Ухвала суду № 137717765, 12.06.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1869/26

Провадження № 2/175/564/26

У Х В А Л А

12 червня 2026 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.,

з участю секретаря Рожкової Д.О.

розглянувши у судовому засіданні в с-щі Слобожанське цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2026 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду по суті.

Після відкриття провадження у справі судом встановлено, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно пункту 10 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

У справі №909/243/18 Верховний Суд, звернув увагу на відмінності між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, Верховний Суд зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Згідно частини першої статті 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості за двома різними кредитними договорами. Кожен кредитний договір має свій порядковий номер та дату укладення, суму та строки кредитних зобов`язань. Доказами виникнення заборгованості є відповідні кредитні договори з відповідними додатками до них, розрахунки заборгованості тощо. Тобто заявлено дві вимоги майнового характеру, які не пов`язані між собою і можуть буди вирішеними окремо одна від одної, спільними є лише сторони.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»: «Судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об`єднання і роз`єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 - 126 ЦПК (1618-15).

Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об`єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі).

Позивач, звертаючись до суду з цим позовом, просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 43 435,00 грн. Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що така заборгованість утворилась за двома окремими договорами, укладеними відповідачем:

- за кредитним договором № 41872-04/2024 від 24 квітня 2024 року в розмірі 28 585,00 грн.;

- за кредитним договором № 15605-05/2024 від 09 травня 2024 року в розмірі 14 850,00 грн.;

Тобто позивач заявляє по суті дві самостійні вимоги майнового характеру, однак при цьому об`єднує суму заборгованості по двом окремим самостійним кредитними договорами в одну суму, з якої сплачено судовий збір в розмірі 3028 грн., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 21 березня 2025 року.

Верховний Суд у своїй постанові від 15 лютого 2019 року у справі №910/11811/18 зазначив, що «кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків, а тому порушення, які були допущені як при його виникненні, так і при виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення тощо). Отже, вимоги позивача, хоча й пред`явлені до одного й того ж відповідача, проте випливають з окремих самостійних підстав, не поєднаних спільними доказами та не є однорідними.

Тобто, позивачем заявлено (об`єднано) позовні вимоги до відповідача, які випливають з різних правових підстав (кредитних договорів), тобто є відмінними між собою за предметом спору, підставою, а також доказами, що підлягають дослідженню для встановлення таких підстав. Заявлені позовні вимоги також не є однорідними, основними та похідними. При цьому, при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного окремого договору у відповідності до умов, визначених у таких окремих договорах.

За таких обставин, фактично має бути розглянуто дві окремі позовні вимоги майнового характеру.

Таким чином, позивачем було порушено правила об`єднання позовних вимог, а тому позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог або сплатити судовий збір за другу позовну вимогу майнового характеру у розмірі 3328 грн. та надати до суду квитанцію про сплату судового збору.

Відповідно до частин 11-13 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Оскільки, після відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява по справі оформлена з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України відповідно до вимог ч. 11 ст. 187 ЦПК України її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк, що не перевищує 5 днів з дня вручення цієї ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 187 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без руху і надати позивачеві строк для усунення недоліків до наступного судового засідання 11 вересня 2026 року о 11-00 год.

Роз`яснити, що у разі якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після підписання її суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Озерянська Ж.М.