Ухвала суду № 137723935, 25.06.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

У Х В А Л А

по справі про банкрутство

25.06.2026 Справа № 24/215б

Суддя Господарського суду Донецької області Чернова О.В., за участю секретаря судового засідання Ревенка Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за заявою кредитора (заявника) ДВАТ «Шахтопромкомплект» ДП ДХК «Макіїввугілля», м. Макіївка

до боржника Відкритого акціонерного товариства «Спецзалізобетон», м.Макіївка

про банкрутство,

ліквідатор арбітражний керуючий Вербицький О.В.,

за участю уповноважених представників учасників справи: не з`явились,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Донецької області знаходиться справа №24/215б за заявою ДВАТ «Шахтопромкомплект» ДП ДХК «Макіїввугілля» про банкрутство боржника Відкритого акціонерного товариства «Спецзалізобетон», м.Макіївка Донецької області.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.04.2026 призначено судове засідання у справі №24/215б на 28.04.2026 року о 14:20год.

02.04.2026 від ліквідатора надійшов поточний звіт за березень 2026 року та повідомлення про збори кредиторів.

27.04.2026 від ліквідатора надійшло клопотання про закриття провадження у справі та клопотання про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат.

Ухвалою від 28.04.2026 відкладено судове засідання на 25.05.2026 о 12:20 год. Судове засідання відбудеться у приміщені Господарського суду Донецької області (м. Харків, пр. Науки, 5), зала судового засідання № 104-А.

11.05.2026 від Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області надійшли письмові пояснення, за змістом яких кредитор заперечує проти задоволення клопотання арбітражного керуючого про закриття провадження у справі та клопотання про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат.

Ухвалою від 25.05.2026 відкладено судове засідання на 25.06.2026 о 15:20год.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце повідомлені належним чином.

Ліквідатор та представник Харківського міжрегіонального управління міністерства юстиції не з`явились, через технічні проблеми при приєднанні до судового засідання в режимі відеоконференції.

Розглянувши клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Вербицького О.В. про закриття провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Спецзалізобетон», м.Макіївка, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень якого встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Частиною 1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до преамбули Кодексу України з процедур банкрутства цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника.

Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

Суд звертає увагу, що процедури банкрутства за приписами Закону про банкрутство мають строковий характер.

Відповідно до приписів ст. 58 Кодексу України з процедур банкрутства строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців.

Одночасно, частиною 1 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Кодексом, з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Ліквідатор не менш як один раз на місяць подає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів (ч. 4 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства).

Згідно з Переліком, затвердженим Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 Донецький район відноситься до тимчасово окупованої Російською Федерацією територією України.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в реєстрі відсутні відомості щодо будь-якого нерухомого майна боржника.

Іншого майна боржника ліквідатором встановлено не було. Як зазначає останній, майнові активи знаходяться на тимчасово окупованій території, з огляду на що, проведення інвентаризації майна та визначення його вартості не вбачається можливим.

Щодо виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, то ліквідатор повідомив суд про те, що у зв`язку з відсутністю необхідних документів для аналізу фінансово-господарського стану боржника, його інвестиційної та іншої діяльності, а також становища на ринках боржника, арбітражний керуючий Вербицький О.В. позбавлений можливості виконати повноваження, передбачені КУзПБ і встановити наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства.

Крім цього, ліквідатором неодноразово здійснювались спроби скликати збори кредиторів за результатами яких кредитором Головним управлінням ДПС у Донецькій області вирішено проголосувати у питанні про можливість закінчення ліквідаційної процедури відповідно до ст.. 90 КУзПБ (інші питання) «за» та про схвалення звіту ліквідатора про нарахування грошової винагороди та відшкодування витрат «проти».

Жодної відповіді від інших кредиторів в матеріалах справи не виявлено.

Суд зазначає, що кредитори, беручи участь у справі про банкрутство, мають не тільки певні процесуальні права, зокрема, на задоволення своїх грошових вимог за рахунок активів ліквідаційної маси, а й як учасники провадження (сторони) можуть нести певні обов`язки, пов`язані з розглядом провадження у справі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011).

Проте з матеріалів справи вбачається, що кредитори не приймали активної участі у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Спецзалізобетон», м.Макіївка, що своїй сукупності вказує на те, що кредитори в цілому не зацікавлені у продовженні ліквідаційної процедури та як наслідок досягнення її основної мети.

