Ухвала суду № 137718074, 23.06.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1299/26

Провадження № 1-кс/352/295/26

УХВАЛА

23 червня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

заявниці ОСОБА_3

дізнавача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську скаргу ОСОБА_3

на постанову старшого дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 ( м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4

про відмову в задоволенні клопотання потерпілої

у кримінальному провадженні № 12026096250000031 від 29 квітня 2026 року

ВСТАНОВИВ:

І. Рух провадження

25 травня 2026 року до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області надійшла скарга ОСОБА_3 (далі Заявниця) на постанову старшого дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 ( м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 (далі - Дізнавач) про відмову в задоволенні клопотання потерпілої у кримінальному провадженні № 12026096250000031 від 29 квітня 2026 року

Ухвалою слідчого судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 25 травня 2026 року повернуто Заявниці скаргу на підставі частини четвертої статті 304 КПК України. Слідчий Суддя дійшов висновку, що винесена Дізнавачем постанова не підлягає оскарженню на стадії досудового розслідування, оскільки не передбачена частиною першою статті 303 КПК України.

Ухвалою колегії суддів Івано-Франківського апеляційного суду від 15 червня 2026 року ухвалу слідчого судді скасовано, а скаргу Заявниці визнано такою, що підлягає розгляду та направлено на розгляд слідчому судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області.

Ухвалою слідчого судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2026 року скаргу призначено до розгляду на 19 червня 2026 року, в зв`язку із чим необхідно витребувати з відділення поліції матеріали кримінального провадження № 12026096250000031 від 29 квітня 2026 року.

19 Червня 2026 року розгляд скарги відкладено на 23 червня 2026 року в зв`язку із ненаданням до суду матеріалів кримінального провадження.

23 червня 2026 року в судове засідання з`явились Заявниця та Дізнавач

ІІ. Суть оскаржуваної постанови

В провадженні Дізнавача перебуває кримінальне провадження № 12026096250000031 від 29 квітня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частною першою статті 126 КК України за фактом умисного завдання Заявниці удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Постановою Дізнавача від 23 травня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання Заявниці про долучення доказів та перевірку показань свідка у зв`язку із їх невідповідністю матеріалам провадження.

Постанова обгрунтоана тим, що докази, які просить долучити Заявниця, не містять відомостей про подію, за якою здійснюється досудове розслідування, а перевірка достовірності та надання правової оцінки суперечностям в показанням свідка не може бути реалізовано окремою процесальною дією.

ІІІ. Суть скарги та позиція учасників в судовому засіданні

Заявниця вважає вказану постанову незаконною, необгрунтованою, передчасною та такою, що винесена з істотним порушенням вимог КПК України, в зв`язку із чим просить її скасувати.

Зазначає, що в протоколі одночасного допиту не в повній мірі відображені її показання, під час допиту здійснювався істотний психологічний тиск на неї, до протоколу не внесені її зауваження, а долучені нею докази мають істотне значення для предмету розгялду справи.

В судовому засіданні Заявниця звернула увагу, що конфлікт виник через землеьну ділянку,а тому документи щодо встановлення меж земельної ділянки є важливими для встановлення мотиву дій особи під час вчинення насильницьких дій.

Дізнавач вважає, що його постанова не може бути оскаржена на досудовому розслідуванні, оскільки вона не відноситься до виключного переліку постанов, що підлягають оскарженню згідно із частиною першою статті 303 КПК України. Вважає, що постанова винесена законно і обгрунтовано та просить відмовити в задоволенні скарги.

IV.Встановлені обставини та висновки Суду

Ухвалою слідчого судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 25 травня 2026 року повернуто Заявниці скаргу на підставі частини четвертої статті 304 КПК України. Слідчий Суддя дійшов висновку, що винесена Дізнавачем постанова не підлягає оскарженню на стадії досудового розслідування, оскільки не передбачена частиною першою статті 303 КПК України.

Ухвалою колегії суддів Івано-Франківського апеляційного суду від 15 червня 2026 року ухвалу слідчого судді скасовано, а скаргу Заявниці визнано такою, що підлягає розгляду та направлено на розгляд слідчому судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

В зв`язку із викладеним, Слідчий Суддя відхиляє доводи Дізнавача щодо відсутності підстав для розгляду скарги та вважає, що, із урахуванням ухвали колегії суддів Івано-Франківського апеляційного суду, скарга Заявниці підлягає розгялду по суті.

щодо долучення доказів:

Відповідно до статті 56 Кримінального процесуального кодексу України протягом кримінального провадження потерпілий, серед іншого, має право подавати докази слідчому, прокурору.

