Рішення № 137716102, 25.06.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(зачоне)

Справа №439/409/26

Провадження № 2/439/534/26

25 червня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

у складі:

головуючого-судді: Петейчука Б.М.,

за участі: секретаря

судового засідання: Ковальчук Н.І.,

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалив таке рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернувся до Бродівського районного суду Львівської області зі позовними вимогами до відповідача: ОСОБА_1 , в яких просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитними договорами позики в розмірі 10 790 (десять тисяч сімсот дев`яносто) гривень.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач зазначає, що 02 березня 2025 року між ОСОБА_1 , як позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», як позикодавцем було укладено кредитний договір за номером: 02.03.2025-100000684, відповідно до якого позичальник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставив електронний цифровий підпис, із урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором позики позикодавець виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору. Проте відповідач, який зобов`язався повернути кредитні кошти, не надав своєчасно позикодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов`язанням.

Позивач мотивує, що взяті на себе зобов`язання за Договором відповідач належним чином не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 10 790 (десять тисяч сімсот дев`яносто) гривень, з яких: 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень заборгованості за тілом кредиту, 4 595 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто п`ять) гривень заборгованість за процентами, 315 (триста п`ятнадцять) гривень комісія за видачу кредиту; комісія за обслуговування кредитної заборгованості 630 (шістсот тридцять) гривень та 1 750 (одна тисяча сімсот п`ятдесят) гривень неустойки.

Відтак, позивач із метою належного та повного виконання зобов`язання просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за вказаним кредитним договором.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

24 лютого 2026 року відкрито провадження у справі.

Відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів, із моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, подати відзив на позовну заяву.

Позивач у судове засідання участь свого представника не забезпечив. Від представника позивача: Мєдведєвої Наталії Олександрівни надійшла до суду заява про розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити. Не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином, у встановленому законом порядку, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання, від нього не надходило клопотань про відкладення розгляду справи та не подавався відзив.

Суд, зі згоди позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 Цивільного процесуального кодексу України.

За правилами норми частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Доказами у справі встановлено, що 02 березня 2025 року між ОСОБА_1 , як позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», як позикодавцем було укладено кредитний договір за номером: 02.03.2025-100000684, відповідно до п. 1. дата надання/видачі кредиту - 02/03/2025; п 2. сума кредиту: 3 500 грн. 00 коп. п 3. строк, на який надається кредит - 217 днів з дати його надання п. 4. дата повернення кредиту - 04.10.2025; п 6 передбачає процентну ставку "Стандарт" яка складає 1% за 1 (один) день користування; п. 8. Передбачає комісіє, пов`язану з наданням кредиту та становить 9% від суми кредиту; п 9. передбачено комісія за обслуговування кредитної заборгованості 135 грн. у кожному з 2 чергових періодів п. 17. передбачає стягнення неустойки: 22 грн. 50 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Позичальник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставив електронний цифровий підпис, із урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію», що підтверджується наданим кредитним договором.

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованість за договором позики за №: 02.03.2025-100000684 від 02 березня 2025 року, станом на 13 лютого 2026 року, ОСОБА_1 становить 10 790 (десять тисяч сімсот дев`яносто) гривень, з яких: 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень заборгованості за тілом кредиту, 4 595 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто п`ять) гривень заборгованість за процентами, 315 (триста п`ятнадцять) гривень комісія за видачу кредиту; комісія за обслуговування кредитної заборгованості 630 (шістсот тридцять) гривень та 1 750 (одна тисяча сімсот п`ятдесят) гривень неустойки

Мотиви суду:

1.Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

За нормативними правилами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Виходячи зі змісту статтей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Разом із цим, нормою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Нормою частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України акцентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Імперативними приписами частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Нормативними положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Як встановлено судом, 02 березня 2025 року ОСОБА_1 уклала кредитний договір № 02.03.2025-100000684 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», відповідно до якого погодилася з усіма його умовами.

Разом із цим, відповідач: ОСОБА_1 погодилася із істотними умовами такого договору, про що свідчить проставлений нею електронний підпис.

У свою чергу позикодавець надав позичальнику кредит у розмірі, передбаченому у договорі, у повному обсязі, шляхом перерахунку коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 .

Проте, ОСОБА_1 своє зобов`язання не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість, як за тілом кредиту в розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень, за процентами за користування ним в розмірі 4 595 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто п`ять) гривень та комісія за надання кредиту 315 (триста п`ятнадцять) гривень.

З Огляду на зазначене, позовні вимоги ТзОВ « Споживчий Центр» щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами підтверджуються належними доказами, є обґрунтованими, та такими, що підлягають до задоволення в розмірі 8 410 (вісім тисяч чотириста десять) гривень.

2. Щодо стягнення заборгованості по комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Згідно з позовними вимогами позивач просить стягнути з ОСОБА_1 за обслуговування кредитної заборгованості 630 гривень.

Відповідно до наданого договору комісія за обслуговування встановлюється за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) зазначено, що : "згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Така позиція узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Ураховуючи, що позивач не надав доказів наявності із зазначенням переліку таких додатково наданих ним послуг, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача, щодо стягнення заборгованості по комісії за обслуговування кредитної заборгованості, задоволенню не підлягають.

3. Щодо стягнення неустойки.

П. 17 договору кредитування за номером: 02.03.2025-100000684 від 02 березня 2025 року, передбачено що у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов`язаний сплатити товариству неустойку в розмірі 225 гривень за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Загальна сума неустойки нарахована позикодавцем за даним договором складає - 1 750 (одна тисяча сімсот п`ятдесят) гривень.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦПК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

А тому, відповідач повинен бути звільнений від сплати на користь позивача неустойки. Тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, враховуючи все вище викладене, стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», підлягає лише заборгованість за тілом кредиту, відсотками за користування кредитними коштами та комісією за його надання в загальному розмірі 8 410 (вісім тисяч чотириста десять) гривень, оскільки вони підтвердженні належними доказами.

4.Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Судом встановлено, що позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2422(дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок (а.с. 1).

Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову становила 10 790 (десять тисяч сімсот дев`яносто) гривень. Судом задоволено позовні вимоги частково у розмірі 8 410 (вісім тисяч чотириста десять) гривень, що складає 77, 94 % від ціни позову.

За таких обставин, суд вважає, що з відповідача: ОСОБА_1 необхідно стягнути понесені судові витрати за сплачений судовий збір за подання позовної заяви на рахунок позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 2 075 (дві тисячі сімдесят п`ять)гривень 07 копійок, що буде відповідати вимогам чинного цивільного процесуального законодавства України.

На підставі статей 16, 526, 527, 530, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором в розмірі 8 410 (вісім тисяч чотириста десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 075 (дві тисячі сімдесят п`ять)гривень 07 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: Київська область, місто Київ, вулиця Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1

Суддя Б.М. Петейчук