Одночасно, будь-яких заперечень чи зауважень щодо виконання арбітражним керуючим Вербицьким О.В. повноважень ліквідатора Відкритого акціонерного товариства «Спецзалізобетон», м.Макіївка від кредиторів не надходило.

Крім цього, суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 58 Кодексу України з процедур банкрутства строк ліквідаційної процедури, у якій боржник перебуває з 20.08.2013, не може перевищувати 12 місяців.

При цьому, ліквідаційна процедура у справі №24/215б триває більше 26 років.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Параграф 1 статті 6 Конвенції зобов`язує держави-учасниці організовувати правові системи таким чином, аби забезпечити відповідність судів її різноманітним вимогам. Сукупність порушень держави створює судову практику, що несумісна з Конвенцією (рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Боттацці проти Італії»).

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд неодноразово встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, в яких порушувалися питання про тривалість провадження (рішення ЄСПЛ у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сюрмелі проти Німеччини» від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.

Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.

Відтак, з огляду на встановлені обставини та позицію суду, продовження ліквідаційної процедури у справі №24/215б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Спецзалізобетон», м.Макіївка є недоцільним, оскільки тривалість такої процедури за відсутності реальної можливості наповнення ліквідаційної маси призводить до необґрунтованого збільшення витрат як безпосередньо на здійснення ліквідаційної процедури, так і на оплату винагороди ліквідатора.

Порядок та підстави закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) встановлені ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

Положення Кодексу України з процедур банкрутства не встановлюють відповідної підстави для закриття провадження у справі про банкрутство в такому випадку, проте не визначають й вичерпного переліку підстав для закриття провадження, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Спецзалізобетон», м.Макіївка відповідно до п. 2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України без ліквідації юридичної особи.

Близька за змістом правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №906/1290/15, від 17.04.2024 у справі №5006/27/116б/2012, від 10.12.2024 у справі №5/104б.

Суд звертає увагу кредиторів, що з метою вирішення у майбутньому проблеми банкрутства підприємств, майно яких перебуває у зоні активних бойових дій або на тимчасово окупованій території України, у Кодексі України з процедур банкрутства впроваджено положення, яке передбачає можливість поновлення провадження у справі про банкрутство.

Так, у разі, якщо після закриття провадження у справі буде виявлено майно банкрута, достатнє для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі, суд за клопотанням учасника справи може поновити провадження у справі (абз. 2 ч. 3 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства).

Крім того, ліквідатором подано клопотання про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат та щодо цього клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства Арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором (ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства).

Ухвалою господарського суду від 25.11.2020 призначено ліквідатором у справі №24/215б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Спецзалізобетон», м. Макіївка арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича.

Відповідно до наданих звітів про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення відшкодування витрат, які охоплюють період виконання повноважень з 25.11.2020 по 31.05.2025, розмір основної грошової винагороди становить 1112400,00грн та розмір витрат, понесених під час здійснення ліквідаційної процедури за період з 25.11.2020 по 26.09.2025, становить 4043,17грн.

При цьому ліквідатором неодноразово, зокрема 26.09.2025, 27.02.2026, 15.04.2026 пропонувалось кредиторам провести засідання комітету кредиторів.

Кредитор Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області листами №б/н від 13.02.2026 та №б/н від 15.04.2026 надано відповідь, за змістом якої кредитор голосує проти схвалення звіту ліквідатора про нарахування і виплату грошової винагороди та здійснення відшкодування витрат.

Відповіді від інших кредиторів станом на 25.06.2026 не надходило.

Суд зауважує, що хоча нормою ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства і передбачено схвалення комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, однак саме схвалення комітету кредиторів такого звіту не є безумовною підставою для подальшого затвердження судом такого звіту, оскільки дії суду законодавство про банкрутство пов`язує не з наявністю або відсутністю схвалення звіту, а із тим, яких висновків дійде суд за результатом його розгляду. Наявність різного роду схвалень та погоджень (плану санації, звіту ліквідатора, тощо) є лише додатковими гарантіями дотримання прав учасників провадження у справі про банкрутство. Господарський суд не зв`язаний такими погодженнями (або їх відсутністю) у своїх правових позиціях та у своїх процесуальних діях.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №910/18919/13, від 04.06.2019 у справі №Б-24/172-09 та від 24.07.2018 у справі №5019/2862/11.

