Ухвала суду № 137722009, 24.06.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 396/1050/26

Номер провадження по справі 1-кп/387/178/26

У Х В А Л А

про продовження строку тримання під вартою

24 червня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1

із секретарем судового засідання ОСОБА_2

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12026121080000037 від 04.02.2026 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Дубівка Володимирського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з профільною середньою освітою, навідника 1 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 5 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону, військової частини НОМЕР_1 у військовому званні молодшого сержанта, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026121080000037 від 04.02.2026 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

Судовий розгляд призначено на 15 годину 00 хвилин 24 червня 2026 року.

Від прокурора 24 червня 2026 року надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 .. Обґрунтовуючи подане клопотання прокурор зазначає, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив тяжке кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення полі на строк від 5 до 8 років. Під час обрання запобіжного заходу та в подальшому під час продовження запобіжного заходу в даному кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, що є підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Метою продовження запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки обвинувачений вчинив умисний тяжкий злочин;

- незаконно впливати на потерпілу та свідків з метою зміни чи відмови від наданих показів;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити вчинення даного кримінального правопорушення;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто вводити слідство в оману, ухилятись від викликів суду.

Прокурор наголошує на суворості можливого покарання обвинуваченого ОСОБА_4 та просить визнати за реальну небезпеку можливості його ухилення від правосуддя у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Обвинувачений та захисник заперечили щодо задоволення даного клопотання, посилаючись на те, що тяжкість інкримінованого йому злочину не відповідає тяжкості запобіжного заходу. Просили застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його реєстрації. При цьому наголосили на наявність у обвинуваченого похилих батьків, які, за станом свого здоров`я, потребують сторонньою допомоги.

Заслухавши сторін кримінального провадження, розглянувши подане стороною обвинувачення клопотання та матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.1ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою судом перевіряється факт того, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та його продовження, не зменшились та продовжують існувати.

Європейський суд з прав людини підкреслює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. (п.79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України").

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 18 березня 2026 року відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят днів) до 17 травня 2026 року, без визначення застави.

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 15 травня 2026 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят днів), тобто до 12 години 10 хвилин 14 липня 2026 року, без визначення застави.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (п. 79 рішення ЄСП у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року).

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування кожного обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до умисних тяжких злочинів (у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту); їх наслідки спричинення потерпілому умисних тяжких тілесних ушкоджень (за ч.1 ст. 121 КК України).

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, оскільки вважає, що обвинувачений, не перебуваючи під вартою, усвідомлюючи тяжкість покарання (до 8 років позбавлення волі), може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, які під впливом погроз, умовлянь чи переконань з боку обвинуваченого зможуть змінити свої покази або відмовитись від них, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, вчинити нові кримінальні правопорушення.

На підставі викладеного, суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти ризикам, раніше врахованим судом під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою та забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків. Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який не судимий, не одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, згідно обвинувального акту ОСОБА_4 , є військовослужбовцем, спричинив потерпілій тяжкі тілесні ушкодження під час спільного розпивання алкогольних напоїв, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.

Суд враховує ризики, встановлені судом під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою. Підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не змінились, ризики не зменшились.

Суд вважає, що ризики наразі є реальними та триваючими, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`які, альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки обвинуваченого. Продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на даний час відповідає суспільному інтересу щодо охорони прав та інтересів інших осіб.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання та похилих батьків, яким потрібна допомога, не можливо віднести до тих стримуючих чинників, які могли у повному обсязі мінімізувати ймовірність вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання, гарантували б запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Враховуючи положення статті 183 КПК України та з урахуванням застережень, що містяться в ч.4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується з думкою прокурора та вважає за доцільне не визначати розмір застави.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 197, 199, 331, 369, 372, 395 КПК України, суд ,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят днів), тобто до 16 години 00 хвилин 23 серпня 2026 року, без визначення застави.

Дату закінчення дії ухвали суду встановити: 16 година 00 хвилин 23 серпня 2026 року.

У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити для відома та виконання Державній установі "Кропивницький слідчий ізолятор".

Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 26 червня 2026 року.

Суддя ОСОБА_6