Рішення № 137712469, 19.06.2026, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/1213/25

Провадження № 2/702/184/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2025 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі

головуючого судді Нейло І.М.,

за участю

секретаря судового засідання Прилуцької О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні Монастирищенського районного суду Черкаської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року позивач ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 , згідно якого просив стягнути заборгованість за кредитним договором № 8644511 у сумі 108 000,00 грн., за кредитним договором № 1482145 у сумі 19 850,00 грн., за кредитним договором № 8223543 у сумі 32 296,00 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 07.01.2025 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Авентус Україна» кредитний договір № 8644511, за яким відповідач отримав грошові кошти в розмірі 40 000,00 грн з терміном повернення 02.01.2026. Всупереч умовам зазначеного кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання, у зв`язку з чим за вказаним кредитним договором утворилась заборгованість в розмірі 108 000,00 грн., з яких: 40 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 48 000,00 грн. - заборгованість за відсотками; 20 000,00 грн. заборгованість за пенею, штрафами.

17.02.2025 між ТОВ "ФК «Незалежні Фінанси» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1482145, за яким відповідач отримав грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн. з терміном повернення 28.01.2026, відповідно до умов якого було здійснено переказ коштів на платіжну картку відповідача. ТОВ "ФК «Незалежні Фінанси» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору. Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 19 850,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням; 1 250,00 грн. - заборгованість по комісії за надання кредиту; 5 600,00 грн. заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 8 000,00 сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

23.01.2025 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії № 8223543, за яким відповідач отримав грошові кошти в розмірі 8 000,00 грн. з терміном повернення 18.01.2026. ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору. Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 32 296,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 6 916,00 грн. - заборгованість по відсотках; 16 000,00 грн. сума заборгованості за неустойкою; 1 380,00 грн. - заборгованість по комісії за надання кредиту.

12.09.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено договір факторингу № 12092025. 25.06.2025 між ТОВ "ФК «Незалежні Фінанси»" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено договір факторингу № 25062025. 27.03.2025 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов яких ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" прийняла права вимоги до відповідача за відповідними кредитними договорами.

Ухвалою від 23.12.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

07.04.2026 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого представник просив у позовних вимогах відмовити, з підстав викладених у відзиві. Зокрема представник зауважив, що позивачем не надано належних доказів укладання кредитних договорів та перерахування грошових коштів позивачу. Зазначає, що відповідач ОСОБА_1 є учасником бойових дій. Вважає, що дії позивача по нарахуванню відсотків, неустойки є неправомірними, оскільки їх здійснено з порушенням вимог ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей». Просив відмовити в задоволенні позову повністю.

16.04.2026 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої представник позивача зазначила, зокрема, що заборгованість відсотків була нарахована не позивачем, а первісними кредиторами за укладеними договорами. Щодо пільг, на які у відзиві посилається відповідач зазначає, що лише в разі надання первісним кредиторам необхідних документів, передбачених п.15 ст.14 Закону України «Про захист військовослужбовців», відповідач мав би право на застосування відповідної пільги. Представник вважає, що відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки відповідач не надав вищезазначені документи, тому просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в судове засідання не з`явився, подав до суду письмове клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статей 5,15 Закону України "Про електронній документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦКУкраїни правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, зокрема, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлює, що з має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач зазначає, що відповідач має непогашену заборгованість по кредиту, оскільки він не виконав взяті на себе зобов`язання передбачені вказаним договором.

З наного до суду розрахунку заборгованості слідує, що заборгованість відповідача за кредитними договороми становить:

-за кредитним договором № 8644511 від 07.01.2025 в сумі 108000 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 40000 грн, заборгованості за відсотками 48000 грн., заборгованість за пенею та штрафами 20000 грн.;

- за кредитним договором № 1482145 від 17.02.2025 в сумі 19850 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 5000 грн, заборгованість по комісії за надання кредиту 1250 грн., заборгованість по комісії за обслуговування кредиту 5600 грн., заборгованість за неустойкою 8000 грн.;

- за кредитним договором № 8223543 від 23.01.2025 в сумі 32296 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 8000 грн., заборгованості за відсотками 6916 грн., заборгованість за неустойкою 16000 грн., заборгованість по комісії за надання кредиту 1380 грн.

Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зазначив, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Відповідач не надав суду докази, які б спростовували, як факт надання кредиту в розмірі, визначеному кредитними договорами а також докази повернення заборгованості.

Суд вважає, що кредитодавець виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредит, а останній користувався кредитними коштами, проте неналежним чином виконував зобов`язання за кредитним договором, допустив заборгованість, тому суд вважає, що розмір заборгованості по основним сумам кредитів є обґрунтованими та підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитними коштами та заборгованості по комісії за надання кредиту по договорам № 1482145, №8223543 у розмірі 1250 грн. та 1380 грн., відповідно суд зазначає наступне.

Як встановлено ч. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Наведені норми, відповідно до п. 1 Розділу II Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації", поширюються на резервістів та військовозобов`язаних з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.05.2021, виданого на ім`я ОСОБА_1 , пред`явник цього посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Посвідчення безтермінове і дійсне на всій території України (а.с. 112). Зазначене посвідчення не містить періоду проходження військової служби відповідачем, тому не можливо встановити відсутність у позивача, згідно з ч. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", права нараховувати відсотки за користування кредитними коштами.

Зважаючи на викладені вище норми права та встановлені обставини і враховуючи те, що кредитні договори, укладені між сторонами, встановлюють обов`язок позичальника повернути кредити та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за цими договорами, а також те, що позичальник не виконує взятті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитів, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами та комісії за надання кредит є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по комісії за обслуговування кредиту по договору № 1482145 у розмірі 5600 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, однак, вказаний Закон розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Як встановлено судом з умов договору, згідно п. 1.5.2. комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 15 400 грн, що нараховується за ставкою 14.00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком № 1 до цього Договору.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі №204/224/21 у постанові від 06 листопада 2023 року, дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Приймаючи до уваги те, що у договорі ТОВ "ФК "Незалежні Фінанси" не зазначило та не надало доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця пов`язані з обслуговуванням кредиту, суд дійшов висновку, що положення п. п.1.5.2. Договору про споживчий кредит № 11482445 є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5600 грн заборгованості по комісії за обслуговування кредиту не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення неустойки за кредитними договорами, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу.

Керуючись вказаними нормами закону, а також встановивши, що позивач, окрім заборгованості за тілом кредиту та відсотками, просив стягнути неустойку за кредитними договорами в сумі 44000 грн., яка відповідно до пункту 18 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України підлягає списанню кредитодавцем, суд вважає вказані вимоги необґрунтованими, безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених поданими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договорами:

- № 8644511 від 07.01.2025 в сумі 88000 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 40000 грн, заборгованості за відсотками 48000 грн.;

- № 1482145 від 17.02.2025 в сумі 6250 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 5000 грн, заборгованість по комісії за надання кредиту 1250 грн.;

- № 8223543 від 23.01.2025 в сумі 16296 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 8000 грн., заборгованості за відсотками 6916 грн., заборгованість по комісії за надання кредиту 1380 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн та заявлено позовні вимоги в загальному розмірі про стягнення 160 146,00 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 110546 грн., що становить 69 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2090 грн, 17 коп., що складає 69% від 3028,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.509, 526, 610, 1048, 1054 ЦК України, п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", заборгованість за кредитними договорами в сумі 110546 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судові витрати зі сплати судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог, у розмірі 2090 грн. 17 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Інформація про сторін

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вулиця Симона Петлюри, 30, місто Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя І.М. Нейло