Отже, факт не схвалення комітетом кредиторів боржника звіту ліквідатора Вербицького О.В. про нарахування основної винагороди не є вирішальним та таким, що має суттєве значення при вирішенні відповідного питання судом, оскільки розгляд звіту арбітражного керуючого є прерогативою саме господарського суду.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.05.2018 у справі №29/5005/468/2012 при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого під час здійснення ним повноважень у справі про банкрутство має досліджуватись не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури банкрутства, а й які фактичні дії вчинялись арбітражним керуючим протягом відповідної процедури банкрутства, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства, яка кореспондується зі ст.13 Цивільного кодексу України, під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

При цьому «добросовісність» має трактуватися як категорія моральна, що відображає врахування особою інтересів інших учасників господарських правовідносин, публічного інтересу тощо, а «розсудливість» - як категорія інтелектуальна, що припускає адекватність оцінки особою цінності певного цивільного права, доцільності своїх дій, наслідки здійснення або нездійснення цивільного права.

Тобто, під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

При визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд, через призму зазначених статей та процесуального законодавства, має досліджувати якість виконаних робіт, час за який вони виконані, які фактичні дії вчинялись розпорядником майна за заявлений ним період та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає виключно належно виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала зазначена процедура, враховуючи те, що арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності (ст. 10 Кодексу України з процедур банкрутства).

Суд зауважує, що саме по собі настання строку для виплати грошової винагороди не тягне за собою обов`язку суду для її призначення, оскільки, як зазначено вище, суд має оцінити фактичне та належне виконання обов`язків арбітражним керуючим у період виконання обов`язків і час реального виконання таких обов`язків.

Крім того, законодавство не передбачає оплату винагороди арбітражного керуючого, який неналежно виконував обов`язки та своїми діями сприяв порушенню строків, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства та ухвалами суду, оскільки такі порушення фактично є зловживанням процесуальними правами.

Законодавець закріпив право на отримання грошової винагороди тільки за тим арбітражним керуючим, який фактично виконував покладенні на нього Кодексом України з процедур банкрутства обов`язки.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, судом встановлено, що Вербицьким О.В. виконувались певні обов`язки ліквідатора Відкритого акціонерного товариства «Спецзалізобетон», м.Макіївка, зокрема, регулярно здійснювалось звітування перед судом та кредиторами, щодо стану ліквідаційної процедури, вчинялись спроби скликати засідання комітету кредиторів, взято участь у судових засідання з розгляду справи про банкрутства, подано клопотання про закриття провадження у справі, про заміну кредиторів правонаступниками та продовження строку ліквідаційної процедури.

Разом з цим, суд має зауваження, щодо якості звітування ліквідатором перед судом та кредиторами, так наприклад, надані звіти за січень, лютий, березень 2026 року є повністю ідентичними, з огляду на що встановити обсяг дій, вчинених ліквідатор в звітний місяць вбачається неможливим.

Крім цього, ліквідатором з 04.11.2024 повідомлялось про неможливість здійснення ліквідаційної процедури, у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації та запровадженням на території України з 24.02.2022 року правового режиму воєнного стану.

При цьому, жодних обґрунтованих пояснень щодо подання клопотання про закриття провадження, у зв`язку з неможливістю закінчити ліквідаційну процедуру лише 27.04.2026 ліквідатором надано не було.

Суд звертає увагу, що зволікання у здійсненні дієвих та належних заходів у ліквідаційній процедурі призводить до затягування розгляду справи, порушення прав кредиторів на своєчасне задоволення кредиторських вимог, збільшення витрат, пов`язаних із здійсненням процедур банкрутства, оскільки має наслідком зростання (нарощування) грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним повноважень у справі.

Таким чином, враховуючи принцип співрозмірності та фактичний обсяг виконаних робіт, який складається із звернення до суду з клопотаннями, участь у судових засіданнях, спроби скликання зборів кредиторів, а також враховуючи вищезазначені недоліки та затягування ліквідаційної процедури, суд дійшов висновку, що фактично виконана робота ліквідатора дорівнює трьом місяцям належного виконання обов`язку.

Враховуючи вищевикладене, звіт про нарахування основної грошової винагороди арбітражному керуючому Вербицькому О.В. за виконання повноважень ліквідатора Відкритого акціонерного товариства «Спецзалізобетон», м.Макіївка за період з 25.11.2020 по 31.05.2025 на загальну суму 1112400,00грн, є такими, що відповідає нормам чинного законодавства та підлягає затвердженню судом частково, а саме затвердженню підлягає сума основної грошової винагороди у розмірі 77823,00грн, решта суми судом відхиляється.

Також, ліквідатор просить відшкодувати витрати, пов`язані з виконанням ним повноважень у загальному розмірі 4043,17грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Однак, ліквідатором не надано жодних доказів на підтвердження вказаних витрат, з огляду на що, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання ліквідатора в цій частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).

Кредитори можуть створювати фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду (ч. 5 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства).

Отже, Кодексом України з процедур банкрутства визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного кредиторами фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 5002-17/1718-2011, від 16.03.2021 у справі № 5011-15/2551-2012, від 16.07.2020 у справі № 918/454/18).

Як вбачається з матеріалів справи, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі №24/215б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Спецзалізобетон», м.Макіївка кредиторами не створено, кошти, одержані від господарської діяльності банкрута або від продажу його майна відсутні.

Одночасно, згідно з частинами 1, 4, 7 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою №31443/96 у справі «Броньовський проти Польщі») зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Відмова від авансування, відсутність майна боржника або ж відсутність інших джерел для покриття на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956, Конвенції Міжнародної організації №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.

Пунктом 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін «самозайнята особа». Відтак, надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.

При цьому, діяльність ліквідатора банкрута спрямована на досягнення остаточної мети ліквідаційної процедури - найповнішого задоволення вимог кредиторів шляхом пошуку та реалізації активів ліквідаційної маси. Поза межами ліквідаційної процедури кредитори боржника не можуть задовольнити свої вимоги в інший спосіб, окрім як через реалізацію майна боржника в ліквідаційній процедурі (частина чотирнадцята статті 39 Кодексом України з процедур банкрутства). Тому основними отримувачами послуг арбітражного керуючого у цій процедурі є саме кредитори неплатоспроможного боржника.

Кредитори боржника на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство можуть відмовитися від своїх вимог до боржника, заявлених у порядку Кодексом України з процедур банкрутства статті 45 Кодексом України з процедур банкрутства, припинивши свою участь у процедурі банкрутства як учасники провадження (сторони у справі).

Одночасно, від кредиторів заяв про відмову від вимог до боржника до суду не надходили.

Відтак, беручи участь у справі про банкрутство, кредитор не тільки має певні процесуальні права, зокрема на задоволення своїх грошових вимог за рахунок активів ліквідаційної маси, а й як учасник провадження (сторона) може нести певні обов`язки, пов`язані з розглядом провадження у справі. За ухвалою суду на нього можуть покладатися певні судові витрати: оплата послуг перекладача, судового експерта, арбітражного керуючого.

Кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди, відшкодування витрат у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі.

У випадку, коли оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв`язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого, зокрема, ліквідатора банкрута, має здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам Кодексу України з процедур банкрутства), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно. Наведена правова позиція є усталеною в практиці Верховного Суду.

Встановивши факт невиконання кредиторами у добровільному порядку обов`язку щодо оплати послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого, господарський суд приймає рішення про примусове стягнення з таких кредиторів відповідних грошових сум шляхом винесення ухвали та видачі судового наказу.

Практика покладення судом на кредиторів витрат за оплату послуг арбітражного керуючого у справах про банкрутство залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, якщо кредитори не утворюють за власною ініціативою фонду оплати послуг арбітражного керуючого та відсутністю коштів боржника від реалізації його активів, а провадження у справі про банкрутство має бути завершеним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного суду від 19.04.2023 у справі №5002-17/1718-2011.

Ліквідатором заявлено стягнення основної грошової винагороди з кредиторів пропорційно розміру грошових вимог, процентне співвідношення становить: ГУ ДПС у Донецькій області - 62% (розмір грошових вимог 770505,50грн), ДП «Макіїввугілля» - 21% (розмір грошових вимог 259659,32грн), ГУ ПФУ в Донецькій області - 8% (розмір грошових вимог 100580,73грн), ТОВ «Макіївпромтранс» - 5% (розмір грошових вимог 60045,23грн), АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» - 2% (розмір грошових вимог 26338,00грн), ДКП «Макіївський міськводоканал» - 0,65% (розмір грошових вимог 8035,67грн), Управління поліції охорони Донецької області - 0,58% (розмір грошових вимог 7252,37грн), ПАТ «Укртелеком» - 0,50% (розмір грошових вимог 6209,35грн), Донецька обласна організація профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів 0,27% (розмір грошових вимог 3308,00грн), ПрАТ «Макіївкагаз» - 0,19% (розмір грошових вимог 2306,35грн), ДП «Шахтарськантрацит» - 0,07% (розмір грошових вимог 881,45грн).

Крім цього, суд зазначає, що при перевірці наданого ліквідатором розрахунку, судом встановлено арифметичні помилки в процентному співвідношенню стягнення грошової винагороди та відшкодування витрат.

Отже, здійснивши власний розрахунок та враховуючи часткове затвердження звіту ліквідатора про нарахування основної грошової винагороди в загальному розмірі 88992,00грн, вказана сума підлягає стягненню в такому співвідношенні: ГУ ДПС у Донецькій області 48158,37грн (61,88%); ДП «Макіїввугілля» - 16229,31грн (20,85%); ГУ ПФУ в Донецькій області 6286,53грн (8,08%); ТОВ «Макіївпромтранс» - 3752,97грн (4.82%); АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» - 1646,19грн (2,12%); ДКП «Макіївський міськводоканал» - 502,25грн (0,65%); Управління поліції охорони Донецької області 453,29грн (0,58%); АТ «Укртелеком» - 388,10грн (0,50%); Донецька обласна організація профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів 206,76грн (0,27%); ПрАТ «Макіївкагаз» - 144,15грн (0,19%); ДП «Шахтарськантрацит» - 63,71грн (0,07%).

Матеріали справи не містять доказів добровільної виплати арбітражному керуючому Вербицькому О.В. основної грошової винагороди, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з кредиторів основної грошової винагороди у наведеному розмірі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 60, 61, 90 Кодексу України з питань банкрутства, ст. 231, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ліквідатора Відкритого акціонерного товариства «Спецзалізобетон», м.Макіївка арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича про закриття провадження у справі №24/215б задовольнити.

Провадження у справі №24/215б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Спецзалізобетон», м.Макіївка (код ЄРДПОУ 01235225) закрити.

Державному реєстратору внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про закриття провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Спецзалізобетон», м.Макіївка (код ЄРДПОУ 01235225).

Роз`яснити, що згідно ч.8 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства дія мораторію на задоволення вимог кредиторів припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.

