Ухвала суду № 137723681, 25.06.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВИДАЧІ СУДОВОГО НАКАЗУ

25 червня 2026 року Справа № 903/594/26

Суддя Господарського суду Волинської області Бідюк С.В., розглянувши матеріали заяви Малого приватного підприємства Інвестбуд, м. Ковель, Волинська обл.

до: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Рідня, с. Вербка, Ковельський район, Волинська обл.

про видачу судового наказу

ВСТАНОВИЛА:

16.06.2026 через Електронний суд надійшла заява Малого приватного підприємства Інвестбуд до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Рідня про видачу судового наказу.

У заяві про видачу судового наказу заявник просив суд: стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рідня» на користь Малого приватного підприємства «Інвестбуд» 196029,52 грн., з яких: 160587,98 грн - заборгованість за договором №04 від 15.05.2025, 9699,08 грн. - встановлений індекс інфляції за весь час прострочення, 2323,00 грн. - три проценти річних від простроченої суми, 23419,46 грн. пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом затримки плати, за кожен день прострочення.

25.06.2026 судом видано судовий наказ про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Рідня на користь Малого приватного підприємства Інвестбуд 160587,98 грн заборгованості, 9699,08 грн інфляційних втрат, 2323,00 грн три відсотки річних, а також 234,43 грн витрат по сплаті судового збору, а всього: 172 844,49 грн.

Розглянувши заяву Малого приватного підприємства Інвестбуд про видачу судового наказу в частині стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Рідня пені у розмірі 23419,46 грн, суд вважає, що вона не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 ГПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги (ч. 2 ст. 147 ГПК України).

За змістом статей 147 і 148 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Отже, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.

У заяві про видачу судового наказу МПП «Інвестбуд» просить суд стягнути з боржника 23419,46 грн пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом затримки плати за кожен день прострочення за невиконання умов укладеного між сторонами договору №04 від 15.05.2025.

В обґрунтування своєї вимоги заявник вказує на те, що МПП «Інвестбуд», як підрядник, виконав роботи з поточного ремонту згідно укладеного із ОСББ «Рідня» договору №04 від 15.05.2025. Роботи були виконані повністю без зауважень. ОСББ «Рідня» частково перерахувало МПП «Інвестбуд» кошти за виконані роботи на загальну суму 400000,00 грн. При цьому, боржник порушив строки оплати виконаних робіт та прострочив виконання грошового зобов`язання.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно зі статтями 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У разі порушення зобов?язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно вимог ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

З аналізу вказаних норм вбачається, що пеня за своєю правовою природою є не грошовою заборгованістю за договором, а видом фінансової відповідальності за порушення виконання зобов`язання, яку сторона сплачує у разі невиконання/неналежного виконання свого зобов`язання.

Вимоги про сплату пені у зв`язку з порушенням грошових зобов`язань, хоча й мають грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов`язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов`язань, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов`язання боржником.

Також розмір відповідальності та її вид повинен встановлюватися сторонами у договорі.

Пунктом 9.1 укладеного між сторонами договору №04 від 15.05.2025 передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов даного Договору сторони несуть відповідальність визначену чинним законодавством.

Отже, вимога про сплату пені у зв`язку з порушенням умов договору хоча й має грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов`язанням.

Крім того розмір пені та порядок її нарахування умовами укладеного між сторонами договору не визначений.

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають враховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором).

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, заявник повинен, в тому числі, подати документи, що свідчать про безспірність його вимог.

Наведене зумовлено тим, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не розглядає справу по суті, не встановлює обставин справи та не здійснює оцінку доказів щодо їх змагальності та достовірності, адже наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Згідно частин 1, 2 статті 154 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (частина 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову Малому приватному підприємству Інвестбуд у видачі судового наказу в частині стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Рідня, 23419,46грн пені.

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до частини другої статті 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Згідно із ч.2 ст.151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 148, 150, 152, 234, 235 ГПК України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Малому приватному підприємству Інвестбуд у видачі судового наказу в частині стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Рідня 23419,46 грн пені.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду підписана 25.06.2026.

Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України

Суддя С. В. Бідюк