Ухвала суду № 137721435, 22.06.2026, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/450/26

2-п/180/2/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Тананайської Ю.А.,

за участю секретаря судових засідань Павлович Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі № 180/450/26 за позовом ТОВ «СВЕА Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в:

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування заочного рішення суду від 4 травня 2026 по цивільній справі за позовом ТОВ «СВЕА Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заява про перегляд заочного рішення обґрунтована тим, що про існування вищевказаного заочного рішення суду дізнався із застосунку «Електронний суд», про дату судового розгляду, він не повідомлявся, оскільки за місцем реєстрації не проживає. Оскільки, справа була розглянута без його участі, то відповідно у нього не було можливості вчасно надати суду належні заперечення та докази. Вважає, що сума процентів безпідставно завищена, контррозрахунок буде ним надано після скасування заочного рішення.

На підставі викладеного відповідач у своїй заяві просив суд поновити строк та скасувати заочне рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 4 травня 2026 року.

Відповідач надав заяву та просив суд розглянути справу без його участі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Заочним рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 4 травня 2026 року, позов ТОВ «СВЕА Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА Фінанс» суму заборгованості за заборгованість за Договором №3579356 від 4.04.2023 року у розмірі 44351 грн., з яких: заборгованість по тілу - 9000 грн., заборгованість по відсоткам 35351 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Ч. 3 ст. 287 ЦПК України встановлює, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно з пунктом 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12.06.2009 року заочний розгляд судом цивільної справи відповідно до ст. 224 ЦПК України допускається у тому разі, коли відповідач або всі відповідачі у справі, якщо їх було кілька, повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду, не з`явилися в судове засідання при відсутності в ньому їх представників і від них не надійшло повідомлення про причини неявки чи зазначені ними причини визнані неповажними і проти такого розгляду справи не заперечує позивач та ним не було змінено предмета або підстави позову чи розміру позовних вимог.

Згідно листа Верховного Суду України від 01.05.2007 року «Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішення у цивільних справах», правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, зокрема якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини не явки з поважних причини і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 3 ч. ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції коментованої ст.288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

За змістом вказаних норм наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов`язковою.

Згідно матеріалів справи, вбачається, що відповідачу на його адресу були направлені ухвала про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви з додатками, а також судова повістка, які не були вручені останньому та були повернуті на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», також відповідач викликався в судове засідання шляхом розміщення оголошення на сайті суду, окрім того, інформація щодо розгляду справи розміщена на офіційному сайті «Судова влада», який є у загальному доступі.

Справа розглянута на підставі наявних доказів, які досліджені у повному обсязі.

Мотивуючи свою заяву про перегляд заочного рішення, відповідач посилається на, те що позивачем нараховано безпідставно завищені процентами поза межами строку кредитування, який становив 359 днів.

Відповідно до додатку № 1 до Договору від 4.04.2023 року кількість днів у розрахунковому періоді 360 днів з 4.05.2023 року до 29.03.2024 року.(ар.с.20)

Згідно розрахунку проценти нараховані за період з 04.04.2023 року по 28 листопада 2023 року, тобто фактично проценти нараховані не за весь строк договору (ар.с. 27- 30)

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3579356 від 4.04.2023 містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування.

Договір, додатки до нього підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Також, перед підписанням кредитного договору ОСОБА_1 ознайомився та підписав паспорт споживчого кредиту, де містяться основні умови кредитування.

Крім того, у договорі сторони погодили суму кредиту 9000 грн (п. 1.2. договору), строк кредиту 360 днів (п. 1.3. договору), процентну ставку (п. 1.4. договору), умови пролонгації договору (розділ 4 договору).

Щодо нарахування процентів, то суд установивши факт існування між сторонами невиконаних позичальником кредитних зобов`язань, у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву.

Як зазначалось вище, відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За будь-яке користування кредитними коштами передбачено сплату відсотків, які встановлені в договорі та які відповідач при його підписанні добровільно погодився сплатити. Отримавши кредитні кошти, відповідач погодився сплатити відсотки за користування ними у зазначеному розмірі, що обумовлено кредитним договором та відповідає вимогам ст. 1054, 1056-1 ЦК України. У даному випадку ТОВ «Лінеура Україна» нараховано визначені кредитним договором відсотки за користування кредитом у строки передбачені договором, що є звичайною платою за право користування наданими кредитними коштами на визначених законодавством умовах. За умовами кредитного договору процентна ставка є фіксованою та позикодавцем не змінювалась.

На думку суду, вказані доводи відповідача є його власною оцінкою наданих позивачем доказів, а не доказами, наданими відповідачем, тому не є підставою для перегляду заочного рішення у порядку ст..288 ЦПК України, але можуть бути предметом апеляційного розгляду справи.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Керуючись ст.ст.284-288 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Відмовити в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі № 180/450/26 за позовом ТОВ «СВЕА Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: Ю. А. Тананайська