Ухвала суду № 137720786, 25.06.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/6032/26

Провадження № 4-с/750/21/26

У Х В А Л А

25 червня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі судді Сапона А.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії посадової особи державної виконавчої служби, стягувач Акціонерне товариство "УкрСиббанк", боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , суб`єкт оскарження начальник Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського МРУ Міністерства юстиції України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії посадової особи державної виконавчої служби - начальника Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського МРУ Міністерства юстиції України Ярошенка А.Д. щодо незняття арешту на майно. В обґрунтування вимог поданої скарги ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до постанови Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управлінні юстиції про відкриття виконавчого провадження (ВП № 21703899) від 04.10.2010 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-3060/10, виданого 13.09.2010 Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму боргу за договором про надання споживчого кредиту №11401387000 від 13.10.2008 року 77 722,68 доларів США. Пунктом 4 вказаної постанови накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення: 77 722,68 доларів США. Пунктом 5 постанови заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу.

Постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 03.08.2011 повернутий виконавчий лист № 2-3060/10, виданий 13.09.2010 Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суми боргу за договором про надання споживчого кредиту №11401387000 від 13.10.2008 року 77 722,68 доларів США, стягувачеві.

Пунктом 2 даної постанови передбачено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 03.08.2012.

Оскільки в подальшому грошові зобов`язання боржника перед ПАТ «УкрСиббанк» були задоволені повністю за рахунок продажу нерухомого майна, власником якого була ОСОБА_2 , то стягувач не пред`являв повторно виконавчий документ для виконання до органу виконавчої служби у визначений постановою строк.

14 квітня 2026 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Швидким О.В. була подана до Новозаводського відділу ДВС у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України заява про зняття (скасування) арешту, накладеного на все майно боржника.

У відповіді від 22.04.2026 № 35387/21.19-30 начальник відділу ДВС Ярошенко А.Д. зазначив, що відповідно до частини 4 статті 59 діючого Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік підстав для зняття арешту з майна боржника, зокрема:

п.2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби суми коштів, стягнених з боржника ( у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

п.8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову або у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

При цьому зазначено, що боржнику необхідно надати відповідні документи, підтверджуючі погашення такої заборгованості, та сплатити за вказаними реквізитами виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.

ОСОБА_1 зверталася до стягувача за виконавчим провадженням № 21703899 - ПАТ «УкрСиббанк» в особі відділення № 484 м. Чернігів із заявою про надання підтверджуючих документів про сплату суми боргу перед банком, проте їй було відмовлено на тій підставі, що погашення боргу відбулося за рахунок позичальника кредиту, в той час як ОСОБА_1 була її поручителем за вказаним кредитом.

Заявник вважає, що відмова начальника ДВС є неправомірною, а невжиття відділом ДВС заходів щодо зняття арешту з майна ОСОБА_1 , накладеного в межах постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2010 року, є протиправною бездіяльністю, а тому порушене право скаржника підлягає захисту.

За даних обставин, ОСОБА_1 просить суд визнати неправомірними дії та бездіяльність начальника Новозаводського відділу ДВС у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ярошенка А.Д. щодо не зняття арешту, накладеного на все майно ОСОБА_1 , за постановою старшого державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Гутник В.П. від 04.10.2010, скасувати постанову старшого державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Гутник В.П. від 04.10.2010 про арешт всього майна ОСОБА_1 та оголошення заборони його відчуження, зобов`язати Новозаводський відділ ДВС у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з усього майна, що належить ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи без її участі. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду скарги повідомленні належним чином, що не перешкоджає розгляду скарги за їх відсутності.

На підставі ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали скарги та цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, на примусовому виконанні у Новозаводському відділі державної виконавчої служби у м. Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 21703899 з виконання виконавчого листа № 2-3060/10

від 13.09.2010, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" суми боргу за договором про надання споживчого кредиту № 11401387000 від 13.10.2008 - 77722,68 доларів США.

Постановою державного виконавця від 04.10.2010 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-3060/10. Пунктом 4 вказаної постанови накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення: 77 722,68 доларів США. Пунктом 5 постанови заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу.

03.08.2011 виконавче провадження завершено на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції N606-IV від 21 квітня 1999 року (відсутність у боржника майна).

Листом від 22.04.2026 № 35387/21.19-30 начальник відділу ДВС Ярошенко А.Д. повідомив, що відповідно до частини 4 статті 59 діючого Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік підстав для зняття арешту з майна боржника, зокрема:

п.2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби суми коштів, стягнених з боржника ( у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

п.8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову або у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

При цьому зазначено, що боржнику необхідно надати відповідні документи, підтверджуючі погашення такої заборгованості, та сплатити за вказаними реквізитами виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.

Станом на дату звернення зі скаргою, арешт та заборона відчуження майна, що накладені згідно постанови виконавця від 04.10.2010 у ВП № 21703899, є діючими.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, що у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов`язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до частини 2 статті 55 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції на момент накладення арешту на майно) державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов`язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.

Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції на момент винесення постанови) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

За правилами частини 5 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у наведеній редакції) повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно, пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Згідно з пунктом 8.19 розділу 8 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 N 2274/5 завершені виконавчі провадження в архів органу юстиції не передаються і підлягають знищенню відповідно до цього Порядку після закінчення строків їх зберігання.

Новозаводський відділ державної виконавчої служби листом від 16.06.2026 № 51625 надав суду пояснення, в якому зазначив, що 03.08.2011 виконавче провадження було завершено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції за № 606-XIV від 21.04.1999. Крім того в даному листі наведено перелік підстав для зняття арешту з майна боржника, вказано про відсутність правових підстав для зняття арешту з майна ОСОБА_1 та роз`яснено, що строк зберігання матеріалів завершених виконавчих проваджень складає три роки, після чого вони підлягають знищенню.

Суд звертає увагу, що доказів повторного направлення виконавчого документа на примусове виконання матеріали справи не містять, строк пред`явлення його до виконання сплив 03.08.2012.

Оцінивши в сукупності наявні у справі докази та враховуючи відсутність доказів здійснення виконавчого провадження за рішенням суду, а також знищення виконавчого провадження у зв`язку із закінченням строку його зберігання, що унеможливлює вчинення державним виконавцем виконавчих дій щодо зняття арешту з майна та заборони його відчуження, а також тривалість такого арешту та заборони за відсутності відкритого виконавчого провадження, що порушує права заявника як сторони виконавчого провадження, а також сплив строків пред`явлення виконавчого документа до виконання, встановлених Законом України «Про виконавче провадження», суд приходить до висновку про обґрунтованість скарги.

Однак, зважаючи на те, що виконавче провадження закінчено, а його матеріали знищені, внаслідок чого державний виконавець позбавлений можливості вчиняти виконавчі дії, скарга підлягає задоволенню шляхом скасування арешту з майна та заборони здійснювати відчуження майна, накладених відповідно до постанови від 04.10.2010.

Керуючись статями 447-451 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Скаргу ОСОБА_1 на дії посадової особи державної виконавчої служби - задовольнити частково.

Скасувати арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у межах суми звернення стягнення - 77700,68 доларів США та заборону здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ОСОБА_1 , лише в межах суми боргу, накладені відповідно до постанови старшого виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського МУЮ від 04.10.2010 у ВП № 21703899,

У іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду або через Деснянський районний суд м. Чернігова протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Сапон