Господарського суду Київської області від 26.11.2025 у справі № 911/2427/25 та Акту звіряння взаєморозрахунків, сторони провели зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 ЦК України, зокрема щодо заборгованості, яка є предметом стягнення у виконавчому провадженні № 75534875 та №75694014.

За таких обставин, враховуючи що зобов`язання боржника за наказами Господарського суду міста Києва у справі № 910/1725/24 від 24.05.2024, та від 13.06.2024, є припиненим у повному обсязі внаслідок проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання наказів Господарського суду міста Києва від 24.05.2024, від 13.06.2024 у справі № 910/1725/24 про стягнення з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на користь Фізичної особи-підприємця Сябренко Василя Івановича, таким, що не підлягає виконанню повністю.

Враховуючи викладене вище, суд задовольняє заяву Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про визнання судових наказів від 24.0.2024, від 13.06.2024 у справі № 910/1725/24 такими, що не підлягають виконанню.

Керуючись статтями 234 та 328 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

1.Заяву Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, задовольнити.

2. Визнати судовий наказ, виданий Господарським судом міста Києва від 24.05.2024 року у справі № 910/1725/24 про стягнення з Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія (ідентифікаційний код: 36716128; місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3) на користь Фізичної особи-підприємця (ідентифікаційний код: 2058818757 Сябренка Василя Івановича ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) суми боргу у розмірі 161 735,00 грн , 3 % річних у розмірі 6 684,96 грн, інфляційних втрат у розмірі 15 625,26 грн та 2 760,68 грн судового збору таким, що не підлягає виконанню повністю.

3. Визнати судовий наказ, виданий Господарським судом міста Києва від 13.06.2024 року у справі № 910/1725/24 про стягнення з Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія (03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3; ідентифікаційний код: 36716128) на користь Фізичної особи-підприємця Сябренка Василя Івановича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп таким, що не підлягає виконанню повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 25.06.2026.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА