Рішення № 137719289, 26.06.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4350/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Мруць І.С.

за участю секретаря судового засідання Булавки Х.Н.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,

за участю представника позивача ОСОБА_1 адвоката Стрепка Володимира Любомировича,

встановив:

представник позивача через систему «Електронний суд» подав до суду позов, в якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому подав заяву про зміну позовних вимог шляхом їх уточнення, відповідно до яких позивачка просила визнати після смерті ОСОБА_3 за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , право власності в порядку спадкування на квартиру за адресою АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги представник позивачки обґрунтовував тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 його дружина - ОСОБА_1 , а також його діти, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у строки, встановлені статтею 1270 Цивільного Кодексу України, звернулись до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу із заявами про прийняття спадщини за законом та оформлення спадкового майна.Об`єктом спадкування стала квартира АДРЕСА_3 (надалі у тексті заяви - квартира). При цьому діти спадкодавця відмовились від її спадкування на користь їх матері ОСОБА_1 . Таким чином позивач стала єдиним спадкоємцем цього приміщення. Приватний нотаріус повідомив позивачку про неможливість вчинити нотаріальні дії, які б засвідчили перехід до неї права власності на квартиру, у зв`язку з неподанням відомостей (інформації) та документів, необхідних для таких дій, зокрема спадкоємцем не було подано інформації про реєстрацію права власності на частку квартири у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстрі права власності на нерухоме майно. Таким чином ОСОБА_1 втратила право набути у власність квартиру у позасудовий спосіб. Враховуючи наведене просить позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 17.07.2025 року прийнято справу до розгляду, постановлено розглядати справу у загальному позовному провадженні.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 18.08.2025 року витребувано в приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дячука Олександра Анатолійовича належним чином завірені матеріали спадкових справ ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

24.11.2025 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Стрепка Володимира Любомировича через систему «Електронний суд» подано клопотання про заміну первісного відповідача Львівську міську раду належним відповідачем ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 25.11.2025 року клопотання представника позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_8 задоволено, замінено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування первісного відповідача - Львівську міську раду належним відповідачем - ОСОБА_2 .

09.12.2025 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона зазначила, що позов визнає у повному обсязі, просить суд визнати після смерті ОСОБА_3 за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на квартиру за адресою АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні позивачка пояснила, що вона є дружиною померлого ОСОБА_3 . З 2000 року вони перебували у шлюбі. Після смерті чоловіка вона звернулася до нотаріуса з метою успадкування майна, в тому числі спірної квартири. Її чоловік був співвласником цієї квартири та зареєстрований за цією адресою. Іншими співвласниками спірного житла були його батьки ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та його брат ОСОБА_5 . На час розгляду справи вони померли, інших спадкоємців, крім неї та її дітей, немає. ОСОБА_5 проживав разом із батьками у цій квартирі, дружини, дітей не мав. Про заповіт, який ОСОБА_7 склала на користь ОСОБА_5 позивачка не знала. Діти позивачки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 подали нотаріусу заяви про відмову від прийняття спадщини, однак у заяві доньки ОСОБА_2 була помилка, тому вважає, що саме вона є спадкоємцем померлого ОСОБА_3 та відповідачкою у справі. Інших осіб, які б претендували на спадщину після смерті її чоловіка немає, спорів щодо цього житла, зокрема із Львівською міською радою, чи іншими особами немає. Квартира не має обтяжень, не перебуває під арештом. Відтак просить позов задоволити.

Представник позивачки у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Зауважив, що спірна квартира належала на праві власності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також їх дітям ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . З невідомих причин ОСОБА_5 не зареєстрував своє право власності на успадковану частку у квартирі після смерті матері ОСОБА_7 , відтак і ОСОБА_6 , як спадкоємець після смерті сина ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , як спадкоємець після смерті батька ОСОБА_6 не оформили свої спадкові права на це майно.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги ОСОБА_9 . Пояснила, що вона є донькою позивачки та після смерті батька ОСОБА_3 звернулася до нотаріуса із заявою про відмову від спадщини на користь дружини спадкодавця. У цій її заяві була допущена помилка. Її дядько ОСОБА_5 був неодружений, дітей не мав. Інших спадкоємців після смерті її батька ОСОБА_3 немає. Відповідачка не заперечує проти визнання за матір`ю ОСОБА_9 права власності на спірну квартиру в порядку спадкування. Пояснила також, що цим житлом на час розгляду справи користується вона. Арештів та обтяжень на квартиру не накладено. Інших осіб, які б претендували на спірне житло немає та будь яких спорів, які б стосувалися цього майна, немає.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Частина 3 ст.12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи з матеріалів справи, а саме повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб ОСОБА_6 та ОСОБА_10 зареєстрували шлюб 24.07.1967 року (том 2, а.с.209).

Згідно копій свідоцтв про народження ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та їхніми батьками зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (том 2, а.с.173 зв., 212).

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на квартиру, № НОМЕР_2 від 23.05.1996 року виконком Львівської міської Ради народних депутатів посвідчив, що квартира, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 (а.с.19).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.04.2025 року, квартира АДРЕСА_3 належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Відповідно до витягу №1 від 28.02.2024 року ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 були зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 (том 1, а.с.70).

Згідно довідки ЛКП «Сріблястий» від 24.09.07 р. ОСОБА_7 постійно проживала за адресою АДРЕСА_1 (том 2, а.с.174).

25.04.2007 року ОСОБА_7 склала заповіт, за яким все її майно, де б воно не було із чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті, і на що вона за законом матиме право, вона заповіла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (том 2, а.с.172).

Згідно копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (том 2, а.с.171 зв.).

Виходячи з матеріалів спадкової справи №873, заведеної після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 звернувся до Другої державної нотаріальної контори із заявою про прийняття після смерті матері спадщини квартири АДРЕСА_3 .

12.10.2007 року ОСОБА_6 подано заяву в Другу Львівську державну нотаріальну контору, відповідно до якої останній відмовляється від отримання обов`язкової частки у спадщині.

Окрім цього у матеріалах спадкової справи містяться заяви про згоду ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 на визначення за померлою ОСОБА_7 права власності на ідеальної частки квартири АДРЕСА_3 .

23.10.2008 року ОСОБА_5 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частини квартири АДРЕСА_3 після смерті матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яке зареєстровано в спадковому реєстрі (том 2, а.с.187-191).

Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 (том 2, а.с.13).

Виходячи з матеріалів спадкової справи №7/2018, заведеної після його смерті, 27.12.2018 року ОСОБА_6 звернувся до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті свого сина ОСОБА_5 . У заяві ОСОБА_6 зазначив, що спадщину він прийняв оскільки постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, мати спадкодавця померла раніше, дітей та дружини спадкодавець не мав.

У матеріалах спадкової справи відсутні відомості про наявність інших спадкоємців після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , окрім батька - ОСОБА_6 . Проведеною перевіркою нотаріуса встановлено відсутність інформації про заповіти/спадкові договори, а також записів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо ОСОБА_5 (том 2, а.с.15,16,23,24).

Разом з цим, у матеріалах вищезазначеної спадкової справи відсутні відомості про видачу батьку померлого сина ОСОБА_5 - ОСОБА_6 свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме на частку квартири АДРЕСА_3 , яка належала ОСОБА_5 .

Згідно копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 (том 2, а.с.53).

Виходячи з матеріалів спадкової справи №13/2021, заведеної після його смерті, 22.10.2021 року син ОСОБА_6 ОСОБА_3 звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, у якій зазначив, що спадщина складається, зокрема, із часток квартири АДРЕСА_3 , які належали сину спадкодавця ОСОБА_5 , спадкоємцем якого був ОСОБА_6 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав. ОСОБА_3 також зазначив, що спадщину він прийняв, оскільки постійно проживав зі спадкодавцем.

У матеріалах даної спадкової справи відсутні відомості про наявність інших спадкоємців після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , окрім його сина - ОСОБА_3 .

Проведеною перевіркою нотаріуса встановлено відсутність інформації про заповіти/спадкові договори ОСОБА_6 . Разом з цим, у матеріалах вищезазначеної спадкової справи відсутні відомості про видачу сину померлого ОСОБА_6 - ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме квартири АДРЕСА_3 .

Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_11 (том 1,а.с.69).

Виходячи з матеріалів спадкової справи 9/2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , яка згідно копії свідоцтва про одруження (а.с.76) є дружиною померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 звернулася до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дячука О.А. із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка. У своїй заяві від 28.02.2024 року вона вказала, що спадкоємцями першої черги за законом є дочка та син спадкодавця ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (копії свідоцтв про народження, том 1, а.с.82-86).

28.02.2024 року ОСОБА_2 та Різник ОСОБА_4 подали заяви про відмову від спадщини за законом на користь дружини спадкодавця ОСОБА_1 , причому в заяві ОСОБА_2 була допущена помилка у найменуванні особи, яка подає таку заяву (том.1, а.с.79).

Разом з тим у спадковій справі відсутні відомості про наявність інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , відомостей про заповіти/спадкові договори, спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до листа-відповіді приватного нотаріуса від 1.03.2025 року у зв`язку із відсутністю реєстрації права власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_3 за ОСОБА_5 , після смерті якого спадщину прийняв його батько ОСОБА_6 , після смерті якого спадщину прийняв його син ОСОБА_3 , після смерті якого прийняла спадщину його дружина ОСОБА_1 , відсутня можливість видати свідоцтво про траво на спадщину на квартиру АДРЕСА_3 на ім?я ОСОБА_1 , як спадкоємиці ОСОБА_3 , роз`яснено право позивачки на її звернення до суду.

У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, згідно зі ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Крім цього, ч. 3 ст. 1296 ЦК України передбачає, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Враховуючи зазначені норми у їх сукупності, суд вважає, що прийнявши у встановлений законом спосіб та строк спадщину, спадкоємці ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 стали повноправними власниками відповідних часток у спірному майні з моменту смерті відповідних спадкодавців. Той факт, що вони за життя не зареєстрували свої права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не припиняє їхнього права власності на це майно і не виключає його зі складу спадщини після їхньої власної смерті.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1296ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст.1297ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Тобто, за загальним правилом, визначеним в Главах 87, 89 ЦК України, здійснення права на спадкування та оформлення спадкоємців в спадкових правах здійснюється через нотаріуса і лише у тих випадках, коли об`єктивно неможливо спадкоємцеві оформити спадкові права через нотаріуса суд вправі визнати за таким спадкоємцем право власності на майно в порядку спадкування.

Суд також враховує, що у даному провадженні, згідно матеріалів спадкових справ, відомості щодо інших спадкоємців відсутні. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відсутні відомості про заборону відчуження чи обтяження спірного майна, наявність іпотек. Позивачка та відповідачка у судовому засіданні стверджували, що будь які арешти чи інші обтяження на спірне майно не накладалися, а борги спадкодавців за претензіями кредиторів сплачені.

Таким чином, оцінюючи надані стороною докази в сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263, 265, 268 ЦПК України,

у х в а л и в:

позов представника ОСОБА_1 адвоката Стрепка Володимира Любомировича до ОСОБА_2 , про визнання права власності задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 );

відповідач ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ).

Повний текст судового рішення складено 26 червня 2026 року.

Суддя: /підпис/ І.С. Мруць