Клопотання ліквідатора Відкритого акціонерного товариства «Спецзалізобетон», м.Макіївка арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича про затвердження звітів про виплату основної винагороди задовольнити частково та затвердити звіт арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича про нарахування і виплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора у справі №24/215б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Спецзалізобетон», м.Макіївка за період з 25.11.2020 по 31.05.2025 у розмірі 77823,00грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вул.Італійська (Центральний район), будинок 59, ідентифікаційний код 44070187) на користь Відкритого акціонерного товариства «Спецзалізобетон», м.Макіївка арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича (вул. Олексія Різниченка, 82-4, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50084, РНОКПП НОМЕР_1 ) основну грошову винагороду за період з 25.11.2020 по 31.05.2025 у розмірі 48158,37грн.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (02088, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПРОМИСЛОВА, будинок 10 ідентифікаційний код 32442295) на користь Відкритого акціонерного товариства «Спецзалізобетон», м.Макіївка арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича (вул. Олексія Різниченка, 82-4, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50084, РНОКПП НОМЕР_1 ) основну грошову винагороду за період з 25.11.2020 по 31.05.2025 у розмірі 16229,31грн.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., місто Слов`янськ, ПЛОЩА СОБОРНА, будинок 3 ідентифікаційний код 13486010) на користь Відкритого акціонерного товариства «Спецзалізобетон», м.Макіївка арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича (вул. Олексія Різниченка, 82-4, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50084, РНОКПП НОМЕР_1 ) основну грошову винагороду за період з 25.11.2020 по 31.05.2025 у розмірі 6286,53грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Макіївпромтранс» (86104, Донецька обл., місто Макіївка, ВУЛИЦЯ ПАНЧЕНКО, будинок 27А, ідентифікаційний код 34516410) на користь Відкритого акціонерного товариства «Спецзалізобетон», м.Макіївка арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича (вул. Олексія Різниченка, 82-4, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50084, РНОКПП НОМЕР_1 ) основну грошову винагороду за період з 25.11.2020 по 31.05.2025 у розмірі 3752,97грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (84302, Донецька обл., Краматорський р-н, місто Краматорськ, вул.Комерційна, будинок 8, ідентифікаційний код 00131268) на користь Відкритого акціонерного товариства «Спецзалізобетон», м.Макіївка арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича (вул. Олексія Різниченка, 82-4, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50084, РНОКПП НОМЕР_1 ) основну грошову винагороду за період з 25.11.2020 по 31.05.2025 у розмірі 1646,19грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Макіївський міськводоканал» (86157, Донецька обл., місто Макіївка, ВУЛИЦЯ ЕНГЕЛЬСА, будинок 2, ідентифікаційний код 03361543) на користь Відкритого акціонерного товариства «Спецзалізобетон», м.Макіївка арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича (вул. Олексія Різниченка, 82-4, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50084, РНОКПП НОМЕР_1 ) основну грошову винагороду за період з 25.11.2020 по 31.05.2025 у розмірі 502,25грн.

Стягнути з Управління поліції охорони в Донецькій області (87515, Донецька обл., місто Маріуполь, ВУЛИЦЯ ІТАЛІЙСЬКА, будинок 84 ідентифікаційний код 40109189) на користь Відкритого акціонерного товариства «Спецзалізобетон», м.Макіївка арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича (вул. Олексія Різниченка, 82-4, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50084, РНОКПП НОМЕР_1 ) основну грошову винагороду за період з 25.11.2020 по 31.05.2025 у розмірі 453,29грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, місто Київ, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 18, ідентифікаційний код 21560766) на користь Відкритого акціонерного товариства «Спецзалізобетон», м.Макіївка арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича (вул. Олексія Різниченка, 82-4, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50084, РНОКПП НОМЕР_1 ) основну грошову винагороду за період з 25.11.2020 по 31.05.2025 у розмірі 388,10грн.

Стягнути з Донецької обласної організації профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України (83000, Донецька обл., місто Донецьк, ВУЛИЦЯ АРТЕМА, будинок 87, ідентифікаційний код 02658086) на користь Відкритого акціонерного товариства «Спецзалізобетон», м.Макіївка арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича (вул. Олексія Різниченка, 82-4, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50084, РНОКПП НОМЕР_1 ) основну грошову винагороду за період з 25.11.2020 по 31.05.2025 у розмірі 206,76грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз» (86125, Донецька обл., місто Макіївка, ВУЛИЦЯ АРТЕМА, будинок 1, ідентифікаційний код 20316900) на користь Відкритого акціонерного товариства «Спецзалізобетон», м.Макіївка арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича (вул. Олексія Різниченка, 82-4, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50084, РНОКПП НОМЕР_1 ) основну грошову винагороду за період з 25.11.2020 по 31.05.2025 у розмірі 144,15грн.

Стягнути з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» (86211, Донецька обл., місто Шахтарськ, ВУЛИЦЯ КРУПСЬКОЇ, будинок 20, ідентифікаційний код 32299510) на користь Відкритого акціонерного товариства «Спецзалізобетон», м.Макіївка арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича (вул. Олексія Різниченка, 82-4, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50084, РНОКПП НОМЕР_1 ) основну грошову винагороду за період з 25.11.2020 по 31.05.2025 у розмірі 55,09грн.

В іншій частині у задоволенні клопотання відмовити.

Видати накази на виконання ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду у строк та порядок, встановленими статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Чернова

У судовому засіданні 25.06.2026 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали складено та підписано 25.06.2026.