Таким чином, потерпілий має право подавати Дізнавачеві докази, в тому числі надане нею рішення Тисменицької міської ради «Про затвердження витягу з акту виїзного засідання узгоджувальної комісії від 09 січня 2024 року».

При цьому відповідно до частини четвертої статті 40 Кримінального процесуального кодексу України Дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності.

Відповідно до статті 84 Кримінального процесуального кодексу України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до пунктів 1 та частини першої статті 91 Кримінального процесуального кодексу України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого,

-подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення)

-винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, встановлення мотиву дій обвинуваченого (на що,як на підставу для долучення доказів, посилається Заявниця) підлягає доказуванню під час досудового розслідування.

Одночасно Слідчий Суддя звертає увагу, що досудове розслідування здійснюється за ознаками статті 126 КК України за фактом за фактом умисного завдання Заявниці удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

На цей час в кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, що підтверджується дослідженими в ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.

Слідчий Суддя вважає, що вирішення питання щодо долучення доказів, які можуть свідчити про ймовірний мотив дій особи за відсутності висновку повноваженої особи про наявність підстав для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відноситься до дискреційних повноважень дізнавача та відмова у долученні цих доказів на цій стадії ( до повідомлення будь-якій особі про підозру) не порушує права потерпілого в кримінальному провадженні.

Відповідно до статей 283, 284 Кримінального процесуального кодексу України формами закінчення кримінального провадження, серед іншого є скерування обвинувального акту до суду після повідомлення особі про підозру, а також закриття кримінального провадження в зв`язку із відсутністю події або складу кримінального правопорушення.

На цей час в кримінальному провадженні не прийнято жодне із вказаних процесуальних рішень, а тому враховуючи право дізнавача на самостійність в своїй процесуальній діяльності, в тому числі щодо збору доказів в кримінальному провадженні, Слідчий Суддя вважає, що на вказаній стадії кримінального провадження за відсутності повідомлення про підозру будь-якій особі, Дізнавач мав право відмовити в долученні доказів, які, на думку Заявниці, свідчать про винуватість особи (в частині мотиву вчинення кримінального правопорушення), а не про подію кримінального правопорушення.

щодо перевірки показань свідків, наданих під час допиту

Відповідно до статті 94 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до статті 110 Кримінального процесуального кодексу України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.

Відповідно до статті 276 Кримінального процесуального кодексу України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у, серед іншого, випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином, Дізнавач зобов`язаний здійснювати оцінку та сукупністю досліджених доказів при прийнятті відповідних процесуальних рішень, в тому числі повідомленні про підозру та/або закриття кримінального провадження.

На цей час Дізнавачем не приймались у кримінальному провадженні рішення щодо повідомлення про підозру або про закриття кримінального провадження.

Кримінально-процесуальний кодекс України не зобов`язує дізнавача приймати окремі процесуальні рішення щодо надання оцінки показанням осіб, наданих під час проведення допитів.

В зв`язку із викладеним, Слідчий Суддя вважає, що у Дізнавача буди наявні підстави для відмови в задоволенні клопотання Заявниці про перевірку показань свідків, наданих під час допиту, шляхом прийняття окремого процесуального рішення, а перевірка показань в сукупності з оцінкою інших доказів має здійснюватись Дізнавачем під час прийняття процесуальних рішень про повідомлення особі про підозру або закриття кримінального провадження.

щодо доводів Заявниці про порушення Дізнавачем вимог законодавства під час допиту, в тому числі психологічний тиск

Відповідно до пунктів частин першої та другої статті 39-1 Кримінального процесуального кодексу України до повноважень керівника органу дізнання відноситься організація дізнання та він уповноважений, серед іншого, визначати дізнавача, який здійснюватиме дізнання; відсторонювати дізнавача від проведення дізнання за ініціативою прокурора або з власної ініціативи та призначати іншого дізнавача за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу (самовідводу) або неефективного дізнання; вживати заходів для усунення порушень вимог законодавства у разі їх допущення дізнавачем.

Заявницею не долучено до скарги доказів звернення із відповідними заявами до керівника органу дізнання та прийняття відповідних рішень з цих питань.

Таким чином, в цій частині у Слідчого Судді на цей час також відсутні підстави для задоволення скарги Заявниці.

На підставі викладеного, керуючись статтями 303-307 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову старшого дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 ( м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання потерпілої у кримінальному провадженні № 12026096250000031 від 29 квітня 2026 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали проголошений о 09 годині 05 хвилин 26 червня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_5